Рішення № 74358426, 30.05.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/349/18

Провадження № 2-а/163/39/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участю секретаря судового засідання – Костюк Р.М.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до заступника начальника Волинської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4, Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №3675/20500/17 від 15.11.2017 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з зазначеним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 від 15.11.2017 року №3675/20500/17, якою його притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України за те, що він, будучи директором ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД», на час оформлення митних декларацій: ІМ40ДЕ №205020003/2016/002228 від 05.07.2016 року, ІМ40ДЕ №205020003/2016/002585 від 15.07.2016 року, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003145 від 02.08.2016 року, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003861 від 25.08.2016 року, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003862 від 25.08.2016 року, ІМ40ДЕ №205020003/2016/003779 від 22.08.2016 року, під час митного оформлення шести транспортних засобів вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 85618, 88 грн., тобто заявив у цих митних деклараціях неправдиві відомості щодо відправника товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови позивач вказав, що висновок відповідача про його винуватість у порушенні митних правил ґрунтується виключно на отриманих від литовських митних органів документах: експортних митних деклараціях та рахунках-фактурах, однак сама по собі експортна декларація доводить лише факт оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській ОСОБА_6 та жодним чином не виключає можливості переходу прав на автомобіль після такого оформлення до інших осіб, в тому числі, до продавця, зазначеного в поданих до митного оформлення документах. В той же час відповідачем не доведено, що одержані від литовських митних органів митні документи мають переважне доказове значення порівняно з документами, поданими до митного оформлення Волинській митниці ДФС. Вказав, що між ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД» та іноземними контрагентами було укладено зовнішньоекономічний контракт, на виконання якого здійснювалась поставка транспортних засобів на умовах DeliveredatPlace (скорочено - DAP), згідно Інконтермс 2010, відповідно до яких продавець повинен надати клієнту товар і підтвердження, що він відповідає всім характеристикам, прописаним у договорі купівлі-продажу (це може бути документ – рахунок-інвойс або ж еквівалентний електронний запис), а покупець повинен заплатити за товар ту суму, яка вказана в договорі. Сам же він не здійснював поставку даних транспортних засобів на митну територію України та не формував товаросупровідні документи, а митним органом жодним чином не доведено, що подані до митного оформлення товаросупровідні документи є підробленими чи недійсними. Митний орган навіть не звертався до контрагентів з метою з’ясування питання законності та легітимності поданих до митного оформлення товаросупровідних документів. В свою чергу експортні декларації із Литовської ОСОБА_6 взагалі не стосуються ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД» та позивачу невідомо де та в кого придбано такі транспортні засоби іноземним контрагентом. Вказує, що він діяв добросовісно в межах діючого контракту, без жодного умислу та наміру щодо заявлення неправдивих відомостей про транспортні засоби та заниження митної вартості, адже пред’явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані та які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність у його діях прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Окрім цього вважає, що його притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України поза межами строків, передбачених ст.467 МК України, оскільки у самій постанові відповідача вказано, що лист від ОСОБА_6 ДФС отримала 31.03.2017 року, тому строк притягнення його до відповідальності сплив 31.09.2017 року. Також зауважив, що в оскаржуваній постанові відсутній розрахунок заниження суми митної вартості при митному оформленні одного із транспортних засобів, щодо якого проводилась перевірка, а саме автомобіля марки «RENAULT», моделі «SCENIC», кузов №VF1JZ09B349501440.

