Постанова № 74363608, 31.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/916/18 Головуючий у І інстанції Осаулова Н. А.Провадження № 22-ц/780/2682/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 31.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Голуб С.А., Сліпченка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що вона 25 березня 2016 року позичила ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 146000 грн., а останній зобов’язався повернути їх через рік та сплатити 21 % річних, що підтверджується складеною відповідачем власноруч розпискою від 23 березня 2016 року. У зв’язку із неповерненням коштів в обумовлений строк, посилаючись на ст.1046 ЦК України, просила стягнути із відповідача на її користь 146000 грн. боргу, 30600 грн. процентів, 150000 моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ст.185 ЦПК України у зв’язку із неусуненням її недоліків.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді від 19 квітня 2018 року, відкрити провадження і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаргу мотивує тим, що вона виконала вимоги ухвали судді від 29 березня 2018 року про залишення її позову без руху і подала заяву, де усунула всі недоліки, а відтак ухвала судді від 19 квітня 2018 року про повернення позову є незаконною і необгрунтованою.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач не усунув недоліків, вказаних в ухвалі судді від 29 березня 2018 року.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді, оскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права та є передчасними.

Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175, 177 ЦПК

України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додерждання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів із дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 29 березня 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без руху і їй надано строк для усунення недоліків терміном п’ять днів з дня отримання копії ухвали.

На виправлення недоліків у встановлений суддею строк позивачка подала до суду заяву, в якій усунула недоліки, в тому числі вказала реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача та дані його паспорта, розрахунок боргу і процентів, додатково зазначила докази, які подає на підтвердження своїх вимог, та виправила інші недоліки вказані в ухвалі.

При цьому колегія суддів виходить з того, що частина недоліків, вказаних в ухвалі судді від 29 березня 2018 року, зокрема відсутність обгрунтування позовних вимог та доказів на їх підтвердження, незазначення які права позивача порушені відповідачем і норми, що визначає спосіб захисту її прав, зазначенні суддею необгрунтовано, поскільки із позову вбачається, що позивачка зрозуміло і доступно обгрунтувала свої вимоги, пославшись на порушення її прав як позикодавця за договором позики, обгрунтувала наявність між нею і відповідачем спірних правовідносин за договором позики та додала відповідну розписку.

Це ж стосується вказаних суддею в ухвалі недоліків відсутності доказів про можливість вирішення спору в іншому порядку, а ніж судовому. В позові ОСОБА_2 вказала, що відповідач не бажає повертати позику, а її неодноразові звернення до нього є безрезультатними, внаслідок чого вона зверталася із відповідною заявою до Генерального прокурора України.

Крім того, повертаючи позовну заяву суддя в ухвалі взагалі не вказав які саме недоліки із перерахованих в попередній ухвалі від 29 березня 2018 року позивачка не усунула, щопорушує приписи процесуального закону щодо законності і обгрунтованості судового рішення. Такі ж вимоги щодо необхідності обгрунтування судових рішень містить і практика Європейського суду з прав людини, яка вказує, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27 вересня 2001 року; «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Скасовуючи ухвалу, колегія суддів відповідно до приписів ч.4 ст.367 ЦПК України звертає увагу судді на наступне.

Вирішуючи питання про відповідність позовної заяви ОСОБА_2 вимогам процесуального закону, суддя не звернув уваги на відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. З позову вбачається, що позивачка просить стягнути із відповідача на її користь 176600 грн. боргу за позикою та 150000 моральної шкоди. Отже, у позовній заяві об’єднані майнові та немайнові вимоги, які відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» оплачуються окремо за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачка додала до позову квитанцію про сплату 704,80 грн. судового збору, що не відповідає положенням ст.176 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», які визначають ціну позову та розмір ставок судового збору, необхідного до сплати при його поданні.

Суддя вказаних обставин не врахував і постановив необгрунтовану ухвалу про повернення позову.

Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції підлягає до скасування, а справа направляється для продовження розгляду у зв'язку із порушення норм процесуального права.

В той же час підстави для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, як про це просить у апеляційній скарзі ОСОБА_2 відсутні, бо дане питання належить до виключної компетенції суду першої інстанції і не вирішується апеляційною інстанцією.

Керуючись ст.ст.259, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволитичастково.

Ухвалу судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2018 року скасуватиі направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: