Рішення № 74350334, 29.05.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/1604/18

Номер провадження 2/333/1345/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Запоріжжя 29 травня 2018 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: суддя Фунжий О.А., за участю секретаря судового засідання Лященко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою

адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

30 березня 2018 р. адвокат ОСОБА_1, діючи на підставі ордеру на надання правової допомоги в інтересах позивача ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою про визнання за позивачем права власності на будинок в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дідусеві позивача ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 6 серпня 1960 р. належав жилий будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадщину фактично прийняла, але не оформила у встановленому порядку донька спадкодавця ОСОБА_4 - мати позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, позивач стверджує, що фактичного прийняла спадщину, оскільки на момент смерті матері мешкала разом з нею у спірному будинку. З наведених підстав представник позивача просить суд визнати за позивачем право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 2 квітня 2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті позову, призначено підготовче засідання.

У встановлений судом строк представник відповідача надала суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнала, оскільки право власності на вказаний будинок за ОСОБА_3 зареєстровано не було.

Ухвалою суду від 16 травня 2018 р. підготовче провадження у справі закінчено, розгляд справи призначено на 29 травня 2018 р.

Сторони в судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наданими позивачем документами встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

На підставі нотаріально посвідченого договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 4 серпня 1960 р. жилий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3. (а.с. 9-13, 14)

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 28), в зв'язку з чим відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР, який діяв на час відкриття спадщини, відкрилась спадщина, до складу якої увійшов зазначений будинок.

Відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 заповіту про житті не залишив, в зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом.

Згідно зі ст. 529 ч.1 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

В судовому засіданні встановлено, що єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_4. (а.с. 23, 25, 29, 30)

Відповідно до ст. 548, 549 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно наданій позивачем копії домової книги на момент смерті ОСОБА_3 його дочка ОСОБА_4 була прописана у спірному будинку, тому відповідно до положень ст. 549 ч.1 п.1 ЦК Української РСР вважається такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 власником будинку стала його дочка ОСОБА_4.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32), у зв'язку з чим відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до складу якої увійшов вказаний будинок.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 заповіту не залишила, в зв'язку з чим спадщина здійснюється за законом.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_2 - позивач. (а.с. 24, 25, 26)

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в зв'язку з чим відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Згідно зі ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, до складу якого входять: жилий будинок літ. А, сіні літ. а, сіні літ. а-1, сарай літ. В, сарай літ. Д, вбиральня літ. Ж, водопровід № 2, паркан № 3, калитка № 4, ворота № 5, розташовані по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Судове рішення складено 29 травня 2018 р.

Суддя О.А.Фунжий