Ухвала суду № 74353043, 31.05.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

31.05.2018

Справа №489/3414/18

Провадження №2-а/489/190/18

УХВАЛА

Іменем України

31 травня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:судді Рум’янцевої Н.О., розглянувши у матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 127718 від 17 травня 2018 року.

Дану заяву було передано на розгляд судді Рум'янцевій Н.О.

Згідно п.3 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Позивач по справі ОСОБА_3, є чоловіком головуючої по справі.

Відповідно до ст. 36 КАС України, головуюча по справі зобов'язана заявити самовідвід.

Згідно ч.1 ст.39 КАС України, з підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Статтею 40 КАС України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів «встановлений законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справах «Булут проти Австрії» від 22.02.1996 року, «Бускаріні проти Сан-Марино»). Термін «закон» про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу судді (рішення у справі «Коем та інші проти Бельгії»).

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 ст. 6 (справи «Цанд проти Австрії», заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12.10.1978 року та «Россі проти Франції», заява № 11879/85, рішення комісії від 06.12.1989 року).

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.

Таким чином, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ'єктивність та неупередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 36-40 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Рум'янцевої Н.О. - задовольнити.

Справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передати до канцелярії суду вирішення питання про її повторний автоматичний розподіл відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум’янцева