Рішення № 74357439, 31.05.2018, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Справа № 728/2219/17

2/728/46/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретарів судового засідання - Кулик Л.І., Кирути Л.І.

представника позивача – ОСОБА_1

представник відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 69140.27 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 23.04.2012 року, а також понесених судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.04.2012 року відповідач отримала кредит у розмірі 15000.00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач власним підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір і, відповідно, згодна на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг. Проте, свої зобов»язання відповідач належним чином не виконала, внаслідок чого, станом на 23.10.2017 року, утворилась заборгованість в розмірі 69140.27 грн., яка складається із 21094.81 грн. – заборгованості за кредитом; 20412.20 грн. – заборгованості за відсотками за користування кредитом; 23864.68 грн. – пені; 500.00 грн. - штрафу (фіксованої частини); 3268.58 грн. - штрафу (процентної складової), яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Вказана позовна заява надійшла до суду і провадження у справі було відкрито до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», однак, згідно з п.9 Прикінцевих і перехідних положень ЦПК України, з урахуванням змін, внесених вищевказаним Законом України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито (порушено) до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом, то ж дана позовна заява розглянута згідно з нормами цивільного процесуального законодавства діючими на даний час.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 10.05.2018 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та додатково пояснив, що відповідач, підписала заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у «Приватбанку» і дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає між сторонами договір, умови якого банком були виконані належними чином. Окрім того, представник позивача пояснив, що договір між сторонами також складає Пам»ятка клієнта, але що це за документ і чому він відсутній в матеріалах кредитної справи, йому не відомо, як невідомо і те, чому у заяві відповідача відсутня відмітка про вид картки, яка їй була видана та про тарифи, які діяли на момент виникнення правовідносин; запевнив, що підписуючи заяву, відповідач була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг та відповідними Тарифами, але її підпис дійсно відсутній на вказаних Умовах та Правилах, які додані до позовної заяви, однак Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях «Приватбанку» та на офіційному сайті банку, тому будь-яких перешкод у тому, щоб відповідач мала можливість ознайомитись з ними не вбачає.

Окрім того, представник позивача у письмових поясненнях, які надійшли до суду 30.05.2018 року засобами електронного зв»язку після оголошення перерви у судовому засіданні за клопотанням представника позивача для надання можливості надати додаткові пояснення, вказав, що 23.04.2012 року між сторонами був укладений договір, на підставі якого відповідач отримала кредитну картку "Універсальна 55"; оформлення послуги «Оплата частинами» можлива лише за наявності картки і про втрату картки чи її викрадення відповідач банк не повідомляла; у доданій до позову довідці про умови кредитування з використанням кредитної картки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" вказано процентну ставку, розміри комісій та штрафів тощо; також тарифи вказані у пам»ятці клієнта, яка існує в єдиному примірнику і яку відповідач отримала разом із кредитною карткою у спеціальному конверті.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги спочатку не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні з огляду на недоведеність та пояснив, що доказів укладення договору між сторонами позивачем не надано, обставини, якими обґрунтовується позов, зокрема, щодо тарифу, який діяв у відношенні ОСОБА_3, щодо виду картки, яка їй видавалась та щодо підтвердження одержання відповідачем повідомлення банку про зміну тарифів, представником позивача в судовому засіданні не доведені; з незрозумілих причин відповідачу двічі, з різницею у півроку, була видана картка з одним і тим же номером; щомісячно стягується сума в рахунок оплати частинами, про яку відповідачу нічого не відомо; на Умовах і Правилах, які додані до позову відсутні дата та підпис клієнта, що відповідно до правових позицій ВСУ, є підставою для відмови у позові.

Окрім того, представник відповідача пояснив, що ОСОБА_3 дійсно користувалась кредитними коштами і погашала заборгованість, зокрема востаннє внесла кошти у вересні 2017 року і в ході судового розгляду визнав позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що 23.04.2012 року відповідачем була підписана заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у «Приватбанку», яка разом з пам»яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ОСОБА_3 та банком договір (а.с.7).

Відповідно до п. 1.1.2.1.7 Умов і Правил надання банківських послуг, екземпляр яких доданий до позову, клієнт зобов'язаний перед позивачем погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту та комісії (а.с.11).

Згідно з п.1.1.7.13 вищевказаних Умов і Правил надання банківських послуг, клієнт зобов»язаний сплачувати комісію та інші платежі, встановлені банком за банківське обслуговування клієнта, згідно з тарифами (а.с.15).

У відповідності до положень п.1.1.5.20 наявних в матеріалах справи Умов і Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов»язань передбачених договором більше, ніж на 30 днів, клієнт зобов»язаний сплатити банку штраф в розмірі 500.00 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (а.с.14).

Згідно з п.1.1.5.25 наданої суду редакції Умов і Правил надання банківських послуг, за несвоєчасну оплату послуг, клієнт вносить банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0.1% від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення (а.с.14 зворотня сторона).

Положеннями п.2.1.1.2.3 та п.2.1.1.2.4. вищевказаних Умов і Правил надання банківських послуг визначено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту, встановленого банком (а.с.17).

В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач вважає, що своїм підписом в анкеті-заяві ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг та з наданого суду розрахунку вбачається, що відповідач станом на 23.10.2017 року має заборгованість за кредитним договором б/н від 23.04.2012 року в розмірі 69140.27 грн.

Також, у позові та в судовому засіданні представником позивача було зазначено, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету, а Умови та Правила надання банківських послуг, разом з Тарифами банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Однак, вказані доводи суд до уваги не бере, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт ознайомлення ОСОБА_3 з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах надання банківських послуг дозволяє банку надавати Умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та Правила надання банківських послуг (а.с.9-23), які надані суду в підтвердження позовних вимог, не містять підпису відповідача і позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови та Правила мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Окрім того, у судовому засіданні не доведено ряд інших обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не дивлячись на те, що за клопотанням представника позивача в судовому засіданні 10.05.2018 року була оголошена перерва для надання додаткових пояснень, зокрема щодо Пам»ятки клієнта, екземпляр якої взагалі відсутній в матеріалах справи, щодо тарифів, які мали місце на момент укладення договору, щодо відсутності у заяві-позичальника відмітки про вид картки, який був виданий ОСОБА_3, щодо підтвердження належного повідомлення відповідача про зміну тарифів, щодо випуску за договором, укладеним між сторонами, двох кредитних карток з ідентичними номерами у 2014 році та у 2015 році, щодо коефіцієнту, який зазначений у розрахунку і який брався до уваги при визначенні розміру заборгованості та ін. обставин, які були встановленні в ході судового розгляду, оскільки пояснення суду на вказані питання надані або частково, або взагалі не надані ні представником позивача безпосередньо в судовому засіданні ні у письмових поясненнях.

Таким чином, в судовому засіданні позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу, а отже вимоги банку про стягнення зазначених складових заборгованості є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 21094.81 грн. слід задовольнити, оскільки представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що ОСОБА_3 користувалася кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості і в ході судового розгляду визнав позов в цій частині.

Окрім того, наявність даної заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та виписками з банківських рахунків ОСОБА_3

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 488.00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" кредитну заборгованість по тілу кредиту, яка виникла станом на 23.10.2017 року в розмірі 21094 (двадцять одна тисяча дев»яносто чотири) грн. 81 коп.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, ідентифікаційний код юридичної особи – 14360570.

Відповідач – ОСОБА_3, 16506, с.Бахмач-1 Чернігівської області, вул.Лермонтова,38, РНОКПП – НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода