Постанова № 74363637, 29.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1967/17 Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/1838/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 56 29.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», треті особи – приватний нотаріус Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на предмет лізингу та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на легковий автомобіль седан МАZDА 3, 2006 року випуску, кузов JМZВК12Z561341087 та стягнути з ТОВ «Автокредит Плюс» на користь позивача 24 083 грн. 89 коп. як надмірно сплачені кошти за договором лізингу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 жовтня 2014 року син ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_5, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4, приєднався до договору фінансового лізингу із відповідачем, що розміщений на офіційному веб-сайті відповідача https://planetavto.com.ua, за умовами якого лізингодавець передав у платне володіння та користування предмет лізингу легковий автомобіль седан МАZDА 3, 2006 року випуску, а лізингоодержувач (ОСОБА_6В.) прийняв вказане майно та приступив до виплати лізингових платежів. 02 жовтня 2015 року ОСОБА_7 помер. Розмір щомісячного лізингового платежу, який складав 3 200 грн., позивач продовжувала сплачувати до 26 березня 2016 року. З квітня 2016 року позивач припинила оплату лізингового платежу через те, що відповідач відмовлявся здійснити заміну сторони лізингоодержувача в договорі лізингу як на позивача, так і на її невістку ОСОБА_4, на що позивач давала згоду. 31 жовтня 2016 року представник відповідача вилучив автомобіль та зазначив, що автомобіль буде повернуто лише після виплати заборгованості за договором, а в разі несплати боргу в розмірі 84 000 грн. у 10-ти денний строк автомобіль буде виставлено на аукціон. 09 листопада 2016 року на усну вимогу представника відповідача позивачем було сплачено 84 000 грн. 11 листопада 2016 року на додаткову усну вимогу представника відповідача позивачем було сплачено 26 000 грн. Після проведення розрахунку, позивач виявила, що нею сплачено кошти у надмірному розмірі 24 083 грн. 89 коп. Позивач наголошує, що відповідачем в односторонньому порядку збільшено ціну договору лізингу на вказану суму. ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті сина. На заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний транспортний засіб ОСОБА_2 отримала відмову, так як нею не подано документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб за спадкодавцем.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що до позовних вимог не входила вимога заміни сторони лізингоодержувача в договорі фінансового лізингу. Права та обов’язки за договором перейшли до позивача в порядку спадкування з часу відкриття спадщини. На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються загальні положення про купівлю-продаж. Позивач виконала всі обов’язки лізингоодержувача з переплатою. Крім визнання права власності на автомобіль у позові міститься інша вимога, яка не вирішена судом. Суд не витребував у нотаріуса матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_7

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі заперечень на апеляційну скаргу.

На адресу апеляційного суду від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій вона зазначає, що суд першої інстанції не застосував вимоги статей 1216, 1218 ЦК України. Позивач звернулася до суду з позовом після виконання зобов’язань за договором у повному обсязі. Суд не витребував та не дослідив копію спадкової справи та відповідно неправомірність не видачі свідоцтва про спадщину за законом. Позбавлення особи її власності не допускається.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2014 року ОСОБА_7 приєднався до Публічного договору про надання фінансового лізингу, на умовах визначених Публічним договором про надання фінансового лізингу, що розміщений на офіційному веб-сайті Компанії https://planetavto.com.ua, що підтверджується заявою про приєднання до публічного договору № КІ00А!0000620241. За умовами вищевказаної заяви, предметом лізингу є легковий автомобіль седан МАZDА 3, 2006 року випуску, кузов JМZВК12Z561341087 (а.с.7).

02 жовтня 2015 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КГ № 201880 (а.с.5).

ОСОБА_2 є матір’ю ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-КГ № 354415 (а.с.6).

Листом приватного нотаріуса Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_8 від 17 червня 2016 року ОСОБА_2 роз’яснено, що нею надано технічний паспорт на транспортний засіб, власником якої є ТОВ «АвтокредитПлюс». Тому транспортний засіб не входить до спадкової маси померлого. З цієї причини не має законних підстав видачі свідоцтва про право на спадщину на транспортний засіб. ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до власника транспортного засобу з питання укладання угоди про заміну сторони в зобов’язанні, укладеного між померлим та ТОВ «АвтокредитПлюс», або укладанням нового договору лізингу на цей транспортний засіб (а.с.9).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів її звернення до ТОВ «Автокредит Плюс» із відповідною заявою та відмови у задоволенні такої заяви останнім.

Апеляційний суд по суті погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на легковий автомобіль.

Однак, спадкодавець ОСОБА_7 не являвся власником транспортного засобу, а, отже, відсутні будь-які підстави для визнання за позивачем права власності на автомобіль в порядку спадкування.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції позивач вказує на те, що суд не вирішив вимогу про стягнення на її користь надмірно сплачених коштів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження своїх вимог в частині стягнення на її користь надмірно сплачених коштів ОСОБА_2 надала банківські чеки за період з вересня 2015 року по листопад 2016 року. Однак, згідно наданих чеків платником за ними є ОСОБА_7, а не ОСОБА_2 Тобто, позивачем не доведено, що саме вона вносила кошти на виконання умов заяви про приєднання до публічного договору, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Автокредит Плюс».

Крім того, з наданих суду чеків взагалі не вбачається, що кошти були внесені саме на виконання договору лізінгу № КІ00А!0000620241.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що права та обов’язки за договором перейшли до неї в порядку спадкування з часу відкриття спадщини. На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Однак, такі доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки спадкодавець не був власником транспортного засобу, право власності на який позивач просить визнати за нею в порядку спадкування.

Загальні положення про купівлю-продаж поширювалися на правовідносини, що виникли між спадкодавцем ОСОБА_7 та ТОВ «Автокредит Плюс». ОСОБА_2 пред’явила позовні вимоги як спадкодавець після смерті ОСОБА_7, а тому вона повинна довести, що спадкодавцю на момент смерті належали на праві власності права на майно, яке є предметом даного спору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на те, що суд першої інстанції не витребував у нотаріуса матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_7 Однак, матеріали спадкової справи не мають суттєвого значення для справи, оскільки згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_9 ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 Вказана обставина сторонами не заперечується. Крім того, під час судового розгляду справи встановлено, що на момент смерті спадкодавець не являвся власником транспортного засобу, а тому вказане майно не входить до складу спадщини. У зв'язку з цим, підстави для витребування спадкової справи до майна померлого ОСОБА_7 відсутні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а, відтак, вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладено та керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Фінагеєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

ОСОБА_10