Вирок № 74355215, 31.05.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/7239/16-к

Провадження № 1-кп/592/54/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючої - судді Труханової Л. М.,

при секретарі – Сахненко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження за № 42016200000000148 за обвинуваченням ОСОБА_1, 06.09.1982

року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,

Охтирського району, Сумської області,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2,

одруженого, маючого на утриманні

малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3,

працюючого старшим оперуповноваженим

відділу оперативного моніторингу Управління

внутрішньої безпеки в Сумській області

Департаменту внутрішньої безпеки

Національної поліції України, має спеціальне

звання - майор поліції, зареєстрованого за

адресою : м. Суми, вул. Курська, 141,

проживаючого за адресою : м. Суми , пр-т

ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , ідентифікаційний

код НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального провопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Карпця Р.І.,

обвинуваченого- Терещенко О.П.,

захисника- Сердюк (Гордієнко )О.В.,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що у період з 14.08.2000 р. по 06.11.2015р. він проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно з наказом голови Національної поліції України ОСОБА_3 №87 о/с від 10.02.2016 майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу оперативного моніторингу Управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Відповідно до ст.2 закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_1 виконував функції представника центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

ОСОБА_1 є службовою особою правоохоронного органу- представником влади, на якого ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.1.ст.18 Закону України «Про національну поліцію» покладено обов»язки: діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб , який передбачений Конституцією України та законами України; неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів , що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов»язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов»язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров»я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв»язку з виконанням службових обов»язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч.1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» в основні завдання ОСОБА_1 входило: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживання в межах своєї компетенціїї заходів для їх усунення; вживання заходів з метою виявлення кримінальних , адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров»ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та ін..

Так, відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію»- служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Таким чином, ОСОБА_1, згідно з ч.3 ст.18 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою , оскільки постійно здійснює функції представника влади.

Крім того, ОСОБА_1, відповідно до пп. з) п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» , є суб’єктом відповідальності за корупційне правопорушення.

Проте, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого відділу оперативного моніторингу Управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майор поліції ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність поліції, нехтуючи цінностями, які присягнув захищати, скоїв корупційний злочин за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 періодично купляв іноземну валюту у знайомих на території Центрального ринку м. Суми, яку згодом реалізовував за вигіднішим курсом. У зв’язку з даною діяльністю, приблизно у січні-лютому 2015 року, точної дати та часу в ході розслідування встановити не виявилося за можливе, він познайомився із співробітником міліції ОСОБА_1, який на той час обіймав посаду старшого оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Сумського МВ УМВС України в Сумській області.

У грудні 2015 року, точної дати та часу в ході розслідування встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_1, будучи вже співробітником Національної поліції, зустрів ОСОБА_4 на території Центрального ринку в м. Суми, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 2, де останній у той час здійснював обмін валюти.

При цьому, у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4, у зв’язку з цим, він повідомив ОСОБА_4 про те, що останній вчиняє неправомірні дії, за що може бути притягнутим до відповідальності згідно вимог законодавства.

Після чого, ОСОБА_1, не зважаючи на те, що являється співробітником Національної поліції, до основних завдань якої входить вжиття заходів для виявлення та припинення кримінальних, адміністративних правопорушень (ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію»), переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи свої службові повноваження, з метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, направленим на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_4 про необхідність передачі йому надалі щомісячно неправомірної вигоди у сумі 100 (сто) доларів США, за що він не вживатиме жодних заходів реагування до виявленого ним правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП - незаконного обміну, продажу, скуповування валютних цінностей.При цьому, ОСОБА_1 висловив ОСОБА_4 погрозу, що у разі відмови передавати неправомірну вигоду, працівниками поліції, за його сприяння, будуть вживатися заходи, спрямовані на притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та конфіскацію валютних цінностей. За задумом ОСОБА_1, озвученим ОСОБА_4, останній мав передавати неправомірну вигоду на початку кожного місяця.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_1 створив ОСОБА_4 такі умови, за яких останній був змушений погодитися на незаконні вимоги правоохоронця, оскільки не бажав настання для себе негативних наслідків у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності та конфіскації валютних цінностей.

Не бажаючи настання для себе негативних наслідків, бажаючи продовжувати свою незаконну діяльність, пов’язану із обміном, продажем і скуповуванням валютних цінностей, ОСОБА_4 розуміючи, що ОСОБА_1, являючись співробітником правоохоронного органу, маючи значний досвід роботи та авторитет, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, може реалізувати озвучені ним погрози та у дійсності вплинути на співробітників поліції щодо притягнення його до відповідальності, з метою унеможливлення настання негативних наслідків для себе, був змушений погодитися на протиправні вимоги ОСОБА_1 щомісячно передавати йому неправомірну вигоду в сумі 100 (сто) доларів США.

Так, сплатити ОСОБА_1 неправомірну вигоду за травень 2016 року ОСОБА_4 не зміг, у зв’язку з скрутним матеріальним становищем.

В подальшому, близько 09 год. 45 хв. 01.06.2016, неподалік Центрального ринку м. Суми, в підсобному приміщенні торгівельного закладу, за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 1, ОСОБА_1 реалізував свій злочинний намір та діючи умисно, з корисливим мотивом, із метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США (за червень та за травень 2016 року), за невжиття заходів для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та конфіскації валютних цінностей, що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених Національним банком України станом на 01.06.2016 р., складала 5028 грн. 33 коп.

Розпорядитися вказаними коштами ОСОБА_1 не встиг, оскільки відразу після їх одержання був затриманий співробітниками правоохоронних органів, які з метою виявлення та фіксації всіх відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання слідів злочину здійснили обшук ОСОБА_1, за результатами якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 доларів США, які ОСОБА_1 одержав в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_4.

Вчиняючи вищевказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 усвідомлював противоправний характер своїх дій, передбачав та бажав настання шкідливих суспільно-небезпечених наслідків.

Таким чином, слідчий за погодженням з прокурором дійшли висновку, що у результаті вчинення умисних противоправних дій, які полягали в одержанні неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у загальній сумі 200 доларів США, що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановлених Національним банком України, станом на день одержання такої вигоди склало 5028,33 грн., за невжиття заходів притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та конфіскації його валютних цінностей , старший оперуповноважений відділу оперативного моніторингу Управління внутрішньої безпеки в Сумській області департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України майор поліції ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 ч.1 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України, не визнав та пояснив , що він не є суб»єктом кримінального правопорушення за ст. 368 ч.1 КК України, оскільки в його службові обов»язки не входить складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 162 КУпАП «Порушення правил про валютні операції». В іншій частині обставин кримінального провадження від надання пояснень відмовився.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України, сторона обвинувачення посилається на пояснення свідка та письмові докази.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що тривалий час займається обміном валюти поблизу центрального ринку м.Суми. Його періодично переслідували працівники поліції , у тому числі і ОСОБА_1, які підсилали до нього своїх людей, після чого його затримували працівники поліції та змушували платити неправомірну вигоду, так як ОСОБА_1 пригрозив постійно складати на нього адміністративні протоколи. Не бажаючи вказаних наслідків, він погодився на вимогу ОСОБА_1 та щомісяця передавав останньому неправомірну вигоду в розмірі по 100 доларів США.

До 16.05.2016 він не звертався із будь-якими заявами до правоохоронних органів, не надавав жодних пояснень , мав лише приватне спілкування зі своїм давнім знайомим- пенсіонером СБУ, якому розповів, що ОСОБА_1 вимагає у нього гроші за те , щоб не притягати його до адміністративної відповідальності.

31.05.2016 до нього приїхали працівники СБУ ОСОБА_5 та Віталій , разом з ними він поїхав на вул. Харківську м. Суми , де один з них купив в обмінному пункті 200 доларів США, так як операція, зі слів співробітників СБУ , повинна бути проведена в цей день. Але вони потім зателефонували керівництву і перенесли операцію на наступний день. При помітці грошових коштів він присутнім не був. 01.06.2016 для проведення операції він вийшов з дому о 08 год. 01.06.2016 неподалік Центрального ринку м. Суми, в підсобному приміщенні торгівельного закладу, за адресою: м. Суми , вул. Засумська,1 він передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США.

На підтвердження та обґрунтування вказаного обвинувачення органом досудового слідства були зібрані , а стороною обвинувачення були надані суду наступні докази: витягаи з кримінального провадження № 4201620000000148 , внесеного в ЄРДР 16.05.2016 за ст.. 368 ч.3 КК України та від 04.06.2016 за ст.. 368 ч.1 КК України (а.с.187-189 т.1); повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення від 13.05.2016 та рапорт оперуповноваженого від 13.05.2016 (а.с.190-191 т.1);протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.05.2016 (а.с.192-194 т.1); витяг з наказу Національної поліції від 10.02.2016 за №87 о/с яким майора поліції ОСОБА_1 призначено по управлінню внутрішньої безпеки в Сумській області старшим опреуповноваженим відділу оперативного моніторингу (а.с.7 т.2); витяг з функціональних обов»язків старшого оперуповноваженого відділу оперативного моніторингу УВБ в Сумській області ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_1П.(а.с. 12-13 т.2); протокол огляду та вручення грошових коштів від 01.06.2016(а.с.29-31 т.2) ;протокол освідування особи від 01.06.2016 з додатками(а.с.33-36, 45-48 т.2); протокол затримання ОСОБА_1 від 01.06.2016 ( а.с. 36-42 т.2); протоколи та носії інформації за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.06.2016 (а.с.60-61, 77-79 т.2); протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 01.06.2016 (а.с.62-63); ухвали слідчого судді Апеляційного суду Сумської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.05.2016 (а.с. 70-73 т.2); постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 17.05.2016 (а.с.74-75 т.2); висновок судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №6389 від 15.07.2016 ( а.с.91-94 т.2).

Відповідно до ст.. 84 ч.1 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні данні, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Даючи оцінку доказам , що містяться в матеріалах кримінального провадження, суд досліджував основні умови проведення одержання неправомірної вигоди:наявність об»єктивної інформації про факт незаконного одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1; дотримання законності при її проведенні; недопущення провокаційних дій з боку оперативних працівників , спрямованих на спонукання особи до вчинення злочину.

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі докази , суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінує мого йому злочину, передбаченого ст.. 368 ч.1 КК України , стороною обвинувачення не доведено , при цьому суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим , якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах , отриманих незаконним шляхом.

Частиною 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи , якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті лише в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення , якщо це покращує становище особи , стосовної якої здійснюється кримінальне провадження.

З диспозиції ч.1 ст. 368 КК України випливає тісний і нерозривний зв»язок між одержанням неправомірної вигоди, з одного боку, і виконанням або невиконанням службовою особою дій з використанням свого службового становища, з іншого.

Аналізуючи витяг з функціональних обов»язків старшого оперуповноваженого відділу оперативного моніторингу УВБ в Сумській області ДВБ НП України майора поліції ОСОБА_1 , судом встановлено, що останній станом на 01.06.2016 обіймав посаду старшого оперуповноваженого відділу оперативного моніторингу Управління внутрішньої безпеки в Сумській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, був посадовою особою, однак з урахуванням напрямку діяльності та функціональних обов»язків не був уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 162 КУпАП.

У відповідності до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов»язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Стороною обвинувачення не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що свідок ОСОБА_4 взагалі станом на час кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, займався обміном валютних грошових коштів , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 162 КУпАП, а також те , що ОСОБА_1 мав в своєму провадженні матеріали перевірки за фактом вчиненого Аскоченским адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП. При цьому стороною обвинувачення також не надано суду доказів на підтвердження того , що ОСОБА_1 займав будь-яку керівну посаду в відділі оперативного моніторингу Управління внутрішньої безпеки в Сумській області департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України, яка б давала йому змоги хоч якимось чином вирішувати питання щодо порушення чи не порушення справи про адміністративне правопорушення завдяки своєму службовому становищу.

Враховуючи, що зазначений доказ не підтверджує існування обставин , що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин , які мають значення для кримінального провадження, суд визнає його неналежним.

Сторона захисту просить визнати недопустими доказами, протокол огляду та вручення грошових коштів, протокол освідування особи, протокол затримання ОСОБА_1 , протоколи та носії інформації за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії ,протокол про результати контролю за вчиненням злочину; ухвали слідчого судді Апеляційного суду Сумської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії,постанову про проведення контролю за вчиненням злочину , висновок судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, оскільки, на думку захисту, ці докази були здобуті органом досудового слідства з порушенням вимог КПК України.

Суд, ретельно дослідивши вказані докази сторони обвинувачення, дійшов наступного висновку.

Так, у відповідності з вимогами ст. 87 КПК України недопустимими є докази , отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації , отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов»язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод , зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу або з порушенням його суттєвих умов. Докази , передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду.

Статтею 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено , що така діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності , дотримання прав і свобод людини.

У ст. 6 означеного Закону передбачено вичерпні підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, зокрема це наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочини , що готуються або вчиненні невстановленими особами; осіб , які готують або вчинили злочин тощо.

Судом встановлено, що оперативно-розшукові заходи відносно ОСОБА_1 проводились 01.06.2016.

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 01.06.2016, відповідно до якого оперуповноважений 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області к-н ОСОБА_5, відповідно до доручення слідчого (прокурора) №15/2-379 від 17.05.2016, постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину №373-т від 17.05.2016 та ст.. 27 КПК України о 08год. 30 хв. в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вручив ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 доларів США ( 1 купюра 100 доларів США , 2- 50 доларів США) з відповідними серіями та номерами, що є власністю УСБУ в Сумській області. З купюр зняті копії , які додаються до протоколу . Вказані купюри помічені люмінесцентним порошком , який в ультрафіолетовим випромінюванні має яскравий жовто-зелений колір. Контрольний зразок люмінесцентного порошку поміщено до паперового конверту білого кольору, який додається до протоколу. Вказані грошові кошти надані ОСОБА_4 для участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) діях для отримання фактичних даних про одержання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_1. Протокол підписаний ОСОБА_4, понятими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та оперуповноваженим ОСОБА_5.

Вирішуючи питання про належність та допустимість даного письмового доказу, суд зазначає, що даний протокол складений особою , не уповноваженою на його складання. Доказів , на які особа посилається, як на підставу надання йому права складати протокол, а саме доручення слідчого (прокурора), стороною обвинувачення суду не надано. У зв»язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити існуючого права особи на складання даного виду процесуального доказу. З урахуванням наведене , суд дійшов висновку , що зазначена посадова особа не є особою, яка була уповноважена на складання протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Стороною захисту заявлене, що доручення слідчого (прокурора) від 17.05.2016 з виправленим номером співробітником УСБУ в Сумській області стороні захисту не відкрито для ознайомлення.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч.12 ст. 290 КПК України , якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має право допустити відомості, що містяться в них як докази.

Із даних протоколу вбачається , що він складений в присутності двох понятих та свідка о 08 год. 30 хв.. В той час , як в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 01.06.2016 , який складений цим же працівником УСБУ в Сумській області ОСОБА_5, зазначено , що грошові кошти в сумі 200 доларів США оглянуті та вручені о 08 год.. Аналізуючи ці два документи, не зрозумілий час вручення грошових коштів заявнику. Даний висновок суду підтверджується даними в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_4, який пояснив , що 01.06.2016 він вийшов з дому о 08 год..Також в протоколі огляду та вручення грошових коштів не зазначена інформація про час закінчення даної слідчої дії, та в порушення п.1 ч.3 ст. 104 КПК України, не зазначено місце складання протоколу. Також, у протоколі не вказано в якій спосіб оперуповноваженим ОСОБА_5 визначено, що люмінесцентний порошок , якім помічені купюри в ультрафіолетовому випромінюванні має яскравий жовто- зелений колір та який саме пристрій для цього використовувався , їх походження, яким чином купюри упаковані. Протокол не підписаний спеціалістом , який помітив купюри. В порушення вимог ч.2 ст. 107 КПК України оперуповноважений не повідомив про застосування технічних засобів. Не зважаючи на те , що в протоколі міститься інформація про те , що гроші в сумі 200 доларів США є грошима УСБУ в Сумській області, доказів на підтвердження даного факту стороною обвинувачення суду не надано. Суд зазначає , що для таких цілей існує відповідний депозитний рахунок спеціальних видатків. Їх отримання і використання здійснюється згідно з відомчими нормативними актами МВС і СБУ України. Також не надано доказів , що предмет неправомірної вигоди- гроші належать заявнику ОСОБА_4.

Крім того, в порушення вимог ч.3 ст. 105 КПК України додатки №1 ( копії купюр) та №2 (паперовий конверт білого кольору, в якій поміщений контрольний зразок люмінесцентного порошку) не підписані свідком ОСОБА_4 , що значиться в протоколі як особа , якій надані гроші для участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Додаток №1 містить фотокопії купюр грошових коштів тільки з однієї сторони.

Таким чином , аналізуючи даний письмовий доказ на предмет його відповідності вимогам КПК України, суд дійшов висновку про його недопустимість.

Це стосується фактичних даних, зафіксованих в таких документах , як протокол освідування особи від 01.06.2016 з додатками, протокол затримання ОСОБА_1 від 01.06.2016, протоколи та носії інформації за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.06.2016, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 01.06.2016, висновок судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №6389 від 15.07.2016 .

Європейського суду з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрин «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустими лише докази , які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також докази , які не були б отриманні, якби не були отримані перші. Таким чином , допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Таким чином , ЄСПЛ визнав порушення ст. 6 Конвенції у випадках коли суди брали як докази відомості , які були отримані з незаконно здобутих джерел доказів.

Зазначені докази і по іншим підставам судом визнаються недопустими , а саме: так в протоколі освідування особи від 01.06.2016 час його складання вказаний 09год.56 хв.-10 год.43 хв. , в той час як в протоколі затримання особи , підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2016 ОСОБА_1 був затриманий о 10 год.10 хв.. При аналізі зазначеного часу в цих протоколах випливає , що одночасно проводились дві слідчі дії. Освідування ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 241 КПК України, було розпочато ще до його затримання. Проведення процесуальних дій в протоколі освідування та в протоколі затримання особи проведено не уповноваженою особою , а саме слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Сумської області ОСОБА_6. Згідно даним витягу з кримінального провадження № 42016200000000148 , внесеного в ЄРДР 16.05.2016 , повноваження слідчого Карпця Р.І. виникли з 04.06.2016 ( з моменту правової перекваліфікації). Інших доказів , що саме до 04.06.2016 слідчий Карпець Р.І. мав право вчиняти процесуальні дії стороною обвинувачення суду не надано, а реєстр матеріалів досудового розслідування, доданий до обвинувального акту, не містить даних на підтвердження повноважень слідчого Карпця Р.І. проведення слідчих дій до 04.06.2016. Також, суд зазначає, що додаток №1 , як невід»ємна частина протоколу затримання особи , підозрюваної у вчиненні злочину від 01.06.2016, не підписаний всіма учасниками процесуальної дії.

Також , суд зазначає , що оперуповноважений 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області ОСОБА_5 здійснював негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 і задокументовані ним в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.06.2016 з носієм інформації без письмового доручення слідчого (прокурора), що , згідно ч.2 ст. 41 КПК України , заборонено . Хоча протокол містять посилення на те , що оперуповноважений 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області ОСОБА_5 діє відповідно до доручення прокурора , проте стороною обвинувачення суду не надано даного доказу , а стороною захисту заявлене, що зазначене доручення їй не відкривалось. Тому відповідно до ст..290 КПК України, унеможливлює допущення відомостей , що містяться в протоколі, як доказ на підставі ч.12 ст. 290 КПК України.

З протоколів за результатами проведення негласної слідчої ( розшукової) дії вбачається , що оперуповноважений ОСОБА_5 на власний розсуд визначив між якими особами відбувалося спілкування . Фоноскопічна та комп»ютерно-технічні експертизи не проводились.

Всі вище перераховані докази , як докази, отримані поза порядком , встановленим КПК України , не можуть бути використані судом як допустимі докази. В ході розгляду кримінального провадження встановлені також такі неправильності і неточності в оформленні наданих суду прокурором доказів ( протоколи вказані вище), які не тільки в сукупності з вищезазначеними порушеннями норм кримінально- процесуального законодавства, а й самостійно позбавляють суд, виходячи з вимог ч.2 ст. 86 КПК України, посилатись на них , як на доказ при ухваленні судового рішення із-за їх недопустимості.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 прокурором надані суду витяг з кримінального провадження № 42016200000000148, внесеного в ЄРДР 16.05.2016, про порушення кримінального провадження за ст. 368 ч.3 КК України , в якому зазначено , що співробітник УВБ в Сумській області ДВБ НП України щомісячно вимагає неправомірну вигоду в сумі 100 доларів США від мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 О.П. за сприяння у непритягненні останнього до встановленої законом відповідальності та вжиття заходів правового характеру (а.с.187 т.1).

На час внесення відомостей , до органу досудового розслідування надійшло повідомлення заступника начальника УСБУ в Сумській області ОСОБА_9 від 13.05.2016, в якому зазначено, що «відділом БКОЗ УСБУ в Сумській області отриманні данні (рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 13.05.2016) щодо факту вимагання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_1 у ОСОБА_4 за непритягнення до відповідальності згідно чинного законодавства (а.с.190т.1).

Додатком до повідомлення є рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 13.05.2016 , складений оперуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області ОСОБА_5, в якому зазначено , що ним в ході здійснення оперативно-пошукової діяльності отримано інформацію стосовно вимагання з боку ОСОБА_1 неправомірної вигоди у ОСОБА_4 за не притягнення до відповідальності згідно чинного законодавства (а.с.191 т.1).

Суд зазначає, що аналізуючи повідомлення про виявлення кримінальне правопорушення, як підставу для внесення відомостей до ЄРДР, дійшов до висновку, що повідомлення заступника начальника УСБУ в Сумській області ОСОБА_9 зроблено за результатами неіснуючої і неврегульованої законодавством України «оперативно-пошукової діяльності», за відсутністю пояснень, повідомлень ОСОБА_4,інших матеріалів перевірки , з яких мали б вбачатись ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України. Ні повідомлення, ні рапорт взагалі не містять джерело інформації про противоправні дії ОСОБА_10. Внесена до ЄРДР інформація не містить конкретних даних про вчинення конкретного правопорушення ( дата, час , місце вчинення, предмет правопорушення),джерело , з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а носить абстрактний характер, не містить фактичних даних про вже вчинене ( виходячи з повідомлення) на момент внесення відомостей про противоправне діяння окремої особи , що є порушенням вимог п.п.3,4 ч.5 ст. 214 КПК України.

Суд вважає , що з метою забезпечення можливості проведення НСРД було штучно завищено кваліфікацію інкримінованого діяння на ч.3 ст. 368 КК України при пред»явленні підозри. Після проведення НСРД підозра була змінена на ч.1 ст. 368 КК України. У зв»язку з цим, а також враховуючи , що і в ЄРДР і до обвинувального акту внесено обвинувачення за ст.. 368 ч.1 КК України ( а.с. 88-189 т.1) всі негласні слідчі дії є незаконними, а одержані фактичні дані є недопустимими.

На аркуші провадження 69 т.2 є повідомлення апеляційного суду від 28.07.2016 про задоволення клопотання прокурора про скасування грифу секретності у провадженні, що також вказує на очевидну недопустимість доказів, через недотримання вимог ст.. 246 ч.2 КПК України , яка передбачає, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Для слідства було очевидним , що правильною є кваліфікація за ч.1 ст. 368 КК України. Така кваліфікація внесена в ЄРДР та надана суду. Оскільки ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а відтак не дає права на проведення негласних слідчих дій, було тимчасово пред»явлено підозру за ст.. 368 ч.3 КК України. Таке штучне завищення інкримінованої статті за тяжкістю з метою використання негласних слідчих дій є незаконним і суперечить вимогам ст.. 3 Конституції України та принципу справедливості.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права,законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних облов»язків, дослідивши та оцінивши докази , надані стороною обвинувачення в їх сукупності , приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, в якому він обвинувачується.

Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Відтак, ОСОБА_1,у зв»язку із недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд вважає необхідним визнати невинуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та виправдати.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України: грошові кошти в розмірі 200 доларів США слід обернути на користь держави, оскільки в судовому засіданні не встановлено кому належать ці гроші; грошові кошти в сумі 807,50 грн., чохол від паспорту; мобільний телефон Samsung DuosА3, джинси синього кольору повернути ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 373,374,375 КПК України,суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 за пред»явленим обвинувачення за ст. 368 ч.1 КК України визнати невинуватим та виправдати у зв»язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного злочину.

Речовиі докази: грошові кошти в сумі 200 доларів США( дві купюри номіналом 50 доларів США та одна купюра 100 доларів США), передати у власність держави ; грошові кошти в сумі 807,50 грн. чохол від паспорту; мобільний телефон Samsung DuosА3, джинси синього кольору, що зберігаються в прокуратурі Сумської області в повернути ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку в апеляційний суд Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 30-ти днів з дня його оголошення.

Копію вироку після оголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Л.М. Труханова