Постанова № 74349388, 23.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/1623/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 травня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Джуги С.Д.

суддів – Мацунича М.В., Кондора Р.Ю.

при секретарі: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 року, ухваленого суддею Рішко Г.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Філії 07 Приватного підприємства "Нива-В.Ш.", Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, приватного підприємства "Аліонова", треті особи: Міжкомерційна виробничо-торгівельна фірма "Руно", приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними,-

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. Позов обґрунтовує тим, що 13.08.2012 року відділом ДВС Виноградівського РУЮ була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з МВТФ «РУНО» заборгованості на користь позивача в розмірі 550 462,00 грн. відкритого на підставі виконавчого листа №2-800/10 виданого Виноградівським районним судом 24.09.2010 року. Постановою від 21.08.2012 року дане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження №9687303. Актом опису і арешту майна в рамках ЗВП №9687303 від 26.11.2012 року було описано майно боржника, а саме: пульпоцех, конюшня, будівля щитової та головний виробничий корпус, шкуропосолочний цех. Висновком експерта ОСОБА_4 від 21.12.2012 року визначена ринкова вартість об’єкту та становила 775619,00 грн. 19.07.2013 року було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна згідно зазначеного акту опису і арешту ВП №9687303 від 26.11.2012 року, які були проведені за третім разом. Переможцем торгів стало ПП «Аліонова», яке придбало майно за ціною 395800,00 грн. Позивач вказує, що звіт про експертну оцінку майна підписаний експертом 21.12.2012 року, тобто шестимісячний строк експертної оцінки в даному виконавчому провадженні закінчився 21.06.2013 року. Державний виконавець 25.06.2013 року провів уцінку майна вже з нечинної експертної оцінки майна, у зв’язку з чим, позивач вважає, що було порушено правила про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме ч.5 ст.58 ЗУ “Про виконавче провадження” та п.3.2, 3.4 Тимчасового положення. Посилаючись на дані обставини позивач просив визнати недійсними прилюдні торги по реалізації вищевказаного комплексу будівель і споруд.

Рішенням Виноградівського районного суду від 16 листопада 2017 року в задоволенні заявленого позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про пропущення позивачем строків позовної давності, оскільки мало місце переривання перебігу позовної давності в межах строку давності, а не після його спливу.

Іншими особами, які беруть участь у справі, рішення суду не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що 06 серпня 2013 року позивачка вже зверталася до суду з позовом про визнання недійсним прилюдних торгів з продажу арештованого майна від 19 липня 2013 року і тому їй було відомо про порушення її прав, а позов позивачем подано у червні 2017 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 13.08.2012 року відділом державної виконавчої служби Виноградівського райуправління юстиції була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з МВТФ «Руно» заборгованості на користь ОСОБА_1 в розмірі 550462,00 грн. відкритого на підставі виконавчого листа №2-800/10 виданого Виноградівським районним судом 24.09.2010 року.

Постановою від 21.08.2012 року дане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження №9687303.

Актом опису і арешту майна в рамках ЗВП №9687303 від 26.11.2012 року було описано майно боржника, а саме: пульпоцех літ. Д, конюшня літ. И, будівля щитової та головний виробничий корпус, які складаються з трьох корпусів літ. Б,Б1,Б2 , шкуропосолочний цех літ В.

Висновком експерта ОСОБА_4 від 21.12.2012 року була визначена ринкова вартість об’єкту з метою продажу шляхом аукціону (на публічних торгах) при примусовій реалізації в процесі виконавчого провадження, яка станом на 21.12.2012 року становила 775619,00 гривень.

В подальшому на виконання договору від 16.04.2013 року №0713086 укладеного відділом державної виконавчої служби Виноградівського райуправління юстиції з філією 07 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» державна виконавча служба передала документи щодо реалізації об’єкту оцінки організатору прилюдних торгів філії 07 Приватного підприємства «НИВА- В.Ш.».

Організатором торгів було призначено прилюдні торги на 08.05.2013 року, за стартовою ціною 775619,00 гривень.

Повторні прилюдні торги призначені на 10.06.2013 року з стартовою ціною продажу з врахуванням переоцінки 659276,15 гривень.

Повторні торги 10.06.2013 року не відбулися, тому об’єкт реалізації було уцінено державним виконавцем на 49%.

Треті прилюдні торги були призначені на 19.07.2013 року з стартовою ціною продажу з урахуванням переоцінки 395565,69 гривень (без ПДВ).

Згідно протоколу № 0713086-1 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить Виноградівській МВТФ "Руно" 19 липня 2013 року відбулись прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, а саме комплексу будівель і споруд, до якого входять: головний виробничий зі щитовою літ.ББ"Б", шкуропосолочний цех літ.В, пульпоцех літ.Д зі щитовою літ.Е, конюшня літ И, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Виноградів, вул.І.Франка, 127. Переможцем прилюдних торгів стало приватне підприємство "Аліонова", ціна продажу - 395800,00 гривень.

23.08.2013 року ПП «Аліонова» отримало в приватного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на майно, придбане на прилюдних торгах 23.08.2013 року за реєстром №2007 на підставі акту про затвердження результатів прилюдних торгів від 07.08.2013 року.

Не погоджуючись з численними порушеннями законодавства здійсненого уповноваженими особами при проведенні прилюдних торгів, і вважаючи, що позивач ОСОБА_1 не отримала належні їй грошові кошти на підставі виконавчого листа №2-800/10 виданого Виноградівським районним судом 24.09.2010 року, позивач ОСОБА_1 оскаржила до Виноградівського районного суду як прилюдні торги з підстав порушення Тимчасового положення, так і договір купівлі-продажу укладений за результатами прилюдних торгів (договір з дефектом змісту) на підставі ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Рішенням Виноградівського районного суду у справі №299/2733/13-ц від 18.02.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1, — відмовлено.

Рішенням Виноградівського районного суду у справі №299/4229/13-ц від 23.05.2014 року позов ОСОБА_1, обгрунтований порушеннями вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого наказом Мінюсту N 68/5 від 27.10.1999 року — задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 25.10.2016 року року у справі 299/4229/13-ц скасовано заочне рішення Виноградівського районного суду у справі №299/4229/13-ц від 23.05.2014 року, а провадження у праві закрито. Наразі ухвала апеляційного суду перебуває на розгляді в касаційній інстанції.

В обгрунтування заявленного позову позивач ОСОБА_1 вказує про порушення її майнових прав та інтересів внаслідок незаконного зменшення ціни реалізації об’єкту купівлі-продажу відносно експертної ціни об’єкту купівлі-продажу, чим порушено ч.5 ст.58 ЗУ “Про виконавче провадження” та п.3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. (ст.58 ЗУ “Про виконавче провадження”). Після збігу цього шестимісячного строку обов’язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Як вбачається з матеріалів справи висновок експерта про вартість майна №71/12/12 виготовлений 21.12.2012 року на підставі постанови відділу ДВС Виноградівського РУЮ ВП №33866307 від 10.12.2012 року про призначення суб’єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.

В свою чергу шестимісячний строк експертної оцінки в даному виконавчому провадженні закінчився 21.06.2013 року.

Державний виконавець 25.06.2013 року провів уцінку майна вже з нечинної експертної оцінки майна, шестимісячний строк якої закінчився 21.06.2013 року.

З врахуванням наведенного суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що при проведенні оскаржуваних торгів порушено правила про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: ч.5 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження», п.3.2, 3.4 Тимчасового положення та в зв’язку з цим порушено права позивача.

Згідно з ч.3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства,зокрема є: верховенство права, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність тісно пов’язана із принципом правової визначеності (principle of legal certainty), який, у свою чергу, є одним із фундаментальних аспектів верховенства права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов’язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Матеріалами справи встановлено, що 06 серпня 2013 року позивачка ОСОБА_1 вже зверталася до суду із позовом (справа №299/2733/13-ц) про визнання недійсними протоколу прилюдних торгів по продажу арештованого нерухомого майна МВТФ "Руно" № 0713086-1 від 19.07.2013 року, акту про проведені торги з реалізації арештованого майна, затвердженого начальником відділу ДВС Виноградівського РУЮ від 7 серпня 2013 року, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 23.08.2013 року за реєстром № 2007. Тобто, з цього часу позивачу достовірно було відомо про проведені прилюдні торги 19 липня 2013 року і про порушення її цивільних прав, в тому числі і щодо спливу строку чинності звіту про оцінку майна. Рішенням Виноградівського районного суду від 18.02.2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02.07.2014 року, в задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Крім цього, заочним рішенням суду від 23.05.2014 року у справі №299/4229/13-ц за позовом ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсним протоколу прилюдних торгів, акту про проведення торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, з підстав порушення організатором торгів норми щодо правил підготовки торгів, позовні вимоги задоволено, однак ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25.10.2016 року дане рішення суду скасовано, а провадження у справі закрито.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що позивачем не спростовано факт обізнаності його з 2013 року про прилюдні торги, проведені 19 липня 2013 року, а саме, беззаперечно доведено, що про проведені прилюдні торги позивачу достеменно було відомо 06 серпня 2013 року (день подання позову у справі №299/2733/13-ц). Разом з тим, позовна заява позивачем подана у червні 2017 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Представником відповідача відділу ДВС Виноградівського РУЮ заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про пропущення позивачем строку позовної давності та обґрунтовано відмовив у заявленому позові.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що звернення позивача раніше з позовами про визнання недійсними прилюдних торгів та апеляційними скаргами до судів переривають строк позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить визнання свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кільком боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на які має позивач.

Згідно з ч.1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що подача позивачкою позову у задоволенні якого відмовлено з мотивів його безпідставності і необґрунтованості, а також позову, за яким провадження у справі закрито з мотивів наявності рішення суду, що набрало законної сили, яке постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав, не перериває строку позовної давності, оскільки позивачка, з врахуванням встановлених фактичних обставин справ, подаючи позов 06 серпня 2013року про визнання недійсним прилюдних торгів, мала можливість та мала обов’язок знати про стан своїх майнових прав та про порушення її цивільних прав, в тому числі і щодо спливу строку чинності звіту про оцінку майна.

Звернення позивачки до суду з позовами, з наведенням різного правового обґрунтування і підстав позову, в даному випадку, є формою зловживання правами, суперечить закону та порушує принцип юридичної визначеності та остаточності.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,- залишити без задоволення.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 31 травня 2018 року

Головуючий:

Судді: