Ухвала суду № 74366920, 31.05.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/11274/14-ц

Провадження № 2/638/500/18

31.05.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

з участю секретаря Шульги К. І.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивачОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки, який уточнив в процесі розгляду справи, та остаточно просить стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4заборгованість, яка утворилась станом на 19 березня 2015 року за договором позики від 05 червня 2009 року, в редакції додаткових договорів від 07 жовтня 2009 року №1 та від 05 квітня 2011 року №2, у вигляді неповернутої частини позики у розмірі 22400 доларів США, процентів за користування коштами у розмірі 7796 доларів США та 3% річних у сумі 1974 долари США, що разом становить 32170 доларів США, а також неустойку у розмірі 730000 грн.; в рахунок задоволення вимог позивача до ОСОБА_3 за вказаним договором позики, звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 25, 3 кв. м, житловою площею – 12, 8 кв. м, із застосуванням статті 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки будь-якій третій особі – покупцю на його власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу; передати предмет іпотеки в управління позивача на період до його реалізації за визначеною статтею 38 Закону України «Про іпотеку» процедурою продажу; виселити ОСОБА_3 з іпотечного майна.

30.05.2018 року позивачОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, а саме через відсутність предмету спору, а також просить суд повернути сплачену ним суму судового збору.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином.

Ознайомившись із клопотанням, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про закриття провадження з огляду на наступне

Як обґрунтовує клопотання позивач, новий кредитор – ОСОБА_5, з метою задоволення свої вимог за договором позики за договором позики від 05.06.2009 року в редакції відповідно до додаткового договору №2 до договору позики від 05.04.2011 року, керуючись ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 2 іпотечного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, 22 жовтня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса як державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки.

04 жовтня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, на виконання п. 2 ч. 1 ст. 10 та ст. 18 Закону України «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєструвала право власності на квартиру №95, що розташована за адресою: мм. Харків, пр-т. перемоги, буд. 78-Б за ОСОБА_5 Тобто, ОСОБА_5 було задоволено його вимоги кредитора в позасудовому порядку – шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки, і тепер він є законним власником вказаної квартири. Питання про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення вказаних зобов’язань вже вирішено сторонами в позасудовому порядку.

На підтвердження наведених обставин, позивачем надано копію договору відступлення права вимоги за іпотечним договором (договором про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідченим ОСОБА_7 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 05 червня 2009 року за реєстровим №2322, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 06.06.2016 року, а також інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №71758619 від 29.10.2016 року

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Вищенаведене підтверджене висновком щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №404/251/17.

З приводу клопотання про повернення сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При цьому, як роз’яснено у пункті 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Тобто, із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційних чи касаційних скарг позивач має право звернутись до відповідного суду, який і буде вирішувати питання про повернення судового збору, сплаченого на розрахункові рахунки цих судів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, а сплачений судовий збір за подання позову до суду першої інстанції підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. п. 2 ч. 1 ст. 255, 258-260 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки – закрити.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, що розташоване за адресою: 61166, Харківська обл., м. Харків, вул. Бакуліна, 18, повернути позивачу – ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачену суму судового збору у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п’ятдесят чотири) грн. 00 коп., пов’язану з подачею заяви до суду, який було сплачено на р/р 31210206700003, МФО 851011, за квитанцією №ПН1990 від 10.06.2014 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: