Рішення № 74353714, 31.05.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.05.2018

Справа № 497/812/18

Провадження № 2/497/488/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить постановити рішення, яким визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_2, померлого 18 лютого 2017 року. З метою отримання спадщини він, позивач не звернувся у встановлений строк із заявою до нотаріальної контори, оскільки був переконаний, що оскільки заповіт складений саме на його ім’я, оригінали усіх документів також знаходяться у нього, крім того він користується земельною ділянкою, отримую орендну плату, то вважається таким, що прийняв спадщину. На думку позивача, причини пропуску ним вказаного строку є поважними, адже він вчинив дії, які свідчили про його намір прийняти спадщину шляхом користування і розпорядження нею, проте не свідомо, не знаючи про наявність визначеного законом строку, він не подав заяву до нотконтори. Таким чином, пропустив строк для прийняття спадщини, тому звертається до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, був сповіщений належним чином (а.с.19). Надав заяву до суду про розгляд позовної заяви у його відсутність (а.с.25).

Відповідач – Оріхівська сільська рада Болградського району Одеської області в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином (а.с.19), позов визнав, справу просив розглянути у відсутність представника, про надав відповідну заяву (а.с.23).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18 лютого 2017 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії 1-ЖД № 488298, актовий запис № 157, виданий Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21 лютого 2017 року (а.с.8).

За час свого життя, спадкодавець ОСОБА_2 24 лютого 2009 року склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_1, позивачу по справі, що підтверджується заповітом посвідченим секретарем Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №4, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.10,11).

Згідно довідки Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області від 19.04.2018 року за № 912 на день смерті ОСОБА_2 разом з ним в спадковому домоволодінні за адресою: вул. Шкільна, № 105, с. Оріхівка, Болградський район, Одеська область, ніхто не був зареєстрований і не проживав (а.с.12).

Згідно повідомленням приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округа Одеської області ОСОБА_3 № 469/01-16 від 18.05.2018 року спадкова справа щодо майна померлого 21 лютого 2017 року ОСОБА_2 – не заводилася.

Разом з цим, нотаріус листом № 391/02-31 від 19.04.2018 року відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з пропуском шестимісячного строку, визначеного законом (а.с.21).

Таким чином, позивач ОСОБА_1, до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подав, разом зі спадкодавцем на час його смерті - не проживав. Вважав, що фактично вже прийняв спадщину так як мав заповіт, та усі оригінали правовстановлюючих документів на спадковий будинок, на земельні ділянки, абонентські книжки знаходяться також у нього.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Стаття 1272 ЦК України встановлює, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 заяви по спорах про спадкове майно, в тому числі заяви про продовження строку на прийняття спадщини, розглядаються за правилами позовного провадження.

Згідно п. 4 вищевказаної постанови, передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску.

Відповідач, Оріхівська сільська рада Болградського району Одеської області, позов визнав (а.с.23).

Відповідно до частин 1, 4 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов протягом усього часу судового розгляду… Якщо … визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснив, що за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Суд приходить до переконання, що строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки він доглядав батька до його смерті, хоча не був зареєстрований, після смерті доглядав за належним йому майно, в тому числі отримував орендну плату за належну його батька земельну ділянку, а тому свідомо був переконаний, що таким чином він прийняв спадщину.

Такі обставини, як те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивача спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивача об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, загальними засадами цивільного законодавства відповідно ст.3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов'язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких він є.

Пропуск строку на прийняття спадщини хоча і є значним, позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки здійснивши дії щодо фактичного прийняття спадщини, яка станом на час розгляду справи відумерлою не визнана, не вчинив обов'язкових дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття, інші спадкоємці, які б здійснили дії по прийняттю спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 - відсутні, представник відповідача згідно письмової заяви не заперечує проти задоволення позову, що із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст.213 ЦПК України, є підставою для захисту права позивача на спадкування в судовому порядку, та свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України ЦПК України, ст.ст.1258,1261,1268, 1270, 1272 ч. 3 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк – 3 (три) місяця для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_2, померлого 18 лютого 2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В.Кодінцева