Вирок № 74361188, 30.05.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4072/16-к

Провадження №1-кп/0274/104/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2018 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1,

за участю секретаря. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурорів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7,

представника потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_8,

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_9,

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бердичеві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

23.12.2015 року близько 18 год. 20 хв. ОСОБА_10, керуючи технічно справним автомобілем Volkswagen Т4 р/н AM 5871 AI, що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 900127, рухався по правій смузі проїзної частини вул. Чуднівська м. Бердичева, в напрямку с. Скраглівка Бердичівського району Житомирської області.

Наближаючись до будинку № 79 вищевказаної вулиці, водій ОСОБА_10, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог п. 1.5, п. 1.10, «дорожні умови», дорожня обстановка», п.2.3 «б», п.10.1, п.11.3 Правил дорожнього руху України, безпричинно виїхав на зустрічну смугу руху, і не дотримуючись безпечної дистанції до автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11, якого об’єктивно спроможний був виявити, та який знаходився в нерухомому стані попереду, в зустрічному напрямку біля правого краю проїзної частини, по напрямку руху до вул. Володарського м. Бердичева, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду, скоїв дотичне зіткнення з передньою лівою боковою частиною автомобіля НОМЕР_1 де, продовжуючи рух по зустрічній смузі і, не реагуючи на створену ним аварійну обстановку, передньою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв зіткнення з передньою частиною автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів водію автомобіля ВАЗ 21063 ОСОБА_12 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер з пошкодженням тканини легенів, розриву серця, тупої травми грудної клітки, що призвело до розвитку гострої внутрішньої кровотечі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 327 від 21.03.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та знаходяться в прямому причинному зв’язку з його смертю.

Порушення водієм ОСОБА_10 вимог п. 1.5, п. 1.10, «дорожні умови», «дорожня обстановка», п. 2.3 «б», п. 10.1, п. 11.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв’язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Окрім того, ОСОБА_10 обвинувачувався у тому, що відразу ж після скоєння вказаної ДТП він, розуміючи, що здійснив дорожньо-транспортну пригоду, та, маючи реальну можливість впевнитись у тому, що потерпілий ОСОБА_12 перебуває в небезпечному для його життя та здоров’я стані і позбавлений можливості самостійно вжити заходів до самозбереження, умисно не виконав вимоги п. 2.10 «а», «г», «д», «е» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Тобто, не залишившись, водій ОСОБА_10 з метою уникнення відповідальності за скоєне, пішов з місця дорожньо-транспортної пригоди, не надавши допомогу потерпілому ОСОБА_12, якого своїми діями поставив у небезпечний для життя та здоров’я стан, в силу чого ОСОБА_12 був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження.

Вказані дії обвинуваченого було кваліфіковано органом досудового розслідування за ст. 135 ч. 1 КК України, як за відоме залишення без допомоги ОСОБА_12, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, особою, яка мала змогу надати йому допомогу і сама поставила його в небезпечний для життя стан.

В ході судового розгляду провадження, прокурор від обвинувачення за ст. 135 ч. 1 КК України відмовився.

Потерпіла та її представник обвинувачення в цій частині підтримали.

В ході судового розгляду ОСОБА_10 свою винуватість у скоєнні злочину передбаченого ст. 135 ч. 1 КК України заперечив.

Свою винуватість у скоєні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав повністю. В той же час, оцінка його показів, наданих під час судового розгляду провадження, свідчить про часткове визнання винуватості. Зокрема, формально визнаючи винуватість у скоєному, обвинувачений в той же час стверджує, що його дії були зумовлені діями інших учасників дорожнього руху, оскільки попередити ситуацію своїми односторонніми діями він не міг.

Так, по суті обвинувачення ОСОБА_10 пояснив, що 23.12.2015 р., приблизно о 18 год 10 хв., після роботи, він сів за кермо власного автомобіля „Фольцваген Т-4” білого кольору та поїхав додому. Рухаючись по вул. Чуднівській у м. Бердичеві, на повороті навпроти магазину „Полісся”, попереду себе, побачив вантажний автомобіль „ЗІЛ” темного кольору, який стояв біля правого краю проїзної частини. Об’їжджаючи даний автомобіль, перед собою помітив велосипедиста, який вискочив попереду нього на дорогу, виконуючи аналогічний маневр об’їзду вантажного автомобіля. Для того щоб не збити велосипедиста, він різко повернув кермо вліво, виїхав на зустрічну смугу руху та лівим боком свого автомобіля зачепив легковий автомобіль „Фіат Добло”, який стояв біля лівого краю проїзної частини.

У цей момент також побачив, що назустріч йому рухається автомобіль „Жигулі”. Намагаючись повернутись на свою смугу руху, він повернув кермо вправо та натиснув на педаль газу, проте уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем йому не вдалось. Під час зіткнення він вдарився грудною клітиною, а головою розбив лобове скло. Вийшовши з автомобіля він чув, як водій автомобіля „Фіат Добло” по телефону викликав карету швидкої допомоги, проте із ним він не спілкувався. Намагаючись прийти до тями відійшов в сторону з дороги та присів. Через деякий час піднявся та знову підійшов до місця аварії. На той час там зібралось багато людей, хтось повідомив, що водій зустрічного автомобіля загинув. Дійсно, він побачив, що на місці водія автомобіля „Жигулі” знаходився чоловік, який ознак життя не виказував. Більше у даному автомобілі нікого не було.

Що відбувалось далі він не пам’ятає. Прийшов до тями наступного ранку у селищі Підгородньому, в себе на дачі. Близько 11 години туди приїхали його сини, які викликали йому швидку допомогу. Так його було госпіталізовано. Як дістався з місця пригоди до дачі та чому не пішов додому, не знає.

Також обвинувачений повідомив, що сама дорожньо-транспортна пригода сталась приблизно о 18 год. 20 хв.. Окрім вантажного автомобіля „ЗІЛ”, за ним, біля правого краю проїзної частини по ходу його руху, стояв вантажний мікроавтобус, який теж заважав його поверненню на власну смугу руху. Легковий автомобіль „Фіат Добло” знаходився на зустрічній смузі руху, біля краю проїзної частини та був повернутий передньою частиною в напрямку м. Бердичева. Їхав він зі швидкістю 50 – 60 км/год. Коли розпочинав об’їзд вантажного автомобіля, зустрічного транспорту не бачив. Даний вантажний автомобіль стояв усіма чотирма колесами на проїзній частині, мікроавтобус за ним також. Між вантажним автомобілем „ЗІЛ” та мікроавтобусом була відстань близько 15 метрів. „Фіат Добло” був розташований між ними, але біля протилежного краю проїзної частини. Відстань між автомобілем „Фіат Добло” і вантажним мікроавтобусом складала ще близько 5-7 метрів. Зіткнення із зустрічним автомобілем „Жигулі” відбулось десь на середині проїзної частини, коли він вже минув вантажний мікроавтобус та повертався на свою смугу руху. Помітив зустрічний автомобіль „Жигулі”, коли до нього лишалось 25-40 метрів. При цьому він не зупинявся, а намагався повернутись на свою смугу руху. Зіткнення відбулось між правою фарою автомобіля „Жигулі” та серединою переднього бамперу його автомобіля „Фольцваген Т-4”. Куди після зіткнення подівся автомобіль „ЗІЛ” йому невідомо. Він за цим автомобілем не слідкував. Вантажний мікроавтобус продовжував стояти на тому ж місці. В результаті зіткнення він отримав тілесні ушкодження та проходив стаціонарне лікування. Частково відшкодував заподіяні збитки потерпілій. Шкодує, що так трапилось. Чому залишив місце ДТП пояснити не може. Під час виникнення аварійної ситуації не гальмував, оскільки хотів повернутись на свою смугу руху. Із потерпілою не спілкувався, бо вона назвала суму відшкодування, яку він зібрати не в змозі.

В той же час в ході розгляду провадження судом було досліджено ряд інших доказів, які свідчать про повну доведеність винуватості ОСОБА_10 у скоєнні першого з інкримінованих злочинів та про відсутність у його діях складу другого інкримінованого діяння.

Так допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що з обвинуваченим вона не знайома, покійний був їй чоловіком. Її чоловік працював директором вечірньої школи у Райківській виправній колонії № 73. Повертався щодня додому приблизно о 18 годині. Перед виїздом з роботи, він завжди їй телефонував. 23.12.2015 року чоловік їй також зателефонував та сказав, що виїжджає додому. Вони із дочкою чекали його повернення, однак він так і не з’явився. Близько 19 години вона почала бити тривогу. Телефонувала чоловікові, однак той на дзвінки не відповідав. Тоді вона зателефонувала колезі чоловіка – ОСОБА_13, який разом із ним їздив з роботи додому. Той по телефону повідомив, що знаходиться у швидкій допомозі, оскільки вони потрапили у дорожньо-транспортну пригоду, а її чоловік залишився у машині на місці пригоди. У якому стані перебуває її чоловік, ОСОБА_13 тоді не повідомив. Вона зателефонувала зятю та разом із ним поїхала на місце пригоди. Те що вона там побачила викликало у неї шоковий стан. Її чоловік знаходився у машині без ознак життя. Її до нього не допустила міліція. Після того вона нічого не пам’ятає.

Також потерпіла повідомила, що її чоловік за кермом з 18 років. Автомобіль, яким керував її чоловік знаходився у їх володінні дуже тривалий час. Він був у технічно справному стані, оскільки рік тому її чоловік здійснив його капітальний ремонт. Під час керування транспортним засобом її чоловік завжди дотримувався правил дорожнього руху та жодного разу за їх порушення до відповідальності не притягувався. По приїзду на місце події вона бачила побиті автомобілі, працівників міліції, людей вже майже не було. Ділянка дороги у місці дорожньо-транспортної пригоди була добре освітлена та видимість на ній була хорошою.

Після того що трапилось, ОСОБА_10 до неї на контакт не йшов, не вибачався, спілкуватись із нею, або якось допомогти не намагався. Лише після другого судового засідання обвинувачений запропонував їй кошти у сумі п’ятдесят дві тисячі гривень, узяти які вона погодилась, оскільки має великі борги. Зазначені кошти вона взяла у обвинуваченого в рахунок часткового відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Наполягає на суворості покарання для обвинуваченого. Заявлений до ОСОБА_10 цивільний позов підтримує та просить стягнути з останнього на її користь 78201 грн. заподіяної злочином матеріальної шкоди та 273000 грн. моральної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду повідомив, що працює у школі вчителем. Обвинуваченого не знає. З потерпілим був знайомий, оскільки той являвся директором школи у якій він працює, підтримував з ним ділові та дружні стосунки. Було це півтора роки тому, 23 грудня 2015 року. Після шостої години вечора вони на автомобілі загиблого повертались з роботи додому. Автомобілем керував ОСОБА_12, він сам сидів на задньому сидінні автомобіля, а на передньому пасажирському сидінні знаходився ще один їх колега – свідок ОСОБА_13. Дорога була нормальною, сухою, ожеледиці не було. Їхали вони з невеликою швидкість, приблизно 50 км/год. Під час руху по вулиці Чуднівській він на дорогу попереду автомобіля не дивився. Їхали вони по цій вулиці в напрямку центра міста Бердичева. В якийсь момент відчув удар. Далі пам’ятає лікарів, які оглядали його і загиблого. Із автомобіля він вийшов сам. ОСОБА_12 лишався за кермом. Після огляду лікарями було констатовано його смерть. Довкола було багато людей, поліція. Автомобіль, з яким відбулось зіткнення, стояв перед їхнім автомобілем. Його водія він не бачив. Їх автомобіль знаходився на своїй смузі руху, а автомобіль, з яким відбулось зіткнення, стояв якось навскоси, в напрямку місця водія їхнього автомобіля. Детально їх розташування на проїзній частині він не аналізував.

Також свідок повідомив, що будь-яких різких рухів перед зіткненням їх автомобіль не робив. Чи гальмував потерпілий перед зіткненням він не пам’ятає. На той час на вулиці було темно, дорога освітлювалась за допомогою штучного освітлення. Вони їхали також із ввімкненими фарами.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_13 суду повідомив, що являється пенсіонером. Обвинуваченого знає після того, що трапилось. Потерпілого знав тривалий час по роботі, перебував із ним у нормальних стосунках. 23 грудня 2015 року разом із загиблим ОСОБА_12, на його автомобілі, поверталися з роботи додому. У місті Бердичеві, в районі розташування магазину „Полісся-Продукт” на зустрічну смугу виїхав автомобіль „Фольцваген Т-4” і спричинив лобове зіткнення із їх автомобілем. Внаслідок цього водій автомобіля – ОСОБА_12 загинув, а він, дякуючи тому, що був пристебнутий паском безпеки, залишився живий. Сидів він у автомобілі на передньому пасажирському сидінні. Під час руху світло фар автомобіля було ввімкнене. Швидкість їхнього автомобіля складала близько 60 км/год, оскільки дорога була сухою та нормально освітленою. Момент виїзду зустрічного автомобіля на їхню смугу руху він пам’ятає добре. Зустрічний автомобіль зробив різкий рух в їхньому напрямку за 35-38 метрів, після чого став рухатись назустріч їхньому автомобілю. Чому зустрічний автомобіль виїхав на їх смугу руху він не знає, оскільки будь-яких перешкод для нього не було, дорога перед ним була вільна. Маневрів обгону або об’їзду він не виконував. Цей автомобіль „Фольцваген Т-4” було видно здалеку, ще від тоді, коли він виїхав з заокруглення дороги біля магазину „Полісся-Продукт”. Спочатку він рухався нормально, а потім зробив різкий рух вліво. Будь-якої реакції на дії водія зустрічного автомобіля ОСОБА_12 не було, оскільки усе сталося миттєво. З якою швидкістю рухався зустрічний автомобіль йому невідомо. Після зіткнення він на якийсь час знепритомнів від удару. Потім до автомобіля підбіг водій автомобіля „Фіат-Добло”, який стояв далі попереду біля узбіччя на їхній смузі руху. Як з’ясувалось пізніше, автомобіль „Фольцваген Т-4” під час руху спочатку зачепив цей автомобіль, пошкодивши у ньому дзеркало заднього виду та бокову частину автомобіля, а вже потім зіткнувся із їхнім автомобілем. Останній допоміг йому відчинити двері та вийти із автомобіля, після чого сказав, що сам чудом уникнув травм від зіткнення з автомобілем „Фольцваген Т-4”. Потерпілий ОСОБА_12 лишався нерухомим. Після огляду його лікарями швидкої медичної допомоги було констатовано смерть.

Також свідок повідомив, що водій автомобіля „Фольцваген Т-4” після зіткнення вийшов зі свого автомобіля, подивився на передню частину їхнього автомобіля, обійшов свій бус та відійшов на протилежну сторону дороги під дерева. Що останній там робив він не бачив. Із ним на місці пригоди він не спілкувався. Чи перебував водій зустрічного автомобіля у стані алкогольного сп’яніння йому невідомо. Будь-якої допомогти йому або потерпілому надати він не намагався. Він сам нікому не телефонував. Йому після зіткнення зателефонувала дружина загиблого, якій він повідомив про дорожньо-транспортну пригоду.

Внаслідок зіткнення він отримав тілесні ушкодження від ременя безпеки, оскільки удар був дуже значний. Які ушкодження отримали автомобілі він точно не пам’ятає. Основний удар прийшовся на праву фару автомобіля ВАЗ 2106.

Перед зіткненням їх автомобіль рухався прямолінійно по своїй смузі руху, можливо трохи зі зміщенням, оскільки попереду, біля правого краю проїзної частини, стояв автомобіль „Фіат-Добло”, який треба було оминути. При цьому на проїзній частині місця для роз’їзду двох зустрічних автомобілів лишалося достатньо. Якби автомобіль „Фольцваген Т-4” рухався по своїй смузі руху, зіткнення не сталося б. Відстань між автомобілем „Фіат-Добло” та місцем зіткнення склала близько 10 метрів.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_15 надав суду непослідовні покази, які змінював в процесі допиту. Зокрема спочатку повідомив, що знає обвинуваченого, потім заперечив даний факт, потім визнав, що проживає із ним в одному районі та знає його в обличчя. В той же час визнав, що один з синів обвинуваченого являється його кумом, згадував обвинуваченого у своїх показах називаючи його по-батькові. Надавав плутані покази щодо розташування транспортних засобів на проїзній частині у місці дорожньо-транспортної пригоди.

Так, свідок повідомив, що того вечора він повертався з м. Вінниця близько 20 – 21 години, було вже темно. У м. Бердичеві повернув на вул. Чуднівську та рухався в напрямку м. Чуднова. Проїхавши магазин Полісся, об’їхав вантажний автомобіль і рухаючись далі побачив дорожньо-транспортну пригоду. Проїхавши місце ДТП зупинився подивитись що сталося. Там були люди з Автомобіля „Жигулі” і Васильович. Запитав що сталося, однак йому ніхто не міг розповісти, усі були у шоковому стані. Автомобіль „Жигулі” був повернутий передньою частиною в сторону центра міста, автомобіль „Фольцваген” – в сторону Чуднова.

Спочатку свідок зазначив, що місце зіткнення транспортних засобів знаходилося на смузі руху автомобіля „Фольцваген”, тобто зіткнення сталося внаслідок виїзду автомобіля „Жигулі” на смугу руху автомобіля „Фольцваген”. Потім ОСОБА_15 свої покази змінив, уточнивши, що автомобілі знаходились на одній осьовій лінії: автомобіль „Фольцваген” по центру дороги, а автомобіль „Жигулі” ближче до правого краю проїзної частини по напрямку свого руху. При цьому автомобіль „Жигулі” був дещо розвернутий, можливо від удару.

У автомобіля „Фольцваген” була ушкоджена права пасажирська сторона, а у „Жигулі” – прямий удар.

На місці він був близько 30-40 хв. Бачив водія автомобіля „Фольцваген”, який сидів на бордюрі, тримався за голову. Його до свого автомобіля він не запрошував. В автомобілі „Жигулі” чоловік знаходився за кермом, пасажирів даного автомобіля він не бачив, але знає, що їх забрала карета швидкої медичної допомоги.

Також свідок повідомив, що рухаючись до місця пригоди він об’їхав вантажний автомобіль марки „ЗІЛ”, самоскид. Даний автомобіль стояв біля правого краю проїзної частини по напрямку руху в сторону м. Чуднова. Відстань від даного вантажного автомобіля до місця пригоди складала приблизно 30-40 метрів.

Ще один автомобіль – іномарка білого кольору, розташовувався біля лівого краю проїзної частини по напрямку його руху та був повернутий передньою частиною в напрямку центра міста. Половина даного автомобіля знаходилась на проїзній частині, а інша половина – на бордюрі, за її межами.

Моменту дорожньо-транспортної пригоди він не бачив. Коли він дістався місця пригоди, ні карети швидкої ні поліції там ще не було. Поряд з автомобілями знаходилось декілька чоловік: двоє на тротуарі, і один телефонував поряд з білим автомобілем. Тоді він зателефонував своєму кумові та розповів про те, що трапилось.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 суду повідомив, що являється сином обвинуваченого. Знає, що 23 числа, ближче до 18 години, відбулось дорожньо-транспортна пригода за участю його батька, який керував мікроавтобусом „Фольцваген Т-4” та автомобілем „Жигулі”. Про те, що сталося, йому повідомив ОСОБА_15 по телефону. Прибігши на місце події побачив батька, який сидів на бордюрі та казав, що в нього болить голова і груди. Транспортні засоби, які зіткнулись, знаходились посередині дороги. Як трапилось ДТП батько не пояснював, а він його тоді не розпитував. Сам подивився на транспортні засоби, у яких були ушкоджені передні частини, оскільки зіткнулись вони лоб у лоб. Проте детально їх він не роздивлявся. Коли приїхали працівники міліції та стали шукати батька, його вже ніде поряд не було. Де останній подівся в той момент батько йому невідомо. На наступний день вранці вони знайшли його у селі, куди викликали карету швидкої медичної допомоги. Чому в день аварії батько не пішов додому, йому невідомо, у батька він про це також не запитував.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 суду повідомив, що будь-яких відносин із обвинуваченим не підтримує, із потерпілою не знайомий. 23 грудня 2015 року він знаходився у свого знайомого. Коли вийшов від нього, сів у власний автомобіль та відвернувся від керма назад, що дістати куртку. В цей момент відчув удар по своєму автомобілю і через декілька секунд ще один удар. Вийшовши з автомобіля побачив, що у нього розбите ліве крило, колесо, дзеркало. Далі побачив посередині дороги автомобіль та почув крики про те, що сталась аварія. Підійшовши на місце аварії побачив два розбитих автомобіля: мікроавтобус обвинуваченого ОСОБА_16 та покійного – „Жигулі” шостої моделі. Люди, які знаходились на місці аварії почали викликати швидку та поліцію, витягувати людей із автомобілів. Хтось крикнув, що водій мертвий. Коли приїхала швидка, її лікарі це підтвердили. Також приїхали представники поліції та стали з’ясовувати, що сталося.

Трапилось це близько шостої години вечора. Коли він підходив до місця аварі, то бачив як ОСОБА_16 вийшов із свого автомобіля та стояв на тротуарі. Його він ні про що не запитував, оскільки сам викликав швидку та міліцію, допомагав витягувати пасажирів з автомобіля „Жигулі”. Карета швидкої приїхала швидко, десь за п’ять хвилин. Одразу за нею співробітники Державтоінспекції. На момент приїзду на місце аварії карети швидкої допомоги, ОСОБА_16 десь зник. При ньому він до автомобіля потерпілого не підходив.

Транспортні засоби, які зіткнулись, стояли посеред проїзної частини, дещо під кутом одна до одної. Його транспортний засіб було розташовано біля правого краю проїзної частини у напрямку міста. Ширина його автомобіля складає близько півтора метра. Місця для роз’їзду зустрічного транспорту на проїзній частині навпроти його автомобіля було достатньо. Його автомобіля перешкоди для руху не створював.

На той час на вулиці були сутінки, штучне освітлення на вулиці було вже ввімкнено. Проїзна частина була чистою та сухою. Двигун його транспортного засобу було заведено, габаритні вогні увімкнені. Чи були увімкнені світлові прилади на інших автомобілях, які потрапили в ДТП, він уваги не звернув, які вони мали ушкодження не роздивлявся.

Вийшовши з власного автомобіля після удару, він подивився в обидва боки дороги. Будь-яких інших транспортних засобів, окрім тих що взяли участь у ДТП, на дорозі не було. Звуків гальмування, або попереджувальних сигналів перед зіткненням він не чув.

Згідно рапорту чергового Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області від 23.12.2015 року, вказаного числа, об 19 год. 50 хв. з травмпункту м. Бердичева надійшло повідомлення від лікаря Поліщука про надання медичної допомоги гр. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, в якого забійні рани лівої кисті, а також гр. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, в якого забій правого плечового суглобу, лівої гомілки, садна чола (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до рапорту інспектора Бердичівського ВП Голованя О.С. від 23.12.2015 р., вказаного числа, о 18 год. 25 хв., біля будинку № 79 по вулиці Чуднівській у м. Бердичеві сталося зіткнення автомобіля „Фольксваген” д.н. НОМЕР_3 під керуванням невстановленого водія, який залишив місце пригоди, автомобіля ВАЗ 21063 д.н. з0364ЖИ під керуванням гр. ОСОБА_12 та автомобіля НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_11. В результаті зіткнення водій автомобіля ВАЗ 21063 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці, пасажири даного автомобіля ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження. Проведеними заходами було встановлено водія автомобіля „Фольксваген”, яким виявився ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та який з місця події зник (т. 1 а.с. 13).

Місце дорожньо-транспортної пригоди, взаємне розташування на проїзній частині транспортних засобів, які узяли в ній участь, а також ушкодження отримані транспортними засобами внаслідок зіткнення, встановлено з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.12.2015 року зі схемою та ілюстративною таблицею до нього (т. 1 а.с. 15-31). При його складанні також було оглянуто труп ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, який загинув на місці аварії. Відповідно до змісту вказаного протоколу, будь-яких інших транспортних засобів, окрім автомобілів потерпілого, свідка ОСОБА_11 та обвинуваченого, які б могли створити перешкоду для руху транспортного засобу під керуванням останнього, у безпосередній близькості до місця дорожньо-транспортної пригоди виявлено не було.

Факт заподіяння тілесних ушкоджень та спричинення смерті потерпілому ОСОБА_12 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди встановлено з висновку судово-медичного експерта за № 327 від 21.03.2016 року (т-1, а.с. 38-39). Відповідно до його змісту, при судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_12 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер з пошкодженням тканини легенів, розриву серця, множинних саден та крововиливів на тілі; смерть гр. ОСОБА_12 настала в результаті тупої травми грудної клітки, що призвело до розвитку гострої внутрішньої кровотечі; тілесні ушкодження на грудній клітці відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю; тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів на кінцівках відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинені від дії тупих твердих предметів, в причинному зв’язку зі смертю не перебувають; спричинення даних тілесних ушкоджень за обставин, вказаних в постанові, не виключаються можливим (зустрічне зіткнення автомобілів 23.12.2015 р., близько 18 год. 25 хв.).

Факт отримання внаслідок ДТП тілесних ушкоджень обвинуваченим підтверджено висновком судово-медичного експерта № 59 від 08.02.2016 року, згідно якого у громадянина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно записів в медичній картці, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, саден ліктьових та колінних суглобів. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до Легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету, що і можливо при обставинах та в термін, вказаних в постанові(т. 1, а. с. 42).

Автомобілі, які узяли участь у дорожньо-транспортній пригоді (далі ДТП), а саме: автомобіль НОМЕР_5, НОМЕР_6, автомобіль „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ, визнано речовими доказами у справі відповідно до постанов слідчого від 23.12.2015р. (т. 1, а.с. 45, 54, 60), та поміщено на зберігання на майданчик тимчасового затриманих транспортних засобів (м. Житомир, вул. Баранова, 84).

Матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_7, ОСОБА_11 внаслідок ДТП, а також сума відновлювального ремонту встановлено з оціночного висновку експерта №438 від 22.01.2016 року (т. 1 а.с. 69-73).

Відповідно до його змісту, ринкова вартість непошкодженого автомобіля НОМЕР_7 на 23.12.2015 р. складала 135222,10 грн.. Вартість автомобіля НОМЕР_7 з врахуванням експлуатаційного зносу після ДТП складає різницю між ринковою вартістю непошкодженого КТЗ та матеріальним збитком та становить 126578,75 грн.. Матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_7 – ОСОБА_11 внаслідок пошкодження його автомобіля при ДТП складає 8643,35 грн.. Сума відновлювального ремонту вказаного автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 21568,79 грн..

Матеріальний збиток заподіяний внаслідок ДТП власнику автомобіля „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ, ОСОБА_7, а також сума відновлювального ремонту встановлено з оціночного висновку експерта № 471 від 27.04.2016 року (т. 1 а.с. 126-136).

Відповідно до його змісту, ринкова вартість непошкодженого автомобіля „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ станом на 25.12.2015 р. складала 27753,00 грн.. Для визначення вартості автомобіля „ВАЗ 21063” р.н.з0364 ЖИ з врахуванням експлуатаційного зносу після ДТП, необхідне повне розбирання та дефектування даного автомобіля в умовах СТО. Матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ – ОСОБА_7, внаслідок пошкодження її автомобіля при ДТП складає 27753, 00 грн. Сума відновлювального ремонту вказаного автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу (Ез) не вираховувалась у зв’язку з неможливістю відновити КТЗ відповідно до технічних вимог.

Факт керування обвинуваченим транспортним засобом в момент ДТП підтверджено протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2016 року та довідкою до нього (т. 1, а.с. 84-85). Зокрема, в ході його проведення свідок ОСОБА_17 серед пред’явлених йому фотознімків, на фотознімку № 4, впізнав чоловіка, який 23.12.2015 року безпосередньо після ДТП вийшов з-за керма автомобіля „Volkswagen T-4”. Згідно довідки до протоколу впізнання від 26.04.2016 року, на фотознімку № 4 зображений ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_11.

В ході проведення 12.03.2016 року слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13, останній на місці розповів та показав про обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди. При цьому свідок вказав на те, що незважаючи на наявність припаркованого біля правого краю проїзної частини автомобіля НОМЕР_8, автомобіль „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ під керуванням ОСОБА_12 в момент ДТП рухався по власній смузі руху (т. 1, а.с. 163-165).

Будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів та деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в причинному зв’язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди при дослідженні транспортних засобів, які узяли у ній участь, виявлено не було. Про це свідчать наступні висновки експертів

Так, відповідно до висновку експерта № 3/44 від 16.02.2016 року з ілюстративною таблицею до нього, на момент ДТП робоча гальмова система автомобіля НОМЕР_8 знаходилася в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автомобіля НОМЕР_8 знаходилося в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автомобіля НОМЕР_8 знаходилося в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля НОМЕР_9 не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів та деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в причинному зв’язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.с. 189-207).

Відповідно до висновку експерта № 3/42 від 17.02.2016 року з ілюстративною таблицею до нього, на момент ДТП робоча гальмова система автомобіля НОМЕР_10 знаходилася в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автомобіля НОМЕР_10 знаходилося в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автомобіля НОМЕР_10 знаходилося в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля НОМЕР_10 не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів та деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в причинному зв’язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди (т.1, а.с. 209–232).

Відповідно до висновку експерта № 3/43 від 24.02.2016 року з ілюстративною таблицею до нього, на момент ДТП робоча гальмова система автомобіля ВАЗ 2106 р.н. з 0364ЖИ знаходилася в технічно працездатному стані. На момент ДТП рульове керування автомобіля ВАЗ 2106 р.н. з0364ЖИ знаходилося в технічно працездатному стані. На момент ДТП ходова частина автомобіля ВАЗ 2106 р.н. з0364ЖИ знаходилося в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля ВАЗ 2106 р.н. з0364ЖИ не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів та деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в причинному зв’язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.с.237 – 249).

Згідно висновку експертів № 3/45 від 26.02.2016 року (т.1, а.с.254-269), первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою лівою боковою частиною автомобіля НОМЕР_11 та лівою боковою частиною автомобіля Fiat Doblo р.н. АМ 6918ВК. З технічної точки зору можливо ствердити, що зіткнення між даними ТЗ було дотичним при загальному русі ТЗ в зустрічному напрямку, але встановити кут між повздовжніми осями ТЗ не представилось можливим по причині того, що на наданих на дослідження ТЗ відсутні характерні парні пошкодження за якими можливо було б в категоричній формі встановити кут зіткнення. Найбільш імовірно місце зіткнення між автомобілями Volkswagen Т4 р/н AM 5821 AI та Fiat Doblo р/н AM 6918 ВК знаходиться в місці розташування уламку корпусу дзеркала від автомобіля Volkswagen Т4 (поз. № 2 на схемі ДТП), більш точніше вказати місце зіткнення не представляється можливим у зв'язку з відсутністю характерної слідової інформації.

Згідно висновку експертів № 3/41 від 29.02.2016 року (т. 1, а.с. 274-294), первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою частиною автомобіля Volkswagen Т4 р/н AM 5821 AI та передньою частиною автомобіля НОМЕР_12. В момент зіткнення (первинного контакту ТЗ) поздовжні вісі автомобілів Volkswagen Т4 р/н AM 5821 AI та ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_13 розташовувалися під кутом близько 166°± 5°. (див. зобр. 1), при загальному розташуванні транспортних засобів в зустрічно - перехресному напрямку.

В момент зіткнення автомобіль ВАЗ 2106 р/н з0364ЖИ розташовувався під кутом близько 2° відносно правого краю проїзної частини в напрямку вул. Володарського в м. Бердичеві.

В момент зіткнення автомобіль Volkswagen Т4 р/н AM 5821 AI розташовувався під кутом близько 168±5°, відносно правого краю проїзної частини в напрямку вул. Володарського в м. Бердичеві.

Місце зіткнення між автомобілями Volkswagen Т4 р/н AM 5821 AI та ВA3 2106 р/н НОМЕР_13 знаходиться в проміжку між закінченням сліду гальмування переднього колеса автомобіля НОМЕР_12 (поз. №11 на схемі ДТП) та початком сліду кочення автомобіля Volkswagen Т4 р/н АМ 5821 AI (поз. №7 на схемі ДТП) в напрямку до вул. Володарського м. Бердичева.

Згідно висновку експерта № 3/257 від 19.04.2016 року (т. 1, а.с. 300-306), мінімальна швидкість руху автомобіля НОМЕР_14, виходячи з довжини слідів гальмування виявлених під час ОМП, визначається рівною не менше 26,8.. .37 км/год.

Мінімальна можлива відстань на якій знаходився автомобіль НОМЕР_14 від місця зіткнення, в момент початку реакції водія ОСОБА_12, на перешкоду із застосуванням термінового гальмування становить 16,9... 17,3... 18,5... 19 м.

В наведеній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, коли зустрічний транспортний засіб, у даному випадку - автомобіль Volkswagen Т 4 р/н AM5821AI, під керуванням водія ОСОБА_10, до зіткнення не гальмувався, питання про наявність технічної можливості у водія автомобіля запобігти зіткнення транспортних засобів шляхом гальмування не має сенсу, тому, що ні зниження швидкості, ні зупинка автомобіля НОМЕР_14 не виключає можливості зіткнення. Відповідно, водій автомобіля НОМЕР_14, ОСОБА_12, з моменту виникнення небезпеки для руху, своїми односторонніми діями, не мав технічної можливості уникнути пригоди.

В наведених дорожніх умовах, при заданому комплексі вихідних даних, водію автомобіля Volkswagen Т 4 р/н AM 5821 AI ОСОБА_10, необхідно було діяти у відповідності до вимог пп. 1.10 «дорожні умови», "дорожня обстановка", 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України (перед зміною напрямку руху та перестроюванням водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об’їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу). З технічної точки зору в діях водія автомобіля Volkswagen Т 4 р/н AM 5821 AI ОСОБА_10М, вбачається невідповідність вищевказаним вимогам пунктів ПДР України.

В наведених дорожніх умовах, при заданому комплексі вихідних даних, водію автомобіля НОМЕР_14, ОСОБА_12, необхідно було діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди). З технічної точки зору в діях водія не вбачається невідповідностей вищевказаній вимозі пункту ПДР України.

В наведених дорожніх умовах, при заданих вихідних даних в причинному зв'язку з створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди є рух автомобіля Volkswagen Т 4 р/н AM 5821 AI, під керуванням водія ОСОБА_10, в напрямку смуги руху автомобіля НОМЕР_14, ОСОБА_12, на відстані, коли останній своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути даного ДТП.

Відповідно до висновку експерта № 320/16-25 від 24.05.2016 року (т .1 а.с. 311-315), швидкість руху а/м ВАЗ 2106 р/н НОМЕР_13, враховуючи слідову інформацію зафіксовану в ході проведення огляду місця ДТП від 23.12.15 р., приблизно складала 27...34км/год. Враховуючи те, що при проведенні таких розрахунків не враховувалась енергія затрачена на деформацію частин даного транспортного засобу, то визначена аналітичним методом величина швидкості є мінімально можливою в даній дорожній обстановці (тобто фактична швидкість руху автомобіля була більшою ніж 27...34км/год), у зв’язку з чим у подальших дослідженнях в якості розрахункової швидкості руху автомобіля ВАЗ 2106 р/н з0364ЖИ використовувалась величина 50...60км/год. (остання була вказана в постанові).

Відповісти на питання щодо відстані між місцем зіткнення та місцем перетину водієм ОСОБА_10 уявної осьової лінії не представилось можливим.

Мінімальна відстань, на якій водій автомобіля НОМЕР_15 застосував гальмування в момент його реакції на небезпеку, становить 17...19 м.

Оскільки тільки один із транспортних засобів був загальмований до місця зіткнення (автомобіль ВАЗ 2106 р/н з0364 ЖИ), то одностороння зупинка автомобіля ВАЗ 2106 р/н з0364 ЖИ, до місця зіткнення, не могла дати його водію ОСОБА_12 технічної можливості уникнути даної ДТП.

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій мобіля Volkswagen Т4 р/н AM 5821 AI ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1. та п. 11.3. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля Volkswagen Т4 р/н AM5821AI ОСОБА_10 вбачається невідповідність вищезазначеним вимогам Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля НОМЕР_12 ОСОБА_12 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_12 невідповідностей технічним вимогам зазначеного пункту Правил дорожнього руху України не вбачається.

З урахуванням вихідних даних та проведеного дослідження, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в даних умовах дорожнього руху, слід вважати технічно необґрунтовані дії водія ОСОБА_10, які суперечили вимогам п. 10.1. та п. 11.3. Правил дорожнього руху України.

Допитані в ході судового розгляду експерти-автотехніки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 надані в ході проведення досудового розслідування висновки підтвердили.

Дослідивши усі наведені докази у їх сукупності та взаємозв’язку, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_10 складу злочину передбаченого ст. 135 ч. 1 КК України, що передбачає відповідальність за завідоме залишення потерпілого в небезпеці.

Так, як встановлено з досліджених судом доказів, одразу після скоєння злочину обвинувачений певний час залишався на місці дорожньо-транспортної пригоди. За цей час він з’ясував, що водій автомобіля, з яким сталось зіткнення, загинув, а іншими присутніми на місце аварії було викликано лікарів швидкої допомоги.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідальність за скоєння злочину передбаченого ст. 135 ч. 1 К України може наставати лише у випадку наявності у діях винного прямого умислу (усвідомлення того, що інша особа знаходиться в небезпечному для життя стані, він зобов’язаний і має можливість надати їх допомогу, і відмовляється від цього), склад даного злочину у його діях відсутній.

В той же час суд приходить до висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_10 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При цьому, до показів обвинуваченого та свідка ОСОБА_15 в частині розташування на проїзній частині інших учасників дорожнього руху (вантажного автомобіля та велосипедиста), що змусили його раптово змінити напрям руху керованого ним транспортного засобу, суд ставиться критично. Такі покази свідка та обвинуваченого суд розцінює як намагання зменшити провину останнього у тому, що трапилось. Як вже зазначалось вище, свідок ОСОБА_15 надав суду непослідовні та плутані покази, намагався приховати факт близького знайомства з обвинуваченим, декілька раз змінював власні покази в ході допиту, що свідчить про його нещирість. Вказані твердження спростовуються показами інших допитаних в ході судового розгляду свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11, а також матеріалами огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до яких будь-яких перешкод для руху обвинуваченого по власній смузі руху у місці зіткнення не існувало.

Дії ОСОБА_10, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_12, суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України.

При визначенні покарання ОСОБА_10, суд керується загальними засадами призначення покарання визначеними у ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ст. 286 ч. 2 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Обвинувачений являється не судимим, однак до кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху притягується не вперше (т. 1, а.с. 323-324), вже вдруге керуючи джерелом підвищеної небезпеки спричинив смерть людини, свою вину визнав частково, із потерпілою не примирився, та вона наполягає на суворості покарання, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, доглядає батька похилого віку (т. 2, а.с. 209), не працює, проживає з дружиною та дітьми, по місцю проживання характеризується посередньо, по місцю попередньої роботи – позитивно.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає часткове добровільне відшкодування завданого збитку. Зважаючи на позицію обвинуваченого озвучену в ході судового розгляду, його дії одразу після скоєння ДТП, а також на відсутність будь-яких реальних намагань спокутувати свою провину перед потерпілою, розкаяння у його діях суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки лише таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Позовні вимоги потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди визнані обвинуваченим у повному обсязі, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд керується положеннями ст. 23 ч. 3 Цивільного кодексу України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так суд зважає на те, що внаслідок скоєння обвинуваченим злочину потерпіла у справі назавжди втратила близьку для неї людину – чоловіка, а її діти – батька. Наслідком цього стали її душевні страждання, зміна укладу життя. Потерпіла втратила підтримку чоловіка, друга у його особі. Внаслідок перенесених душевних страждань стан її здоров’я погіршився. Її моральні страждання були також загострені і поведінкою самого обвинуваченого, який до неї не навідався, свої співчуття не висловив, матеріальну допомогу став надавати лише в процесі судового розгляду справи.

В той же час судом враховується те, що злочин обвинуваченим скоєно з необережності, в ході судового розгляду справи потерпіла отримала від останнього кошти у сумі 78 тис. грн., які прийняла в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди. У зв’язку з цим вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Процесуальні витрати, понесені у зв’язку з проведенням експертиз у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази у справі:

автомобіль НОМЕР_5, НОМЕР_6, автомобіль „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ, які зберігаються на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів (м. Житомир, вул. Баранова, 84), підлягають поверненню власникам;

подушка безпеки з автомобіля НОМЕР_16, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, підлягає знищенню.

Зважаючи на задоволення судом позовних вимог потерпілої про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди, а також з метою забезпечення проведення такого відшкодування, арешт накладений на майно обвинуваченого: автомобіль НОМЕР_16, а також земельну ділянку площею 0,0646 га, розташовану по вул.. Чуднівській, 170, у м. Бердичеві, судом не знімається.

Арешт накладений на автомобіль „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ належний потерпілій підлягає скасуванню.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_10 по обвинуваченню у скоєнні злочину передбаченого ст. 135 ч. 1 КК України, у зв’язку з відсутністю у його діях складу даного злочину.

Визнати винуватим ОСОБА_10 у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До вступу вироку в законну силу обрати запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 78201 грн. в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди, а також 120000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави 3246,84 грн. витрат понесених НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на проведення експертиз по справі (одержувач платежу: УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО: 811039, код ЗКПО: 38035726, рахунок: 31117115700002 (код класифікації доходів: 24060300)), а також 1057,20 грн. витрат понесених ЖВ КНДІСЕ на проведення судової авто технічної експертизи по справі, номер висновку 320/16-25 (Київський науково - дослідний інститут судових експертиз, ідентифікаційний код 02883096, р/р 31250231109135 в ГУ ДКСУ в м. Києві, код банку 820172, свідоцтво № 100339670, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Речові докази по справі:

автомобіль НОМЕР_5, НОМЕР_6, автомобіль „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ, які зберігаються на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів (м. Житомир, вул. Баранова, 84), повернути власникам;

подушку безпеки з автомобіля НОМЕР_16, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, - знищити.

Арешт накладений на автомобіль НОМЕР_16, а також земельну ділянку площею 0,0646 га, розташовану по вул.. Чуднівській, 170, у м. Бердичеві, не скасовувати.

Арешт накладений на автомобіль „ВАЗ 21063” р.н. з0364 ЖИ, належний потерпілій, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз’яснити учасникам справи право на отримання копії вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

ОСОБА_20ОСОБА_1