Рішення № 74354227, 21.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8514/16-ц

Провадження № 2/522/2292/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до суду з позовом у якому просив зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 шляхом виселення усунути перешкоди у здійсненні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси права користування та розпорядження к. № 9 – двома приміщеннями площею 24 кв.м. в буд. 3 військового містечка 186 за адресою: м. Одеса, пр-т Гагаріна, 19, шляхом звільнення цього приміщення.

Позов мотивовано тим, що в приміщенні будівлі № 3 військового містечка №186, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, розташованого за адресою м. Одеса, пр-т Гагаріна, 19, проживають відповідачі, які займає к. 9 без будь яких правових підстав.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про час слухання справи повідомлені належним чином.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п. 9 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати під час розгляду вказаної справи положення ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 222 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).

З врахуванням тієї обставини, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду невідомими, заперечень проти позовної заяви не надали, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У багатьох рішеннях проти України Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення ст.6 Конвенції саме в аспекті порушення розумних строків судового розгляду. Так, у справі «Смірнова проти України» (Smirnova v. Ukraine, заява №36655/02, рішення від 08.11.2005 р.) ЄСПЛ дійшов висновку, що порушення розумного строку розгляду справи відбулося в тому числи з тієї причини, що національний суд не вжив заходів щодо протидії тактиці затягування розгляду справи відповідачем, який неодноразово заявляв відводи, клопотання та не з’являвся в судові засідання.

На підставі викладеного, враховуючи те, що розгляд цієї справи триває вже довгий час, за які було проведено багато судових засідання, але відповідачі не з’явились та не забезпечили участі свого представника в жодному з них, а також не надали доказів поважності причин неявки в судові засідання, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для неявки відповідачів в судові засідання, призначені у справі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до позову документів, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту прийому-передачі військового містечка №186 будівлі військового містечка № 186, розташовані на вул. Гагаріна, 19 у м. Одесі є військовим майном, яке знаходилось в експлуатації військової частини А 1785 передано на баланс та в експлуатацію до КЕВ м. Одеси.

Відповідачі були розміщені для тимчасового проживання в к. № 9 – двома приміщеннями площею 24 кв.м. в буд. 3 військового містечка 186 за адресою: м. Одеса, пр-т Гагаріна, 19, в складі сім’ї військовослужбовця ОСОБА_4, який проходив службу. В подальшому ОСОБА_4 звільнив спірне приміщення, оскільки шлюб між ним та ОСОБА_1 був розірваний.

Відповідачі не є військовослужбовцями, працівниками ЗСУ, не знаходяться на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, а тому відсутні підстави для зайняти відповідачами спірного приміщення.

Відповідно ст.ст. 1,3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, усі суб’єкти права власності є рівними перед законом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожний власник має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, за винятком якщо використання свого права наносить шкоду правам інших громадян.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Тобто предметом даного позову є - захист права власності, який полягає в усуненні перешкод у користуванні власністю шляхом звільнення приміщення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 224, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням - задовольнити у повному обсязі.

Зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 шляхом виселення усунути перешкоди у здійсненні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси права користування та розпорядження к. № 9 – двома приміщеннями площею 24 кв.м. в буд. 3 військового містечка 186 за адресою: м. Одеса, пр-т Гагаріна, 19, шляхом звільнення цього приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

21.05.18