Рішення № 74348379, 29.05.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/1059/18

Номер провадження 2/237/740/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.18 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Сенаторова В.А.,

при секретарі: Лахно Т.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів встановлених судом,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Мар’їнського районного суду Донецької області із позовом, в якому просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 14.04.2017 року у цивільній справі № 237/1182/17, згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягувались аліменти в розмірі 500 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2017 року і до досягнення ним повноліття, тобто до 14 серпня 2021 року, та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень, щомісячно з індексацію відповідно до закону, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття.

Позовну заяву мотивує тим, що 14 квітня 2017 року рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області у цивільній справі №237/1182/17 з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2017 року і до досягнення ним повноліття, тобто до 24 серпня 2021 року. Іншої допомоги на утримання дитини, крім визначеної судом ОСОБА_2 не надає. Також зазначила, що на утриманні у відповідача ніхто не перебуває, має неофіційний заробіток, який є достатнім для сплати аліментів. Враховуючи, що з відповідача стягнуто аліменти в розмірі, що майже вдвічі менше, чим передбачено ч.2 ст. 182 СК України, вимушена звернутися з даним позовом про збільшення розміру аліментів.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Вважає, що відзив ОСОБА_2 не ґрунтується на вимогах СК України. Тому, підстав для врахування викладених в ньому доводів та обставин при ухваленні рішення по справі, немає.

Відповідач в судовому засіданні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, подав відзив. Посилається на те, що на сьогоднішній день не працевлаштований і єдиним доходом є пенсія по інвалідності. Відповідач є інвалідом ІІІ групи та потребує систематичного проходження курсу лікування. На теперішній час відповідач не отримує навіть прожиткового мінімуму.

Всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновків, які наведені нижче.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у період з 14 серпня 2002 року по 28 жовтня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від сумісного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, що підтверджується виданим 19 вересня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції міста Донецька свідоцтвом про народження серії 1-ЕЛ № 077522, актовий запис за 673.

28 жовтня 2015 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується копією рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2015 року.

Рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500,00 гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаю з 15 березня 2017 року і до досягнення ним повноліття, тобто до 24 серпня 2021 року.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради» неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом із матір’ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.

За твердженням ОСОБА_1, отриманих коштів з ОСОБА_2 недостатньо для належного утримання дитини, тому що дитина повністю знаходиться на утриманні ОСОБА_1.

Зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом змінено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.

Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням суду або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

У зв'язку з тим, що матеріальне становище, сімейний стан, а також стан здоров'я платника аліментів або їх одержувача можуть протягом часу наявності аліментного зобов'язання змінюватися, законом передбачено, що за позовом якоїсь із цих осіб суд вправі змінити раніше встановлений розмір аліментів як в сторону їх зменшення, так і в сторону їх збільшення.

Якщо розмір аліментів було визначено за рішенням суду, заінтересована особа вправі звернутися з позовом до суду про його збільшення або зменшення.

У разі задоволення позову аліменти на дитину у зміненому розмірі будуть стягуватися від дня набрання чинності рішення суду, а не від дня пред'явлення позову.

Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів.

Відповідно дост.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Такий обов'язок не припиняється і в тому випадку, коли діти набувають повну дієздатність до досягнення ними повноліття при укладанні шлюбу у випадку зниження їм шлюбного віку. Лише після досягнення повноліття діти втрачають право на утримання.

У випадку невиконання батьками обов'язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.164 Кримінального кодексу України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).

Так, при визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків на користь дитини, суд має враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини. Зокрема, чим гірше стан здоров'я дитини, тим більше коштів на утримання вона потребує. Так, якщо дитина є інвалідом, страждає на тяжке захворювання або їй заподіяно каліцтво, суд повинен вважати такі обставини підставою для збільшення розміру аліментів.

При розгляді справи про стягнення аліментів при визначенні їх розміру, суд повинен враховувати також стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків дитини, з якого вони будуть стягуватися. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дана норма однаково застосовується до всіх платників аліментів, незалежно від правових підстав їх праці (робота за трудовим договором, відповідно до вимог КЗпП, робота за контрактом за кордоном тощо). Зазначені положення передбачають мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, у той час як максимальний розмір аліментів закон не встановлює. Останній буде визначатися судом у кожному конкретному випадку, враховуючи як потреби самої дитини, так і можливості платника аліментів - матері або батька дитини.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Дана норма передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті. Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення, відповідно до змісту ч.1 даної статті.

Згідно із положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», з 01.01.2018 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений в розмірі 1 355 грн. (50 % = 677,50 грн.), а для дітей віком від 6 до 18 років 1 689 грн. (50 % = 844,50 грн.).

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів є частково правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню шляхом збільшення розміру аліментів, визначеного відповідно до рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року по справі № 237/1182/17, та визначення їх розміру у вигляді щомісячного стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень, щомісячно з індексацію відповідно до закону, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття.

Збільшуючи розмір стягнення аліментів, суд виходить з положень ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України, згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Крім того, у відповідності до ст.ст. 7, 141 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Визначаючи розмір аліментів, згідно з вимогами ст.182 СК України суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який на момент прийняття рішення, згідно із положеннями «Про державний бюджет України на 2018 рік», з 01.01.2018 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років1 689 грн. (50 % = 844,50 грн.).

В свою чергу, сторони, у відповідності ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, не позбавлені права звернутись до суду з позовом про зміну (збільшення/зменшення) розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них або їх дитини.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, у зв'язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 180, 182-183, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 128, 131, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів встановлених судом задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 14.04.2017 року у цивільній справі № 237/1182/17, згідно якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягувались аліменти в розмірі 500 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2017 року і до досягнення ним повноліття, тобто до 14 серпня 2021 року, та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень, щомісячно з індексацію відповідно до закону, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Мар’їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2018 року.

Суддя В.А.Сенаторов

Дата документу 29.05.2018