Рішення № 74364134, 13.02.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/671/17

Провадження №2/405/166/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

та відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому цивільну справу №405/671/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради у місті Кропивницькому про визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради у місті Кропивницькому, в якому просила визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з матір'ю ОСОБА_1.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30 січня 2004 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3, актовий запис за №34, який 03.08.2015 року було розірвано. Від шлюбу з відповідачем мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які після розірвання шлюбу з відповідачем залишилися проживати разом з нею. Крім того, після розлучення, вона (позивач) добровільно надавала ОСОБА_3 право приймати участь у вихованні спільних дітей та можливість бачитися з ними. Вказала, що разом з дітьми вони проживали в приватному будинку, який належить їй (позивачу) та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, та який знаходиться за адресою м.Кропивницький, вул.Новозаводська, 21, набутий ними за час шлюбу, в якому зареєстровані вона (позивач) та їх спільні діти. Також вказала, що в липні, 2015 року відповідач запропонував, а фактично виселив її (позивача) разом з дітьми, переїхати з дітьми тимчасово проживати до її (позивача) батьків, мотивуючи тим, що в будинку він буде робити ремонт, однак в подальшому, відповідач почав перешкоджати їй та дітям проживати в будинку, шляхом демонтажу системи опалення, демонтажу вузлів каналізації, продажу меблів, що призвело до подальшої неможливості проживання в будинку. Окрім того, з серпня, 2016 року відповідач почав вимагати від неї (позивача), щоб вона передала йому на постійне проживання спільних дітей, при цьому, вона (позивач) вважає таке «бажання» відповідача виключно для того, щоб не сплачувати аліменти на утримання дітей, так як одяг, речі, продукти харчування, медична допомога здійснюється за її (позивача) рахунок та рахунок її близьких та родичів, діти фактично проживають разом з нею з моменту розлучення з відповідачем, і лише нетривалий час старша донька відвідує батька за його фактичним місцем проживання. Позивач також зазначила, що вона проживає в трьохкімнатній квартирі своїх батьків, діти повністю забезпечені всім необхідним для комфортного проживання, в той час як відповідач проживає в двокімнатній квартирі разом зі своїми батьками та не може забезпечити дітям належних умов для проживання. Крім того, позивач зазначила, що відповідач ОСОБА_3 був засуджений 25 серпня 2016 року вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, при цьому даний злочин останній вчинив відносно неї (позивача), в присутності їх спільних дітей, тим самим нанісши їм психологічну травму (діти бояться спати, постійно плачуть та питають: «Чи папа більше не буде бити маму?»), старша донька проживає разом з відповідачем, яку він викрав та чинить на доньку психологічний тиск та зводить на неї (позивача) наклепи. Вважає, що за зазначених нею умов, малолітнім дітям буде краще проживати разом з нею (позивачем).

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, суд продовжив розгляд даної справи за правилами Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в ньому. Під час судового розгляду справи та з урахуванням наданих малолітньою донькою ОСОБА_6 пояснень та бажання дитини проживати з батьком ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 просила визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею (ОСОБА_1) за адресою АДРЕСА_1, а місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначити разом з батьком ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтримав позицію позивача ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні на початку розгляду судом справи по суті позов не визнав, просив відмовити позивачу в задоволенні позову. В подальшому, під час судового розгляду справи, відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, визнавши вимоги позивача ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з позивачем ОСОБА_1, в той час як місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначити разом з ним (ОСОБА_3).

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, при цьому, будучи присутнім в попередніх судових засіданнях представник третьої особи зазначив, що Службою підтримується попередній висновок комісії з питань захисту прав дитини, за яким визначено доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей разом з батьком ОСОБА_3, та в подальшому прийняття виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради рішення про визначення місця проживання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з батьком ОСОБА_3

Заслухавши учасників справи (позивача та відповідача), представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справ та не заперечувалося учасниками справи, що позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 30 січня 2004 року, який було розірвано 03 серпня 2015 року.

Від шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ОЛ №181061, виданого повторно Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що 02 серпня 2004 року складено відповідний актовий запис за №1468; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ОЛ №181060, виданого повторно Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що 08 лютого 2011 року складено відповідний актовий запис за №257; та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ОЛ №181062, виданого повторно Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що 05 червня 2013 року складено відповідний актовий запис за №959.

Батьками дітей в свідоцтвах про народження зазначені: в Графі «Батько» - ОСОБА_3, в Графі «Мати» - ОСОБА_1.

Судом також встановлено, що між сторонами виник спір з приводу визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також встановлено, що мати дітей – позивач по справі ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4.

Зазначений будинок належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №1846, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №79281719 від 31.01.2017 року.

Позивач зазначила, що вказаний будинок було придбано під час шлюбу з відповідачем, у зв’язку з чим вважає, що зазначений будинок №21 по вул.Новозаводській, 21 у м.Кропивницькому є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

З пояснень сторін судом також встановлено, що на даний час в будинку не можливо проживати через відсутність в будинку системи опалення, системи каналізації, а також проведення в будинку ремонтних робіт.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, власником якої є батько позивача ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6. Крім того, за вказаною адресою проживають також мати позивача та дружина власника квартири ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, син власника квартири ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, та онуки власника квартири, малолітні діти позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 11 вересня 2017 року, виданою об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гірничий 20А».

Відповідно до колективного звернення (характеристики), підписаного сусідами сім’ї ОСОБА_10, - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, зазначено про те, що знають сім’ю ОСОБА_10 з позитивної сторони, сім’я проживає в трьохкімнатній квартирі з усіма зручностями, діти проживають в комфортних умовах, мають ігрову кімнату, завжди веселі, гарно одягнені. Мати дітей ОСОБА_12 – вчитель за освітою, дітей любить та займається їх вихованням.

Відповідно до довідки про отримання допомоги, виданої Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради від 16.02.2017 року №503/4 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» їй призначено допомогу при народженні дитини на період з 01.05.2013 року по 31.05.2019 року в розмірі 1 485 грн. 00 коп. щомісяця. Загальна сума доходу за період з 01.08.2016 року по 01.02.2017 року становить 8 910 грн. 00 коп.

Згідно з довідкою №117 від 25.04.2017 року, виданою інспектором з кадрів ТОВ «Телеконтакт Кіровоград» ОСОБА_16, ОСОБА_1 працює оператором інформаційно-комунікаційних мереж в інформаційно-довідковій службі з 24.04.2017 року (наказ про прийом на роботу №433-к від 19.04.2017 року).

Крім того, згідно з дипломом серії КС №32188006 ОСОБА_1 у 2007 році закінчила приватний вищий навчальний заклад «Соціально-педагогічний інститут. Педагогічна академія» та отримала вищу освіту за спеціальністю «Мова та література (англійська)» та здобула кваліфікацію вчитель англійської мови та зарубіжної літератури».

Як свідчать довідки КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» від 20.09.2017 року та КЗ «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» №2337 від 12.06.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, на диспансерних обліках не перебуває, за медичною допомогою не зверталась, лікарем не обстежувалась.

Відповідно до довідки ДНЗ (Ясла-садок) №69 «Кристалик» комбінованого типу від 10.02.2017 року №4/01-14а, виданою за підписом завідувача ОСОБА_17, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відвідують дошкільний навчальний заклад №69 «Кристалик» комбінованого типу та згідно з характеристиками на дітей, виданими за підписами завідувача ДНЗ №69 ОСОБА_17 та вихователів ОСОБА_18, ОСОБА_19 відповідно, діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відвідують дитячий садок, зокрема, ОСОБА_5 з 2015 року, ОСОБА_4 з 13 червня 2016 року, діти виховуються в багатодітній сім’ї, де, крім них, є ще старша сестричка. Діти відвідують дитячий садок без значних пропусків, незначні пропуски були лише через хворобу. Діти відвідують садочок охайними, приходять вчасно.

Згідно з характеристикою, виданою за підписом директора та класного керівника ОСОБА_20 ступенів №22 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області від 07.11.2017 року ОСОБА_5 з 01 вересня 2017 року навчається у школі у 1-Б класі, та навчальним процесом в позаурочний час займаються мати, дідусь та бабуся дівчинки, які постійно цікавляться успіхами дитини у навчанні, відповідально ставляться до її виховання, регулярно (щоденно) відвідують школу, завжди присутні на батьківських зборах. Батько дитини – ОСОБА_3, в шкільному навчально-виховному процесі дитини участі не приймає, на батьківських зборах за період навчання дитини в школі присутній не був.

Крім того, згідно з довідкою №50 від 07.11.2017 року Кіровоградської музичної школи №4, виданою за підписом директора школи, ОСОБА_5 навчається у хореографічному класі Кіровоградської музичної школи №4, регулярно відвідує заняття, батьківська плата за навчання надходить своєчасно.

Відповідно до характеристики на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, від 06.03.2017 року, виданою за підписом директора та класного керівника ОСОБА_20 ступенів №22, ОСОБА_6 навчається в школі №22 з 1-го класу та за період навчання зарекомендувала себе як старанна, здібна, активна та комунікабельна учениця.

Окрім того, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 на правіприватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №1846, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №79281719 від 31.01.2017 року, належить будинок №21 по вул.Новозаводській у м.Кропивницькому, який на даний час є непридатним для проживання в ньому, що не заперечувалося позивачем та відповідачем, при чому, під час судового розгляду позивач зазначила, що відповідач у липні, 2015 року запропонував їй (позивачу) переїхати з дітьми тимчасово проживати у її (позивача) батьків, на час проведення в будинку ремонту, однак, в подальшому, відповідач почав перешкоджати її (позивача) проживанню та проживанню малолітніх дітей в будинку, демонтувавши систему опалення та вузли каналізації.

Відповідно до довідки про доходи від 30.08.2016 року №404 ОСОБА_3 працює на Інгульській шахті Східний гірничо-збагачувальний комбінат на посаді електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, та за період з лютого по липень, 2016 року нараховано заробітну плату в розмірі 49 586, 85 грн., з якої утримано 9 669, 43 грн., сплачені аліменти в розмірі 19 958, 71 грн., отримано заробітну плату за вказаний період в розмірі 19 958, 71 грн.

Також судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 25 серпня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст.122 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 року та на підставі ст.76 КК України зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 874 грн. 49 коп. матеріальної шкоди та 15 тис. грн. моральної шкоди.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням позивача ОСОБА_1 свідки ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22 та ОСОБА_9 надали суду пояснення, за якими, зокрема, свідок ОСОБА_21 зазначила, що вона проживає в одному будинку по сусідству з сім’єю ОСОБА_9, знає позивача ОСОБА_1, якій допомагають батьки у вихованні та утриманні дітей.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що малолітні діти Настя, Мілана та ОСОБА_4 проживали з бабусею – мамою позивача, діти ходили в дитячий садок, на плавання, мама дітей працює, на даний час з мамою проживають двоє менших дітей, а старша донька Настя пішла проживати до батька.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що їй відомо про те, що після одруження позивач з відповідачем проживали в квартирі в дев’ятиповерховому будинку, а потім купили будинок, останнім часом ОСОБА_1 проживає у мами. Свідок також пояснила, що двоє менших дітей проживають з позивачем, старша дитина проживає з відповідачем. Охарактеризувала також сім’ю ОСОБА_9 як нормальну сім’ю, постійно бачить дітей, які граються на вулиці.

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що позивач по справі ОСОБА_1 її рідна донька, яка є хорошою мамою, яка піклується про дітей та займається їх вихованням,при цьому вона (свідок) допомагає доньці виховувати та утримувати дітей. Вказала, що Мілана займається танцями та відвідує музичну школу, та на заняття дитину відводить або вона (свідок), або позивач, коли у неї є вільний час. Поряд з цим, відповідач влаштовує сварки, чим травмує психіку дітей.

Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної щабезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної з захистом прав дитини, визначений постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».

Відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з додатком 9.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини. Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Частинами першою та другою статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 Сімейного кодексу України).

На необхідність врахування якнайкращих інтересів дитини під час визначення місця її проживання наголошено і в рішенні Європейського суду з прав людини «М.С. проти України», в якому, зокрема, зазначено, що в усіх подібних випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При цьому, Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Також Європейський суд зазначив, що судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» («Зоштегїеісі V .Оегтапу») від 08 липня 2003 року, «Цаунеггер проти Німеччини» («2лип姧ег у. Оегтапу») від 03 грудня 2009 року).

Судом також відзначається, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «Про визначення місця проживання дітей» №692 від 28 грудня 2016 року визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3, при цьому, позивач ОСОБА_1, не погодившись зазначеним рішенням, та вважаючи його таким, що порушує її права та інтереси, а також права малолітніх дітей, звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення, та рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09.02.2018 року (справа №405/672/17)позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «Про визначення місця проживання дітей» №692 від 28 грудня 2016 року в частині визначення місця проживання (пункт третій рішення) малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батькомДерієм ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_4, разом з тим, на час судового розгляду зазначене рішення на підставі ст.273 ЦПК України не набрало законної сили.

Відповідно до ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

З огляду на зазначене, судом в присутності психолога Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ОСОБА_25 була вислухана думка малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання, згідно з якою малолітня дитина ОСОБА_6 виявила бажання і надалі проживати разом з батьком ОСОБА_3, з яким вона проживає з липня, 2016 року, та який піклується про неї.

При цьому, суд вважає недоцільним з’ясування думки малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, враховуючи їх вік.

З огляду на викладене вище, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, та визначаючи місце проживання малолітніх дітей, а також приймаючи до уваги, що під час судового розгляду справи, позивач ОСОБА_1 просила визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, разом з нею (позивачем ОСОБА_1М.) за адресою її фактичного місця проживання - АДРЕСА_1, а місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, визначити разом з відповідачем ОСОБА_3, що не заперечувалося і відповідачем ОСОБА_3, виходячи при цьому з пріоритетності прав та інтересів дітей, та враховуючи інтереси дітей, взаємну прихильність між батьками та дітьми, виконання батьками дітей своїх батьківських обов'язків, враховуючи також вік дітей та стан їх здоров'я, можливості батьків у створенні найкращих умов для виховання та розвитку дітей, а також те, що позивач і відповідач мають постійне місце проживання, постійне джерело існування, створили всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей, суд вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, разом з матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, за адресою АДРЕСА_1, місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, з урахуванням думки дитини, визначити разом з батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_15, за адресою АДРЕСА_2.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача служба у справахдітей виконавчого комітету міської ради у місті Кропивницькому про визначення місця проживання дітей, - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, разом з матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, за адресою АДРЕСА_1.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, разом з батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_15, за адресою АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_15, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, РНОКПП НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_26