Рішення № 74357557, 29.05.2018, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа №687/389/18

№2-а/687/14/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді - Борсука В.О.,

з участю секретаря - Цугель Т.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу, без виклику сторін за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 БУПП Чернівецької області ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови.

в с т а н о в и в:

29.03.2018 року ОСОБА_1,звернувся в суд з позовом до інспектора роти №4 БУПП Чернівецької області ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 28.03.2018 року інспектором роти №4 БУПП Чернівецької області ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що він - ОСОБА_1, 28.03.2018 року о 14:00 год. рухаючись на автодорозі H03 Чернівці – Житомир 304 км. не увімкнув ближнє світло фар в денну пору доби поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР, після чого на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн..

Вказує, що в його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 28.03.2018 року серії ВР №324289, з підстав, що незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 не дав ОСОБА_1 можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Зазначає, що інспектором патрульної поліції ОСОБА_2 при винесенні постанови про адміністративне правопорушення було допущено ряд порушень, а саме: обрано неправильну міру покарання, так за порушення пп. 9.8 ПДР, відповідальність передбачено ст.125 КУпАП; незаконно розглянуто справу на місці зупинки автомобіля; позбавлено можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП; порушено вимоги щодо процедури розгляду справи відповідно до ст.ст. 278, 279 КУпАП. Просить скасувати постанову інспектора патрульної поліції ОСОБА_2 ВР №324289 від 28.03.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст.ст. 4, 257, 268-272, 286 КАС України дана адміністративна справа, як термінова незначної складності розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

19.04.2018 року представником відповідача - ОСОБА_3 було надіслано до суду відзив на позовну зааяву, згідно якого, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповіді на відзив позивачем не надавалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за знанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що у постанові серії ВР №324289 від 28.03.2018 року ОСОБА_1, 28.03.2018 року о 14:00 год. на автодорозі H03 Чернівці – Житомир 304 км. керував ТЗ та не увімкнув фари ближнього світла поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 ПДР.

28.03.2018 року по даному факту було винесено постанову серії ВР №324289 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП ОСОБА_1, і накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до п.9.1 (г) ПДР України попереджувальними сигналами є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.

Згідно п.п. 9.8 ПДР України під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу, - ближнє світло фар.

Оскільки у диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП слова «порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами» та «попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку» виділяються не комою, що означало б самостійне навантаження по змісту, а сполучником «або», то обовязковою умовою складу правопорушення по ч. 2 ст. 122 КУпАП є початок руху або зміна напрямку руху транспортного засобу.

Частина 2 ст. 122 КУпАП не передбачає відповідальності за порушення вимог п. 9.8 ПДР України, оскільки вони не повязані з початком руху або його зміною транспортним засобом.

З огляду на це суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки, як зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 під час зупинки інспектором вже рухався по автодорозі, а врозумінні ч.2 ст.122 КУпАП відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що передбачено п.п.9.2, 9.7 ПДР.

Денні ходові вогні це зовнішні світлові прилади. З точки зору ПДР вони є попереджувальним сигналом. Вимоги до їх ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР «Попереджувальні сигнали», а не в розділі 19 ПДР «Користування зовнішніми світловими приладами».

Отже, користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР, а користування попереджувальними сигналами, - розділом 9 ПДР. Таким чином, за не ввімкнений за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денний ходовий вогонь або ближнє світло настає відповідальність за ст.125 КУпАП.

Згідно до п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2,5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі; якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З врахуванням викладеного суд вважає, що постанова підлягає скасуванню за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2,77, 90, 205, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.245, 251, 252 КУаАП, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2018 року серії ВР №324289 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., скасувати.

В решті позовних вимог відмоити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. На рішення може бути подано апеляційну скаргу на протязі тридцяти днів з дня її винесення. У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Чемеровецький районний суд Хмельницької області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.О.Борсук