Вирок № 74351753, 30.05.2018, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3166/16-к

Провадження № 1-кп/452/45/2018

ВИРОК

іменем України

30 травня 2018 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Кравціва В.І.,

секретар Макаревич Л.Р.,

з участю прокурора Дердзяка П.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

його представника адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

його захисника адвоката ОСОБА_4,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12013150290000757 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання котрого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого без реєстрації місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженого, несудимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 3 жовтня 2011 року о 19 год. коло бокового заїзду на територію костелу по вул. Сагайдачного у м. Самборі Львівської області підійшов до ОСОБА_1, з котрим перебував у особистих неприязних відносинах, умисно наніс йому удари в голову заздалегідь заготовленою для цього металевою трубою, унаслідок чого спричинив ОСОБА_1 рани тім’яної та потиличної ділянки голови, струс головного мозку, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, тобто заподіяв потерпілому умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, чим вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 до початку судового розгляду пред’явив до ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 2 932,06 грн. та моральної шкоди в розмірі 75 000 грн., завданої злочином, всього 77932 грн. 06 коп., посилаючись на те, що внаслідок умисного побиття його 3 жовтня 2011 року ОСОБА_3 у групі з іншими особами та з приводу одержаних тілесних ушкоджень цього ж дня його було госпіталізовано до Самбірської ЦРЛ та 6 жовтня 2011 року скеровано для подальшого лікування до Львівської лікарні швидкої медичної допомоги, де він перебував до 25 жовтня 2011 року.

У період з 13 лютого 2012 року по 21 лютого 2012 року він знову перебував на лікуванні в цій лікарні, а з 21 червня 2012 року за станом здоров’я через отримані травми йому призначено 3 групу інвалідності загального захворювання, яка на даний час продовжена до 8 червня 2018 року.

Із жовтня 2011 року до цього часу стан його здоров’я не нормалізувався, він періодично змушений проходити медичні обстеження та лікування. Для медичних обстежень та придбання медикаментів ним понесені певні матеріальні затрати, частину з яких може документально підтвердити в сумі 2932,06 грн.

Унаслідок заподіяних тілесних ушкоджень він переніс фізичне та моральне страждання. Через тілесні ушкодження виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції та переживання, призвели до погіршення стану здоров’я. У зв’язку з вчиненим щодо нього він переніс нервовий стрес, емоційні та душевні страждання. Побиття було вчинено, на очах багатьох сторонніх осіб у громадському місці.

Від ударів трубою в голову він втратив на певний час здатність говорити та зір, був обмежений в самостійному пересуванні через параліч нижніх та верхніх кінцівок. Практично, упродовж трьох місяців був прикутий до ліжка, потребував щоденної допомоги сторонніх осіб, у зв’язку з чим, вся його сім’я та родина перенесли, як моральні страждання, так і непередбачені витрати у зв’язку з лікуванням. По сьогоднішній день стан самопочуття та здоров’я у повній мірі не нормалізувались, він періодично відчуває головні болі, головокружіння, втому, що негативно впливає на стан його здоров’я, а тому змушений і надалі звертатись за медичною допомогою, що порушує його звичний ритм життя. Упродовж всього часу перебування на стаціонарному лікуванні йому були потрібні час та зусилля для відновлення попереднього стану, відновлення звичного життєвого ритму, у зв’язку із чим розмір моральної шкоди визначив в сумі 75000 грн.

Під час судового розгляду ОСОБА_5 винуватим себе визнав частково, цивільний позов також визнав частково в частині відшкодування майнової шкоди, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заперечив та показав, що 2 жовтня 2011 року у нього був конфлікт та бійка із ОСОБА_1 на вул. Филипчака в м. Самборі. Так само ОСОБА_1 зі своїми товаришами біля технікуму статистики побив ОСОБА_6 – його, ОСОБА_5, товариша, про що йому той розповідав. 3 жовтня 2011 року він, Федик, йшов з ОСОБА_6 у центрі, біля магазину «Школярик», і побачив як із заднього входу до костелу виходив ОСОБА_1 ОСОБА_6 помітив ОСОБА_1 і сказав, що треба вияснити з ним щодо свого побиття. Коли вони підійшли до ОСОБА_1, то той одразу наніс удар ОСОБА_6 і розпочалася бійка, він, Федик, хотів заступитися за товариша та наніс ОСОБА_1 лише один удар рукою. Потім ОСОБА_1 зчепився з ОСОБА_6, вони впали на землю, а він втік з місця події. Про те, що ОСОБА_6 має ніж він не знав. На наступний день йому стало відомо, що ОСОБА_1 потрапив у лікарню з ножовими пораненнями. У поліцію його не викликали і тому через місяць він залишив місце свого проживання та поїхав на роботу, так як перед тим посварився з дівчиною, повернувся у вересні 2016 року. Свою відсутність не пов’язує з нанесенням ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. У вчиненому розкаюється. Шкоду ОСОБА_1 він не відшкодував.

Однак винуватість ОСОБА_3 у заподіянні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, підтверджується такими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 3 жовтня 2011 року о 19 год. він повертався з костелу і пішов в бік бокового заїзду, надворі почало смеркатися. У цей час він побачив, що на нього набігають ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, тому він почав втікати в бік костелу, на територію. Перед входом у ворота він, ОСОБА_1, зупинився та повернувся і в цей час побачив перед собою ОСОБА_3, котрий мав у руках металеву трубу, довжиною, приблизно 0,5 м, діаметром 5-6 см, якою наніс йому більше двох ударів в голову, від чого у нього настало запаморочення, але він відчував, що йому почали наносити удари зі всіх сторін, били по ногах та інших частинах тіла, від чого втратив свідомість. До свідомості прийшов у лікарні.

У підтримання своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на обставини, викладені в позовній заяві.

Також потерпілий ОСОБА_1 показав, що напередодні, 2 жовтня 2011 року він, ОСОБА_1, на тротуарі, біля середньої школи-ліцею № 2, по вул. Филипчака зіштовхнувся із ОСОБА_3, котрий був з ОСОБА_7 та ще з двома незнайомими йому хлопцями, а він – зі своїми знайомими, братами Рідзаками. Вони поштовхалися і розійшлися, ОСОБА_3 наносив йому удари, а ОСОБА_7 наніс удар в груди. ОСОБА_6 під час цієї сутички не було. У ході даного конфлікту ОСОБА_3 висловлював у його, ОСОБА_1, адресу погрози.

3 жовтня 2011 року він, ОСОБА_1, пішов до Самбірського технікуму статистики і о 14 годині по дорозі зустрів ОСОБА_6, з котрим поспілкувався з приводу конфлікту із ОСОБА_3, так як ОСОБА_6 із ОСОБА_3 були товаришами. ОСОБА_6 був один і він, Федик, теж був один, конфлікту між ними не було.

Із постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 11 жовтня 2011 року, постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 17 липня 2013 року та витягу з кримінального провадження № 12013150290000757 вбачається, що 03.10.2011 у чергову частину Самбірського MB ГУМВС України у Львівській області поступило телефонне повідомлення від чергової медсестри Самбірської ЦРЛ про те, що до Самбірської ЦРЛ з тілесними ушкодженнями, на лікування поступив ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, житель ІНФОРМАЦІЯ_7. Проведеною дослідчою перевіркою встановлено, що 03.10.2011 року приблизно о 19 год. в м. Самборі по вул. Сагайдачного Львівської області, біля бокового заїзду на територію Костелу Усікновення св. ОСОБА_8, група невстановлених осіб, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, завдали йому численні ножові удари у різні частини тіла, спричинивши йому, згідно довідки № 41, виданої Самбірського ЦРЛ: різано-рвані рани тулуба, голови, обличчя, пульмо-геморагічний шок IV ступеню, пошкодження правої легені, струс головного мозку, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент утворення.

Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12012150290000098 відносно ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_7 було виділено в окреме провадження (том 1 а. с. 151, 152-153, 154-155) .

Із протоколу огляду місця події від 03.10.2011 відомо, що під час огляду території костелу по вул. Сагайдачного у м. Самборі Львівської області, біля вхідної брами до костелу, виявлено на бруківці краплі речовини темно-бурого кольору, довжиною 2,5 м перпендикулярно до тротуару, найбільшою шириною 0,80 м, інших слідів не виявлено (том. 1 а. с. 156, 157).

Із висновку судово-медичної експертизи від 02 11.2011 № 605/11 видно, що у ОСОБА_1 є наступні ушкодження: рани тім’яної та потиличної ділянки голови, верхньої губи з переходом на кінчик носа, одна рана в поперековій ділянці зліва над крилом клубової кістки, три рани на задній поверхні грудної клітки справа, з них: дві рани на рівні сьомого міжребер»я по лопатковій лінії тіла та латеральніше, одна на рівні восьмого міжребер»я по лопатковій лінії, рана на рівні сьомого міжребер»я справа по лопатковій лінії проникає в праву плевральну порожнину пошкодженням правої легені та масивним крововиливом (до 1000 мл) крові в плевральну порожнину. Крім того у ОСОБА_1 є садна в правій та лівій надбрівних ділянках, струс головного мозку. Пошкодження утворилися незадовго до поступлення до Самбірської ЦРЛ 03.10.2011. Рани утворилися від дії гострих колючо-ріжучих предметів, садна та струс головного мозку - від контакту з тупими предметами, можливо при падінні обличчям вниз. Рана задньої поверхні грудної клітки справа в сьомому міжребер»ї по лопатковій лінії, проникаюча в плевральну порожнину з пошкодженням правої легені та масивним крововиливом в плевральну порожнину відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення; інші рани голови та тулуба, струс головного мозку відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а садна - до легкого тілесного ушкодження (том. 1 а.с. 162-165).

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 17 липня 2013 року за участю потерпілого ОСОБА_1 відомо, що подія мала місце біля бокового входу до Костелу Усікновення святого ОСОБА_8, який здійснюється з боку вул. Сагайдачного у м. Самборі Львівської області, потерпілий детально розповів та показав як ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили йому тілесні ушкодження (том 1 а. с. 188-192).

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 17 липня 2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 вбачається, що подія мала місце біля бокового входу до Костелу Усікновення святого ОСОБА_8, який здійснюється з боку вул. Сагайдачного у м. Самборі Львівської області, підозрюваний ОСОБА_6 детально розповів та показав, як саме відбулася бійка між ним та ОСОБА_1, а також як він наносив ножові поранення ОСОБА_1 (том 1 а. с. 193-194).

Із додаткового висновку експерта від 26 травня 2014 року № 156/14 видно, що рани тім’яної та і потиличної ділянок голови у ОСОБА_1 на момент огляду судово-медичного експерта були загоєні первинним натягом. Згідно даних огляду хірурга Самбірської ЦРЛ у ОСОБА_1 малися дві рани потиличної ділянки неправильної форми, які кровоточать. Детальний характер ран на голові ОСОБА_1 хірургом не описаний, тому категорично визначити від дії яких саме предметів (гострих або тупих) були причинені рани голови, немає можливості. Враховуючи покази ОСОБА_6 під час судового засідання та при проведенні слідчого експерименту, що він тримав ОСОБА_1 обома руками навколо тіла, нижче рук ОСОБА_1, а правою рукою, в якій тримав ніж наносив декілька ударів по спині ОСОБА_1, слід вважати, що рани голови у ОСОБА_1 не могли утворитись за даних обставин. У той же час, рани голови у ОСОБА_1 могли бути причинені при обставинах, на які вказує ОСОБА_1 у своїх показах та під час проведення слідчого експерименту, а саме, що йому було нанесено декілька ударів металевою трубою (битою) по голові, коли він нахилив голову до переду. Рана верхньої губи справа з переходом на кінчик носа у ОСОБА_1 є наслідком дії гострого ріжучого або колючо- ріжучого предмету, могла бути причинена від удару ножем особою, яка знаходилась спереду або збоку від потерпілого при обставинах, на які вказує ОСОБА_1 в своїх показах, не могла бути причинена при положенні тіла ОСОБА_6 відносно ОСОБА_1 при обставинах, на які вказує ОСОБА_6 у своїх показах та при проведенні слідчого експерименту за його участю. Садна в надбрівних ділянках ОСОБА_1 утворились від контакту з тупими предметами, могли бути спричинені 2 жовтня 2011 року як від ударів тупими предметами по дотичній до поверхні шкіри, так і внаслідок падіння обличчям донизу, могли бути спричинені при обставинах, на які вказує ОСОБА_1 (том 1 а.с. 197-200).

Експерт ОСОБА_9 дала детальні роз’яснення щодо обґрунтованості зазначеного висновку та пояснила, що при ударі металевою трубою йде розсічення шкіри, однак якими предметами нанесені удари вона точно сказати не може, на час огляду рана у ОСОБА_1 на голові була після хірургічної обробки, а лікарем, який приймав його у Самбірській ЦРЛ. детально не було описано рани, з якими він поступав, що є досить суттєвим. Струс головного мозку у ОСОБА_1 міг утворитися як при падінні так і від удару. Удар ймовірніше нанесено тілом труби, судячи з характеру їх нанесення, оскільки на тілі утворюються розсічення.

Свідок ОСОБА_10 показала, що 3 жовтня 2011 року вона вийшла із вечірньої літургії, яка відбувалася у костелі. Бачила як ОСОБА_1 підбіг до брами, був в крові, кров була на одязі. Біля нього нікого не бачила. До ОСОБА_1 крім неї підходила ОСОБА_11 Вона не пам’ятає чи щось говорив ОСОБА_1 Надворі вечоріло.

Свідок ОСОБА_11 показала, що вона була на вечірній літургії у костелі, яка закінчується о 19 год. 15 хв., виходила з костелу зі своїми дітьми на бічні ворота і побачили бійку. Увагу на тих, що билися, не звернула, на вулиці вечоріло. До них підбігли чоловіки і їх розборонили, а вона була на території костелу, на віддалі, приблизно 10 м, пізніше до неї підійшла ОСОБА_10 Крім ОСОБА_1 участь у бійці приймали ще три хлопці. Коли їх розборонили, тоді вона із ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_1 надати йому допомогу. ОСОБА_1 підійшов до брами, був весь в крові, на голові і на одязі була кров, хтось викликав швидку допомогу, а ОСОБА_1 втратив свідомість і впав на спину.

Свідок ОСОБА_12 показала, що у 2011 році вона навчалася у Самбірському СТЕТІ і одного дня, коли йшла на перерву, то зустріла подругу ОСОБА_13, котра розповіла, що побили ОСОБА_6, самої бійки вона не бачила. Тоді вони з подругою побігли до місця бійки, там був їх викладач ОСОБА_14 і вона чула, що він їх розбороняв. Бійка була біля технікуму, біля головного входу.

Свідок ОСОБА_15 показав, що 3 жовтня 2011 року у денну пору доби йшов до свого гаража і біля Самбірського СТЕТІ, неподалік центрального входу, бачив як ОСОБА_1 з якимось хлопцем побили ОСОБА_6 ОСОБА_10 також був ОСОБА_14, котрий розбороняв бійку. Він, ОСОБА_15, перший надійшов під час тої бійки, тривала вона не довго. ОСОБА_6 мав тілесні ушкодження, а у ОСОБА_1 їх не було.

Свідок ОСОБА_14 показав, що у 2011 році він працював викладачем у Самбірському СТЕТІ і одного дня, вийшовши на вулицю, побачив, що біля входу у технікум відбувалася бійка. Тоді він підійшов і почав їх розбороняти. У бійці приймало участь двоє хлопців і студент технікуму ОСОБА_6, котрий лежав на землі, а двоє хлопців наносили йому удари. Вони були емоційні, двоє і них відійшли, сіли в автомобіль і поїхали, а ОСОБА_6 заявив, що викличе таксі, допомоги йому не потрібно. ОСОБА_6 був побитий, його светр був розірваний. Отже, суд не враховує показання обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність у нього умислу на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень і про те, що він наніс потерпілому лише один удар рукою, так як такі показання спростовуються сукупністю наведених доказів і ці показання дані з метою уникнути відповідальності.

Також судом не враховуються показання потерпілого ОСОБА_1 про те, що із ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до 3 жовтня 2011 року він перебував у нормальних відносинах та не приймав участь у побитті ОСОБА_6 біля приміщення Самбірського технікуму статистики, оскільки потерпілий сам визнав, що 2 жовтня 2011 року між ним та ОСОБА_3 і ОСОБА_7 був конфлікт та бійка, а показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 про побиття ОСОБА_3 ОСОБА_6 є достовірними, так як їх показання є послідовними і дані свідки не зацікавлені у результатах провадження.

ОСОБА_3 висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме, він обвинувачується в тому, що 3 жовтня 2011 року о 19 год., перебуваючи по вул. Сагайдачного у м. Самборі Львівської області, біля бокового заїзду на територію Костелу Усікновення святого ОСОБА_8, що є громадським місцем, в групі осіб із ОСОБА_6, котрий, згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.12.2014 року засуджений за ч. 1 ст. 121 та ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк п»ять років, вчинив злісне хуліганство, яке виразилося у тому, що він з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, у присутності сторонніх осіб, які припиняли їх протиправні дії з приводу побиття ОСОБА_1, наніс декілька ударів кулаком в голову та тіло ОСОБА_1, а далі наніс удар в голову потерпілого заздалегідь заготовленою для цього трубою, а ОСОБА_6 наніс численні ножові удари у різні частини тіла ОСОБА_1, чим спричинили ОСОБА_1 рани тім’яної та потиличної ділянки голови, верхньої губи з переходом на кінчик носа, одну рану в поперековій ділянці зліва, три рани на задній поверхні грудної клітки справа, одну рану на рівні восьмого міжребер»я, проникаючу рану на рівні сьомого міжребер»я справа, а також садна в правій та лівій надбрівних ділянках, струс головного мозку, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров»я та легкого тілесного ушкодження відповідно , а саме, у скоєнні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому в групі осіб із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Однак, дане обвинувачення є необгрунованим, так як воно не доведено під час судового розгляду, виходячи із такого.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 296 КК України хуліганством є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Зміст та спрямованість цього діяння висновуються з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.

У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованому в постанові від 4 жовтня 2012 року (справа N 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків і зазначено, що правильну кримінально-правову оцінку хуліганства та відмежування його від, зокрема, посягань проти життя і здоров»я людини, а звідси - визначення однаковості чи неоднаковості застосування норми закону про кримінальну відповідальність, належить проводити за сукупністю ознак суспільно небезпечного діяння, які згідно із законом про кримінальну відповідальність охоплюються поняттям склад злочину і визначають діяння як злочинне та кримінально каране.

В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов»язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Також у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» роз»яснено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.

Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Із наведених доказів вбачається, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих йому дій склалися особисті неприязні відносини, дії ОСОБА_3 не були спрямовані на порушення громадського порядку, а на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, а також у його діях відсутній мотив явної неповаги до суспільства.

Крім того, місце вчинення ОСОБА_3 протиправних дій не є громадським місцем, так як є боковим заїздом до костелу і громадський порядок грубо не було порушено, очевидцем бійки була тільки свідок ОСОБА_11

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про зміну обвинувачення, висунутого ОСОБА_3, на обвинувачення у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину та особу винного.

ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості.

До кримінальної відповідальності він притягається вперше, позитивно характеризується.

Пом’якшуючих та обтяжуючих покарання ОСОБА_3 обставин не встановлено.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції статі КК України, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Згідно ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з’явлення особи із зізнанням або її затримання.

Так як ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не ухилявся від досудового слідства або суду, оскільки він залишив постійне місце проживання до винесення 11.11.2011 постанови про притягнення як обвинуваченого, зобов’язань про заборону залишати місце проживання до цього часу не отримував, а розшук обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено 11.11.2011 у зв’язку з винесенням вказаної постанови, то є підстави звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строку давності.

Цивільний позов у частині відшкодування майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_1 злочином підлягає задоволенню повністю у сумі 2 932,06 грн., так як під час судового розгляду встановлено та документально підтверджено витрати, які поніс ОСОБА_1 на лікування внаслідок отриманих травм, а моральна шкода підлягає задоволенню частково, виходячи із такого.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно, зокрема: від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Ураховуючи наведене, а саме: обставини вчинення злочину, глибину фізичних та душевних страждань, які ОСОБА_1 зазнав унаслідок отримання ним тілесних ушкоджень, час, який був необхідний для відновлення його стану здоров’я та звичного способу життя, а також те, що внаслідок вчиненого злочину ОСОБА_1 отримав ІІІ групу інвалідності через перенесену ним черепно-мозкову травму, яку спричинив йому обвинувачений ОСОБА_3, та обвинуваченим не відшкодовано зовсім витрат, понесених потерпілим, суд дійшов висновку про визначення моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, в розмірі 40 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.

На підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строку давності.

Стягнути із ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 2 932 (дві тисячі дев’ятсот тридцять дві) грн. 06 коп. за заподіяння майнової шкоди та 40 000 (сорок тисяч) грн. за спричинення моральної шкоди, всього 42 293 (сорок дві тисячі двісті дев’яносто три) грн. 06 коп.

У решті частині позову про відшкодування моральної шкоди у розмірі 35 000 грн. відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Речові докази, які передані на зберігання до камери речових доказів Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, а саме, пару кросівок, футболку, светр, штани спортивні, пару шкарпеток, які належать потерпілому ОСОБА_1 – йому повернути.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя