Рішення № 74351357, 25.05.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2878/16-а

Провадження №2-а/442/4/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі

головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Дрогобичі справу № 442/2878/16-а адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строків оскарження постанови про адміністративне правопорушення та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови №1з/27-ф/пз від 16.02.2016 року в справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі відносно нього закрити. Поряд з тим просить поновити пропущений строк на таке оскарження, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Адміністративний позов мотивує тим, що на підставі направлення від 18.01.2016 року №99/1 бпз працівниками Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було проведено позапланову перевірку під час виконання підготовчих та будівельних робіт на вул. Кульпарківській, 226 А та 226 Б у м. Львові. За результатами проведення вказаної вище перевірки було складено ОСОБА_2 №143/16-ю від 29.01.2016 року . На підставі вказаного ОСОБА_2 складено протокол №143/16-ф від 29.01.2016 року про адміністративне правопорушення та постанову про накладення штрафу №1з/27-ф/пз від 16.02.2016 року. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, порушує його права, прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, перевірка була проведена незаконно, вказану постанову винесено з порушенням вимог КУпАП, не взято до уваги жодні його пояснення, не з'ясовано анкетні дані, не враховано обставини справи. А тому просить адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.07.2016 року провадження в справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 813/735/16 та №813/440/16, які розглядаються Львівським окружним адміністративним судом.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року провадження в справі поновлено, оскільки відпали обставини, що зумовили зупинення провадження в зазначеній справі. Поряд з тим, в такій ухвалі суд роз’яснипро зміни до Кодексу адміністративного судочинства відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Закону України № 2147 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. За таких обставин, суд не бере до уваги клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

З'ясувавши дійсні обставини справи та давши правову оцінку наданим суду доказам у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ст.31 Закону України «Про планування і забудову територій» (чинного на спірний період) державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади

Згідно з п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. N 553 (далі - Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією.

Відповідно до п.11 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема,складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

З матеріалів справи встановлено, що працівниками Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на підставі направлення від 18.01.2016 року №99/1 бпз було проведено позапланову перевірку під час виконання підготовчих та будівельних робіт на вул. Кульпарківській, 226А та 226Б у м. Львові. За результатами проведення такої перевірки начальником відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_2, головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_3 та головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_4 було складено ОСОБА_3 №143/16-ю від 29.01.2016 року (а/с 8-13). На підставі вказаного ОСОБА_3 складено Протокол №143/16-ф від 29.01.2016 року про адміністративне правопорушення (14 -16) та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу №1з/27-ф/пз від 16.02.2016 року. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст.96-1 КУпАП, згідно якої його оштрафовано на 15300 грн. (а/с 36), за те, що проектною організацією передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об»єкті «Будівництво ТзОВ «Галицькі самоцвіти» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Кульпарківська, 226 А, 226 Б (будинок №5 по генплану) у м. Львів розробленої з порушенням вимог містобудівної документації, державних будівельних норм та без вихідних даних, а саме технічних умов на приєднання об»єкту будівництва до централізованих систем газопостачання, водопостачання та водовідведення . Також на представленому аркуші Генерального плану відсутні дитячий, господарські майданчики та майданчики для відпочинку дорослого населення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі – Порядок № 553).

У п.1 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, здійснюється, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно з п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Підставами проведення останніх є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п.16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Як передбачено у п.п. 17, 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

За правилами п.22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб’єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб’єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.

Згідно ст. 244-6 КУпАП, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право , зокрема, керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів, розташованих в межах населених пунктів

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 (далі - Положення), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п.4 Положення, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства.

З аналізу наведених норм, суд дійшов до висновку, що відповідач є контролюючим органом урозумінні п.1 Указу №817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п.3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII.

Разом з цим, відповідачем не наведено жодних доказів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки, звернення позивача із заявкою щодо його перевірки чи відповідне рішення суду.

З огляду на викладене, призначення вказаної перевірки у період, в який діє мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, є протиправним.

Отже, за відсутності доказів з боку відповідача як суб'єкта владних повноважень, що позивач не підпадає під дію закону №71 від 28.12.2014р. правових підстав не застосовувати на нього вказаний закон як виключення немає.

В мотивах позовної заяви позивач вказує,що відповідачем викладено хибні та неправдиві висновки. Зокрема, зазначено, що проектною організацією передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва розробленої з порушенням вимог містобудівної документації, державних будівельних норм та без вихідних даних для проектування, а саме технічних умов на приєднання об’єкта будівництва до централізованих систем газопостачання, водопостачання та водовідведення. Також, на думку відповідача, не представлено аркуша Генерального плану (аркуш 3, стадія П) відсутній дитячий, господарський майданчик та майданчик для відпочинку дорослого населення. Проте, з вказаними висновками неможливо погодитися з огляду на те, що уся необхідна дозвільна та проектна документація, необхідна для спорудження об’єкту будівництва, є наявною і, більше того, була в повному обсязі представлена перевіряючим під час проведення перевірки. Звертає увагу на те, що головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_4, зазначено в протоколі неправдиві відомості і в частині осіб, які були присутніми при його складенні. Так, зазначено, що протокол складено в присутності керівника ТОВ «Галицькі Самоцвіти» - ОСОБА_6, директора ТОВ «Інвестиції у будівництво» - ОСОБА_5, виконроба ТОВ «Файнобуд» - ОСОБА_7, що не відповідає дійсності.

З огляду на такі невідповідності змісту протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності фактичним обставинам справи виникає обґрунтований сумнів не лише в правдивості відомостей зазначених ОСОБА_4 у складених ним документах, але й у відсутності прямого умислу на внесення завідомо неправдивих відомостей до таких документів.

Також, вважає, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без урахування усіх обставин, що мали значення при її прийнятті та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.Про складення постанови позивачу стало відомо лише після особистого візиту до інспектора. З його слів примірник оскаржуваної постанови позивачу надіслано за адресою реєстрації, проте жодного повідомлення про отримання мені станом на момент подання цієї заяви не надходило, що на його думку, також є порушенням процесуальних норм спрямованих на повідомлення особи про складення стосовно неї адміністративного матеріалу.

Відповідач до початку судового розгляду справи відзиву не подав.

Відтак судом враховується те,що у відповідності до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ч.2 статтею 77 цього Кодексу, а тому у даній справі саме на відповідачу лежить обов'язок доказування правомірності свого рішення.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У відповідності до положень ст. 256 КпАП України передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З наведених правових норм убачається, що присутність особи, щодо якої складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення є обов'язковим під час його складання, за виключенням випадку відмови особи від підписання протоколу та дачі пояснень з приводу вчиненого адміністративного правопорушення.

Однак, як вбачається із протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, такий складений без відома та у відсутності позивача, як особи, в діях якої виявлено ознаки адміністративного правопорушення, з порушенням її права на ознайомлення із протоколом, надання своїх пояснень.

Крім цього, предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду була справа за позовом ТзОВ «Галицькі Самоцвіти», ТзОВ «ФАЙНОБУД», ТзОВ «Будівельний альянс - 2000», ТзОВ «Інвестиції у будівництво» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького», Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містопроект» про визнання протиправними і скасування рішення, приписів та постанови. До вирішення такої справи провадження в даній було зупинено. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року такий позов був задоволений в повному обсязі, постанова набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній, справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

При застосуванні цих процесуальних норм судам варто враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 77 КАС України, відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною другою цієї ж статті.

Щодо заявленої вимоги про поновлення пропущеного строку, суд вважає, що такий слід поновити, оскільки як стверджує позивач, оскаржувану постанову позивач не отримав станом на день звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У зв'язку із наведеним суд вважає, що зазначений доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення здобутий незаконно з порушенням норм процесуального законодавства України, а відтак безпідставно взятий до уваги Департаментом державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідачем зроблено безпідставні, необгрунтовані, а відтак і незаконні висновки в ОСОБА_7 перевірки та Протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №1з/27-ф/пз від 16.02.2016 року прийнято з численними порушеннями норм матеріального та процесуального права, така є безпідставною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст..250 КАС України датою винесення рішення є дата виготовлення повного тексту такого.

Керуючись ст.ст. 2, 139, 241, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ухвалив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №1з/27-ф/пз від 16.02.2016 року в справі про адміністративне правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду згідно квитанції № 55 від 05.04.2016 в розмірі 551, 20 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошеннядо апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Нагірна О.Б.