
Справа № 354/599/17
Провадження по справі № 2/354/276/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2018 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді: Іванова А.П.
при секретарі: Калинчук
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання незаконним наказу про розірвання трудового договору та звільнення з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка», про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
18.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації:
- про визнання незаконним наказу №341-к від 01 вересня 2017 року в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації про розірвання трудового договору та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка»;
- про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» з 04 вересня 2017 року,
- про стягнення з Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 20000 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 вересня 2017 року в.о. директора департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації видав наказ №341-к про розірвання трудового договору та звільнення його з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» з 04 вересня 2017 року за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов’язків за п.3 ст.40 КЗпП України. З вказаним наказом позивач не згоден, вважає його незаконним, необґрунтованим з наступних підстав.
Наказами в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації №16-к від 25 січня 2017 року та №129-к від 22 червня 2017 року позивачу оголошені догани.
Однак позивач вважає, що наказом №129-к від 22 червня 2017 року та оскаржуваним наказом №341-к від 01 вересня 2017 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одні і ті самі порушення, зазначені в акті ревізії Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області №04-21/5 від 14 квітня 2017 року, при тому, що за одне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
Позивач зазначає, що в наказі №341-к від 01 вересня 2017 року вказано, що не усунуті встановлені під час ревізії такі недоліки: переплачено заробітньої плати на загальну суму 849,09 тисяч гривень (з яких усунено в сумі 826,98 тисяч гривень) та до зайвого перерахування до бюджету 244,65 тисяч гривень (з яких усунуто 4,54 тисячі гривень); недовиплачено зарплати в сумі 1578,69 тисяч гривень (з яких усунуто 860, 22 тисячі гривень); безпідставно виплачено педагогічним працівникам додаткової оплати за класне керівництво в сумі 8,5 тисяч гривень та відраховано до єдиного соціального внеску в сумі 2,54 тисячі гривень; у грудні 2016 року не проведено нарахування та виплату надбавок за тривалість безперервної роботи, підвищень до посадових окладів у зв’язку із шкідливими та важкими умовами праці, за роботу у нічний час, доплат за перевірку письмових робіт, на загальну суму 219,56 тисяч гривень; за рахунок коштів загального фонду кошторису покрито витрати спеціального фонду на загальну суму 14,01 тисяч гривень. При цьому порушення в частині не проведення у грудні 2016 року нарахування та виплати надбавок за роботу у нічний час та покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису витрат спеціального фонду на загальну суму 14,01 тисяч гривень усунуті. Крім того, вважає, що причини, з яких не усунені фінансові порушення є поважними, а саме: заклад фінансується з обласного бюджету, однак фінансування виявлених ревізією недоплат штатним розписом та тарифікаційними списками не передбачено; утримання зайво виплачених працівникам санаторію доплат та надбавок при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 20 відсотків.
Позивач стверджує, що Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не ставилопитання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності перед керівництвом Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації.Рішення профспілкового комітету санаторію про розірвання з позивачем трудового договору прийнято під час його тимчасової непрацездатності. Івано-Франківська обласна рада на своєму пленарному засіданні не розглядала питання про звільнення позивача в порушення п.п.6.2, 6.3 п.6 Статуту Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка».
Позивач вважає, що при поновленні на роботі йому необхідно виплатити середню зарплату за час вимушеного прогулу.
Крім того позивач стверджує, що незаконним звільненням йому заподіяно моральну шкоду, оскільки він є інвалідом війни 3 групи, займає посаду головного лікаря санаторію з 08 квітня 2008 року і несправедливим звільненням за надуманими підставами йому заподіяно моральну шкоду, оскільки він пережив стрес, змушений змінити уклад свого життя, тривалий час не міг працевлаштуватись, стан здоров’я його погіршився, погіршилися стосунки з членами його сім’ї.
Позивач просив поновити строк звернення до суду, оскільки він в установлений законом місячний строк помилково звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з таким позовом, де йому було відмовлено у відкритті провадження, оскільки заявлені вимоги слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові та пояснив, що вважає своє звільненні з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» незаконним. Його двічі притягли до дисциплінарної відповідальності за те саме порушення. Вважає, що у фінансових порушеннях, виявлених під час перевірки, він не винен, оскільки заклад фінансується з обласного бюджету і постійне недофінансування закладу, про яке він неодноразово повідомляв керівництву Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, фактично призвело до виявлених порушень. Частина недоліків, виявлених під час перевірки, була усунена. Ті недоліки, які залишились не усуненими, самостійно у закладі неможливо було виправити, оскільки вимагалось переміщення коштів на рахунках, але використовувати кошти, що є на рахунках установи не за призначенням заборонено законодавством, надбавки не передбачені штатними розписами та тарифікаційними списками, кошти на виплату надбавок керівництвом Департаменту не виділялись. На його думку рішення профспілкового комітету про розірвання з ним трудового контракту винесено з порушенням, під час знаходження його на лікарняному, тому він був позбавлений можливості його оскаржити.
Представник позивача адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові. Вважає, що ОСОБА_1 не мав можливості виправити виявлені ревізією фінансові порушення, оскільки санаторій фінансується з державного бюджету. Крім того позивач не міг за законом використовувати кошти, що є на рахунках для усунення недоліків, оскільки він за такі операції був би притягнутий до відповідальності за нецільове використання коштів. Керівництву Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації було відомо про фінансові порушення в санаторії, однак ніяких дій керівництвом для їх усунення здійснено не було.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та пояснила, що працівниками Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проведено ревізію Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка». Ревізією виявлений ряд фінансових порушень, для усунення яких позивачу було надано строк до 20 липня 2017 року. У встановлений строк виявлені порушення усунені не були, із-за чого начальник Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області звернувся до керівництва Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з листом про притягнення до відповідальності позивача. Оскільки ОСОБА_1 неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності, керівництвом Департаменту було прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 з посади головного лікаря за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку за п.3 ст.40 КЗпП України. Вважає, що позивача звільнено не за те саме порушення, як він стверджує, оскільки за виявлені ревізією фінансові порушення на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а звільнено його за не усунення у встановлений строк виявлених ревізією порушень. Стверджує, що кошти для усунення недоліків на рахунках установи були. Також ОСОБА_1 не звертався до департаменту з проханням виділити кошти для усунення фінансових порушень. Позивач, як керівник установи повинен був приводити штатний розпис санаторію у відповідність із фондом оплати праці. Крім цього до керівництва Департаменту неодноразово звертались працівники санаторію та відпочиваючі зі скаргами на позивача. При цьому твердження позивача про незаконність вимоги профспілкового комітету про його звільнення вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 звільнений не за вимогою профспілкового комітету санаторію. Зазначає, що позивач був призначений на посаду головного лікаря санаторію Департаментом та знаходився в трудових відносинах з Департаментом, тому твердження ОСОБА_1 про те, що його звільнення повинно було відбуватись на пленарному засіданні Івано-Франківської обласної ради - безпідставне.
Суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки він у встановлений законом строк звернувся до суду з позовом, але помилився з судом, до якого слід подавати даний позов, що підтверджується ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 року (а.с.34-35), тому, відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом підлягає поновленню.
Суд, вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши надані суду докази вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка працює в закладі інспектором з кадрів, пояснила, що ОСОБА_1 звільнений з посади головного лікаря 04 вересня 2017 року. При його звільненні ніяких процедурних порушень допущено не було.
Свідок ОСОБА_5, яка є головою профспілкового комітету санаторію, в судовому засіданні пояснила, що під керівництвом позивача стан санаторію постійно погіршувався, що викликало незадоволення серед працівників санаторію. ОСОБА_1, як керівник закладу, не виконував умови колективного договору, із-за чого профспілковий комітет санаторію на своєму засіданні 29 серпня 2017 року прийняв рішення звернутися до Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з вимогою про звільнення позивача з посади головного лікаря закладу відповідно до ст.45 КЗпП України.
Згідно наказу від 25 січня 2017 року №16-к (а.с.21) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання своїх обов’язків,
що призвело до значних недоліків, виявлених під час чергової акредитації Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка». У встановленому законом порядку позивачем вказаний наказ не оскаржений.
Відповідно до наказу від 22 червня 2017 року №129-к (а.с.8-11) ОСОБА_1 за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка», проведеної Управлінням західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків, що призвело до фінансових порушень та оголошено догану. Наказом запропоновано здійснити аналіз за матеріалами ревізії та вжити заходів щодо повного усунення виявлених порушень і запобіганню їх надалі. У встановленому законом порядку позивачем вказаний наказ не оскаржений.
Згідно вимоги про усунення виявлених порушень Управлінням західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 25.05.2017 року №13-09-04-14/2275 (а.с. 12-16) позивачу запропоновано усунути виявлені порушення та надати вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих документів до 20 липня 2017 року. Попереджено про те, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк буде ініційоване питання про відповідність керівника установи займаній посаді.
Згідно відповіді №98 від 20 липня 2017 року (а.с.17), направленої заступнику начальника Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, головний лікар Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» ОСОБА_1 повідомляє, які заходи здійснювались для усунення виявлених ревізією недоліків. Вказана відповідь направлена адресату 20 липня 2017 року та отримана 21 липня 2017 року згідно листа про надання інформації від 14.05.2018 року №13-09-04-14/1840 (а.с. 151), тобто з порушенням встановленого у вимозі про усунення недоліків строку – до 20 липня 2017 року.
Згідно нагадування про виконання вимог про усунення виявлених ревізією порушень Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 30.08.2017 року №13-09-04-14/3680 (а.с. 19-20) у встановлений строк до 20 липня 2017 року порушення не усунені в повному обсязі, тому позивачу запропоновано усунути виявлені порушення та надати вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих документів до 22 вересня 2017 року. Попереджено про те, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк буде ініційоване питання про відповідність керівника установи займаній посаді. Вказаний документ, на думку суду, підтверджує, що станом на 30 серпня 2017 року порушення, виявлені під час ревізії, позивачем не були усунені в повному обсязі.
Згідно листа Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 31 серпня 2017 року №13-09-04-14/3689 (а.с. 56-58), в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 повідомлено, що ОСОБА_1 не виконав вимогу про усунення недоліків, виявлених ревізією у встановлений строк до 20 липня 2017 року та запропоновано розглянути питання про відповідальність керівника установи займаній посаді. На думку суду, вказаний документ спростовує твердження позивача про те, що Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не ставило питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності перед керівництвом Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Згідно відповіді в.о. головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» №72 від 18.05.2018 року (а.с. 159) встановлено, що станом на 01.09.2017 року недоліки, виявлені ревізією проведеною Управлінням західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області повністю усунені не були.
В поясненнях (а.с.59), наданих 01 вересня 2017 року в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 позивач стверджує, що всі вимоги Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області адміністрацією санаторію усунені. На думку суду, зміст вказаного пояснення суперечить поясненням позивача, які надані ним в судовому засіданні про те, що у нього, як у керівника установи, не було можливості виконати вимоги про усунення недоліків.
Згідно протоколу засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики від 22 листопада 2016 року (а.с. 65-69) встановлено, що роботу головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» ОСОБА_1 визнано незадовільною. У зв’язку з визнанням роботи позивача незадовільною, проект рішення про укладення контракту з головним лікарем Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» знято з порядку денного. Аналізуючи вказаний документ, суд приходить до висновку, що твердження позивача про необхідність розгляду питання його звільнення на пленарному засіданні Івано-Франківської обласної ради є безпідставним. Безпідставність цього твердження позивача спростовується також його трудовою книжкою (а.с. 26-27), згідно якої він був призначений на роботу головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» та звільнений з посади наказами Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Згідно протоколу засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики від 09 червня 2016 року (а.с.70-74) прийнято рішення доручити Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації звільнити ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка», у зв’язку із надходженням звернення працівників санаторію про звільнення ОСОБА_1
Згідно протоколу засідання профкому Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» №25 від 29 серпня 2017 року (а.с. 61-64) та звернення (а.с 60) прийнято звернутись з вимогою про розірвання з ОСОБА_1 трудового договору із-за того, що він систематично не виконує умови колективного договору. Вказане рішення не було підставою звільнення позивача з посади. Твердження позивача та його представника, що рішення незаконне, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки у встановленому законом порядку не оскаржене і не скасоване.
Згідно статуту Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» (а.с.28-31) встановлено, що головний лікар санаторію відповідає за адміністративну, господарську, кадрову, фінансову діяльність санаторію і раціональне та ефективне використання бюджетних коштів.
Згідно посадової інструкції головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» (а.с.139-141) встановлено, що головний лікар санаторію організовує: лікувально-профілактичну, адміністративно-господарську, фінансову діяльність закладу; роботу з добору, розстановки і використання медичних кадрів.
Із штатних розписів та тарифікаційних списків Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» (а.с.122-130) видно чисельність працівників і встановлені тарифи оплати праці.
Згідно аналізів фінансування установи (а.с.135-138) та відповіді Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (а.с.15) встановлено, що на рахунках санаторію «Смерічка» існували залишки асигнувань.
Відповідно до наказу від 01 вересня 2017 року №341-к (а.с.4-7) встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря за не усунення недоліків, встановлених ревізією Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області до 20 липня 2017 року. З наказом про звільнення позивач ознайомлений належним чином (а.с.51-52).
Згідно п.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» згідно наказу №341-к від 01.09.2017 року відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки протягом 2017 року ОСОБА_1, крім цього разу, двічі притягався до дисциплінарної відповідальності згідно наказів №16-к від
25.01.2017 року та №129-к від 22.06.2017 року. При цьому твердження позивача та його представника, що наказами №129-к від 22.06.2017 року та №341-к від 01.09.2017 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме правопорушення, на думку суду, є хибним, оскільки догану йому оголошено за фінансові порушення, а звільнено позивача за невиконання у встановлений строк вимог про усунення порушень, виявлених ревізією, що не є тотожним порушенням.
Крім того, досліджені в судовому засіданні протоколи засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики у 2016 та 2017 роках, рішення профспілкового комітету санаторію про розірвання з ОСОБА_1 трудового договору, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5Р, які узгоджуються з іншими матеріалами справи, підтверджують, що на протязі тривалого часу робота головного лікаря ОСОБА_1 була незадовільною.
Твердження позивача та його представника про те, що порушення не усунені з поважних причин, а саме із-за того, що установа фінансується з обласного бюджету, що сам позивач не мав можливості використовувати кошти що є на рахунках не за призначенням, надбавки не передбачені штатними розписами та тарифікаційними списками, кошти на виплату надбавок керівництвом Департаменту не виділялись, що переміщення коштів не можливе без згоди керівництва Департаменту, що керівництво Департаменту також повинно здійснювати заходи щодо усунення виявлених недоліків (а.с. 152-155), на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано жодного доказу того, що він звертався до Департаменту з такими питаннями але йому було відмовлено. Крім того, згідно статуту та посадової інструкції головного лікаря санаторію, саме головний лікар санаторію, а не власник чи уповноважений орган управління, відповідає за адміністративну, господарську, кадрову, фінансову діяльність санаторію і раціональне та ефективне використання бюджетних коштів.
За змістом ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю та гарантує захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженнi роботи.
Стаття 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує правовий захист вiд необгрунтованої вiдмови у прийняттi на роботу i незаконного звiльнення, а також сприяння у збереженнi роботи.
Згідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку , якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз»яснено , що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
У пунктах 18, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснено , що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути
підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 ст.40 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення тощо.
Оскільки вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 20000 гривень є похідними від вимог про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення його на роботі на посаді головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка», тому у їх задоволенні також слід відмовити.
На підставі ст. 43 Конституції України,ст.ст.5-1, 40, 237-1 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та керуючись ст.ст.12, 13, 18, 76, 78, 89, 95, 206, 229, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,суд, -
в и р і ш и в:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання незаконним наказу про розірвання трудового договору та звільнення з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка», про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання незаконним наказу №341-к від 01 вересня 2017 року в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації про розірвання трудового договору та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка», про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Комунального закладу «Ворохтянський обласний кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» з 04 вересня 2017 року, про стягнення з Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, та моральної шкоди в сумі 20000 гривень відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2018 року.
Головуючий суддя: А. П. Іванов
Судове рішення № 74362382, Яремчанський міський суд було прийнято 18.05.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 354/599/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: