Ухвала суду № 74367228, 31.05.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3003/14-ц

Номер провадження 6/623/33/2018

У Х В А Л А

іменем України

31 травня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого –судді: Бєссонової Т.Д.

за участю: секретаря Ноль С. В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/3003/14-ц номер провадження 6/623/33/2018 за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач- Пацера ОСОБА_2,-

в с т а н о в и в:

02.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою визнання виконавчого листа виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 06.04.2016 року за справою № 623/3003/14-ц таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості частки у спільному майні з нього стягнуто на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля в сумі 64377,10 грн. та судові витрати у справі в сумі 2181,27 грн.

Вказане рішення 14 березня 2016 року набрало законної сили та знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Харківській області.

Зазначає, що з 26 березня 2016 року по теперішній час самостійно, добровільно виконує рішення суду відповідно до свої фінансових можливостей, так як рішення суду не містить в собі жодних заходів примусового виконання.

Вважає, що Державна виконавча служба безпідставно відкрила 12.04.2016 року виконавче провадження № 431/5 та безпідставно, із власної ініціативи, застосувала до нього заходи примусового стягнення, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», які не передбачені виконавчим листом, виданим Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 05.04.2016 року, а саме: звернула стягнення на його пенсію та незаконно стягнула з пенсії 357,20 грн.; наклала арешт на належну йому квартиру, не маючи на те рішення суду про застосування саме таких заходів примусового виконання рішення.

Просить визнати виконавчий лист виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 05.04.2016 року у справі № 623/3003/14-ц таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній не містить заходів примусового виконання.

Представник ОСОБА_3 – ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши заявника, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2015 року у справі № 623/3003/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля Ford Mondeo, реєстраційний номер АХ 2271ЕВ в сумі 64377,10 грн. Припинено право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину автомобіля Ford Mondeo, зареєстрованого 24.07.2013 року на ім’я ОСОБА_3 у ВРЕР ДАІ м. Ізюм, ГУМВС України в Харківській області. Визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на автомобіль Ford Mondeo, реєстраційний номер АХ 2271ЕВ, 2001 року випуску, зареєстрованого 24.07.2013 року на ім’я ОСОБА_3 у ВРЕР ДАІ м. Ізюм, ГУМВС України в Харківській області. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у справі в сумі 2181,27 грн. ( том 1 а.с.258-259,268; том 2 а.с. 89-92)

На виконання вказаного рішення суду 06.04.2016 року видано виконавчий лист, 12 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 50752385 та державним виконавцем проводяться виконавчі дії щодо виконання рішення суду. ( Том 2 а.с.207, 120,121, 244)

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов»язок боржника відсутній повністю чи частково у зв»язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов»язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов»язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п»ятої ЦК України.

Так, зобов»язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов»язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов»язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

пред»явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред»явлення цього листа до виконання.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 215 ЦПК України, в редакції на час ухвалення рішення суду, в резолютивній частині рішення суду повинно зазначатися:

висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

висновок суду по суті позовних вимог;

розподіл судових витрат;

строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст.ст.1, 2,17 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-ХІV ( чинного станом на час відкриття виконавчого провадження) -виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону, крім інших, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази

господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-ХІV ( чинного станом на час відкриття виконавчого провадження) у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Необхідності зазначення в рішенні суду заходів примусового виконання рішення законодавством не передбачено, оскільки вказана норма передбачена спеціальним законом, а саме: ЗУ « Про виконавче провадження» та застосовується саме державним виконавцем при примусовому виконання рішення на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.

Враховуючи наведене вище, суд не вбачає правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Керуючись статтями 432, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В заяві ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 06.04.2016 року за справою № 623/3003/14-ц таким, що не підлягає виконанню відмовити.

З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги

Суддя :