Вирок № 74364284, 29.05.2018, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3363/15-к;

1-кп/401/5/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі: головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Липко О.А., за участю прокурора Голини Є.В., захисника Татарчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2015 року за № 12015120270000851 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, приватного підприємця, зареєстрованого в АДРЕСА_2 та фактично проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив навмисний корисливий злочин проти власності, за таких обставин:

ОСОБА_2, будучи фізичною особою - підприємцем, на підставі типового договору оренди нерухомого (індивідуально визначеного) майна №01/02-13, орендував одноповерхову будівлю з двох гаражів з оглядовою ямою на території Комбінату комунальних послуг, яка розташована по АДРЕСА_3, у м. Світловодську Кіровоградської області.

Маючи вільний доступ на вищевказану територію, ОСОБА_2 помітив демонтовану частину пам'ятника ОСОБА_3 (голову), яка перебувала там на зберіганні з березня 2014 року.

12 травня 2015 року близько 13.00 години, ОСОБА_2, перебуваючи на території Комбінату комунальних послуг, яка розташована по АДРЕСА_3, в місті Світловодську Кіровоградської області, до якої мав вільний доступ, помітив, що на вказаній території нікого немає. Реалізовуючи свій злочинний задум до кінця, переконавшись, що його дії нікому не помітні, за допомогою маніпулятора таємно викрав голову пам'ятника ОСОБА_4 (ОСОБА_3) вагою 84 кг., виготовленої зі сплаву на основі міді (85, 5 %), вартістю 7900 гривень 20 копійок.

Заволодівши у такий спосіб викраденим майном, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядившись на свій власний розсуд, тим самим спричинив територіальній громаді міста Світловодська в особі Світловодської міської ради матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину щодо обставини викрадення майна не визнав повністю та суду пояснив що 12 травня 2015 року до нього підійшов невідомий чоловік та попросив його застропить пам'ятник ОСОБА_3 та допомогти його завантажить на автомобіль- маніпулятор. Вага скульптури була такою, що без крана її підняти не можливо. Низ пам'ятника був пошкоджений при демонтажі. У завантаженні скульптури участь брав він та водій. Скульптуру завантажували приблизно в обідню пору Невідомий чоловік сказав що сам не може брати участь у завантаженні, оскільки одягнений у чистому одязі. Тому він стояв осторонь. Його не зацікавило що цей чоловік робить на території Комбінату комунальних послуг, оскільки там є охорона і на територію мають доступ сторонні люди. Пам'ятник ОСОБА_3 був цілий, не розбитий на території комбінату знаходився майже рік Виконавши прохання невідомого чоловіка, він пішов на своє робоче місце, а автомобіль поїхав. Потім його викликали до поліції та наказали зізнатися у скоєному та сприяти розслідуванню. У приміщенні відділу поліції на третьому поверсі чоловік одягнений у капюшон вручив йому кошти, а потім його завели до кабінету і вилучили ті самі кошти. Кошти йому не належали, а тому скільки їх було він не знає. Повідомив що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він раніше не бачив. Знає лише, що ОСОБА_5 звати ОСОБА_5 і те що він займається перевезеннями. 12 травня 2015 року він цим особам не телефонував. ОСОБА_5 був водієм, він його бачив. Повідомив, що заборгованості у 50000 грн. перед ОСОБА_8, який є його кумом, він не мав. Історія щодо необхідності віддати кошти у сумі 50000 грн., отримані у борг від ОСОБА_8, та що саме з цією метою він брав участь у крадіжці була вигадана працівниками поліції, а він лише повторив те, що його просили працівники поліції, які переконали його що їм все відомо і так буде краще для нього. При цьому він попередньо попросив кума ОСОБА_8 щоб той підтвердив поліцейським наявність його боргу перед ним. Його кум ОСОБА_8, погодився йому допомогти з тим щоб скоріше вирішити справу. За неправдиві покази він своєму куму ОСОБА_8 нічого не обіцяв. У зв'язку з цим він і визнав свою вину, а насправді він себе винним не вважає. Коли проводили зазначені слідчі дії він був без захисника, оскільки повністю довірився слідчому. При цьому слідчий вчиняв щодо нього психологічний тиск.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 його вина повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Представник потерпілого територіальної громади міста Світловодська в особі Світловодської міської ради про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у судове зсідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду засвідчив, що обвинуваченого ОСОБА_2 він знає давно приблизно з 2000 року. В травні 2015 року (після 9 травня) ОСОБА_2 звертався до нього по телефону та просив приїхати з тим щоб завантажити та перевезти скульптуру ОСОБА_3. ОСОБА_2 його зустрів та показав куди йому повертати. На території, куди він приїхав, були відкриті ворота. ОСОБА_2 вказав йому куди їхати і він заїхав. Сам пам'ятник він не розглядав, оскільки все було завернуте в мішковині. Він керував маніпулятором, а ОСОБА_2 застропив вантаж. Завантажили за один раз. Це було приблизно між 12:00 год. та 13:30 год. Далі він поїхав куди йому сказали. З ним в автомобілі хтось їхав, як йому здається, то це був ОСОБА_2 Вантаж завезли у село Глинськ та вивантажили на подвір'ї приватного будинку, де була невідома йому жінка. Допомагали йому розвантажувати два чоловіки, яких він не знає. ОСОБА_2 не допомагав розвантажувати автомобіль. Де він був у цей час йому невідомо. За його послуги з ним розрахувався ОСОБА_2 заплативши за домовленістю 1500 грн. з розрахунку 500 грн. за одну годину. Після того як з ним розрахувались він повернувся, а ОСОБА_2 залишився у Глинську.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він працює охоронцем на Комбінаті комунальних послуг. Свідок підтвердив, що на території комбінату зберігався пам'ятник ОСОБА_3. Коли він заступив на свою зміну о 17 годині, то пам'ятника вже не було. Територія комбінату охороняється у робочі дні з 17 години до 8 години, а у вихідні та святкові дні цілодобово. У робочі дні в денний час територія не охороняється. Відеоспостереження на території не ведеться. ОСОБА_2 він знає, оскільки він мав свою фірму на території комбінату, яка займалась зварювальними роботами. На територію комбінату ОСОБА_2 мав вільний доступ.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він не передавав своєму куму ОСОБА_2 у борг 50000 грн. Коли його допитував слідчий, то на прохання кума ОСОБА_2 він сказав неправду та повідомив слідчому, що ОСОБА_2 позичив у нього кошти у сумі 50000 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що 12 травня 2015 року він взяв відпустку за власний рахунок та поїхав до міста у своїх справах, а коли приїхав на роботу 13 травня 2015 року, то виявив що на площадці відсутній пам'ятник ОСОБА_3. Про це він доповів директору. Директор наказав викликати поліцію. Повідомив, що територія комбінату огороджена. Коли не було охорони, то ворота були відчинені. Відеоспостереження на території не ведеться. Робітники буди зайняті своїми справами, а тому ніхто йому нічого не повідомляв. Пам'ятник лежав на площадці навпроти зварювального боксу. ОСОБА_2 має вільний доступ на територію комбінату.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав що він працює в магазині, де є камера спостереження. Йому зателефонував головний механік з комбінату та сказав, що не стало пам'ятника ОСОБА_3 та попросив переглянути записи камери відео спостереження. Коли вони переглянули, то було видно як приїхав автомобіль з якого вийшов водій. Потім приїхали слідчі, переглянули та зробили копію відеозапису.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду засвідчив, з ОСОБА_2 він не був знайомий. У травні місяці приблизно о 9-10 годині ранку ОСОБА_2 зателефонував йому та запропонував бронзу. На той час роботи не було, а тому він займався прийманням від населення металобрухту. Звідки в ОСОБА_2. був його телефон йому не відомо. Оскільки у нього був знайомий в Олександрії, який займався кольоровими металами, то він вирішив заробить перепродавши метал. Сказав ОСОБА_2 щоб метал відвезли у село Глинськ до домоволодіння, яке належить ОСОБА_12 Коли приїхав маніпулятор з вантажем завернутим в тканину, він вже був у дворі у ОСОБА_12 Розвернувши вантаж, вони побачили, що це був пам'ятник ОСОБА_3. ОСОБА_2 приїхав на цьому ж автомобілі - маніпуляторі. Сказав що все законно, що вони перекупили. Пам'ятник зважили на вагах, які були у дворі. Його вага становила 1900 кг. Коли різали пам'ятник, ОСОБА_2 був весь час у дворі. Коли порізали, то він розрахувався з ОСОБА_2, та передав йому кошти приблизно 70 чи 80 тисяч гривен. Куди потім подівся ОСОБА_2 йому не відомо. Потім приїхав його знайомий з Олександрії та забрав частини пам'ятника.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду засвідчив, що весною після 9 травня, йому зателефонував його знайомий ОСОБА_6, який проживає на Ревівці в місті Світловодську, та запропонував заробити гроші. Сказав, що привезуть метал, який потрібно розвантажить та завантажить на інший автомобіль Йому не повідомляли, що це буде пам'ятник ОСОБА_3. Перед тим як приїхав автомобіль з пам'ятником ОСОБА_6 приїхав сам своєю машиною. Після цього приїхав автомобіль на якому був вантаж замотаний в тканину. Коли вантаж розкрили, і він побачив, що то був пам'ятник ОСОБА_3, запитав, чи не має тут нічого кримінального. Коли розвантажили пам'ятник, автомобіль поїхав. У його дворі залишились він, його співмешканка, ОСОБА_6, і як йому здається, був обвинувачений ОСОБА_2 та ще один чоловік, ОСОБА_12, якого він запросив як помічника. Пам'ятник різали болгарками. Було багато кусків з кольорового металу, зовні схожого на бронзу. Різали на такі частини, щоб можна було підняти руками. Потім приїхав білий мікроавтобус та забрав порізані куски металу. ОСОБА_6 йому дав за роботу близько 1000 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що пам'ятник ОСОБА_3 занесений до державного реєстру нерухомих пам'яток України. У 2008 році пам'ятник було вилучено з державного реєстру. З 2008 року він не є пам'яткою історії і знаходиться за межами компетенції управлінні культури.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона працює в органах місцевого самоврядування, заступником начальника відділу культури та туризму. Їй відомо про зникнення пам'ятника ОСОБА_3. Повідомила, що вказана скульптура не перебувала на балансі Світловодської міської ради. Вартість скульптури їй не відома.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що про крадіжку пам'ятника ОСОБА_3 йому не відомо. У травні 2015 року йому зателефонував двоюрідний брат та запропонував заробити кошти. Він поїхав у Глинськ та побачив як розрізали пам'ятник. Звідки привезли пам'ятник та чи це законно, йому невідомо. Він допомагав завантажувати частини пам'ятника в білий мікроавтобус. За цю роботу йому заплатили 200 грн. ОСОБА_2 він не знає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що він працює на комбінаті з 1984 року. На територію привезли пам'ятник ОСОБА_3, де він знаходився протягом року, лежав як непотрібна річ. 12 травня 2015 року на територію приїхав евакуатор. ОСОБА_2 знаходився на території комбінату, він там орендує приміщення та займається зварювальними роботами. Того дня він особисто ремонтував автомобіль. До нього приходив ОСОБА_2 та допомагав. Бачив, що приїжджав евакуатор. Як завантажували не бачив. Вказує, що ОСОБА_2 не відлучався із свого боксу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що ОСОБА_2 його знайомий. Він займається автосервісом, допомагає ремонтувати автомобілі. Роботи виконує у приміщенні. Хто вантажив пам'ятник йому не відомо, але знає, що це відбулось в денний час.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що працює механіком на комбінаті комунальних послуг. ОСОБА_2 знає, як особу що орендує бокс на території комбінату. Крадіжку пам'ятника виявили наступного дня. Переглядали запис камери відео спостереження. Видно, що заїхав евакуатор і ОСОБА_2 допомагав кріпить стропи. Завантаження зайняло приблизно хвилин 15-20. Коли виїжджали, то бачив ОСОБА_2 Також бачив, що до кінця зміни ОСОБА_2 перебував на території комбінату. Камера відео спостереження розташована на магазині автозапчастин. Власник магазину ОСОБА_18 Йому відомо, що ОСОБА_2 знав, що на магазині розміщена камера відео спостереження. У зв'язку із цим свідок припускає, що якби ОСОБА_2 вчиняв крадіжку, то напевно б заховався.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що він є власником магазину. До нього прийшли співробітники міліції та запитали чи є у нього камера відео спостереження. Запис переглянули у кабінеті. Було видно маніпулятор, чоловіка у футболці, який одягав рукавиці. Фрагмент відеозапису працівники поліції скопіювали на флешку. Він не дивився запис до кінця, обвинуваченого він не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду показав, що приблизно рік тому йому зателефонував його знайомий ОСОБА_6 та сказав, що має велику кількість латуні, приблизно одна тонна. Розмова була лише про метал. Вартість металу 50 грн. за 1 кг. Через місяць зателефонував ОСОБА_12, якого знайшов за оголошенням у газеті хотів йому продати метал. Потім на автомобілі «ІВЕКО» приїхав у село Глинськ та побачив метал. То були фрагменти пам'ятника ОСОБА_3 (рука, нога, голова) виготовлені із бронзи. Коли переважили вага металу складала приблизно 1800 кг Домовились про суму більше 30000 грн. Кошти у нього були із собою. Коли завантажили все, що там було, розрахувались на місці. Після чого зателефонував ОСОБА_12. Повіз метал в місто Олександрію. Перед містом вони зустрілись з ОСОБА_12. Він переважив автомобіль на своїх вагах та розрахувався з ними. Різниця була 5000 грн. Голову пам'ятника ОСОБА_6 вирішив залишити собі на пам'ять. Потім голову, висотою 80 см., шириною 60 см., вагою приблизно 50 кг. здали на прийомний пункт металобрухту в місті Олександрії за 2000 грн. На зрізі фрагмента голови пам'ятника було видно метал жовтого кольору. На вигляд всі фрагменти були з одного металу. Всередині пам'ятник був пустотілий. Товщина металу становила приблизно 2 см., а фрагменти рук та ніг пам'ятника по 1 см. На цій оборудці він заробив 5000 грн. та ще додатково кошти отримані за голову пам'ятника..

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015120270000851 встановлено, що 13.05.2015 року надійшло повідомлення про те що в період з 12.03.2015 року по 13.05.2015 рік виявлено відсутність пам'ятника ім.. ОСОБА_3, який знаходиться на території Комбінату Комунальних послуг, по АДРЕСА_3 в м. Світловодську.(Том 1, а.с. 154).

Відповідно до форми аннотированого списку на пам'ятник монументальної скульптури, пам'ятник ОСОБА_3 виготовлений у 1966 році скульптором ОСОБА_21. Скульптура бронзова розміром 1,6 х 3,7, постамент гранітовий розміром 1,5х4,3. Встановлена в м. Світловодську Кіровоградської області на площі ОСОБА_3. ( Том 1 а.с. 155).

Відповідно до охоронного зобов'язання, дотримувати умов охорони вказаного пам'ятника зобов'язався міський відділ культури Світловодської міської ради ( Том 1а.с.156).

З наказу № 592 від 24 вересня 2008 року та переліку пам'яток Кіровоградської області, пам'ятник ОСОБА_3 визнано таким, що не підлягає до занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. ( Том 1 а.с. 157)

Рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області № 1043 від 24 лютого 2014 року ухвалено здійснити демонтаж пам'ятник ОСОБА_3 ( Том 1 а.с.174).

Відповідно до договору № 14/14 від 27.03.2014 року демонтаж пам'ятника доручено СМКП «Комбінату комунальних послуг».( Том 1 а.с .166).

Актом № 1/14/14 приймання виконаних будівельних робіт, підсумковою вартістю ресурсів, кошторисним розрахунком, розрахунком загальновиробничих витрат, довідкою про вартість виконаних робіт, актом здачі-прийнятті робіт підтверджується виконання демонтажу пам'ятника (Том 1 а.с. 158-165).

Протоколом огляду місця події від 13.05.2015 року, яким зафіксовано проведення огляду території Комбінату комунальних послуг. На території відсутній демонтований пам'ятник ОСОБА_3, останній раз його бачили 12.05.2015 року. ( Том 1, а. с. 175-176).

Протоколом огляду місця події від 14.05.2015 року зафіксовано проведення огляду в АДРЕСА_4. На території подвір'я знаходиться голова від пам'ятника ОСОБА_3. Зі слів ОСОБА_20, вказану голову він придбав. ( Том 1. А.с.177).

З протоколу огляду місця події від 20.05.2015 року встановлено, що в кабінеті слідчого громадянин ОСОБА_2 повідомив, що 12.05.2015 року він з території Комбінату комунальних послуг за допомогою маніпулятора вчинив крадіжку пам'ятника ОСОБА_3. Після чого він продав його в с. Глинську за 60 000 грн., при цьому 50000 грн. він віддав за борги, 5000 грн. витратив, а 5000 грн. в нього залишились. ( том 1, а.с .178).

Протоколом огляду предметів від 05.06.2015 року та фото таблицями зафіксовано огляд 5000 грн. в національній валюті, номіналом 200 грн. ( Том 1, а.с. 179-195).

Постановою від 05.06.2015 року готівкові кошти у національній валюті в сумі 5000 грн., які вилучені в ОСОБА_2 та прийняті згідно квитанції № 000197 від 08.06.2015 року визнано речовими доказами та передано на зберігання до каси фінансово-економічного відділу Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області. (Т.1 а.с. 196, 197)

Відповідно до паспорту об'єкта культурної спадщини пам'ятник ОСОБА_3 утворений у 1965 році, належить до комунальної власності територіальної громади м. Світловодська в особі Світловодської міської ради. Скульптура виготовлена з бронзи, постамент з граніту, майнова цінність не визначена. (Том 1, а.с.200-201)

Протоколом огляду місця події від 09.07.2015 року зафіксовано огляд території колишнього вугільного складу, яка розташована по вул.. Обсерваторній, 1 а, в м. Світловодську. На території за допомогою промислових вагів було зважено голову від пам'ятника ОСОБА_3 та оглянуто її. Вага голови складає 84 кг. ( Том.1, а.с.202-206)

Висновком експерта ОСОБА_22. від 10.11.2015 року, якому постановою слідчого доручено проведення товарознавчої експертизи, з якого вбачається, що на підставі аналізу результатів, проведених розрахунків визначено, що середня ринкова вартість, станом на 12.05.2015 року одного кілограма бронзи, виготовленої за радянських часів становить 134 грн., одного кілограма лому бронзи, виготовленої за радянський часів становить 48 грн. ( Том 1, а.с. 206-208).

Рішенням Світловодської міської ради № 1085 від 07.06.2007 року балансоутримувачем пам'ятника ОСОБА_3 визначено управління житлово-комунального господарства. ( Том 1, а.с. 209-213).

Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та договором оренди нерухомого майна № 01/02-13 від 2013 року, якими підтверджується що ОСОБА_2Є зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, та здійснював свою діяльність в орендованому приміщенні Світловодського комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг»

Протоколом проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 07.08.2015 року та диском зафіксовано, що ОСОБА_2 вказав де саме на території ККП лежав демонтований пам'ятник, та вказав домоволодіння в АДРЕСА_3 куди він відвіз пам'ятник. ( Том 1, а.с. 241-242).

Зазначений відеозапис був відтворений у судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_2 вказав де саме на території ККП лежав демонтований пам'ятник, та вказав домоволодіння в АДРЕСА_3 куди він відвіз пам'ятник. (Т. 2 а.с.40)

Довідкою ПРАТ «Київстар» підтверджується відсутність телефонних з'єднань між абонентськими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та абонентським номером НОМЕР_3 у період часу з 11 травня по 12 травня 2015 року. (а.с.48)

Відповідно до довідки від 07.07.2015 року наданої слідчому СВ Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області міським головою ОСОБА_23 об'єкт культурної спадщини пам'ятник ОСОБА_3 закріплено за Управлінням житлово-комунального господарства. Вартість зазначеного пам'ятника складає 292000 грн. ( Том 2, а.с. 50).

Висновком експерта ОСОБА_24 від 12.01.2017 року, з якого вбачається, що наданий на дослідження предмет схожий на голову пам'ятника, виготовлений зі сплаву міді( 85.5%), а також містить олово, цинк, свинець, нікель та залізо. Сплав є характерним для олов'яної бронзи. До металів (сплавів) які не містять дорогоцінні метали поняття «проба» не застосовуються. ( Том 2, а.с. 86-88).

Відповідно до звіту про проведення незалежної оцінки станом на 12.05.2015 року ринкова вартість 1 кг. лому міді становить 110 грн. (том 2, а. с. 112-117)

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено обставини кримінального провадження, даючи оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вчинені ОСОБА_2 дії повністю охоплюються елементами складу злочину, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка).

Зокрема, суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб, але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

У своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_2 заперечуює свою причетність до крадіжки та вказує, що він лише на прохання незнайомого йому чоловіка допоміг завантажити пам'ятник на маніпулятор та більше не вчиняв будь-яких дій.

Такі показання обвинуваченого суд оцінює критично, та вважає, що у такий спосіб обвинувачений ОСОБА_2 бажає уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Натомість суд вважає, що у діях ОСОБА_2 наявні ознаки, які характерні для суб'єктивної сторони злочину, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка).

Так з показань свідка ОСОБА_5, вбачається, що на прохання ОСОБА_2 він надавав послуги спеціального транспортного засобу, а саме маніпулятора, та домовився з ним про оплату послуг. Безпосередньо ОСОБА_2 зустрів його біля відкритих воріт території комбінату, показав куди йому повернути, та вказав йому на місце, де знаходився пам'ятник. ОСОБА_2 вчиняв дії по завантаженню автомобіля, а саме кріпив стропи та супроводжував вантаж до АДРЕСА_3. Розрахунок за надані транспортні послуги з водієм ОСОБА_5 провів саме ОСОБА_2 у АДРЕСА_3.

Показання ОСОБА_2 спростовуються також показаннями свідка ОСОБА_6, який вказав на ОСОБА_2 як на особу, що запропонувала йому придбати у нього метал, а саме бронзу. Розрахунки за придбаний метал він провів також з ОСОБА_2, якому передав кошти у сумі 70-80 тисяч гривень.

Обставини щодо відсутності телефонних з'єднань між абонентськими номерами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (НОМЕР_1, НОМЕР_2) та абонентським номером ОСОБА_2 (НОМЕР_3) у період часу з 11 травня по 12 травня 2015 року суд не бере до уваги як доказ того, що ОСОБА_2 не мав домовленості з цими особами, оскільки свідки не вказують, що саме у ці дні вони домовлялись з ОСОБА_2 про перевезення пам'ятника.

Так свідок ОСОБА_5 вказав, що це було у травні місяці, а саме після 9 травня 2015 року. Свідок ОСОБА_6 повідомив суду лише місяць у якому відбувалась його розмова з ОСОБА_2 та приблизний час розмови, а саме травень місяць приблизно о 9-10 годині ранку.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_17, який повідомив суду, що ОСОБА_2 перебував на робочому місці до кінця зміни, оскільки свідок ОСОБА_17 не працює в одному приміщенні з ОСОБА_2, а відтак останній не знаходиться у його полі зору постійно.

Окрім того показання вказаного свідка спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які свідчать про те, що ОСОБА_2 покидав територію комбінату на час поїздки до села Глинськ, коли супроводжував вантаж.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8, який не підтвердив покази, які надавав на досудовому слідстві стосовно наявності боргу ОСОБА_2 перед ним та вказав, що він це зробив на прохання свого кума, щоб допомогти йому завершити справу, оскільки вони не спростовують висновки суду щодо наявності у діях ОСОБА_2 складу злочину ( крадіжка).

У своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_2 посилається на вчинення щодо нього психологічного тиску з боку слідчого, проте вказана обставина не підтверджується будь-якими доказами. ОСОБА_2 не звертався із скаргами на дії слідчого. Щодо залучення захисника, то ОСОБА_2 мав таку можливість, але не скористався нею.

Таким чином, оцінивши сукупність наведених доказів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) доведена повністю і його дії суд кваліфікує за частиною 1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_2 вперше вчинив злочини, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем реєстрації щодо нього Василівська сільська рада компрометуючими матеріалами не володіє, має на утриманні неповнолітніх дітей 06.08.2014 року та 05.08.2004 року. Вину не визнав.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 виходячи з основних засад призначення покарань, визначених ст. 65 КК України, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Проте, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, а саме що злочин середньої тяжкості ним вчинено вперше, обвинувачений має на утриманні неповнолітніх дітей, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, і його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В силу пункту «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 може бути звільнено від відбування призначеного покарання на підставі вказаного Закону за умови що він надасть свою згоду на застосування амністії. Відповідно до ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році», застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений заперечує проти цього.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 не визнав свою вину та не надав свою згоду на застосування амністії, застосування амністії щодо нього не допускається.

Призначення такого виду та розміру покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, а також принципам «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим цивільного позову, суд виходить з такого.

Для покладання на особу відповідальності за заподіяння шкоди закон вимагає наявності таких підстав, а саме матеріальної шкоди, розмір якої підтверджений потерпілим документально, неправомірності рішень, дій чи бездіяльності особи яка заподіяла шкоду, її вини в цьому та причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями особи та наслідками у виді матеріальної шкоди.

З огляду на викладене суд вважає, що позов Світловодської міської ради, яка діє в інтересах територіальної громади м. Світловодська підлягає частковому задоволенню у розмірі прямих матеріальних збитків, які доведені у судовому засіданні, а саме у сумі 7900 грн. 20 коп.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків пов'язаних з призначенням зазначеного покарання а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Світловодської міської ради у відшкодування матеріальної шкоди 7900 (сім тисяч дев'ятсот ) грн. 20 коп.

Речові докази, а саме: фрагмент пам'ятника ОСОБА_3 (голову) передати Світловодській міській раді, готівкові кошти у національній валюті у сумі 5000 грн., які вилучені в ОСОБА_2 та прийняті згідно квитанції № 000197 від 08.06.2015 року, які знаходяться на зберігання у касі фінансово-економічного відділу Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській областіпередати у дохід держави.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя Світловодського міськрайонного суду Т.І. Гармаш