Постанова № 74361168, 15.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2824/18 Справа № 201/16142/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участю секретаря - Керімової-Бандюкової Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та штрафних санкції, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017р. в провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та штрафних санкції.

31.10.2017р разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 32433631), у розмірі 2 597 707 грн. 25 коп. (два мільйона п’ятсот дев’яносто сім тисяч сімсот сім тисяч грн.25коп.), що становить 35,5% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1). Накласти арешт на частку у статутному капіталі(фонді) ТОВ «Науково- виробниче об'єднання «Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 40828602), у розмірі 145 080 000 грн. (сто сорок п'ять мільйонів вісімдесят тисяч грн.), що становить 63,08% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_1). Заборонити Державному реєстратору фізичних осіб, юридичних осіб та громадських формувань здійснювати будь - які реєстраційні дії, щодо частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Науково - виробничий комплекс Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 32433631), у розмірі 2 597 707 грн. 25 коп.(два мільйона п’ятсот дев’яносто сім тисяч сімсот сім тисяч грн.25коп.), що становить 35,5% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП– НОМЕР_1). Заборонити Державному реєстратору фізичних осіб, юридичних осіб та громадських формувань здійснювати будь - які реєстраційні дії, щодо частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Науково - виробниче об'єднання «Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 40828602), у розмірі 145 080 000 грн. (сто сорок п'ять мільйонів вісімдесят тисяч грн.), що становить 63,08% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП– НОМЕР_1). В обґрунтування вимог, представник позивача посилався на те, що відповідач ухиляється від виконання свого обов’язку щодо повернення грошових коштів позивачу, чим порушують права позивача. З огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим в майбутньому виконання рішення у разі задоволення позову, просив заяву задовольнити та вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та штрафних санкції –задоволено.

До набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі № 201/16142/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та штрафних санкції - накладено арешт на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 32433631), у розмірі 2 597 707 грн. 25 коп. (два мільйона п’ятсот дев’яносто сім тисяч сімсот сім тисяч грн. 25коп.), що становить 35,5% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1).

Накладено арешт на частку у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 40828602), у розмірі 145 080 000 грн. (сто сорок п'ять мільйонів вісімдесят тисяч грн.), що становить 63,08% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1).

Заборонено Державному реєстратору фізичних осіб, юридичних осіб та громадських формувань здійснювати будь - які реєстраційні дії, щодо частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Науково - виробничий комплекс Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 32433631), у розмірі 2 597 707 грн. 25 коп. (два мільйона п’ятсот дев’яносто сім тисяч сімсот сім тисяч грн.25коп.), що становить 35,5% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1).

Заборонено Державному реєстратору фізичних осіб, юридичних осіб та громадських формувань здійснювати будь - які реєстраційні дії, щодо частки у статутному капіталі (фонді) ТОВ «Науково - виробниче об'єднання «Дніпроспецмаш» (ідентифікаційний код - 40828602), у розмірі 145 080 000 грн. (сто сорок п'ять мільйонів вісімдесят тисяч грн.), що становить 63,08% статутного капіталу та належить ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та, вказуючи на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що судом не врахована співмірність заявлених позовних вимог та майна на яке накладено заборону на відчуження, оскільки вартість цього майна значно перевищує ціну позову, а крім цього виконання забезпечення за договором позики забезпечено іпотечним договором, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область/район/ с.Новоолександрівка, вулиця Паркова,106, а також другим іпотечним договором, предметом якого є квартира, розташована у м.Київ, вулиця Генерала Матикіна, буд.16, кв.№105.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник апелянта ОСОБА_6- адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу, з підстав, викладених в ній. Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник позивача ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову залишити без змін.

Інші учасники справи про розгляд справи повідомлені належно, проте про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справісудового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали перевіряється відповідно до положень кодексу в редакції,що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову районний суд обґрунтовано послався на ч. 1 ст. 151 ЦПК України, відповідно до якої суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі накладенням арешту та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з позовної заяви та клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є боргові зобов’язання боржника за договором позики та поруки.

Факт звернення позивача до суду з позовом, свідчить про наявність спору між сторонами, та неможливість його врегулювання в позасудовому порядку.

Задовольняючи вимоги клопотання про забезпечення позову районним судом враховано, що загальний розмір часток відповідача ОСОБА_2 в вищевказаному товаристві, не перевищує загальної суми боргу за договором позики та поруки, а тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити в майбутньому виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду є стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 675 000 доларів США 00 центів, що еквівалентно 18 141 152 грн. 00 коп., та суми штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 4 515 750 доларів США 00 центів, що еквівалентно 121 364 308 грн. 05 коп. за Договором позики від 15 жовтня 2012 року. Таким чином, загальна ціна позову становить 139 505 460 грн. 05 коп., про що і зазначено у відповідній позовній заяві ОСОБА_3 Тобто, порівняння вартості ціни позову та арештованих часток відповідача у статутних капіталах господарських товариств, учасником яких є відповідач, наведені у апеляційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2013 року, з метою забезпечення виконання основного зобов'язання, між позивачем та ОСОБА_8 укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 346, який мав забезпечувати вимоги позивача за низкою договорів позики, в тому числі, за договором позики від 15 жовтня 2012 року.

Відповідно до умов зазначеного іпотечного договору, позивач мав право звернути стягнення на предмет іпотеки у вигляді будинку та земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область. Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Паркова, будинок 106, у випадку невиконання зобов'язань за основними договорами позики іншою стороною, в тому числі, за договором позики від 15 жовтня 2012 року.

Проте, з наданих позивачем документів вбачається, що на даний час іпотечне майно у вигляді будинку та земельної ділянки за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Паркова, будинок 106, не є іпотечним майном, що підтверджується інформаційною довідкою від 14.09.2017 року, яка підтверджує факт скасування іпотеки та зняття обтяження приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_10 з об'єктів нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська обл. с. Новоолександрівка, вул. Паркова, буд. 106; інформаційною довідкою від 03.11.2017 року, яка підтверджує факт поділу та перереєстрацію об'єктів нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська обл., с. Новоолександрівка, вул. Паркова, буд. 106; витягом з ДЗК № НВ-1205504082017 від 21.11.2017 року; витягом з ДЗК № НВ-1205507732017 від 22.11.2017 року; а крім того згідно інформаційній довідці від 24.11.2017 року та 27.11.2017 року, право власності за об'єктами нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська обл., с. Новоолександрівка, вул. Паркова, буд. 106А зареєстровано за ОСОБА_11.

З вказаних документів вбачається, що іпотека з майна та обтяження за іпотечним договором були скасовані, та в подальшому майно було поділено на чотири різні об’єкти нерухомості, а саме: земельні ділянки №106 та №106А, будинки №106 та №106А, та об'єкти за адресою: Дніпропетровська обл., с. Новоолександрівка, вул. Паркова, буд. 106А передані у власність ОСОБА_11

Таким чином, задовольнити вимоги позивача за рахунок іпотечного майна на теперішній час неможливо, тому колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали не було порушено принцип співмірності із заявленими позовними вимогами.

Крім того, враховуючи загальний розмір та ціну позову, те, що іншого майна у відповідача ОСОБА_2 на час подання позову до суду немає, і його частки у статутному капіталі зазначених господарських товариств є єдиним майном, на яке позивач може звернути стягнення у випадку задоволення його позовних вимог в повному обсязі, колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали та відмови у задоволені заяви про забезпечення позову немає.

керуючись ст.ст. 367, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_12