Рішення № 74352497, 31.05.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1464/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"31" травня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 830 грн. 87 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 04.03.2014 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, Банк виконав у повному обсязі. Проте відповідач, незважаючи на це, порушив його, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 18.04.2018 року утворилася заборгованість по кредитному договору в вищевказаному розмірі.

Ухвалою суду від 11.05.2018 року було відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести заочний розгляд справи, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 04.03.2014 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, тарифів Банку, основних умов обслуговування та кредитування.

Відповідно до договору Банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 2,5 % на місяць (30 % річних). В подальшому розмір процентної ставки був збільшений Банком: з 01.09.2014 року – 2,9 % на місяць (34,8 % річних), з 01.04.2015 року – 3,6 % на місяць (43,2 % річних) від суми залишку заборгованості за кредитом.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов’язань позичальником є право позивача вимагати від відповідача сплати неустойки в розмірі, визначеному Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами Банку, а також при порушенні грошових зобов'язань понад 30 днів - штрафу в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Крім цього в разі порушення позичальником взятих на себе зобов'язань, Банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст.546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, в зв'язку з чим станом на 18.04.2018 року утворилася заборгованість по кредитному договору, а саме:

- заборгованість за кредитом у розмірі 1 002 грн. 16 коп.;

- заборгованість за процентами в розмірі 321 грн. 65 коп.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, процентами відповідачем у передбаченому законом порядку не спростовано. Разом з тим, перевірка банківського розрахунку заборгованості за кредитним договором, у тому числі за тілом кредиту, процентами, виходить за межі поняття «простий арифметичний розрахунок», а тому не може бути здійснена судом.

За порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем також нараховані:

- пеня в розмірі 21 848 грн. 45 коп.;

- штраф у загальному розмірі 1 658 грн. 61 коп.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п.2.1.1.7.6, п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг за порушення зобов’язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених даними Умовами.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки угодою сторін передбачено застосування пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов’язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За такого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише пеня, при визначенні розміру якої суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності кількох умов: а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов’язання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» істотними обставинами в розумінні ч.3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, та інші їх інтереси, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання).

За такого, враховуючи викладене, сума пені підлягає зменшенню до 1 500 грн. 00 коп. і це у повній мірі буде відповідати наведеним вище засадам Конституції України, міжнародній практиці та нормам цивільного законодавства про розумність та справедливість судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (11 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 193 грн. 82 коп.

Керуючись ст.ст.12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: вул. Провулок “Б”. буд.7, с. Новогригорівка Вознесенського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул.Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 04.03.2014 року, що утворилася станом на 18.04.2018 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 1 002 (одна тисяча дві) грн. 16 коп., заборгованість за процентами в розмірі 321 (триста двадцять одна) грн. 65 коп., пеню в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп., а всього –2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: вул. Провулок “Б”, буд.7, с. Новогригорівка Вознесенського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ідентифікаційний код 14360570, судові витрати в розмірі 193 ( сто дев'яносто три) грн. 82 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.В.Лузан