Рішення № 74354217, 21.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20806/17

Провадження № 2/522/2528/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» на свою користь середньо - місячну заробітну плату за весь час затримки виплатити в сумі 89152,76 грн., виплатити 3% річних в сумі 962,50 грн., виплатити урахування інфляції в сумі 4369,34 грн., а всього стягнути у розмірі 94 484,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні просила слухати справу без фіксації судового процесу.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час слухання справи повідомлений належним чином.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно п. 9 Розділу XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати під час розгляду вказаної справи положення ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 222 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).

З врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позовної заяви не надали, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У багатьох рішеннях проти України Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) встановив порушення ст.6 Конвенції саме в аспекті порушення розумних строків судового розгляду. Так, у справі «Смірнова проти України» (Smirnova v. Ukraine, заява №36655/02, рішення від 08.11.2005 р.) ЄСПЛ дійшов висновку, що порушення розумного строку розгляду справи відбулося в тому числи з тієї причини, що національний суд не вжив заходів щодо протидії тактиці затягування розгляду справи відповідачем, який неодноразово заявляв відводи, клопотання та не з’являвся в судові засідання.

На підставі викладеного, враховуючи те, що розгляд цієї справи триває вже довгий час, за які було проведено багато судових засідання, але відповідач не з’явився, а також не надав доказів поважності причин неявки в судові засідання, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для неявки відповідача в судові засідання, призначені у справі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до позову документів, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, з 03.11.2014 р. по 09.11.2015 року працював у Державному підприємстві «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» на посаді інспектора по контролю виконання доручень. Наказом №120/К від 09.11.2015 року він був звільнений на підставі за угодою сторін ч. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні йому не було виплачено заробітну плату у сумі 16063,75 грн.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства проводиться у день звільнення.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки. Зазначених у ст. 116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, як передбачено ст. 117 КЗпП України.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.99 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці робот.

Відповідно розрахунковому листу середній заробіток позивача складає в день 121,96 грн.

Державному підприємстві «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» за час прострочки, в наслідок порушення строків виплати при звільнені працівника повинні виплатити позивачу суму у розмірі 89152,76 грн. (731 день x 121,96 грн. = 89152,76 грн.).

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Також це передбачено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 р. №13. В листі Верховного Суду України №62-97 р. від 03.04.97 р. та в листі Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.11.2011 року, де вказано, що 3% річних входять до составу грошового зобов’язання та представляють собою міру відповідальності боржника.

Відповідно до даних Держкомстату України індекс інфляції становив: у 2015 році листопад-102,0%; грудень-100,7%; у 2016 році січень – 100,9%;, лютий – 99,6%; березень -101,0%; квітень – 103,5%; травень – 100,1%; червень -99,8%; липень – 99,9%; серпень – 99,7%; вересень -101,8%; жовтень -102,8%; листопад -101,8%; грудень – 100,9% у 2017 році січень – 101,1%;, лютий – 101,0%; березень -101,8%; квітень – 100,9%; травень – 101,3%; червень – 101,6%; липень – 100,2%; серпень – 99,9%; вересень -102,0%;

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться помноженням суми боргу на сукупний рівень інфляції за період затримки розрахунку. Сукупний рівень інфляції розраховується наступним чином: ИИс = (ИИ1 :100) х (ИИ2:100) х (ИИ3:100) х .. (ИИZ:100), де ИИ-1 – індекс інфляції за перший місяць затримки, ИИ-2- індекс інфляції за другий місяць затримки, . ИИ-Z індекс інфляції за останній місяць затримки.

(102,0:100) х (100,7:100) х (100,9:100) х (99,6:100) х (101,0:100) х (103,5:100) х… (100,1:100) х (99,8:100) х (99,9:100) х (99,7:100) х (101,8:100) х (102,8:100) х (101,8:100) х.. (100,9:100) х (101,1:100) х (101,0:100) х (101,8:100) х (100,9:100) х (101,3:100) х (101,6:100) х.. (100,2:100) х (99,9:100) х (102,0 :100) = сукупний рівень інфляції становить 1,272

Сума боргу складає: 16063,75 грн. Х на суму сукупний рівень інфляції 1,272 = сума боргу з урахуванням інфляції становить 20433,09 грн. (інфляція становить 4369,34 грн.)

Розрахунок 3% річних відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України проводиться відповідно до формули: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С – сума заборгованості, Д – сума днів затримки.

Сума боргу складає : 16063,75 грн. х 3 х 731 : 366 : 100 = 962,50 грн.

А всього сума, яка належить до виплати складає 94 484,60 грн.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом згідно ст.43 Конституції України. Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»). Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю України (КЗпП), ст.ст. 15, 24 Закону « Про оплату праці»).

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати, визначених ст. 241-1 КЗпП.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 224, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (м. Одеса, вул. Приморська, 7, код ЄДРПОУ 01125637) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середньо - місячну заробітну плату за весь час затримки виплатити в сумі 89152,76 грн., виплатити 3% річних в сумі 962,50 грн., виплатити урахування інфляції в сумі 4369,34 грн., а всього стягнути у розмірі 94 484,60 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (м. Одеса, вул. Приморська, 7, код ЄДРПОУ 01125637) на користь держави судовий збір в сумі 944,85 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

21.05.18