Рішення № 74366031, 08.05.2018, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/469/18

Провадження №2/548/311/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2018 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадженя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ « ПриватБанк», за участю третьої особи - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ « ПриватБанк», за участю третьої особи - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи його тим, що на початку лютого 2018 року поштою позивачем було отримано від Хорольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області повідомлення за Вих. № 14.25-39/567 від 17.02.2018 року та постанову державного виконавця Музиченка Віталія Олексійовича про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2018 року ВП № 55552894 про примусове виконання виконавчого напису № 12375, вчиненого 23.11.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № МКНСМ2С-07 від 26.11.2007 року в сумі 1 290 093, 74 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 1 800 грн., всього – 1 290 093, 74 грн.

З»явившись по виклику до Хорольського РВ ДВС позивач дізналась, що підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинений 23 листопада 2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 12375, про стягнення з ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № МКНСМ2С-07 від 26.11.2007 року в сумі 1 290 093, 74 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 1 800 грн., всього – 1 290 093, 74 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розглдя справи у її відсутність.

Відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений відповідно до ч. 11 ст.128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подав, а тому на підставі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого заперечень від позивача не надходило.

В судове засідання третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не з"явився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відстуність.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді цієї справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, врахувавши позицію позивача, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позовпідлягає до задоволення, з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасниксправи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_2 вказана сума заборгованості складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 124 539 грн. 80 коп.; заборгованості за відсотками у розмірі 418 511 грн. 76 коп ; заборгованості з комісії у розмірі 2 703 грн. 00 коп.; заборгованості з пені у розмірі 680 953 грн. 76 коп.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250 грн. 00 коп.; заборгованості по штрафам ( відсоток від суми заборгованості) у розмірі 61 335 грн. 42 коп., стягнення здійснюється за період з 26 листопада 2007 року по 29 серпня 2017 року. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн. 00 коп. Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог цивільного законодавства та у встановлений зобов'язанням строк.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік ). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктами 1 та 2 Переліку документів передбачено, що такими документами є: 1) Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. 2) Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У виконавчому написі приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчиненого 23 листопада 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 12375, вказується про стягнення з позивача ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ « Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № МКНСМ2С-07 від 26.11.2007 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 29.08.2017 року грошових коштів у сумі 1 288 293 грн. 74 грн., а стягнення здійснюється за період з 26 листопада 2007 року по 29 серпня 2017 року.

Судом встановлено, що заочним рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2009 року у справі № 2-471/09 позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про звернення стягнення задоволено повністю.

Звернуто стягнення на будинок, який розташований за адресою: м. Хорол вул. Чигринівка, 95, Полтавської області шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі Договору застави майна №МКНСМ2С-07/31 від 26.11.2007 року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570.

Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 61,5 кв. м., яка розташована за адресою: шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору б/н від 26.11.2007 року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк” 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570 з укладанням від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням Витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Окрім цього, у провадженні Хорольського районного суду Полтавської області ( головуючий суддя Миркушіна Н.С.) перебуває цивільна справа № 548/863/16-ц за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 568 746 грн. 82 коп., провадження у даній справі ухвалою від 21.06.2016 року зупинено ухвалою цього ж суду від 09 серпня 2017 року до винесення рішення судом касаційної інстанції за касаційною скаргою на заочне рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 березня 2017 року по справі № 2-471/09, що підтверджується копією позовної заяви та копією ухвали суду.

Обравши позасудовий порядок стягнення з позивача ОСОБА_1 заборгованості шляхом отримання сумнівного виконавчого напису приватного нотаріуса, Банк намагається стягнути з ОСОБА_1, належно не обґрунтований борг в сумі 1 290 093, 74 грн. за період часу більше дев»яти років, при наявності вищевказаних рішень судів, а також у їх провадженні цивільних справ щодо спірного кредитного договору, в тому числі справи № 548/863/16-ц про стягнення заборгованості в розмірі 568 746 грн. 82 коп., що спростовує безспірність виконавчого напису та фактично обмежує позивача у можливості судового захисту від незаконних вимог, в тому числі шляхом подачі до суду заяв та клопотань про застосування трирічного строку позовної давності та зменшення пені відповідно до вимог ст.ст. 257, 267, 551 ЦК України).

Таким чином, виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_2 є таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, без перевірки нотаріусом безспірності заборгованості за кредитним договором та його розміру, тому вищезазначений виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувача, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право у позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 110 ЦПК України підсудність справ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса - за місцем її виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України « Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви , а відповідач - разом з поданням відзиву.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобовязані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та обєктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обовязки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку пояснення, викладені в позовній заяві і докази, надані разом із позовом.

Викладене вище дає підстави суду для прийняття рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

По даній справі відповідачем не надано жодного доказу та заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення вимог позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 280 -283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ « ПриватБанк», за участю третьої особи - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 12375, вчинений 23.11.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ « Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № МКНСМ2С-07 від 26.11.2007 року в сумі 1 290 093, 74 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 1 800 грн., всього – 1 290 093, 74 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа -виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчиненого 23 листопада 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 12375.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 17.05.2018 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна