Постанова № 74355099, 29.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4249/18

Номер справи місцевого суду: 496/2127/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Калараша А.А., Заїкіна А.П.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ ВКА «МАЯКИ» до ОСОБА_2, Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ ВКА «МАЯКИ» до ОСОБА_2, Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності.

В межах розгляду цієї справи, директор ТОВ ВКА „Маяки” ОСОБА_3 звернувся із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони проводити будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, площею 1,059 га за адресою: с.Маяки, вул.Преображенська, 24-з для ведення особистого селянського господарства.

Подана заява була мотивована тим, що ТОВ ВКА „Маяки” є власником адміністративних будівель, загальною площею 384 кв.м. та площею 1270,60 кв.м., до яких проходять лінії електромереж, водопровід та газопровід через земельну ділянку за адресою: с.Маяки, вул.Преображенська, 24-з, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства. В той же час, на спірній земельній ділянці розпочато будівельні роботи без отримання власницею земельної ділянки дозвільних документів. Біля господарської будівлі магазину, що належить заявнику та фактично знаходиться на вказаній земельній ділянці, здійснюється підкоп фундаменту, що може призвести до знищення власності ТОВ ВКА „Маяки”.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року заяву ТОВ ВКА „Маяки” про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_2 або іншим особам проводити будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці площею 1,059 га за адресою: с. Маяки вул. Преображенська, 24-з, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5121083900:02:002:0634.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року та прийняти рішення про відмову позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 або іншим особам проводити будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці площею 1,059 га за адресою: с. Маяки вул. Преображенська, 24-з, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття даних заходів, може в майбутньому утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним.

Відповідно до ч.1-2 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, с.Маяки, вул.Преображенська (ОСОБА_4), 24-з, площею 1,0590 га.

Як вбачається з доводів, якими позивач обгрунтовує позовну заяву та заяву про забезпечення позову вказана земельна ділянка всупереч її цільовому призначенню забудовується ОСОБА_2 без отримання дозвільних документів, що підтверджується актом Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області від 28.11.2017 року, листами Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області від 12.12.2017 року до Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області та до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, а також ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29.08.2017 року, в судовому засіданні якого, ОСОБА_2 не заперечувала, що на земельній ділянці, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, вона здійснює будівництво без дозвільних документів, оскільки їй повідомили, що вони не потрібні.

Не спростовує вказане апелянт і у апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене немає підстав для набуття висновку, що суд першої інстанції необгрутовано вжив заходи забезпечення позову, оскільки дійсно невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду. А самі заходи забезпечення позову застосовані судом є співмірними із заявленими вимогами та мають тимчасовий характер.

Доводи апелянта, що в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції не вказав, якими доказами позивач обгрунтовує обставину, що відповідачем під час будівництва можуть бути пошкоджені комунікаційні мережі, не приймаються до уваги та спростовуються наданими позивачем додатками до заяви про забезпечення позову. Зокрема, з акту Маяківської сільської ради вбачається, що 28.11.2017 року постійною комісією сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам"яток, історичного середовища та благоустрою було зафіксовано, що на земельній ділянці, загальною площею 1,0590 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, дійсно ведеться будівництво, яке не відноситься до основного цільового призначення земельної ділянки, будується кафе та спортивні майданчики, що є прямим порушенням чинного законодавства. Через дану земельну ділянку проходять комунікації - лінії електромереж, водопровід та газопровід, що ведуть до адміністративних будівель, які на підставі права власності належать позивачу.

Крім того, через вище зазначену земельну ділянку проходять чотири нитки напірних трубопроводів від Маяківської НС до НСП-27 (а. с.7-10).

ОСОБА_2 розпочато забудову земельної ділянки без погодження з адміністрацією управління. Внаслідок чого, 12.12.2017 року Маяківська сільська рада звернулася із запитами до Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Одеській області та до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо проведення перевірки та вжиття заходів для зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції вже розглядав заяву позивача про забезпечення позову з тих самих підстав та ухвалою суду від 29.08.2017 року відмовив у забезпеченні позову, так як позивач не довів, що будівництво відповідача може пошкодити комунікаційні мережі, не спростовує правильність постановленої ухвали суду від 13 грудня 2017 року, оскільки саме під час розгляду справи, заслуховування сторін та надання ними доказів, були встановлені обставини, на підставі яких суд задовольнив заяву та вжив заходи забезпечення позову.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року про забезпечення позову – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 31.05.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_5