Рішення № 74354266, 22.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/27265/12

Провадження № 2/522/2250/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої неякісним виконанням робіт, посилаючись на те, що між нею та відповідачем укладено усний договір підряду, за яким відповідач зобов'язався на свій ризик за завданням виконати роботу по укладці підлогової паркетної дошки, загальною у квартирі № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі, а вона зобов'язалась прийняти та оплатити виконану роботу. Однак, відповідач належним чином роботи не виконав, внаслідок чого позивач просила стягнути матеріальні збитки та моральну шкоду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 квітня 2012 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої неякісним виконанням робіт задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в розмірі 59 861 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 849 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 35 грн. В частині стягнення моральної шкоди відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2010 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 4 квітня 2012 року були скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

При новому розгляді справи представник позивачки позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на якісне виконання робіт.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п. 9 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено усну угоду про виконання робіт, за якою ОСОБА_2 зобов’язався виконати роботи по укладці підлогової паркетної дошки в належній позивачці квартирі № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі, а позивачка зобов’язалась прийняти належним чином виконану роботу та оплатити її.

Відповідач виконав роботи по укладці підлогової паркетної дошки в належній позивачці квартирі, та остання оплатила відповідачу його роботу.

В подальшому між сторонами виник спір з приводу того, що позивачка вважає роботи виконані відповідачем не якісно, а сам відповідач вважає , що він виконав роботу якісно і вчасно.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 11622 від 06.07.2009 року було встановлено, що якість будівельних робіт по укладці паркетної дошки в квартирі № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі не відповідають вимогам БніП 3.04.01-87" Ізоляційні та оздоблювальні покриття"; невиконання ОСОБА_2 вимог про укладці паркету, а також відсутність відповідної кваліфікації привели до пошкодження паркетного покриття; між укладкою паркету в квартирі та пошкодженнями є зв’язок, який виразився в невиконанні технологічного процесу при укладці готової продукції, а також механічне нанесення пошкоджень паркету в процесі роботи; вартість робіт та матеріалів необхідних для заміни паркетного покриття становить 59861 гривнь.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

При новому розгляді справи, ухвалою суду від 13.06.2013 року була призначена судова експертиза.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 601 від 12.09.2017 року до прихованих дефектів підлогового паркетного покриття приміщень квартири № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі, відноситься неякісні роботи по влаштуванню цементної стяжки, покриття фанерою; в результаті недотримання (порушення) технологічного процесу укладання паркетної дошки з бамбуку в приміщеннях квартири № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі, виникли дефекти підлогового покриття, які класифікуються як скриті (приховані) та явні; порушення технологічного процесу при підготовці основи (нерівність стяжки, неякісне кріплення фанери – приховані дефекти) для улаштування підлогового паркетного покриття в приміщеннях квартири № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі призвело до утворення явних дефектів: відхилення поверхні покриття від площини вище 2 мм, уступи між суміжними виробами покриттів із штучних матеріалів, хиткість паркетної основи окремими місцями.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

На підставі вищенаведеної експертизи, суд дійшов висновку про те, що роботи щодо підлогового паркетного покриття в квартирі № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі, були проведені неякісно, з порушенням встановлених норм і правил, з вини відповідача.

Відповідач, як підрядник за договором за вимогами п.1 ст.840 ЦК України відповідає за неправильне використання цього матеріалу та згідно ст.841 ЦК України , зобов’язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

У відповідності до ст. 847 ЦК України підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника : про недоброякість або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що сторони уклали договір підряду. Предметом договору було виконання робіт, а саме укладання підлогового паркетного покриття в квартирі № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 601 від 12.09.2017 року встановлено, що у наслідок недотримання (порушення) технологічного процесу укладання паркетної дошки з бамбуку в приміщеннях квартири № 7, по вул. Леваневського, 5 в м. Одесі, виникли дефекти підлогового покриття, які класифікуються як скриті (приховані) та явні.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню шкода, завдана неякісним виконанням робіт у розмірі 59 861 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то суд задовольняє ці вимоги частково, виходячи з нижченаведеного.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п.3) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п.5 цієї Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння ії заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. У частині вимог про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди, позивачами не були належним чином обґрунтовані, тому у цій частині вимог суд має їм відмовити.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її завдала.

Враховуючи характер душевних та психічних страждань, яких зазнала позивач внаслідок неякісних робіт, враховуючи постійні хвилювання, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5 000 гривен.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, сплачений судовий збір у розмірі 1849 гривень, та 35 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133,141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) матеріальну шкоду у розмірі 59 861 гривень, моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1849 гривень, та 35 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя:

22.05.18