Постанова № 74352495, 30.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2499/17 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 33/783/157/18 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року суддя Апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року,

встановив:

постановою Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік .

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352.40 грн.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 21.10.2017 о 19.10 год. на автодорозі Львів-Рава-Руська /12 км+900м/, керував транспортним засобом Daewoo Nubira, д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржив дану постанову, просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати її та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що дана постанова винесена не законно, а адміністративні матеріали складені щодо нього не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують право на повний, об’єктивний та неупереджений розгляд справи. Вказує, що від проходження огляду на місці зупинки відмовився, оскільки прилад на якому працівники поліції пропонували пройти огляд був вже з встановленим мундштуком, що викликало сумніви щодо його правдивості. Щодо можливості проходження огляду в лікарській установі, то такий працівники поліції не пропонували. Також, звертає увагу, що суд першої інстанції протиправно позбавив його можливості витребувати докази, надавати докази на підтвердження своєї невинуватості та реалізовувати інші законні права. Вважає, що судом проігноровано дані щодо встановлення обставин, надання оцінки доказам та вирішення питання про правильність кваліфікації діяння, що свідчить про неповноту судового розгляду, упереджене ставлення до особи, поверхневий розгляд справи, ґрунтований виключно на власних міркуваннях та домислах та про незаконність винесеної постанови.

Вивчивши матеріали справи №444/2499/17, перевіривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то матеріалами справи підтверджуються пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 135651 від 21 жовтня 2017 року та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, оскільки останній був повідомлений про дане судове засідання, що підтверджується його розпискою.

Посилання апелянта на те, що дана постанова винесена не законно, а адміністративні матеріали складені щодо нього не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують право на повний, об’єктивний та неупереджений розгляд справи спростовуються наявними матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції протиправно позбавив його можливості витребувати докази, надавати докази на підтвердження своєї невинуватості та реалізовувати інші законні права, чим порушено його право на справедливий судовий захист, а сам правопорушник був позбавлений права дати свої пояснення, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 16 січня 2018 року та здійснював своє право на захист.

Більше того, посилання апелянта про те, що він не перебував за кермом автомобіля та не здійснював руху вищезазначеним транспортним засобом, а від проходження огляду на місці зупинки відмовився, оскільки прилад на якому працівники поліції пропонували пройти огляд був вже з встановленим мундштуком, що викликало сумніви щодо його правдивості, не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час розгляду в суді апеляційної інстанції.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допущено не було.

На стадії апеляційного провадження особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не було наведено обґрунтованих доводів відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, а отже підстав для скасування або зміни постанови судді не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,

постановив:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2018 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду О.В. Маліновська-Микич

Львівської області