Рішення № 74355855, 30.05.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/212/18

Провадження №2/603/154/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання Швець Н.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, в якому просить визнати за ним право на спадкове майно, яке залишилось після смерті його діда ОСОБА_1, який помер 16.01.2000 року, а саме на земельну частку (пай) у господарстві спілки селян «Галичина» згідно зареєстрованого сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288266 за №206. Вказане спадкове майно ОСОБА_1 заповів позивачу, який прийняв спадщину, вступивши в управління спадковим майном, проте при зверненні до нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки втрачено оригінал сертифіката на земельну частку (пай), з приводу чого позивачем подано оголошення в районну редакцію газети «Вісті Придністров’я».

Просить визнати за ним право на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, у поданому позові просить розглянути справу у його відсутності, позов підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_2 сільськарада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому 08.05.2018 року відзиві на позов з обставинами, викладеними у позові погодилися, позовні вимоги визнали повністю, просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із такого.

Згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії ІІ-ИД №450362 від 06.09.1986 року, його батьками вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про народження серії ЭК №426843 від 02.01.1959 року батьками ОСОБА_3 вказано: ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

ОСОБА_5 померла 05.03.2005 року, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії І-ИД №126554 від 19.07.2011 року.

Зі змісту інформаційного листа №172/111-18 Відділу у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 06.03.2018 року вбачається, що згідно земельно-облікових даних за ОСОБА_1 зареєстрована земельна частка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288266.

Згідно інформації про грошову оцінку земельної ділянки (паю) №172/111-18, наданої 06.03.2018 року Відділом у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) в господарстві спілки селян «Галичина». Сертифікат серії ТР №0288266 зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №206.

Те, що ОСОБА_1 дійсно належала земельна частка (пай) розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться в спілці селян «Галичина» в с.Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області (сертифікат серії ТР №0288266) підтверджується також довідкою №110, виданою 26.03.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Даний сертифікат на право на земельну частку (пай) на час розгляду справи втрачений, про що в Монастириській районній редакції газети «Вісті Придністров’я» (№9(7241)) розміщено оголошення.

ОСОБА_1 помер 16.01.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №126553 від 09.07.2011 року, актовий запис №3.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_1 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на: право на земельну частку (пай) у господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифікату серії ТР №0288266, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №206.

У силу ст. 534 ЦК УРСР (1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Спадкодавець ОСОБА_1 належну йому на підставі сертифікату серії ТР №0288266 земельну частку (пай) заповів ОСОБА_1, про що 28.12.1999 року секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області посвідчено заповіт, зареєстрований в реєстрі за №83, що підтверджується наявним у матеріалах справи дублікатом заповіту, посвідченим 05.07.2017 року секретарем Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області і зареєстрований в реєстрі за №31.

Згідно довідки №111, виданої 26.03.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, після смерті спадкодавця ОСОБА_1 у фактичне володіння спадковим майном вступив його внук – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, спадщину після смерті ОСОБА_1 прийняв, фактично вступивши в управління спадковим майном, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у зв’язку із втратою оригіналу сертифіката на земельну частку (пай) (інформаційний лист Монастириської державної нотаріальної контори №189/01-16 від 27.03.2018 року).

Як вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №243/01-16 від 20.04.2018 року, згідно даних спадкового реєстру після смерті 16.01.2000 року ОСОБА_1 спадкова справа не заводилась.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що право на земельну частку (пай) в господарстві спілки селян «Галичина» є спадковим майном, позивач відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, іншого порядку визнати за позивачем право на земельну частку (пай) чинним законодавством не передбачено, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 200, 206, 259, 263 – 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст. 534, 548, 549 ЦКУРСР (1963р.), ст.ст. 1217, 1218, 1225, 1268 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с.Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 04396227, про визнання права на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай) у господарстві спілки селян «Галичина» згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0288266, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №206.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя ОСОБА_6