Рішення № 74355129, 25.05.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2230/16-ц

Провадження № 2/591/32/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Бурда Б.В. за участю секретаря - Сітало Я.В.

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу 591/2230/16 за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 (мешкає: АДРЕСА_1; зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1), третя особа ОСОБА_4 (мешкає: АДРЕСА_2), Служба у справах дітей Сумської міської ради (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, буд. 35; код за ЄДРПОУ 34743343), Департамент забезпечення ресурсних платежів (місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул.. Садова, буд. 33) про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_1 ОСОБА_6, треті особи: Управління обліку розподілу та приватизації житла Сумської міської ради (місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул.. Садова, буд. 33), Служба у справах дітей Сумської міської ради (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, буд. 35; код за ЄДРПОУ 34743343) про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що вона проживає у квартирі № 60 по вул ОСОБА_7, 19 в м. Суми. Вказана квартира не приватизована та є власністю Сумської міської ради. У вказаній квартирі в якості члена сім’ї наймача, зареєстровані відповідачі: ОСОБА_2, яка є колишньою дружиною її сина ОСОБА_4 та неповнолітня донька ОСОБА_2 – ОСОБА_3. У 2012 році ОСОБА_2 забрала свої речі, дитину та залишила спірну квартиру. З 2012 року відповідачі без поважних причин у спірній квартирі не проживають, а мешкають в м. Суми по вул ОСОБА_8, 18 кв. 54 . Тому з підстав визначених ч. 1 ст. 71, ст. 72 ЖК України просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, оскільки відповідачі без поважних причин більше 6 місяців не проживають у спірному житловому приміщенні.

08 червня 2016 року у даній справі було відкрите провадження.

31 січня 2017 року ОСОБА_2, діючи від власного імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_9, подала зустрічний позов про визнання права власності на частку квартири. Даний позов обґрунтовується тим, що на підставі поданих документів органом приватизації Сумської міської ради – Управлінням обліку, розподілу та приватизації житла за №235 28 квітня 2010 року видане виготовлене подання про передачу квартири № 60 по вул. Івана Сірка ( до перейменування ОСОБА_7) у власність п’ятьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9. На підставі вказаного подання виготовлене Свідоцтва про право власності на вказану квартиру. В той же час, вони не можуть отримати вказне свідоцтво та зареєструвати право власності на квартиру, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ухиляються від отримання цього свідоцтва та фактично заперечують її право власності та право власності неповнолітніх на цю квартиру. Тому, посилаючись на положення ст. 392 ЦК України, просить визнати за кожним з позивачів право власності на 1/5 частину спірної квартири.

Ухвалою суду від 02.06.2017 року провадження у даній справі було зупинене до набрання законної сили рішенням суду у справі 591/2396/17 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Департамент забезпечення ресурсних платежів, третя особа: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання приватизації квартири недійсною.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ дана справа передана у провадження судді Бурда Б.В.

30 січня 2018 року провадження у справі відновлене та справу призначено до розгляду на 29 березня 2018 року.

У зв’язку з неявкою ОСОБА_1 та ОСОБА_10 29 березня 2018 року розгляд справи було відкладено на 25 травня 2018 року.

25 травня 2018 року Службою у справах дітей поданий письмовий висновок щодо можливого розв’язання спору з приводу житлових прав неповнолітньої дитини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала власний позов та пояснила, що ОСОБА_2 не бере участь в утриманні квартири. Зустрічний визнала нічим не обґрунтовуючи свою позицію. Також пояснила, що приватизація не завершена, та її приватизаційні папери не списані.

ОСОБА_2 та її представник позов ОСОБА_1 заперечили та підтримали власний позов.

ОСОБА_2 також пояснила, що у спірній квартирі не мешкає, оскільки були замінені замки на вхідних дверях квартири та їй не надали ключів. Пояснила, що приватизація не завершена, чеки не списані.

Представник ОСОБА_2 також пояснив, що позивачі за зустрічним позовом є співвласниками квартири в порядку приватизації. Виготовлене свідоцтво про право власності, але реалізувати право власності вони не можуть, оскільки не можуть отримати оригінал свідоцтва через ухилення інших учасників приватизації від отримання свідоцтва про право власності та, відповідно, завершення процедури приватизації.

ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився.

Представник служби у справах дітей СМР позов про визнання дитини такою, що втратила право користування квартирою заперечила.

Представник Департаменту забезпечення ресурсних платежів при вирішенні первісного позову покладається на розсуд суду. Щодо зустрічного позову зазначила, що законом визначена процедура приватизації житла. Наразі квартира вибула з власності комунальної громади, але приватизація не завершена , оскільки не списані житлові чеки, а відтак учасники приватизації спірної квартири ще не набули право власності на неї. Після завершення процедури приватизації та списання приватизацій них паперів, сторони отримають свідоцтво про право власності. Тому просить відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази подані сторонами, вважає, що усі заявлені позови не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно до правил ст.ст.71, 72 ЖК України наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.

Відповідно до абзацу 1 пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Таким чином, під час вирішення питання про втрату членом сім'ї наймача права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.

Судом було встановлено, позивач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2. У вказаній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 та її неповнолітня донька ОСОБА_3. Вказані обставини сторонами не заперечувалися у судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - зазначеною квартирою, з підстави, передбаченої ст.71 ЖК України, а саме: відсутності відповідачів у квартирі понад шість місяців.

Згідно зі ст.ст. 12-13 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

З урахуванням вимог ст 12-13,81 ЦПК України, факт відсутності відповідача повинен бути доведеним позивачем.

В той же час, ОСОБА_1 ненадала суду жодних доказів на підтвердження факту не проживання відповідачів у спірній квартирі з неповажних причин.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона не проживає у спірній квартирі через погіршення стосунків та у зв’язку з тим, що їй створюються перешкоди у користуванні квартирою.

Вказані пояснення підтверджуються рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Департамент забезпечення ресурсних платежів, третя особа: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання приватизації квартири недійсною (т. 2 а.с. 13-14).

Наведене у своїй сукупності свідчить на те, що ОСОБА_1 не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження відсутності відповідачів за місцем реєстрації та неповажності причин відсутності відповідачів понад встановлені строки, а відтак у задоволенні позову належить відмовити за необґрунтованістю вимог.

Щодо зустрічного позову про визнання права власності суд зазначає.

Рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Департамент забезпечення ресурсних платежів, третя особа: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання приватизації квартири недійсною встановлено:

Ссторони зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_3 (до перейменування вулиця ОСОБА_7), 19 та проживали у такому складі, що найменше до літа 2013 року.

Як вбачається з пояснень позивача в 2010 року зі її пропозицією та згодою усі зареєстрованих повнолітніх мешканців квартири (її, ОСОБА_4 та ОСОБА_2В.) вони звернулися до органу приватизації з заявою про передачу їм та двом неповнолітнім дітям, які також зареєстровані у спірній квартирі, у власність в поряд приватизації займаного ними житлового приміщення – окремої квартири АДРЕСА_3.

З копії заяви вбачається, що наймач квартири ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою про передачу в приватну спільну часткову власність в рівних частках її сім’ї займаного житла. Вказано заява була підписана позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, датована 14.01.2010 року, але зареєстрована в органі приватизації 08.04.2010року за № 207.

До вказаної заяви були додані Довідка про склад сім’ї, відповідно до якої у спірній квартирі рахується зареєстрованими п’ять осі: на позивач (наймач) та члени її сім’ї – син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_2 онука – ОСОБА_3 Онука ОСОБА_9; довідки про невикористання житлових чеків ОСОБА_2 та технічний паспорт на квартиру виготовлений 03.12.2009 року.

На підставі вказаної заяви наймача та доданих документів, органом приватизації Сумської міської ради – Управлінням обліку, розподілу та приватизації житла за №235 28 квітня 2010 року видане виготовлене подання про передачу вказаної квартири у спільну часткову власність позивача та 3-їм особам..

На підставі вказаного подання 29 квітня 2010 року виконавчим комітетом Сумської міської ради видане відповідне Свідтцво про право власності на житло за яким квартира АДРЕСА_4 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 – 1/5 частка, ОСОБА_4 – 1/5 частка, ОСОБА_2 – 1/5 частка, ОСОБА_9 – 1/5 частка, ОСОБА_3 – 15/5 частка.

В обґрунтування своїх вимог про визнання права власності ОСОБА_2 посилається на положення ст. 392 ЦК України та той факт, що двоє з числа учасників приватизації ухиляються від її завершення та заперечують їх право власності на квартиру.

Однак вказані посилання не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон) наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Передача квартир у власність громадян оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення .

Таким чином, для участі в приватизації необхідно дотримання двох умов: постійне проживання у приміщенні, яке підлягає приватизації та його особисте звернення до органів приватизації.

Згідно з п.п.17, 18 зазначеного Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру(будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.

Наведені вище норми вказують на те, що участь у приватизації житла мають право брати особи, які на законних підставах вселилися та проживають у житловому приміщенні, що підлягає приватизації.

Як встановлено судом, органом приватизації СМР прийнято подання №235 від 28 квітня 2010 року про приватизацію і передання в приватну спільну часткову власність позивачу та 3-їм особам квартири АДРЕСА_4. Вказане рішення прийняте у місячний термін з дня подання відповідної заяви наймача та членів його сім’ї.

Вказаним подання визначений обов’язок КП «Сумського міського БТІ» оформити свідоцтво про право власності на житло у десятиденний строк.

Згідно ст. 4 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 вказаного Закону, право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Згідно ч. 5 ст. 5 вказаного Закону, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Частиною першою статті 1 Закону України “Про приватизаційні папери” визначено, що приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про приватизаційні папери”, приватизаційні папери використовуються громадянами України для придбання частки майна державних підприємств та інших об'єктів, державного житлового фонду, земельного фонду відповідно до законодавства України про приватизацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України “Про приватизаційні папери”, приватизаційні папери можуть бути використані лише для обміну на документи, що встановлюють право власності на придбані об'єкти приватизації. До випуску в готівковий обіг приватизаційних паперів платежі за придбані об'єкти приватизації можуть здійснюватися з приватизаційних депозитних рахунків, на які зарахована повна номінальна вартість приватизаційних паперів тих громадян, які мають на них право відповідно до законодавства. Порядок відкриття означених рахунків та здійснення з них платежів визначається Національним банком України.

Таким чином, вказаними положеннями закону передбачено процедуру обміну приватизаційних паперів на документи, що встановлюють право власності на придбані об'єкти приватизації, до яких відноситься і свідоцтво про право власності на житло.

Приватизаційні житлові чеки у вигляді приватизаційних депозитних рахунків були випущені згідно Постанови КМУ № 305 від 26.04.1993 року “ Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків”. Частиною третьою вказаної Постанови Ощадному банку України приписано забезпечити відкриття громадянам України іменних приватизаційних депозитних рахунків на повну вартість житлового чека - 12 тис. крб. окремо від приватизаційного депозитного рахунку майнового сертифіката за умови надання громадянином України приватизаційних платіжних доручень, виданих органами приватизації, що свідчать про набуття громадянином статусу потенційного покупця об'єктів приватизації; списання частки або всієї вартості житлового чека за поданням органу приватизації державного житлового фонду.

Таким чином, вказаним нормативним актом було передбачено процедуру списання частки або всієї вартості житлового чеку в ході приватизації державного житлового фонду.

Порядок використання житлових чеків для приватизації житла та частки майна державних підприємств визначено Положенням, затвердженим наказом Фонду державного майна України та Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 351/26 від 28.03.1996 року. Пунктами 5 та 6 вказаного Положення передбачено, що громадяни, які мешкають у державному житловому фонді, що підлягає приватизації, використовують житлові чеки у процесі приватизації займаного ними житла у вигляді депозитного рахунку. Залишки коштів на приватизаційних депозитних рахунках (житлових чеків) можуть бути використані для приватизації частки майна державних підприємств. Громадяни, які мають право на приватизацію займаного ними державного житлового фонду і не виявили бажання брати участь у процесі його приватизації, або з різних причин не скористалися цим правом, використовують житлові чеки у вигляді приватизаційного депозитного рахунку виключно для приватизації займаного ними житла в установленому законодавством порядку.

Порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, встановлено відповідним Положенням, затвердженим постановою Правління НБУ № 179 від 27.04.2000 року. Згідно п. 1.1. вказаного Положення, житлові чеки - це приватизаційні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного житлового фонду. Платежі за придбані об'єкти приватизації здійснюються з приватизаційних депозитних рахунків, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян, які мають право на приватизацію належного їм державного житлового фонду відповідно до чинного законодавства. Відповідно до п. 2.1., 2.2. Положення, для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків громадянин України звертається до установи Ощадного банку України (далі - установа банку) за місцем проживання, де знаходяться списки громадян, які складаються місцевими радами. Установи банку відкривають депозитний рахунок за номінальною вартістю житлового чека за наявності приватизаційного платіжного доручення, яке виписується органом приватизації.

У зв’язку з викладеним суд вважає, що для виникнення у позивачів за зустрічним позовом права власності на спірну квартиру необхідно не лише явка усіх учасників приватизації для отримання свідоцтва, а й проведення кожним з учасників приватизації банківської операції по списанню житлових чеків.

В той же час, позивачі за зустрічним позовом не надали суду жодних доказів на підтвердження того, що ними вчиненні усі необхідні дії для завершення процедури приватизації спірної квартири, а саме – здійснене списання житлових чеків.

При цьому, усі учасники судового розгляду пояснили, що процедура приватизації наразі не завершена та приватизаційні папери учасників приватизації спірної квартири не списані.

За таких умов суд вважає, що позивачі порушують питання про визнання за ними права власності на житлове приміщенні з порушенням визначеної законом процедури приватизації державного житлового фонду, а відтак у задоволенні цих позовних вимог належить відмовити за необґрунтованістю вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.

Відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у задоволенні позову за необґрунтованістю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складене 31 травня 2018 року.

Суддя