Не погоджуючись з заявленим позовом, представник Волинської митниці ДФС подала відзив на позовну заяву, у якому вказала, що під час розгляду справи про порушення митних правил посадовою особою митниці було в повній мірі з’ясовано факт вчинення передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил та винуватість у його скоєнні ОСОБА_3, оскільки в силу п.43 ст.4 та ч.2 ст.459 МК України, останній на дату оформлення товарів, згідно вищевказаних декларацій, був керівником ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД», яке у графах 9, 14 митних декларацій зазначене відповідальною особою за фінансове врегулювання та є декларантом, а згідно графи 54, саме він виступає особою, яка здійснює заповнення декларацій та їх подання до митного оформлення та контролю. Крім цього у графі 40 ОСОБА_3 зазначив про попередні документи, які подавались, як намір ввезення транспортних засобів. Крім цього вказала, що згідно ПП 205020003/2016/003581 від 16.08.2016 року, №205020003/2016/002144 від 02.07.2016 року, №205020003/2016/002488 від 12.07.2016 року, перевізниками транспортних засобів зазначені громадяни: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які відповідно до експортних декларацій Литовської ОСОБА_6 виступали покупцями та одержувачами товару, при цьому згідно рахунків-фактур придбання останніми цих транспортних засобів здійснено після їх продажу позивачу, а в деяких і після подання попередніх документів, як наміру про ввезення товару. За викладених обставин вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови митниця діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, тому у задоволенні позову ОСОБА_3 просила відмовити повністю.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив та будь-яких заяв, клопотань з приводу судового розгляду справи не подав.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з наведених у ньому підстав, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала з аналогічних мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву, та додатково вказала, що стягнення за оскаржуваною постановою на позивача накладено в межах шестимісячного строку, який обраховується з дня отримання Волинською митницею ДФС документів від митних органів Литовської ОСОБА_6, тобто з 06.06.2017 року. Просила у задоволенні позову відмовити.

На підставі пояснень сторін та досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини.

06 жовтня 2017 року головним державним інспектором управління протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС ОСОБА_10 складено протокол про порушення митних правил за №3675/20500/17 відносно директора ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД» ОСОБА_3 за ознаками ст.485 МК України.

Матеріали справи про порушення митних правил за даним протоколом 15.11.2017 року розглянуто заступником начальника Волинської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 з винесенням постанови про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 256856,60 грн.

Посадова особа Волинської митниці ДФС дійшла такого висновку на підставі наведених у ній таких фактів.

У 2016 році посадовими особами Волинської митниці ДФС проведено митне оформлення товару за наступними митними деклараціями ІМ40ДЕ:

1. - №205020003/2016/002228 від 05.07.2016 року – транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «SCENIC», вартістю 4500 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 180792,35 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 106617,7 грн.;

2. - №205020003/2016/002585 від 15.07.2016 року - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «MEGANE», вартістю 4000 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 125968,54 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 106617,7 грн.;

3. - №205020003/2016/003145 від 02.08.2016 року - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «KANGOO», вартістю 2350 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 78384,37 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 26053,17 грн.;

4. - №205020003/2016/003861 від 25.08.2016 року - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «SCENIC», вартістю 4000 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 152077,88 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 1 17433,7 грн.;

5. - №205020003/2016/003862 від 25.08.2016 року - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «SCENIC», вартістю 4000 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 152077,88 грн. сплачено митні платежі в загальній сумі 117433,7 грн.;

6. - №205020003/2016/003779 від 22.08.2016 року - транспортного засобу для перевезення вантажів марки «RENAULT», моделі «KANGOO», вартістю 2500 євро. За митне оформлення при скоригованій митній вартості у 85464,76 грн. сплачено митних платежів в загальній сумі 28351,99 грн.

По усіх цих митних деклараціях продавцем товару (транспортних засобів) виступала фірма «WHITEHALL TRANS LP» (Великобританія), відправником - фірма «Fahrzeughandel Johannes Tangel» (Deut schland), а одержувачем - ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД».

06.06.2017 року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України надійшло звернення митних органів Литовської ОСОБА_6 про надання адміністративної допомоги у підтвердженні фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів з копіями документів щодо ввезення транспортних засобів в адресу громадян України.

За результатами проведеного аналізу цих документів, а саме експортних декларацій Литовської ОСОБА_6, посадовими особами Волинської митниці ДФС встановлено, що:

1. - вартість задекларованого в МД №205020003/2016/002228 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської ОСОБА_6 від 01.07.2016 року №16LTKR1000EK00CB87 становить 7467,00 євро;

2. - вартість задекларованого в МД №205020003/2016/002585 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської ОСОБА_6 від 12.07.2016 року №16LTKR5000EK00D869 становить 6481,00 євро;

3. - вартість задекларованого в МД №205020003/2016/003145 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської ОСОБА_6 від 22.07.2016 року №16LTKR5000EK00Е6D0 становить 4110,00 євро;

4. - вартість задекларованого в МД №205020003/2016/003862 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської ОСОБА_6 від 23.08.2016 року №16LTKR5000EK011112 становить 7137,00 євро;

5. - вартість задекларованого в МД №205020003/2016/003779 транспортного засобу згідно експортної декларації Литовської ОСОБА_6 від 17.08.2016 року №16LTKR5000EK010970 становить 4660,00 євро;

По зазначених п’ятьох експортних деклараціях Литовської ОСОБА_6 продавцем транспортних засобів виступала фірма «GELGOTOS TRANSPORTAS» (ОСОБА_6, Gelyno g. 10, Marijampoles sav., LT-68100).

У зв’язку з такою невідповідністю вартості ввезених на митну територію України транспортних засобів, у службовій записці т.в.о. начальника УАМП Волинської митниці ДФС від 07.09.2017 року №924/03-70-19-03-25 наведено розрахунок митних платежів, що підлягали сплаті до бюджету, виходячи з зазначеної в експортних деклараціях Литовської ОСОБА_6 вартості, та встановлено різницю між сплаченими митними платежами та митними платежами, які необхідно було сплатити, в загальній сумі 85618,88 грн., з яких:

1. – за МД №205020003/2016/002228 – 8190,24 грн.;

2. – за МД №205020003/2016/002585 – 17069,54 грн.;

3. – за МД №205020003/2016/003145 – 11306,38 грн.;

4. – за МД №205020003/2016/003861 – 16867,44 грн.;

5. – за МД №205020003/2016/003862 – 16867,44 грн.;

6. – за МД №205020003/2016/003779 – 15317,84 грн.

Згідно цих декларацій, декларування товару здійснювалось ОСОБА_3, який відповідно до інформації про платника податків 40267551 з податкових баз даних (on-line), є керівником ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД».

На підставі наведеного, посадова особа Волинської митниці дійшла висновку, що директор ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД» ОСОБА_3 під час митного оформлення транспортних засобів та оформлення вищевказаних декларацій вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 85618,88 грн., тобто заявив у цих митних деклараціях неправдиві відомості щодо відправника товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

Даючи оцінку правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил за ознаками ст.485 МК України, відповідно - законності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Аналізом досліджених у справі доказів встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та єдиним і визначальним доказом для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення слугували отримані від митних органів Литовської ОСОБА_6 експортні митні декларації та додані до них товаросупровідні документи.

З даного приводу встановлено, що 31.03.2017 року на адресу Державної фіскальної служби України надійшло звернення митних органів Литовської ОСОБА_6 від 15.03.2017 року за вих. № (20.4/19) 3В-2841 про надання інформації в порядку адміністративної взаємодопомоги у митних справах у відповідності до Угоди про партнерство та співпрацю між ЄС та Україною від 26.01.1998 року. Зазначене звернення ініційоване митницею Литовської ОСОБА_6 у зв’язку з проведенням перевірки по незавершеній митній процедурі по доданих до даного звернення деклараціях, за якими експортувались транспортні засоби, оскільки згідно законодавства Литовської ОСОБА_6 отримана від митних органів інформація не підтверджує факту вивозу цих автомобілів за межі Європейського Союзу. До даного звернення також додано копії експортних декларацій, в тому числі на транспортні засоби, що зазначені в оскаржуваній постанові.

Отже, митні органи Литовської ОСОБА_6 перевіряли факт вивозу транспортних засобів за межі ЄС по наявних у їх розпорядженні експортних деклараціях.

Матеріалами справи стверджено, що по митних деклараціях, які подавались до митного оформлення ОСОБА_3 українським митним органам, продавцем товару (транспортних засобів) виступала фірма «WHITEHALL TRANS LP» (Великобританія), а згідно експортних декларацій Литовської ОСОБА_6 продавцем цих же транспортних засобів виступала фірма «GELGOTOS TRANSPORTAS» (ОСОБА_6, Gelyno g. 10, Marijampoles sav., LT-68100).

Також встановлено, що декларування транспортних засобів у литовських митних органах у кожному випадку передувало їх декларуванню в українських митних органах.

З огляду на такі обставини, слід дійти висновку, що самі по собі експортні декларації констатують лише факт оформлення експорту транспортних засобів із Європейського Союзу в Литовській ОСОБА_6, однак жодним чином не виключають можливості переходу прав на транспортні засоби після такого оформлення до інших осіб, в тому числі, до продавця -«WHITEHALL TRANS LP», зазначеного в поданих до митного оформлення документах та митних деклараціях у митні органи України, оскільки за інформацією литовських митних органів дані транспортні засоби не вивезені за межі Європейського Союзу саме за цими експортними деклараціями.

Щодо дат оформлення рахунків-фактур, на що у відзиві вказує відповідач, то дана обставина лише вказує на домовленість контрагентів про вид та ціну товару, однак аж ніяк не підтверджує факту обізнаності покупця (українського контрагента) про володіння продавцем даним товаром у натурі та його місцем знаходження.

Допитані митницею громадяни: ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які у експортних деклараціях Литовської ОСОБА_6 виступають покупцями та одержувачами товару (транспортних засобів), у своїх поясненнях лише підтвердили факт переміщення ними транспортних засобів з ОСОБА_6 на територію України в якості перевізників та заперечили факт особистого придбання цих автомобілів у власність, при цьому вказали, що згоди на використання їх персональних даних нікому ніколи вони не надавали, а зазначення їх даних у литовських документах для них є незрозумілим та пояснити цього вони не можуть. Документи на автомобілі були в бардачку та після проходження митного контролю передавались замовнику.

У поданих органу доходів і зборів письмових поясненнях від 15.09.2017 року ОСОБА_3 вказав, що між ТзОВ «ОСОБА_5 Трейд» та фірмою «Johannes Tangel» укладено зовнішньоекономічний контракт, на виконання якого й здійснювалась поставка транспортних засобів, на умовах DAP. Згідно Інкотермс DAP (Delivered At Piont (... named point of destination), постачання в пункті (... назва пункту) Термін "поставка в пункті" означає, що продавець виконав своє зобов’язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Згідно контракту, а також це підтверджується митними деклараціями (пункт 20), умовою поставки товарів було DAP Ягодин, тому він не володів і не міг володіти інформацією про обставини (час, місце, ціну) придбання їхнім контрагеном цих транспортних засобів. З їх сторони до митного оформлення були подані усі необхідні документи (контракт, фактура і.т.д.), які відповідають вимогам як національного, так і Європейського права. Будь-якого умислу на вчинення правопорушення він не мав, а їх товариство діяло виключно в межах умов діючого контракту.

Такі доводи позивача жодним належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом органом доходів і зборів під час розгляду справи про ПМП не спростовані, хоча перебували у розпорядженні посадової особи Волинської митниці ДФС, однак мотивів неприйняття їх до уваги в оскаржуваній постанові не наведено.

Окрім цього, відповідачем жодним чином не обумовлено підстав надання переваги документам Литовської ОСОБА_6, як доказам, аніж тим, що подані до митного оформлення позивачем та з яких підстав вони ставляться під сумнів.

Зокрема, Волинська митниця ДФС, прийнявши єдиним та беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила хто є дійсним відправником та отримувачем товару, зокрема не вчинила запитів на адресу зазначеної у поданих до митного оформлення документах фірми (продавця товару) - «WHITEHALL TRANS LP».

Отже, жодного доказу, який би підтверджував недостовірність відомостей, заявлених ОСОБА_3 у митних деклараціях, відповідачем не надано, а твердження позивача щодо пред’явлення до митного оформлення виключно тих документів, які йому були надані продавцем транспортних засобів – не спростовані.

Суд також враховує й ту обставину, що під час ввезення автомобілів на територію України та проходження митного контролю у пункті пропуску будь-яких порушень митних правил зафіксовано не було, зокрема безпосередньо у водіїв – перевізників чи в самих транспортних засобах двох пакетів документів на автомобілі, що має наслідком відповідальність за ст.483 МК України, виявлено не було.

Згідно положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Отже, диспозиція ст.485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 8 ст. 264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Аналіз досліджених доказів свідчить, що достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача, як директора ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД», по справі не зібрано, а його твердження про пред'явлення до митного оформлення виключно тих документів, які були надані продавцем транспортного засобу, стороною відповідача відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України не спростовано.

За викладених обставин слід дійти висновку, що жодного належного та достатнього доказу на ствердження умисності дій ОСОБА_3 щодо неправомірного звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів та подання з цією метою неправдивих відомостей щодо відправника та вартості товару, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, Волинською митницею ДФС не здобуто, а відтак й висновки, викладені в оскаржуваній постанові, ґрунтуються виключно на припущеннях, що в силу ст.62 Конституції України є неприпустимим.

Окрім цього, позивач у позовній заяві вірно вказав на відсутність в оскаржуваній постанові розрахунку заниженої суми митної вартості транспортного засобу, задекларованого за митною декларацією №205020003/2016/003861. Такий розрахунок також відсутній в матеріалах справи про порушення митних правил, в тому числі й у службовій записці т.в.о. начальника УАМП Волинської митниці ДФС від 07.09.2017 року №924/03-70-19-03-25.

Зазначене в черговий раз підтверджує те, що оскаржувана постанова не ґрунтується на доказах, які б відповідали вимогам ст.ст.73, 74, 75 та 76 КАС України, а викладені у ній висновки є лише припущеннями.

Отже, на підставі досліджених у справі доказів судом не встановлено, а відповідачем в судовому засіданні не доведено наявності в діях ОСОБА_3 складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення, зокрема його суб’єктивної сторони, що в свою чергу свідчить про винесення відповідачем оскаржуваної постанови без з’ясування всіх обставин, що мали значення для розгляду справи про порушення митних правил.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим, остання підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд наділений повноваженнями щодо скасування рішення суб’єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

В силу наведеної норми та ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених ОСОБА_3 позовних вимог та закрити провадження у справі за оскаржуваною постановою, оскільки відповідно до п.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Окрім цього, суд погоджується з доводами сторони позивача щодо закінчення на момент винесення оскаржуваної постанови строків накладення адміністративного стягнення, оскільки вжиті у ст.485 МК України поняття «заявлення в митній декларації», «надання документів», «несплата митних платежів у строк, встановлений законом» з огляду на їх семантичне значення свідчать про разову дію, а тому не дають підстав вважати відповідні правопорушення триваючими. Відтак, на такі склади порушення митних правил не поширюються положення ст.467 МК України щодо строку накладення стягнення з моменту виявлення правопорушення.

Зважаючи на подання митних декларацій та митне оформлення товару у 2016 році, у даній справі про порушення митних правил провадження не могло бути розпочате відповідно до положень пункту 7 статті 247 КУпАП. Такі строки закінчились й від дати отримання ДФС України запиту митних органів Литовської ОСОБА_6 (31.03.2017 року).

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 усправі про порушення митних правил №3675/20500/17 від 15.11.2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 256856,60 гривень, - скасувати та провадження у даній справі про порушення митних правил закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.

Ім’я позивача – ОСОБА_3; місце проживання: 43005, Волинська область, м.Луцьк, вул.Шота Руставелі, 10/60; РНОКПП НОМЕР_1.

Найменування відповідача – Волинська митниця ДФС; місце знаходження: 44350, Любомльський район, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 39472698.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук