Рішення № 74357484, 24.05.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1049/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Бондарчука В.В.,

при секретарі Потаніній О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Хмельницької області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів,

встановив:

16 січня 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання незаконною та скасування постанови прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 8 листопада 2017 року про відмову у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29 січня 2010 року було порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння службовими особами ВАТ «Завод Пульсар», ПМП «Юнар» та ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» чужим майном та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом. 10 лютого 2010 року при проведенні обшуку за місцем роботи позивача було вилучено оригінали бухгалтерських, юридичних та банківських документів, комп’ютерну техніку, заарештовано рахунки підприємства, чим було фактично зупинено роботу ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля», директором якого являвся позивач. 18 листопада 2010 року відносно ОСОБА_1 як директора ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.212, ч.2 ст.366 КК України. Постановами слідчого від 22 листопада 2010 року, 23 листопада 2010 року та 28 березня 2011 року накладено арешт на майно позивача, зокрема на: земельну ділянку, квартиру, автомобіль, трансформатор ТДТН №112658. 10 березня 2011 року відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358 КК України та в цей же день затримано. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2011 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 5 листопада 2013 року ОСОБА_1 за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та використання накладної №214) було виправдано за відсутністю складу злочин, за ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та передачі документів ТОВ «Юнар», ТОВ «Укргалантерея» до тендерного комітету ВАТ «ЕК Хмельницькобленерго» виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину та засуджено за ч.1 ст.366 КК України із звільненням на підставі ч.5 ст.74 КК України від покарання.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28січня 2014 року вирок в частині засудження за ч.1 ст.366 КК України скасовано з направленням справи в цій частині прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби ОСОБА_6 кримінальне провадження №32014240000000028 від 16 травня 2014 року було закрито у зв’язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості засновника та директора ПМП «Юнар» і директора ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.212 та ч.2 ст.266 КК України у суді та вичерпання можливостей їх отримати.

Постановою прокуратури Хмельницької області від 8 листопада 2017 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6 було відмовлено у задоволенні відшкодування ОСОБА_1 шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Загальний строк перебування ОСОБА_1 під слідством та судом становив 5 років 1 місяць 11 днів, з яких 9 місяців та 16 днів під вартою.

У зв’язку із накладенням арешту на майно, зокрема на трансформатор ТДТН №112658 його використання у підприємницькій діяльності та отримання доходу було неможливим.

Також у зв’язку із накладенням арешту на земельну ділянку та автомобіль НОМЕР_1 вартість зазначеного майна істотно знизилась. Збитки завдані знеціненням автомобіля становлять 147 258 грн, знеціненням земельної ділянки 409 050 грн.

Крім цього ОСОБА_1 було втрачено заробіток як в період досудового так і судового слідства в сумі 2 954 081 грн 75 коп. Не отримано дохід від оренди трансформатора в сумі 4 129 197 грн 58 коп.. У зв’язку із наданням правової допомоги в кримінальному провадженні за послуги адвоката було сплачено 28 000 грн.

З огляду на викладене, відповідно до ст.1176 ЦК України, ст.ст.3,4, 12,14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури суду» ОСОБА_1 просить його вимоги задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову від 8 листопада 2017 року та стягнути з державного бюджету України завдані збитки в сумі 7 111 279 грн 33 коп.

В судовому засіданні позивач та його представник доводи викладені у позовній заяві підтримали в повному обсязі, просили їх вимоги задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 Хмельницької області в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим. Зазначив, що із заявлених підстав позов не може бути задоволений. В заяві про відшкодування втраченого заробітку та не отриманого прибутку від 1 березня 2017 року ОСОБА_1 вказував зовсім інші суми, ніж позовних вимогах про стягнення втраченого заробітку в розмірі 2 954 081 грн 75 коп., втраченого доходу в сумі 4 129 197 грн 58 коп, а сума 28 000 грн сплачена за надання правової допомоги взагалі не були предметом розгляду органів прокуратури. В позовній заяві не наведено належного обґрунтування заробітної плати, втрачений дохід від оренди трансформатора ґрунтується на припущенні.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судовому засіданні також заперечив щодо задоволення позову ОСОБА_1 зазначив, що права ОСОБА_1 діями чи бездіяльністю не порушувалися, а розмір завданої шкоди є необґрунтованим.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні і ній докази, вважає, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні вироком Хмельницького міськрайонного суду від 5 листопада 2013 року ОСОБА_1 за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та використання накладної №214) було виправдано за відсутністю складу злочину, за ч.2 ст.366 КК України (по епізоду підробки та передачі документів ТОВ «Юнар», ТОВ «Укргалантерея» до тендерного комітету ВАТ «ЕК Хмельницькобленерго») виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину та засуджено за ч.1 ст.366 КК України із звільненням на підставі ч.5 ст.74 КК України від покарання.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28січня 2014 року вирок в частині засудження за ч.1 ст.366 КК України скасовано з направленням справи в цій частині прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби ОСОБА_6 кримінальне провадження №32014240000000028 від 16 травня 2014 року було закрито у зв’язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості засновника та директора ПМП «Юнар» і директора ПП «Дизайн Буд Сервіс Поділля» ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.212 та ч.2 ст.266 КК України у суді та вичерпання можливостей їх отримати.

ОСОБА_1 під слідством та судом перебував з 18 листопада 2010 року по 29 грудня 2015 року, з яких 9 місяців та 16 днів під вартою.

Постановою слідчого від 22 листопада 2010 року було накладено арешт на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності серії ЯЖ №959415 площею 0,10 га. по вул. Серпневій 8 у м. Хмельницькому.

Постановою слідчого від 23 листопада 2010 року було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_2

Постановою слідчого від 28 березня 2011 року було накладено арешт на трансформатор ТДТН 25000/110 заводський номер 112658, який належав ОСОБА_1 на підставі біржової угоди від 09 листопада 2006 року.

1 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Хмельницької області із заявою про відшкодування втраченого заробітку з урахуванням інфляції та не отриманого прибутку та просив прийти постанову про відшкодування 36 000 грн втраченого заробітку, 47 800 грн компенсації втрати заробітку внаслідок інфляції, 875 000 грн втраченого прибутку.

8 листопада 2017 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області радником юстиції ОСОБА_6 при розгляді матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014240000000028 від 16 травня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України, постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №822/1816/17 було винесено постанову про відмову у відшкодування ОСОБА_1 шкоди завданої йому незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Підставами для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 стало те, що визначення розміру шкоди здійснює один із органів, перелічених у п.11 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконним діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу. При цьому частина матеріалів кримінального провадження знаходиться в Хмельницькому міськрайонному суді, решту матеріалів кримінального провадження 11 лютого 2016 року були направлені до СУ ФР ГУ ДФС в області для передачі до архіву для подальшого зберігання, після прийняття прокурором рішення про закриття кримінального провадження, та відсутності у прокуратури заяви ОСОБА_1В, про відшкодування шкоди, оригінал якої було направлено за належністю ГУДФС у Хмельницькій області. З огляду на те, що досудове розслідування справи здійснювалося слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Хмельницькій області, а в значній частині обвинувачення ОСОБА_1 був виправданий Хмельницьким міськрайонним судом прокуратурою Хмельницької області у зв’язку із відсутністю оригіналів документів необхідних для визначення шкоди, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_1, та відсутністю законних та обґрунтованих підстав для визначенні розміру шкоди в задоволенні заяви про відшкодування шкоди було відмовлено.

Відповідні обставини в судовому засіданні були підтверджені копією постанови про закриття кримінального провадження від 29 грудня 2015 року, копією постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року, копією ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року, копією постанови прокуратури Хмельницької області від 8 листопада 2017 року про відмову у відшкодуванні шкоди, копіями постанов про накладення арешту на майно від 22 листопада 2010 року, від 23 листопада 2010 року, від 28 березня 2011 року та сторонами не заперечувалися.

Згідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 3 ЦПК України кожній особі гарантовано право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі Закон № 266/94-ВР) зокрема ст.1 визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно ст.2 Закону № 266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1 1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відповідно до ст.3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

В силу ст.4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.12 Закону № 266/94-ВР розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

П.11 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»» затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41,передбачено, що для визначення розміру шкоди, переліченої в пп. 1, 3, 4 ст. 3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися: 1) при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів; 2) при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

П.12 цього Положення передбачено, що у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п. 11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст. 12 Закону постанову (ухвалу).

Тобто, виходячи із змісту п.12 Положення, орган, до якого звернувся громадянин має витребувати всі необхідні документи для визначення розміру завданої шкоди.

ОСОБА_5 Хмельницької області належних доказів того, що при вирішенні заяви ОСОБА_1 витребовувалися необхідні документи для визначення розміру завданої шкоди надано не було, не встановлено цього і в судовому засіданні. При вирішенні питання відшкодування шкоди прокурор не вжив всіх необхідних заходів для цього, мотивувавши відмову відсутністю оригіналу заяви ОСОБА_1, оригіналів необхідних документів, а також, що досудове розслідування здійснювалося слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Хмельницькій області, а в значній частині обвинувачення ОСОБА_1 виправданий судом. Хоча, виходячи із положень вищезазначений нормативно-правових актів, був зобов’язаний витребувати необхідні документи для визначення розміру шкоди при винесенні постанови та визначити її розмір.

Крім цього постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року у справі №822/1816/17 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії було зобов’язано прокуратуру Хмельницької області розглянути звернення ОСОБА_1 з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування. Цією ж постановою було встановлено, що оскільки прокуратура Хмельницької області 29 грудня 2015 року прийняла постанову, якою закрила кримінальне провадження №32014240000000028 від 16 травня 2014 року, вона повинна визначити розмір відшкодованої шкоди позивачу у місячний термін.

Відповідна постанова Хмельницького окружного адміністративного суду набрала чинності 5 жовтня 2017 року.

Винесена прокурором Балюком В.О. постанова від 8 листопада 2017 року не відповідає вимогам п.12 Положення, оскільки документи, на підставі яких можливо визначити розмір завданої шкоди не витребовувалися, у ній взагалі не міститься відомостей розрахунку втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок, хоча, як зазначено у самій постанові ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 18 листопада 2010 року по 29 грудня 2015 року, з яких під вартою 9 місяців 16 днів, а тому має право на відшкодування середнього заробітку, про що прямо зазначено у п.12 цього Положення, зокрема що середньомісячний заробіток визначається за період, протягом якого громадянин перебував під вартою як запобіжного заходу; сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку. Не витребовувалися документи для з’ясування підстав чи їх відсутності для виплати втраченого доходу, ці обставини взагалі не досліджувалися.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неправомірність винесеної постанови та необхідності її скасування, оскільки при винесенні не було дотримано вимог ст.ст.3, 12 Закону №266/94-ВР та п.12 Положення.

Щодо стягнення втраченого заробітку в сумі 2 954 081 грн 75 коп., недоотриманих доходів в сумі 4 129 197 грн 58 коп., розміру витрат на правову допомогу в сумі 28 000 грн, що позивач обрахував самостійно та які просив стягнути з державного бюджету, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що вирішення цього питання, виходячи із вимог ст.ст.3, 12 Закону №266/94-ВР відноситься до компетенції органу, який розглядає заяву про відшкодування шкоди, яким в даному випадку є прокуратура Хмельницької області та яка повинна винести відповідну постанову. При цьому суд погоджується із доводами представника прокуратури Хмельницької області що заявлені вимоги в таких розмірах не були предметом розгляду при винесенні постанови, а вимога про стягнення витрат на правову допомогу по кримінальній справі в сумі 28 000 грн, взагалі не зазначалася у поданій заяві ОСОБА_1 від 1 березня 2017 року.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про стягнення з Державного бюджету України завданої ОСОБА_1 шкоди у визначеному ним розмірах, оскільки у зв’язку із скасуванням постанови розгляд заяви ОСОБА_7 має відбутися з початку, а позивач не позбавлений можливості отримати відшкодування завданої шкоди у спосіб визначений Законом №266/94-ВР.

Судові витрати по справі становлять 704 грн 80 коп., які відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_5 Хмельницької області на користь держави.

Керуючись ст.ст.3,4, 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», п.п.11,12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»» затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, ст.1176 ЦК України, ст.ст. 76, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби ОСОБА_5 Хмельницької області ОСОБА_6 від 8 листопада 2017 року, якою було відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_1 шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 Хмельницької області на користь держави судовий збір в сумі 704 грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до апеляційного суду Хмельницької області.

Позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податківНОМЕР_3.

Відповідач ОСОБА_5 Хмельницької області, місцезнаходження пров. Військоматський 3 м. Хмельницькому, місцезнаходження вул. Проскурівська 56 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102.

Відповідач ОСОБА_8 казначейська служба України, місцезнаходження вул. Бастіонна 6 м. Київ, код ЄДРПОУ 37567646.

В повному обсязі рішення складено 24 травня 2018 року.

Суддя: