Рішення № 74360414, 11.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4863/17

Провадження № 2/185/250/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Пожидаєвої Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/4863/17 за позовом Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2017 року позивач звернувся з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог від 06.10.2017) до відповідача про стягнення витрат за навчання в сумі 37 082 грн. 11 коп. та отриманої стипендії в сумі 41123 грн. 01 коп., посилаючись на те, що 20 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та академією було укладено угоду № 035 про підготовку фахівця з вищою освітою, за умовами якої академія зобов’язалася здійснити якісну теоретичну та практичну підготовку фахівця з вищою освітою, а студентка ОСОБА_4 зобов’язалася отримати кваліфікацію стоматолога, прибути після закінчення академії за місцем направлення і відпрацювати не менше трьох років.

27 червня 2014 року рішенням екзаменаційної комісії ОСОБА_4 було присвоєно кваліфікацію лікаря-стоматолога і видано диплом спеціаліста.

05 вересня 2013 року ОСОБА_4 отримала направлення у ДОЗ Дніпропетровської ОДА, КЗ «Новомосковська районна стоматологічна поліклініка» ДОР», Перещепинський стоматологічний кабінет на посаду лікар-стоматолог-ортопед.

Наказом від 01 липня 2014 року ОСОБА_4 була зарахована в інтернатуру, після проходження якої станом на 19 серпня 2016 року до роботи не приступила і повідомила, що не має наміру працювати.

Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_4 не виконала свої зобов’язання відпрацювати не менше трьох років відповідно до умов угоди № 035, у зв’язку з чим зобов’язана відшкодувати витрати за навчання до державного бюджету.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, згідно письмової заяви, поданої ОСОБА_3, вона просить розглянути справу у їхню відсутність, у задоволенні позову відмовити з урахуванням поданих письмових заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 жовтня 2009 року між Українською медичною стоматологічною академією та ОСОБА_4 була укладена типова угода про підготовку фахівців з вищою освітою № 035. (а.с.7)

За умовами цієї угоди ОСОБА_4 зобов’язалася після закінчення вищого навчального закладу прибути на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

Згідно з карткою працевлаштування випускника ОСОБА_4 отримала пропозицію щодо працевлаштування у ДОЗ Дніпропетровської ОДА, КЗ «Новомосковська районна стоматологічна поліклініка» ДОР», Перещепинський стоматологічний кабінет на посаду лікар-стоматолог-ортопед. З даною пропозицією ОСОБА_4 погодилася 08 листопада 2014 року. (а.с.8)

Наказом департаменту охорони здоров’я № 667-о від 01 липня 2014 року ОСОБА_4 була зарахована в інтернатуру на посаду лікаря-інтерна в КЗ «Новомосковська РСП» ДОР», та направлена для проходження заочної частини інтернатури на базі КЗ «Павлоградська стоматологічна поліклініка» ДОР». Виплату заробітної плати під час проходження інтернатури проводились за рахунок КЗ «Новомосковська РСП» ДОР». Після закінчення інтернатури за спеціальністю «Стоматологія» ОСОБА_4 направлено до КЗ «Новомосковська РСП» ДОР» для роботи на посаді лікаря – стоматолога.

Відповідно до повідомлення КЗ «Новомосковська РСП» ДОР» від 19.08.2016 станом на 19 серпня 2016 року ОСОБА_4 до роботи не приступила.

Згідно пункту 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим постановою КМУ № 992 від 22 серпня 1996 року, який був чинним на час закінчення відповідачем інтернатури, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, випускник зобов’язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Пунктом 12 того ж Порядку передбачено, що час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого навчального закладу у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням.

24.06.2016 року ОСОБА_4 атестувалась та отримала сертифікат № 3586 лікаря – спеціаліста за спеціальністю «Стоматологія».

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 08 липня 2016 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 згідно актового запису № 430 складеного Октябрським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Полтавської області.

В жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до МОЗ України з заявою про зміну місця призначення на роботу з Дніпропетровської області на Полтавську область у зв’язку зі зміною сімейних обставин на вагітністю, що підтверджується відповіддю № 11.02-10/50-К-12895 від 27.10.2016.

З 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перебувала на обліку у консультативно-діагностичному центрі №2 Дарницького району м. Києва з приводу вагітності.

Відповідно до відповіді Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА від 18.11.2016 ОСОБА_1 відмовлено в зміні місця призначення на роботу у зв’язку з відсутністю посади лікаря – стоматолога в Полтавській області.

02 травня 2017 року ОСОБА_1 народила двох дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвами про народження.

Департаментом управління персоналом та кадрової політики Міністерства охорони здоров’я України були розглянуті документи лікаря-стоматолога КЗ «Новомосковська районна стоматологічна поліклініка» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1. Враховуючи клопотання Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації та сімейні обставини, Департамент управління персоналом та кадрової політики не заперечує щодо розірвання ОСОБА_1 угоди на відпрацювання за місцем призначення трьох років відповідно до пункту 9 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 1996 року № 992, що підтверджується 15.12.2016 листом № 11.02-10/22/32808.

Згідно пункту 9 зазначеного Порядку вагітність є поважною причиною, яка допускає розірвання випускником угоди про підготовку фахівців з вищою освітою.

Оскільки ОСОБА_1 не приступила до роботи за призначенням у зв’язку зі зміною сімейного стану – одруженням та вагітністю, тобто з поважної причини, не відмовлялася без поважної причини приступити до роботи за призначенням, здійснила необхідні дії для зміни місця працевлаштування, в чому їй було відмовлено, отримала згоду МОЗ України на розірвання угоди на відпрацювання за місцем призначення трьох років відповідно до пункту 9 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 1996 року № 992, про що було повідомлено відповідний Департамент, відсутні правові підстави для стягнення з неї відшкодування витрат за навчання.

Згідно із п.1 ч.1ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, суд вважає, що виплачена відповідачу стипендія є видом грошової допомоги (соціальним платежем), надана відповідачу як засіб до існування та не є витратами на навчання. Оскільки позивачем виплату вказаної стипендії здійснено добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку або недобросовісності відповідача, відповідно до ст.1215 ЦК України, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача стипендії необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи всі докази у їх сукупності та взаємозв’язку, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23 код ЄДРПОУ 02010824) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) про стягнення коштів за навчання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко