Рішення № 74369056, 18.05.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/276/18

Номер провадження № 2/699/330/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2018 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача – виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовною заявою у якій просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач є колишнім цивільним чоловіком доньки позивача – ОСОБА_3, у зв’язку з чим певний час проживав у квартирі позивача та був там зареєстрований. У кінці вересня 2016 року фактичні шлюбні відносини припинені, відповідач переїхав на постійне місце проживання в м. Черкаси, але залишився зареєстрованим у квартирі, що належить позивачу. З вказаного часу відповідач у квартирі за місцем реєстрації не з’являється, його фактичне місце проживання позивачу не відоме, тому в позасудовому порядку врегулювати даний спір не можливо.

Ухвалою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06.04.2018 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, та роз’яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України. Що також, додатково, роз’яснено в оголошенні про виклик відповідача до суду, розміщеному 24.04.2018 року на офіційній сторінці Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області веб-порталу судової влади України, однак протягом визначеного судом строку відповідач відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилася.

Представник позивача ОСОБА_4, повноваження якого підтверджено довіреністю від 27.04.2018 року, надав до суду заяву про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи, підтримання позовних вимог, а також розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у розумінні ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судові засідання 03.05.2018 року, 18.05.2018 року не з’являвся, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надіслав.

Представник третьої особи надіслав до суду заяву про розгляд даної справи за його відсутності.

З огляду на вказане, судом 18.05.2018 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи у заочному порядку.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки учасники справи у судове засідання не з’явились.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України та наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов’язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА № 611034, виданим 08.07.2004 року Корсунь-Шевченківською міською радою, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.07.2004 року № 4092360.

Відповідно до будинкової книги ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_2.

За змістом акту обстеження матеріально-побутових умов проведеного 26.03.2018 року, встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не проживає 1 рік і 5 місяців.

Вказане також підтверджується довідкою старшого по будинку Мічуріна, 5, ОСОБА_5, зареєстрованою 23.03.2018 року виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради за № 1/2094.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини, які регулюються положеннями ЖК Української РСР, ЦК України та Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Положеннями ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Верховним Судом України у постанові від 16.01.2012 року у справі №6-57цс11 вказано, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України).

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на вказане, суд враховує, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 02.12.2010 року у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», у контексті Конвенції, поняття «житло» не обмежується приміщеннями, в яких проживають на законних підставах або які були у законному порядку встановлені, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв’язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є самою крайньою формою втручання у права на житло.

Таким чином, збереження або втрата права користування житлом за відсутності мешканця, у будь-якому випадку прямо залежить від причин відсутності, тобто волі, намірів та свідомих дій цієї особи щодо реалізації свого права на проживання у приміщенні.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не мав права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, при цьому рік та п’ять місяців не проживає за вказаною адресою, але залишається там зареєстрованим. На даний час будь-які інші зв’язки у відповідача з вказаною квартирою, яка на праві приватної власності належить позивачу, відсутні.

З огляду на встановлені обставини справи, та те, що відповідач не надав відзив на позов, а також не є членом сім’ї позивача, його особисті речіу її квартирі відсутні, доказів на підтвердження наявності правових підстав на реєстрацію місця проживання у квартирі позивача, що судом оцінюється як відсутність у нього заперечень щодо викладених у позові обставин та заявленої позовної вимоги, суд вважає, що задоволення позовних вимог не порушуватиме ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією Корсунь-Шевченківського відділення «Ощадбанк» від 28.03.2018 року № 32.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 278-279, 354-355, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НЕ № 776211, виданий 20.05.2016 року Корсунь-Шевченківським РС УДМС України в Черкаській області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НС № 409561, виданий 27.12.1997 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, понесені нею судові витрати на сплату судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Копію заочного рішення надіслати сторонам по справі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку – апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право; на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне рішення суду складено 22.05.2018 року.

Суддя ОСОБА_6