Рішення № 74369289, 15.05.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/554/18

Провадження № 2-а/712/139/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі – МОГИЛА І.С.

за участю позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу в порядку спрощеного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора УПП у м. Києві ДПП рядового ОСОБА_2, третя особа Департамент патрульної поліції про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою інспектора УПП у м. Києві ДПП рядового ОСОБА_2 № 449688 від 08 січня 2018 року, про адміністративне правопорушення його притягнуто до відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн.

Підставою притягнення його до адміністративної відповідальності слугувало те, що ОСОБА_1 08 січня 2018 року о 18 год. 20 хв., в м. Бориспіль ДП НА Борипіль Термінал Д, керуючи автомобілем «SKODA SUPER», д/н CA 1000 НІ здійснив стоянку на лінії, що позначено д/р 1.30 на лінії дозволено зупинку чи стоянку лише т/з, яким керують водії з інвалідністю чим порушив п. 1.30 розділу 34 ПДР. Дану постанову вважає незаконною оскільки інкримінованого адміністративного правопорушення він вчиняв. Вважає, що постанова винесена без з’ясування всіх обставин справи та з порушенням вимог Конституції України та КУпАП. Постанова складалася інспектором без врахування його зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки, скупчення і потоку інших автомобілів, інтенсивності руху.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, скерував відзив на позов у якому просив у задоволені відмовити, вказав, що дії відносно виявлення та процесуального оформлення факту правопорушення здійснювались виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2018 року до участі в справі залучено в якості третьої особи Департамент патрульної поліції.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 5 ст. 122 КпАП України є зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю».

З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 449688 вбачається, що ОСОБА_1 08 січня 2018 року о 18 год. 20 хв., в м. Бориспіль ДП НА Борипіль Термінал Д, керуючи автомобілем «SKODA SUPER», д/н CA 1000 НІ здійснив стоянку на лінії, що позначено д/р 1.30 на лінії дозволено зупинку чи стоянку лише т/з, яким керують водії з інвалідністю чим порушив п. 1.30 розділу 34 ПДР. На підставі даних інспектор УПП у м. Києві ДПП рядовий ОСОБА_2 виніс постанову, якою притягнув позивача за вчинене адміністративне правопорушення до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1700 грн.

На підставі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, під час руху на панелі автомобіля загорілася сигнальна лампочка, попереджаюча про незакритий багажник, що не дозволяє продовжувати рух далі, внаслідок чого здійснив вимушену зупинку. Враховуючи скупчення та потік інших автомобілів, інтенсивність руху, я прийняв ліворуч та зупинився. Вийшовши з автомобіля з метою закрити багажник, до мене підійшов Інспектор УПП у м.Києві ДПП рядовий ОСОБА_2 та повідомив про перетин мною розмітки 1.30 ПДР та стоянку на забороненому місці, після чого почав складати постанову. Проте, вказана дорожня розмітка із розпізнавальним знаком «Інвалід» була невиразною, що не складає можливості її помітити ним, як водієм, з автомобіля. Крім того, з оскаржуваної постанови вбачається, що час інкримінованого йому порушення є 18 година 20 хвилин, що в зимовий період є темним часом доби, що ще більше ускладнює видимість погано наведеної дорожньої розмітки.

Також зазначаю, що п.1.30 ПДР позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів чи на яких установлено розпізнавальний знак «Інвалід».

Пункт 1.10 ПДР містить визначення терміну «стоянка», що становить припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов’язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Склад адміністративного правопорушення криє в собі: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону.

У постанові не встановлено стоянку автомобіля на забороненому місті з розміткою 1.30 більше 5 хвилин, що свідчить про не встановлення об’єктивної сторони, тобто зовнішніх ознак та обставин, які характеризують адміністративне правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність у діях позивача складу правопорушення.

Вказані твердження позивача про те, що вказана дорожня розмітка із розпізнавальним знаком «Інвалід» була невиразною, що не складає можливості її помітити, як водієм, з автомобіля фото яке приєднане до матеріалів справи.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із постанови у справі про адміністративне правопорушення не вбачається, що відповідачем враховувались пояснення позивача про обставини його зупинки, що стало наслідком невірної кваліфікації дій останнього.

Таким чином, судом було встановлено, що під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 268, 283 КпАП України, на підтвердження правомірності своїх дій відповідач жодних доказів суду не надав. Крім того, дослідивши надані докази суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні підтверджуючі дані про вчинення даного правопорушення. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає до скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14?, 122, 245, 258, 268, 283, 289 КпАП України, ст. ст. 72, 77, 79, 90, 271, 286, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора УПП у м. Києві ДПП рядового ОСОБА_2 серія АР № 449688 від 08 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст.ст. 288, 297 КАС України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: