Ухвала суду № 74353120, 29.05.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2302/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Довженко О.А., під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” ОСОБА_2 на рішення начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві, в межах виконавчого провадження № 49769255, заінтересована особа – ОСОБА_4,

встановив:

12 грудня 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” ОСОБА_2 (далі - заявник) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області із скаргою на рішення начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3, в межах виконавчого провадження № 49769255, про повернення виконавчого документа стягувачеві, заінтересована особа – ОСОБА_4.

В обґрунтування скарги, заявник вказував на те, що державний виконавець Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 49769255, на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2010 у справі № 2-05-105/2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” заборгованості за кредитним договором та судових витрат у розмірі 155791 грн. 89 коп.

10 жовтня 2017 року начальником Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, на підставі п. 2) ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки не виявлено майна, на яке можна було звернути стягнення.

Посилаючись на те, що начальник Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області поверхово підійшов до виконання своїх обов'язків і не в повному обсязі виконав роботу щодо пошуку майна та коштів боржника, не скористався правами, наданими йому ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", заявник просить суд визнати дії начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3, в межах виконавчого провадження № 49769255, про повернення виконавчого документу стягувачеві, заінтересована особа – ОСОБА_4, неправомірними та зобов'язати вчинити дії.

У судове засідання представник заявника, належним чином повідомленого про судове засідання, не з'явився, з поданого до суду одночасно зі скаргою клопотання вбачається, що заявник вимоги підтримує, просить розглянути скаргу без участі його представника.

Заінтересована особа - ОСОБА_4, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився.

Представник Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання також не з'явився.

Дослідивши матеріали скарги, а також матеріали виконавчого провадження, суд дійшов такого.

Відповідно до положень п. 1) ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 17 лютого 2017 року) виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені Законом України “Про виконавче провадження”.

Крім цього, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

19 листопада 2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист № 2-05-105/2010 про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Відкритого акціонерного банку “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” заборгованості за кредитним договором у сумі 19249, 96 доларів США, що в еквіваленті складає 15413, 58 грн., судовий збір у сумі 120 грн., а всього 155791 грн. 89 коп. (а. с. 3).

11 січня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49769255, на підставі виконавчого листа № 2-05-105/2010, виданого Миколаївським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного банку “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” заборгованості у сумі 155791 грн. 89 коп. (а. с. 60).

10 жовтня 2017 року начальником Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про повернення стягувачеві виконавчого документа, а саме - виконавчого листа № 2-05-105/2010 про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” заборгованості в сумі 155791 грн. 89 коп., у зв'язку з тим, що, виходячи з матеріалів виконавчого провадження, майна, належного боржникові, на яке, відповідно до закону можливо звернути стягнення, в ході провадження виконавчих дій, не виявлено (а. с. 4, 50, 66).

Як слідує з копії матеріалів виконавчого провадження № 49769255, державний виконавець організував розшук боржника, шляхом подання запитів до відповідних органів та шляхом проведення перевірки інформації про майно і доходи боржника ОСОБА_4, що міститься в базах даних і реєстрах. Також державниим виконавцем було проведено перевірку майнового стану боржника ОСОБА_4, за місцем його проживання.

Вказані дії державного виконавця підверджуються наявними в матеріалах виконавчого провадження № 49769255 доказами, а саме - копіями відповідей на запити Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а саме: копією відповіді Пенсійного фонду України про осіб — боржників, які працюють за трудовими та цивільно — правовими договорами, про останнє місце роботи № НОМЕР_1 від 13.04.2016; копією відповіді з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників — фізичних осіб № НОМЕР_2 від 14.04.2016; копією відповіді Пенсійного фонду України про осіб — боржників, які отримують пенсії № НОМЕР_3 від 13.04.2016; копією відповіді з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями № НОМЕР_4 від 14.04.2016; копією Акту державного виконавця від 21.06.2015; копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а. с. 61 - 64).

Як слідує з копії інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.06.2016 року, у боржника ОСОБА_4 відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

З копії Акту державного виконавця від 21.06.2016 слідує, що виїздом за адресою боржника ОСОБА_4, згідно виконавчого документу: АДРЕСА_1, з метою перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем встановлено, шо майно, на яке може бути звернено стягнення у боржника ОСОБА_4 не виявлено.

З копій відповідей на запити Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, а саме: відповіді Пенсійного фонду України про осіб — боржників, які отримують пенсії № НОМЕР_3 від 13.04.2016; відповіді з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників — фізичних осіб № НОМЕР_2 від 14.04.2016; відповіді Пенсійного фонду України про осіб — боржників, які працюють за трудовими та цивільно — правовими договорами, про останнє місце роботи № НОМЕР_1 від 13.04.2016; відповіді з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями № НОМЕР_4 від 14.04.2016 також слідує, що інформації відносно боржника ОСОБА_4, зокрема про наявність у нього будь - яких доходів не виявлено.

При цьому, в матеріалах виконавчого провадження № 49769255 відсутні докази, на підтвердження того, що державним виконавцем, у тому числі, здійснені заходи щодо розшуку транспортних засобів боржника. Так в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості на підтвердження подання державним виконавцем запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про транспортні засоби боржника, що міститься в базах даних і реєстрах.

Відповідно до положень ч. ч. 1 - 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 17 лютого 2017 року) у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Отже, державним виконавцем Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” не в повному обсязі здійснені заходи щодо розшуку майна боржника ОСОБА_4.

Згідно з положеннями п. 2) ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції від 17 лютого 2017 року) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області були відсутні підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа - виконавчого листа № 2-05-105/2010 про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” заборгованості в сумі 155791 грн. 89 коп., в межах виконавчого провадження № 49769255, оскільки виконуючи рішення суду, він не в повному обсязі виконав свої обов'язки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та не вжив вичерпних заходів щодо розшуку майна боржника, що призвело до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. ст. 12, 81, ч. 1 ст. 260, ст. ст. 450 - 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” ОСОБА_2 на рішення начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачеві, в межах виконавчого провадження № 49769255, заінтересована особа – ОСОБА_4, - задовольнити.

Визнати постанову начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 від 10 жовтня 2017 року про повернення стягувачеві виконавчого документа - виконавчого листа № 2-05-105/2010 про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” заборгованості в сумі 155791 грн. 89 коп., в межах виконавчого провадження № 49769255- неправомірною та скасувати.

Зобов'язати начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 відновити виконавче провадження № 49769255 щодо примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 2-05-105/2010, виданого Миколаївським районним судом Миколаївської області 19 листопада 2010 року, про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” заборгованості в сумі 155791 грн. 89 коп, не пізніше наступного робочого дня з дня одержання ухвали.

Миколаївському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області повідомити суд і Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” ОСОБА_2 про виконання ухвали, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя Н. О. Шаронова

29.05.2018