Вирок № 74352393, 31.05.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/4989/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2018м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

при секретарі Юрчишині В.В.

з участю прокурора Гутника Р.Б.

представника потерпілих ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові кримінальне провадження, внесене 28.09.2015 року до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140350001303, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 сільської ради ОСОБА_4 області Узбекистану, татарина, громадянина України, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше не судимого-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 27.09.2015 близько 21.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку ОСОБА_5, за адресою: вул. Лисенка, 25, с. Наконечне Перше Яворівського району Львівської області, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень на грунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс один удар ножом в область голови та чотири удари ножом по тілу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, заподіявши йому сліпе проникаюче поранення живота з ушкодженням брижі та петель тонкої кишки, різану рану правої лобно-тімяної ділянки голови, поранення лівої поперекової ділянки та м’яких тканин лівого плеча з ушкодженням судинно-нервового пучка, яке супроводжувалося гострою кровотечею, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Після заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6, ОСОБА_3 наніс один удар кулаком в груди в область голови ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, спричинивши їй синець на правій половині обличчя, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження та наніс один удар ножом в область живота, заподіявши їй сліпе поранення заочеревного простору з ушкодженням лівої нирки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_3, після роз’яснення йому суті обвинувачення, винним себе не визнав, цивільний позов повністю заперечив, від дачі показів відмовився в порядку ст. 63 Конституції України.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, факт вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується наступними доказами у справі:

показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 про те, що 27.09.2015 їй зателефонував батько ОСОБА_6 і сказав, що їх з мамою порізав «те патлате не руське», вона зрозуміла, що це був обвинувачений ОСОБА_3, оскільки у них в селі більше такої людини не було, за національністю він не українець, окрім того, він на той час ходив з довгим волоссям, яке зав’язував у хвіст. Вона зателефонувала родичам, щоб викликали невідкладну допомогу та міліцію, близько 22.00 год в телефонній розмові з працівниками міліції дізналася, що ОСОБА_3 вже затримали, сказали, що був дзвінок від сина обвинуваченого, який повідомив, що його батько взяв ножа і кудись пішов. Батьки впізнали ОСОБА_3, оскільки бачили його раніше. Після поранень батько був у дуже тяжкому стані, мама їй повідомила, що це зробив ОСОБА_3 Батько, перебуваючи в лікарні їй розповів, що 27.09.2015 близько 18.00 год. ОСОБА_3 ходив у них по подвір’ю, батьки вийшли до нього і між батьками та ОСОБА_3 відбувся конфлікт стосовно релігії, після цього Ахметзянов пішов, однак близько 22.00 год. повернувся, батьки вже спали, він сказав, що телиться корова і треба допомогти, батько відкрив двері і Ахметзянов відразу наніс йому удар ножем по голові і в живіт, батько впав, Ахметзянов продовжував його різати, мама кричала, Ахметзянов побіг до мами, вдарив кулаком в обличчя та ножем в нирку, потім вийшов на веранду і сказав, що якщо комусь повідомлять він повернеться і повідрізає голови. Потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що її батько ОСОБА_6 помер 17.02.2016 в лікарні від загальної хвороби, однак після отриманих поранень він вже не встав на ноги та помер через три місяці після події, у нього була дуже велика втрата крові, а при його захворюванні кров не відновлювалася;

показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 про те, що 27.09.2015, це було свято Чесного Хреста, перебуваючи вдома у будинку № 25, що у с. Наконечному 1 на вул. Лисенка 25, з чоловіком ОСОБА_5 відпочивали та дивилися телевізор, близько 18.00 год, почули, що хтось забіг на подвір’я, вийшли з чоловіком на подвір’я і побачили ОСОБА_3, він почав говорити, що вони змінили віру, відбулася невелика суперечка і Ахметзянов пішов. Потім, близько 22.00 год., вони з чоловіком дивилися телевізор, хтось постукав у двері, чоловік пішов питати хто, відразу не відкрив, однак було чути, що це був Ахметзянов, який говорив, що десь телиться корова і потрібна допомога, чоловік відчинив двері, на порозі стояв Ахметзянов і в руках тримав ніж, Ахметзянов відразу наніс чоловікові удар ножем, від цього удару чоловік впав, а Ахметзянов далі його різав, вона кричала, тоді Ахметзянов підійшов до неї і вдарив в ліву сторону обличчя і наніс удар ножем в нирку, пішов до виходу і сказав, що якщо вони про це розкажуть - повідрізає їм голови, вона набрала телефон доньки і дала слухавку чоловікові, а сама пішла кликати на допомогу, за якийсь час приїхала швидка. Під час події від ОСОБА_3 був відчутний запах алкоголю, після того що сталося, Ахметзянов вибачення не просив;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 про те, що працює фельдшером Яворівської ЦРЛ, 27.09.2018 виїздила на терміновий виклик, зустріли сусіди та провели до будинку, на веранді лежала закривавлена жінка, яка є потерпілою у справі, в кімнаті – закривавлений чоловік з проникаючими ножовими пораненнями, стан його був важкий, вона з напарницею ОСОБА_10 надали першу медичну допомогу і повезли їх до лікарні;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 про те, що працює фельдшером Яворівської ЦРЛ, 27.09.2015 виїздила на терміновий виклик, зустріли якісь люди та провели до будинку, там були постраждалі з ножовими пораненнями, в кімнаті лежав закривавлений чоловік з проникаючими ножовими пораненнями, стан його був важкий, вона надавала допомогу цьому чоловікові, він був у важкому стані, однак міг розмовляти, в коридорі лежала закривавлена жінка, яка є потерпілою у справі;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що потерпілі є її сусідами, 27.09.2015 було свято Чесного Хреста, ввечері вона почула крик сусідки ОСОБА_7 про допомогу, ОСОБА_7 кричала, що вони з чоловіком стікають кров’ю, що їх порізали, її брат ОСОБА_12 побіг до сусідів, а вона викликала швидку допомогу;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що 27.09.2015 він був в своєї сестри ОСОБА_11, він був на вулиці і почув крик, кричали з хати сусідів Линди, жіночий голос кликав на допомогу, сестра викликала швидку, одна швидка приїхала і їхала ще одна, яка не могла знайти дороги, побіг показувати, коли прийшов усі вже розійшлися;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що в ніч з 27.09.2015 на 28.09.2015 привезли з чоловіком доньку в лікарню, в той час привезли чоловіка та жінку з ножовими пораненнями в тяжкому стані, пізно вночі вона з чоловіком їздили у районний відділ поліції як поняті, підписували документи, обвинувачений сидів там в кутку, вона з чоловіком скоро підписала документи і поїхали;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 про те, що в ніч з 27.09.2015 на 28.09.2015 привезли з дружиною доньку в лікарню, в той час привезли чоловіка та жінку з ножовими пораненнями в тяжкому стані, пізно вночі вони з дружиною їздили у районний відділ поліції, він підписував протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, подію погано пам’ятає, оскільки пройшло багато часу;

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 про те, що з 2012 по 2015р.р. працювала сільським головою Наконечнянської сільської ради Яворівського району Львівської області, готувала характеристику на ОСОБА_3, знає що він зловживав алкоголем, комісією сільської ради обвинувачений ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягався, інших відомостей у неї не було;

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, з якого вбачається, що за повідомленням Яворівської ЦРЛ про те, що 27.09.2015 за медичною допомогою доставлено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з проникаючими ножовими пораненнями, 27.09.2015 р. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (кримінальне провадження № 12015140350001303) ( том 1 а.с.1 );

протоколом огляду місця події від 28.09.2015 року з фото таблицею, з якого вбачається, що в житловому будинку в с. Наконечному першому по вул. Лисенка, 25 Яворівського району Львівської області було виявлено сліди РБК на кухонному столі на туалетному папері, на папері на підлозі біля дивану, на кріслі, на дерев’яній палці, на кімнатних тапках, біля дверей кімнати № 2 на килимі, на вхідних дверях із середини, на порозі дверей до кімнати № 2, у кімнаті № 2 на покритті м’якого крісла вишневого кольору (том 1 а.с.10-22),

протоколом затримання ОСОБА_3 від 28.09.2015, з якого вбачається, що ОСОБА_3 затримано о 00 год 55 хв, та у нього вилучено: куртку балонову чорного кольору, майку червоного кольору, кофту з капюшоном сірого кольору з сірими та червоними вставками, джинсові штани синього кольору з етикеткою «Crossball», мешти білого кольору, шкарпетки чорного кольору, ніж в ножнах чорного кольору, з прозорим пластмасовим руків’ям з вставкою червоного кольору, загальною довжиною 29 см (том 1 а.с.36-37);

довідкою № 62 від 28.09.2015 про можливість перебування в ІТТ ОСОБА_3, у якій в графі – діагноз зазначено, що від ОСОБА_3 відчутний запах після вживання алкоголю та, зі слів обстежуваного, він вжив 300-400 мл горілки 27.09.2015 (том 1 а.с.41);

довідкою Яворівської районної поліклініки м. Яворів від 28.09.2015, відповідно до якої ОСОБА_3 перебуває на обліку у наркологічному кабінеті (том 1 а.с.49);

висновком судово-психіатричного експерта № 189 від 18.11.2015, відповідно до якого ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим розладом психічної діяльності не страждав, перебував у стані простого алкогольного сп’яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Клінічних ознак наркоманії не виявлено. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 1 а.с.86-88);

Висновком експерта № 303/2015 від 05.10.2015, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, при огляді виявлено рубці-сліди від загоєних ран на голові, животі, спині та лівому плечі. В Яворівській ЦРЛ у ОСОБА_6 виявлено: сліпе проникаюче поранення живота з ушкодженням брижі та петель тонкої кишки, поранення м’яких тканин лівого плеча з ушкодженням судинно-нервового пучка, яке супроводжувалося гострою кровотечею, за ознакою небезпеки для життя кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження; сліпі поранення м’яких тканин живота, лівого плеча, лівої поперекової ділянки, різана рана правої лобно-тімяної ділянки, які могли виникнути 27.09.2015, спричинені гострими предметами, можливо ножем (том 1 а.с. 101-102);

Висновком експерта № 272/2015 від 05.10.2015, згідно з яким у потерпілої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, при огляді видимих ушкоджень не виявлено. Виявлено асептичну пов’язку на лівій половині грудей та попереку, яка не знімалася. В Новояворівській лікарні № 1 у ОСОБА_7 виявлено ушкодження: сліпе поранення заочеревного простору з ушкодженням лівої нирки, яке спричинене гострим знаряддям, можливо ножем, за ознакою небезпеки для життя кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження; синець на правій половині обличчя, який утворився від контакту з тупим предметом, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, могли виникнути 27.09.2015 (том 1 а.с.115-116);

Копією паспорта ОСОБА_7 серії КВ № 869118, з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 (том 1 а.с.121);

Копією паспорта ОСОБА_6 серії КВ № 869117, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 (том 1 а.с.122);

Висновком дактилоскопічної експертизи № 4/974 від 02.11.2015 (том 1 а.с. 133-140);

Висновком судово-медичної експертизи ножа № 315/2015ц від 30.10.2015, згідно якого встановлено наступне: в змивах з поверхонь ножа виявлено клітини плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Крові на її клітинах елементів в змивах з поверхонь ножа не виявлено (том 1 а.с.152-155);

Висновком судово-цитологічної експертизи № 314/2015ц від 05.11.2015 (том 1 а.с.165-166);

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1271/2015ім від 23.10.2015 (том 1 а.с.176-177) ;

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1261/2015-ім від 23.10.2015, згідно якого встановлено наступне: кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинілом анти-А, анти –В за ізосерологічною системою АВО, кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинілом анти-В, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, кров ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютинілом анти-А, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. У слідах на дерев’яній палиці, вилученій при огляді будинку ОСОБА_8 ( ОСОБА_6С.) виявлено кров людини, висловитися за групову належність крові не можливо (том 2 а.с.7-11) ;

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1260/2015-ім від 06.11.2015, згідно якого встановлено наступне: в слідах на кофті з капюшоном, на штанах джинсових, на черевиках (мештах) – речах ОСОБА_3 виявлена кров людини та антигени А і Н, яка може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютинілом анти-В, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, так і від ОСОБА_6 В слідах на штанах джинсових ОСОБА_3 виявлена кров людини та антигени В і Н, яка може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютинілом анти-А, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, так і від ОСОБА_7 В слідах на кофті з капюшоном, на штанах джинсових – речах ОСОБА_3 виявлена кров людини, антигени А, В і Н та ізогемаглютинін анти-А анти-В не виявлено, тому висловитися за групову належність крові не можливо, в слідах на куртці, ремені, шкарпетках крові не виявлено (том2 а.с.21-27);

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1259/2015-ім від 22.10.2015, згідно якого встановлено наступне: у слідах на трьох марлевих тампонах зі змивами речовини з вхідних дверей, з порогу кімнати, з підлоги кімнати, вилучених з місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютинілом анти-В, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, яка може походити від ОСОБА_6 У слідах на марлевому тампоні зі змивами речовини з підлоги коридору з місця події виявлена кров людини групи В з ізогемаглютинілом анти-А, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, яка може походити від ОСОБА_7 (том 2 а.с.37-41);

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1258/2015-ім від 19.10.2015, згідно якого встановлено наступне:кров ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютинілом анти-А, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО (том 2 а.с.51-52);

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1257/2015-ім від 19.10.2015, згідно якого встановлено наступне:кров ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинілом анти-В, супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО (том 2 а.с.62-63);

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1256/2015-ім від 19.10.2015, згідно якого встановлено наступне: кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинілом анти-А, анти –В за ізосерологічною системою АВО (том 2 а.с.73-74);

Висновком Яворівського РВ ГУ МВСУ у Львівській області від 10.10.2015, з якого вбачається, що син обвинуваченого ОСОБА_16 звертався з приводу вчинення його батьком - ОСОБА_3 сімейної сварки 27.09.2015 (а.с. 94-97);

Висновком судової трасологічної експертизи № 5/2000 від 14.12.2015, згідно якого встановлено, що ніж, який вилучено у ОСОБА_3, не є холодною зброєю, виготовлений саморобним способом по типу узбецьких кухонних ножів, які відносяться до ножів господарсько-побутового призначення (том 2 а.с.108-109).

Суд не бере до уваги протокол прийняття заяви (том 1 а.с.3), наданий стороною обвинувачення, оскільки у ньому здійснено дописи, яких немає у протоколі прийняття заяви, який відкрито обвинуваченому та захиснику, а відтак такий складено з істотними порушеннями, які викликають сумніви у його достовірності та не може бути допустимим доказом на підтвердження винуватості обвинуваченого.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що всі вищенаведені докази винуватості ОСОБА_3 у своїй сукупності є логічними і послідовними, такими, що не викликають сумніву у суду та відтворюють реальні події, що мали місце між ним та потерпілими.

Таким чином, детальний аналіз наявних у справі доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що вина ОСОБА_3 повністю підтверджена дослідженими судом доказами.

Доведеність вини і кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів, оскільки ОСОБА_3 заподіяв умисні тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, небезпечні для життя потерпілих в момент їх заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які обтяжують покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обставини, що пом’якшують покарання – відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких, особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий, злочин вчинив в стані алкогольного сп’яніння, у вчиненому не розкаявся, також враховує думку потерпілих, а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України та вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки лише в умовах ізоляції від суспільства можливе виправлення ОСОБА_3 та саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Позов ОСОБА_6 провадженням закрити у зв’язку з його смертю, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Дослідивши цивільний позов потерпілої ОСОБА_7, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов, позовні вимоги в ході судового розгляду були збільшені, у позові потерпіла просить суд стягнути з обвинуваченого на її користь 3 936, 90 грн. витрат на лікування, 120 000, 00 грн моральної шкоди та 18 000 витрат на правову допомогу.

На підставі ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, враховуючи ступінь і характер, як фізичних, так і моральних страждань, які перенесла потерпіла внаслідок злочинних дій ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Так вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена, а розмір витрат на лікування потерпілої ОСОБА_7 підтверджено матеріалами справи та доданими до позову письмовими документами: фіскальними та товарними чеками, рецептами та лікарськими призначеннями, тому вимога про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3 936,90 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення моральної шкоди, то виходячи із обставин справи, ступіню і характеру фізичних і моральних стражданьпотерпілої, яка зазнала неймовірного фізичного болю від травми, переживань з приводу наслідків завданої шкоди здоров’ю, страху, пережитого під час та після спричинення тілесних ушкоджень, оскільки не знала на якій межі при застосуванні насильства зупиниться обвинувачений, втрати психологічної рівноваги, витрат і клопотів, душевних страждань у зв’язку з значними матеріальними втратами та порушенням сталого побуту,враховуючи принцип справедливості, суд вважає за можливе задовольнити вимоги потерпілої щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 120 000 грн.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.118, ч.1 ст. 124 КПК України, стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають витрати потерпілої ОСОБА_7 на правову допомогу у розмірі 18 000 грн., оскільки такі проведено відповідно до актів виконаних робіт та підтверджуються банківськими квитанціями.

У строк відбуття покарання слід зарахувати строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 29.09.2015 року до вступу вироку в законну силу, оскільки станом на 20 червня 2017 року обвинувачений мав право на застосування до нього положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування відносно нього положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення»від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище обвинуваченого.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Окрім цього, з ОСОБА_3 належить стягнути судові витрати за проведення судових експертиз.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати, з часу його затримання – з 00 год. 55 хв. 28.09.2015 року (протокол затримання від 28.08.2015 том 1 а.с.36).

Запобіжний захід ОСОБА_3 – тримання під вартою – до вступу вироком в законну силу залишити без змін.

Згідно із ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 29.09. 2015 року по час вступу вироку в законну силу з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Провадженняу справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 – закрити.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 3 936 (три тисячі дев’ятсот тридцять шість) грн. 90 грн. - витрат на лікування, 120 000 ( сто двадцять тисяч) грн.- моральної шкоди, 18 000 (вісімнадцять тисяч ) грн.- витрат на правову допомогу, всього 141 936 (сто сорок одну тисячу дев’ятсот тридцять шість) грн. 90 коп.

Речові докази по справі :

- Куртку, футболку, кофту, штани, пару шкарпеток, пару черевиків, які належать ОСОБА_3 та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області- знищити;

- марлеві томпони, зрізи нігтьових пластин, дерев’яну палицю, ніж, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області- знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області дактилоскопічної експертизи у розмірі 491 грн. 04 коп, за проведення Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України: трасологічної експертизи у розмірі 491, 04 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, представнику потерпілих.

Суддя Н.А. Кондратьєва