Ухвала суду № 74348852, 30.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/56/2018(м)

265/4869/16-к

11-кп/775/56/2018(м)

265/4869/16-к

Категорія ст.15 ч.3, 185 ч.2,185 ч.2 КК України Головуючий у І інстанції: Мельник І.Г.

Доповідач: Топчій Т.В.

УХВАЛА

іменем У к р а ї н и

30 травня 2018 колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Топчій Т.В суддів Куракової В.В., Свіягіної І.М.

секретаря Меркулової Я.О.

за участю прокурора Сухаревої О.А.

захисника ОСОБА_1

перекладача ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року за кримінальним провадженням №12016050790001775, внесеним до ЄРДР 12.08.2016 р., яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Братська Іркутської області Російської Федерації, громадянка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працююча, не одружена, раніше судима:

1) 28 вересня 2006 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рога Дніпропетровської області за ст..307 ч.2,69, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;

2) 24 лютого 2009 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рога Дніпропетровської області за ст..395, 185 ч.2,307 ч.2, 70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна, звільнена з місць позбавлення волі 04 січня 2013 року;

3) 22 грудня 2016 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст.ст.186 ч.2,185 ч.2,69,70 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі, вироком Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 22 грудня 2016 року скасований, засуджена за ст..ст.186 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4-х років позбавлення волі, не має місця реєстрації та постійного місця мешкання, у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст.15 ч.3,185 ч.2, 185 ч.2 КК України,-

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу. На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеним вироком Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 р. ОСОБА_3 визнана винною за ст. 15 ч.3, 185 ч.2, 185 ч.2 КК України вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

25 липня 2016 року приблизно о 19.20 годині ОСОБА_3, перебуваючи у торговому залі магазину «Сільпо № 208», який розташований за адресою вулиця Київська, будинок 27/1 у Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових прилавків магазину таємно викрала майно, яке належить ТОВ «Фоззі-Фуд», а саме: 6 пар дитячих колгот, вартістю без ПДВ 241,62 гривень, 5 пар жіночих шкарпеток, вартістю без ПДВ 52,46 гривень, а всього на загальну суму 294,08 гривень, чим спричинила ТОВ «Фоззі-Фуд» матеріальний збиток на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

04 серпня 2016 року приблизно о 10.00 годині ОСОБА_3, перебуваючи у торговому залі магазину «Єва», який розташований за адресою проспект Перемоги, будинок 98 у Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових прилавків магазину таємно викрала майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: тапки пляжні, вартістю без ПДВ 128,55 гривень, труси жіночі у кількості 12 штук, вартістю без ПДВ 299,88 гривень, а всього на загальну суму 428,43 гривень, чим спричинила ТОВ «РУШ» матеріальний збиток на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

06 серпня 2016 року приблизно о 10.45 годині ОСОБА_3, перебуваючи у торговому залі магазину «Єва», який розташований за адресою проспект Перемоги, будинок 98 у Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових прилавків магазину таємно викрала майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: футболки дитячі у кількості 5 штук, загальною вартістю без ПДВ 449,50 гривень, чим спричинила ТОВ «РУШ» матеріальний збиток на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

08 серпня 2016 року приблизно о 10.00 годині ОСОБА_3, перебуваючи у торговому залі магазину «Єва», який розташований за адресою проспект Перемоги, будинок 98 у Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з торгових прилавків магазину таємно викрала майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: футболки дитячі у кількості 5 штук, загальною вартістю без ПДВ 449,50 гривень, труси жіночі у кількості 9 штук, вартістю без ПДВ 224,91 гривень, одну упаковку чоловічих трусів «Briefs» вартістю 75,90 гривень, а всього на загальну суму 750,31 гривень, чим спричинила ТОВ «РУШ» матеріальний збиток на вказану суму, після чого з місця скоєння злочину з викраденим зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

12 серпня 2016 року приблизно о 10.00 годині ОСОБА_3, перебуваючи у торговому залі магазину «Єва», який розташований за адресою проспект Перемоги, будинок 98 у Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, намагалася викрасти майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: 16 пар шкарпеток, вартістю без ПДВ 319,84 гривень, труси жіночі у кількості 11 штук, вартістю без ПДВ 274,89 гривень, а всього на загальну суму 594,73 гривень, але не вчинивши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від її волі, злочин не закінчила та була затримана працівниками магазину.

Не погодившись з вироком суду, обвинувачена подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, зазначає, що не згодна з вироком суду, оскільки вирок винесений з урахуванням покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Донецької області від 19.06.2017 р., який на даний час оскаржується нею у суді касаційної інстанції, покарання призначене їй за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року вважає надто суворим, таким що не відповідає тяжкості вчиненого та даним про її особу. У доповненнях до апеляційної скарги просила зарахувати їй строк попереднього ув’язнення на підставі ст. 72 ч.5 КК України (в редакції 26.11.15 року) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з часу затримання по день набрання вироком Орджонікідзевського райсуду м. Маріуполя від 16 серпня 2017 року законної сили.

Заслухавши доповідача, обвинувачену та її захисника, які підтримали апеляційні вимоги, доводи прокурора, який заперечував проти апеляції обвинуваченої? не заперечував проти застосування положень ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції від 26.11.15 року), перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі обвинуваченої, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За вимогами ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах встановлених в санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 було засуджено вироком Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року за ст.185 ч.2, ст.186 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4-х років позбавлення волі, а злочини, та нові кримінальні правопорушення були вчинені нею до постановлення вказаного вироку. За таких підстав суд правильно призначив їй покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, застосовуючи положення ст.70 ч.4 КК України та зарахував у строк відбуття покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, частково відбуте за попереднім вироком. Апеляційні вимоги обвинуваченої про те, що оскаржуваний вирок Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року не набрав законної сили, а тому і не може бути врахований при призначенні ій покарання за сукупністю злочинів, не заслуговують на увагу, оскільки, Постановою Верховного Суду від 29.03.2018 р вирок Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2017 року залишений без зміни.

Колегія суддів також виходить з того, що покарання, призначене обвинуваченій у мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 185 ч. 2 КК України з урахуванням положень ст. 70 ч.1,4 КК України з застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, кількості злочинних епізодів, у якості обставини, пом»якшуючої покарання враховано щиросердне каяття у вчиненому та наявність у неї тяжких хвороб, у якості обставини, обтяжуючої покарання враховано рецидив злочину, зважив суд і на те, що шкода заподіяна підприємствам частково відшкодована обвинуваченою шляхом повернення викраденого майна. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що покарання призначене обвинуваченій відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідне і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Інших підстав для зміни оскаржуваного вироку суду в частині призначеного покарання апеляційна скарга не містить та колегія суддів не вбачає.

Разом з цим, згідно з ст. 72 ч.5 КК України в редакції Закону України № 838 – VIII «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув’язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження. Відповідно до Закону України № 2046 – VIII «Про внесення зміни до КК України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК України викладено у такій редакції: «попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання в разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».

Виходячи з наведених положень закону, зваживши на положення ч. 2 ст. 532 КПК України, якою передбачено набрання вироком законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, та з урахуванням положень статей 4, 5 КК України, колегія суддів вважає, що в строк відбування покарання ОСОБА_3 слід зарахувати її попереднє ув’язнення з 11 січня 2017 року до 30 травня 2018 року (по дату набрання вироком законної сили) згідно з редакцією закону, яка діяла на момент вчинення обвинуваченою інкримінованих їй злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3С - залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року щодо ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання попереднє ув’язнення з 11 січня 2017 р. по 30 травня 2018 р. із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі на підставі ст. 72 ч.5 КК України ( в редакції Закону України № 838 – VIII «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року).

Ухвала суду може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Кримінального Касаційного Верховного Суду, а особою, що тримається під вартою протягом цього строку з дня отримання копії ухвали.

Судді: