Рішення № 74350676, 15.05.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.05.2018

Справа № 320/1081/16-ц

2/320/19/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, правонаступниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи: приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним,

за участю:

представника правонаступників позивача – ОСОБА_7,

відповідача – ОСОБА_5,

представника відповідача – ОСОБА_8,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, правонаступниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати заповіт, укладений 09.07.2015 року громадянкою ОСОБА_9 на ім’я ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 недійсним.

Свої вимоги мотивує тим, що 03 серпня 2015 року померла його сестра – ОСОБА_9, після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру № 96 в будинку № 21 по б. 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі. ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса для прийняття спадщини. Під час знаходження у приватного нотаріуса він дізнався, що за місяць до смерті його сестра склала заповіт на користь ОСОБА_5, яка є сторонньою людиною, а отже вважає, що волевиявлення сестри не було вільним. Позивач на протязі всього життя спілкувався з сестрою, однак останні роки він дуже хворів та не міг приділяти їй більше уваги, у зв’язку з чим за його сестрою доглядали його діти. Сестра за життя зазначала, що бажає, щоб після її смерті квартира відійшла його дітям. ОСОБА_5 з липня 2015р. почала доглядати за його сестрою і після цього сестра змінила свою поведінку, вона перестала спілкуватись з рідними, перестала їм телефонувати. Крім того, вона перестала спілкуватись із сусідами.

Зі слів свідків відомо, що сестра при можливості скаржилась сусідам на доглядальницю, на те що вона з нею погано поводиться, не дозволяє виходити на вулицю та спілкуватись з рідними та сусідами. Коли вони вирішили змінити доглядальницю, сестра вже померла. Раніше ані померла, ані члени родини ОСОБА_5 не знали, у будь-яких стосунках з нею не перебували.

Представник правонаступників позивача – адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що у зв’язку із поганим самопочуттям ОСОБА_1 із померлою сестрою спілкувався по телефону. Доглядальницею за сестрою була прийнята відповідачка ОСОБА_5 Однак після її приходу сестра скаржилась сусідам, що ОСОБА_5 забороняє їй спілкуватись з рідними та сусідами, виходити на вилицю, адже сама вона не могла самостійно пересуватися. До того, як вони вирішили змінити доглядальницю, сестра померла. Через деякий час ОСОБА_1 дізнався, що його сестра склала заповіт на ім’я ОСОБА_5 Однак, вважає, що в силу свого віку та стану здоров’я померла не могла сама підписати заповіт у зв’язку із тим, що була психічно неспроможна, а отже вважає, що заповіт не відповідає внутрішньому волевиявленню померлої, а отже є незаконним, та таким, який підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, ч. 2 ст. 1257 ЦК України.

Правонаступник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 в судовому засіданні, в тому числі допитана в якості свідка пояснила, що померла ОСОБА_10 є її двоюрідною бабкою. В 2013 році вона зламала руку, у зв’язку із чим вони відвозили бабусю до лікаря. В 2014 році в неї стався перелом стегна, через що вони викликали бабусі лікаря додому. ОСОБА_5 вперше доглядала за ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2014 року, після чого пішла від останньої через сварку. В подальшому за бабусею доглядали різні особи, останньою була жінка на ім»я ОСОБА_11, яка за сімейними обставинами звільнилася приблизно 23.06.2015 і саме з 23.06.2015 по 29.06.2015 за бабусею доглядала вона сама і її родичка, а починаючи з 01.07.2015 вже ОСОБА_5 Заповіт же складений 09.07.2015, тобто через дуже малий термін після початку догляду. Зазначила, що раніше бабуся вже укладала договір пожиттєвого утримання з сіделкою ОСОБА_11, який був розірвано після втручання родичів ОСОБА_1 За життя бабуся була матеріально забезпечена, мала непогану пенсію та у неї були непогані заощадження на похорон. ОСОБА_5 організовувала похорони за кошти бабусі, які вона зберігала під подушкою. З моменту приходу ОСОБА_5 до ОСОБА_1 зв'язок з бабусею різко перервався, вона почала рідше телефонувати, а від рідних дізналася, що бабуся скаржиться на ОСОБА_5 Тижня за 2 до смерті до бабусі взагалі припинився доступ до неї як з боку родичів, та і з боку сусідів, знайомих. Приблизно місяць до смерті ОСОБА_4 не спілкувалася з бабусею у зв’язку з народженням дитини та перебуванням за межами міста. В організації похорон сама вона не приймала участь, а приймав участь племінник бабусі-Чигрин А.В.

Зазначила, що за життя бабуся говорила, що одна частина її квартири відійде ОСОБА_12 (дочці її чоловіка), а друга- Чигрину ОСОБА_1 та ОСОБА_13. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що ще в 2014р. ОСОБА_1 дуже хворіла і вона доглядала її та надавала необхідну посильну медичну допомогу. Потім стан здоров’я ОСОБА_1 покращився і ОСОБА_5 припинила догляд за нею. Потім ОСОБА_1 доглядали інші люди. В 2015 році ОСОБА_1 знову її запросила доглядати. Вона говорила, що грошей для оплати догляду у неї не має і тому вона пропонувала доглядати за квартиру. Родичі відмовлялися забрати ОСОБА_1 до себе, не відвідували її, продукти не приносили. Коли ОСОБА_1 попросила викликати нотаріуса до неї, ОСОБА_5 телефонувала нотаріусу, а ОСОБА_10 запросила свідків. На той час ОСОБА_1 нормально себе почувала, потрохи ходила на ходунках. Галюцинацій у неї не було, а пам'ять краще, ніж у відповідача, вона всім сама дзвонила по телефону знала всі номери.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснила, що задовго до складання заповіту відповідачка була знайома з позивачем. За проханням його дружини вона доглядала за ОСОБА_9, оскільки ніхто не хотів за нею доглядати. Раніше між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 був укладений спадковий договір, однак у зв’язку із тим, що ОСОБА_11 не виконувала умови договору, він був розірваний за бажанням спадкодавця. ОСОБА_5 за освітою медик. За місяць до смерті ОСОБА_9 вона почала за нею доглядати, її син їй допомагав. ОСОБА_9 одразу пропонувала скласти заповіт на ім’я ОСОБА_5, однак остання відмовлялась, однак потім погодилась. ОСОБА_14 була при здоровому глузді, однак у зв’язку із травмою стегна потребувала постійного догляду. Заповіт був складений за ініціативою ОСОБА_9 в присутності двох свідків, оскільки у ОСОБА_1 була катаракта. Поховання ОСОБА_9 був організований за рахунок ОСОБА_5 На даний момент в спірній квартирі проживає син ОСОБА_5

Третя особа -приватний нотаріус ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в 2015 р. нею був посвідчений заповіт ОСОБА_1 в присутності свідків. Нею була перевірена дієздатність спадкодавиці, ОСОБА_9 відповідала на запитання, в неї був гарний настрій, вона сиділа в ліжку, шуткувала. Коли нотаріус приїхала, свідки вже були на місці. Заповіт ОСОБА_1 підписувала особисто, ніхто її не примушував його підписувати. Свідки були запрошені за бажанням ОСОБА_1

Вислухавши сторони, їх представників, допитавши свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, відповідними доказами не підтвердженими, а відтак у позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як у межах заявлених вимог та на підставі наданих або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, доказів.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено наступне.

03.08.2015 померла ОСОБА_9, свідоцтво про смерть, видане повторно серії I-ЖС № 335085 від 24.09.2015 (а.с.6 Т.1).

Відповідно до копії матеріалів із заведеної спадкової справи за № 54/2015 до майна померлої 03.08.2015 ОСОБА_9, 09.07.2015 ОСОБА_9 склала заповіт, яким належну їй на праві приватної власності квартиру № 96, розташовану у житловому будинку № 21 по б-ру 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області заповіла ОСОБА_5. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1721. /а.с. 39/.

При посвідченні заповіту нотаріусом було роз'яснено заповідачці зміст ст.ст. 1241,1254,ч. 2 ст. 1307 ЦК України, про що свідчить текст заповіту. Заповіт до прочитаний уголос до підписання особисто заповідачем та свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у присутності заповідача та нотаріуса і власноручно підписаний ОСОБА_1 у присутності нотаріуса. Особи заповідача та свідків було встановлено нотаріусом, дієздатність перевірено.

Як вбачається з тексту посвідченого заповіту заповідачка зробила за життя розпорядження своїм майном, перебуваючи при повній свідомості, діяла без застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб. На час вчинення заповіту заповідачка мала повну цивільну дієздатність, яку було перевірено нотаріусом при посвідченні заповіту.

Вказані факти також підтвердили приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_17

ОСОБА_1, який є рідним братом померлої звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання вищевказаного заповіту недійсним, посилаючись на те, що за місяць до смерті його сестра склала заповіт на користь ОСОБА_5, яка є сторонньою людиною, а отже вважає, що її волевиявлення не було вільним.

04.07.2016 ОСОБА_1 помер (а.с.128 Т.1).

Ухвалою суду від 21.03.2017 залучено до участі у справі як правонаступників ОСОБА_1- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.152 Т.1)

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК ( 435-15 ) суд відповідно до статті 145 ЦПК ( 1618-15) за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов'язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

В судовому засіданні за клопотанням представника правонаступників позивача по справі була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза, проведення якої було доручено експертам Комунальної установи „Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 149 від 02.04.2018, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент складання заповіту 09.07.2015 розладів психічної діяльності не виявляла. Тому на момент складання заповіту 09.07.2015 вона могла розуміти значення своїх дій і керувати ними (а.с. 75-81 Т.2).

ОСОБА_18 в судовому засіданні встановлено, що медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_1, досліджена в судовому засіданні, та інші медичні документи,які маються в матеріалах справи, не містять відомостей про наявність у померлої будь-яких захворювань, які відносяться до психічних розладів. На обліку у психіатра померла не перебувала.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що померла ОСОБА_1 проживала у цивільному шлюбі з її померлим батьком. У зв’язку з хворобою ОСОБА_1 потребувала стороннього догляду, тому їй наймали доглядальниць. Після приходу ОСОБА_5 ОСОБА_1 скаржилася на її поведінку, а саме на те, що за її кошти вона готувала їжу і ОСОБА_18, і собі, і своєму сину, а син ходив по її квартирі в одній білизні. ОСОБА_18 розказувала, що син ОСОБА_5 пропонував відписати йому квартиру за те, що він буде доглядати за ОСОБА_18. ОСОБА_5 робила уколи, масажи ОСОБА_1 За свою роботу ОСОБА_5 отримувала гроші від ОСОБА_18, вона це знала, однак не була присутньою при передачі коштів. У ОСОБА_18 були власні заощадження, за які ОСОБА_5 і поховала ОСОБА_1 ОСОБА_4 надавала їй гроші, за власні кошти встановила їй кондиціонер. Сама вона в організації похорону не приймала участь, оплати не здійснювала. Про наявність заповіту стало відомо в день смерті ОСОБА_14. На похороні вона не була присутньою. Вона не зверталася до лікарів для визначення психічного стану ОСОБА_18, однак як їй відомо, зверталася доглядальниця ОСОБА_19, після чого ОСОБА_18 призначалося лікування.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що вона дружила з ОСОБА_1 Після того як вона впала та зламала шейку стегна їй дзвонили її родичі та просили доглянути ОСОБА_18 за квартиру. Вона прожила разом з ОСОБА_10 рівно 10 днів, потім з м. Донецька приїхала її сестра з чоловіком та дитиною і їй ніде було жити, у зв’язку із чим вони стали проживати разом з ОСОБА_9, однак недовго. Її знову запросили доглядати ОСОБА_1, однак у зв’язку із тим, що в неї народилась онука, вона відмовилась. ОСОБА_1 сама всім сплачувала кошти за її догляд. 14.01.2015р. їй зателефонувала ОСОБА_1 та попросила знову за нею доглядати за половину квартири, на що ОСОБА_19 погодилась. Доглядала вона за нею до 15.06.2015р. Догляд здійснювала за квартиру, а тому грошей їй ОСОБА_1 не сплачувала. Після того як вона пропрацювала доглядальницею п’ять місяців ОСОБА_1 повідомила, що не бажає відписувати їй половину квартиру. Вона пропонувала тільки ? частку в квартирі, однак її це не влаштовувала у зв’язку із чим вона пішла. Зазначила, що у ОСОБА_1 було хворе серце, через що вона вживала багато ліків, також були проблеми з очами. Іноді в неї були провали в пам’яті, вона розповідала, що до неї приходив її чоловік, який вже давно помер, та якось бачила «циганчонка». Уві сні вона розмовляла. Свідок казала ОСОБА_4, що у ОСОБА_1 проблеми зі здоров’ям, на що та пропонувала продати квартиру та купити однокімнатну квартиру, а за виручені кошти утримувати ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що позивач доводився її дядьком. Вважає, що спадкову квартиру повинна була отримати та жінка, що раніше 5 місяців доглядала за ОСОБА_1 (тобто ОСОБА_19) і на її думку, для ОСОБА_5 отримання квартира -це дуже велика плата за місяць догляду. Перед смертю вона спілкувалася з ОСОБА_1 і остання скаржилася на поганий догляд за нею. ОСОБА_18 вказала, що на її думку, у ОСОБА_1 були психічні розлади, так як та була неадекватна, що виражається в тому, що вона часто змінювала думку. ОСОБА_14 казала, що половину квартири вона бажає залишити брату, а ?- ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що з ОСОБА_1 вони довгий час були сусідами та товаришували. Від ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_5 доглядала її за гроші. ОСОБА_18 свідок пояснювала, що на її думку ОСОБА_1 була неадекватна, що виражається в тому, що вона часто змінювала думку, вимагала щоденного купання, щоб її постіль перед тим, як лягти, прогладжували праскою. В той час коли за ОСОБА_18 доглядала ОСОБА_5 і вона виявляла намір відвідати померлу, двері ніхто не відчиняв, по телефону не відповідали. Неодноразово їх спільна подруга ОСОБА_22 також намагалася потрапити до квартири, однак і їй двері ніхто не відчиняв.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він був присутнім в якості свідка під час складання заповіту. Разом з ним в квартирі були відповідач, її син, ще свідок і нотаріус. Померлу ніхто не вмовляв складати заповіт, на проявляв тиску на неї. Нотаріус надавала роз’яснення померлій. В його присутності ОСОБА_1 питала відповідачку «ви мене не обманите, ви мене не кините, якщо я підпишу?».

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що проживає в одному будинку з відповідачкою і їй відомо про те, що ОСОБА_5 в 2014 році доглядала за жінкою. Спочатку сусідка пропонувала свідкові доглядати за цією жінкою за квартиру, на що вона відмовилась. Про відповідачку свідок хорошої думки, багато людей зверталися до неї, коли необхідна була медична допомога.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що позивачів вона не знає, знає ОСОБА_5 Це мати її друга. Вона була запрошена Геннадієм, сином ОСОБА_5 бути свідком при посвідченні заповіту. Крім неї був ще один свідок. ОСОБА_1 сама підписала заповіт, говорила з нотаріусом, розуміла про що йдеться мова, дивних питань не задавала.

Свідок ОСОБА_24 пояснила суду, що вона знайома з ОСОБА_2, це її подруга та колега, та з відповідачкою ОСОБА_5, з якою вони мешкають в одному будинку. За її рекомендацією відповідач двічі доглядала померлу ОСОБА_1 Перший раз доглядала декілька місяців і вона не чула від ОСОБА_1 скарг на ОСОБА_5, напроти, ОСОБА_1 В А. була дуже вдячна свідку за те, що вона порекомендувала їй ОСОБА_5, другий раз - місяця 2-3 доглядала. ОСОБА_1 хворіла, їй була потрібна допомога, була необхідність здійснювати медичні процедури. Крім того, померла була контактною особою і їй потрібно було спілкуватися з людьми. ОСОБА_2 дуже хворіла, її чоловік ОСОБА_1 був паралізований і потребував допомоги, тому вона не могла доглядати за ОСОБА_1 ?і сама ОСОБА_1 відмовлялася від догляду родичів. Свідок пояснила, що вони з ОСОБА_1 спілкувалися в основному телефоном, психічних розладів у ОСОБА_1 не спостерігалось. Похованням ОСОБА_1 займалася ОСОБА_5, про що їй відомо від ОСОБА_5, ОСОБА_5 також поминала ОСОБА_1 на 9 днів, 40 днів.

Отже, як вбачається з показань свідків, ОСОБА_1 добровільно, вдруге запросила в якості доглядальниці відповідачку ОСОБА_5, ОСОБА_1 не вперше виявляла бажання розпорядитися своєю квартирою, а саме- домовлялася про передання частки квартири у власність ОСОБА_19 взамін на догляд.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наявність спадкового договору від 21.11.2014, яким ОСОБА_1 зобов»язувалася після своєї смерті передати свою квартиру у власність ОСОБА_11 (а.с.86 Т. 1), який згодом було розірвано (а.с.37 Т.1), що, на думку суду, також свідчить про свідоме бажання заповідача розпорядитися квартирою саме взамін на надання послуг по догляду за нею.

Зважаючи на підставу та предмет позову у даній справі, враховуючи, що допитані свідки ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_12, не є спеціалістами, які б за своїм фахом можуть робити висновки про психологічний стан померлої ОСОБА_1, суд вважає їх показання такими, що не можуть підтверджувати чи спростовувати здатність ОСОБА_1 в повному обсязі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту. До того ж, показання ОСОБА_20 та ОСОБА_21 щодо дивної поведінки ОСОБА_1, що виражається у мінливості думки, певних примхах при проведенні купання тощо взагалі об»єктивно не свідчать про будь-які психічні відхилення. Разом з тим, зазначені свідками обставини можуть свідчити саме про вільне волевиявлення ОСОБА_1 щодо розпорядження квартирою, заснованому на довірливих, дружніх відносинах з ОСОБА_5

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що викладене в позові твердження позивача про те, що до 2015 року ані померла, ані члени родини померлої ОСОБА_5 не знали спростовується поясненнями як свідків, так і правонаступницею позивача - ОСОБА_4, наданих в в судовому засіданні, про те, що ОСОБА_5 вперше доглядала за ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2014 року.

Таким чином, судом встановлено, що на час вчинення заповіту ОСОБА_1 мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, оспорюваний заповіт не містить розпоряджень, що суперечать чинному законодавству, складений із додержанням обов'язкової письмової форми, підписаний особисто заповідачем, що сторонами по суті не заперечується та свідчить про відповідність волевиявлення внутрішній волі заповідача. Належних та допустимих доказів пороку волі заповідача стороною позивача по справі не надано та відповідних обставин суду не доведено.

З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем підстав, передбачених ч. 3 ст. 203, ч. 2 ст. 1257 ЦК України , для визнання оспорюваного заповіту недійсним, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 247, 263-265, суд -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1, правонаступниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи: приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2018.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова