Ухвала суду № 74367038, 31.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1351/18

Провадження № 2/639/1029/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С. М.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Представником відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, подано до суду клопотання щодо передання вказаної цивільної справи за підсудністю до Солом’янського районного суду м. Києва, оскільки вказана справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Харкова (а.с. 77-78).

Позивач та представник позивача у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання.

Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_4 «СК «Українська страхова група».

Суд, вислухавши думки позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В позовній заяві щодо підсудності даної справи Жовтневому районному суду м. Харкова позивач посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», що є підставою для застосування положень ч. 5 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Проте, до початку розгляду справи по суті судом встановлено, що справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Харкова.

Щодо поширення норм Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ на правовідносини, що регулюються Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV, то слід враховувати сферу дії зазначених законів.

У преамбулі Закон України «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У ст. 1 цього Закону визначено, що страхувальники — це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Тобто цей Закон направлений на захист життя, здоров’я та майна третіх осіб.

Відповідно, Закон № 1023-ІV, що регулює відносини, які випливають із договорів купівлі-продажу (виконання робіт, надання послуг) та спрямовані на задоволення виключно особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника, не може поширюватися на правовідносини, що випливають із Закону № 1961-ІV.

Щодо майнового страхування суд зазначає наступне.

Закон № 1023-ІV регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров’я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування.

Аналогічні висновки Верховного Суду України зазначено в узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування.

Отже, у ОСОБА_1 відсутнє процесуальне право щодо звернення до суду з цим позовом в порядку ч. 5 ст. 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Виходячи з вищевикладеного, позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з порушенням правил підсудності.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача ОСОБА_4 «СК «Українська страхова група», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, що територіально відноситься до Солом'янського району м. Києва (а.с. 79-84).

Тобто, відповідач не знаходиться на території Новобаварського району м. Харкова.

Як вже встановлено, відповідач знаходиться на території Солом’янського району м. Києва, що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Солом’янського районного суду м. Києва.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність передання вищевказаної цивільної справи за підсудністю до Солом’янського районного суду м. Києва.

Керуючись ст. 31, ст. 32, ст. 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи № 639/1351/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди передати за підсудністю до Солом’янського районного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк