Рішення № 74348280, 30.05.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/523/18

Справа № 235/256/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду №7 м. Покровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про зобов'язання перерахувати та сплатити середню заробітну плату (примусове виконання обов'язку в натурі),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про зобов'язання перерахувати та сплатити середню заробітну плату (примусове виконання обов'язку в натурі).

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що працює у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»» за професією електрослюсар підземний з 25 грудня 2006 року до теперішнього часу. 27 березня 2015 року, під час мобілізації в особливий період, позивач був призваний на військову службу у Збройних Силах України.

24 лютого 2016 року позивач уклав контракт з Міністерством оборони України на проходження військової служби на термін дії особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію.

Ці обставини підтверджуються довідкою ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»» від 18 грудня 2017 року, витягом з наказу військового комісара Красноармійсько-Селидовського об'єднаного міського військового комісаріату від 27 березня 2015 року №31, витягом із наказу військового комісара Донецького обласного військової комісаріату від 24 лютого 2016 року №6-РС, Контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 24 лютого 2016 року. Як вбачається з довідки ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»» від 29 листопада 2017 року, за час проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України, на підприємстві декілька разів підвищувався розмір денної тарифної ставки електрослюсаря 5-го розряду, саме:

З 01.09.2015 року розмір тарифної ставки складав 249 грн.12 коп.

З 01.05.2016 року розмір тарифної ставки складав 261 грн.18 коп.

З 01.12.2016 року розмір тарифної ставки складав 288 грн.24 коп.

З 01.06.2017 року розмір тарифної ставки складає 303 грн.06 коп.

Позивач просить суд зобов'язати ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» здійснити перерахунок середньої заробітної плати починаючи з 1 вересня 2015 року по день подання позову до суду з урахуванням всіх підвищень тарифної ставки електрослюсаря 5-го розряду, що відбулися з 01.09.2015 року до дня подання позову до суду та сплатити йому різницю між фактично сплаченою та перерахованою середньою заробітною платою за період з 1 вересня 2015 року до 22 січня 2018 року.

Відповідач ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 працює на їх підприємстві за професією електрослюсар підземний з 25 грудня 2006 року до теперішнього часу.

27 березня 2015 року був призваний на військову службу. З 24 лютого 2016 року до теперішнього часу проходить військову службу за контрактом. За цей час згідно ст. 119 КЗпП України, за ним зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що у зазначений період (коли за ним зберігався середній заробіток) на підприємстві неодноразово підвищувались тарифні ставки і посадові оклади, однак нарахування заробітної плати за час проходження служби підприємство проводило із порушенням законодавства, але таке ствердження вважають таким, що не відповідає чинному законодавству з наступних підстав:

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу законів про працю України питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частини другої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Статтею 4 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Відповідно до статті 5 цього Закону організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих, територіальних угод; колективних договорів, трудових договорів. Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Договірне регулювання праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів (частина перша статті 14 цього Закону).

Згідно зі статтею 15 вказаного Закону форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

За положеннями ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Кабінетом Міністрів України постановою №100 від 8 лютого 1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується до працівників підприємства, які проходять службу в озброєних силах України за призивом, або за контрактом.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішенням, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії ті інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства» управління поточною діяльністю акціонерного товариства здійснює виконавчий орган товариства. До його компетенції належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключно компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей, таке рішення приймається виконавчим органом підприємства, відповідно до повноважень, установлених його статутом.

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» є госпрозрахунковим підприємством, на госпрозрахункових підприємствах здійснюється коригування заробітної плати та інших виплат з урахуванням їх фінансових можливостей з посиланням на п.10 Порядку, але позивач помилково ототожнив коефіцієнт підвищення тарифних ставок і окладів, встановлених наказами адміністрації Шахтоуправління з коефіцієнтом коригування заробітної плати за час за який за працівниками зберігається заробітна плата, тобто за час проходження військової служби позивачем.

ПАТ «ШУ «Покровське» відповідно до наказів №106/2 від 17.09.2015р., №60/1 від 16.05.2016р., №173/1 від 29.12.20116р. в межах своїх повноважень та виходячи з фінансових можливостей, визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок (посадових окладів) при розрахунку заробітної плати за періоди за якими згідно законодавства зберігається середня заробітна плата. Даний коефіцієнт дорівнює - «1».

Отже, підстав для стягнення на користь позивача недоплаченої заробітної плати за час проходження військової служби на підставі вказаних позивачем доводів немає.

Таким чином Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» просить суд в позові ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що рішення відповідача про застосування коефіцієнту «1» до заробітних плат при розрахунку середньої заробітної плати за період, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, яке оформлено наказами від 17.09.2015р. №106/2, від 16.05.2016р. №60/1, від 29.12.2016р. №173/1 та від 31.05.2017р. №239/1окд., протирічить чинному законодавству, оскільки носить дискримінаційний характер. Згідно ст.2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників за будь-якими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Позивач вважає, що суд не може керуватися цими наказами, при ухваленні судового рішення і визнавати їх належними доказами з огляду па наступне:

Жоден з вищезазначених наказів не містить посилань на накази про підвищення розмірів тарифних ставок і посадових окладів, а у наказі №239/1 окд, що датований 31 травня 2017 року як на факт, що відбувся, міститься посилання на те, що у червні 2017 року були підвищені розміри тарифних ставок та посадових окладів. Таким чином, Відповідач має довести, існування вищевказаних наказів, тим більш, що надіслані мені їх копії належним чином не завірені.

Сам факт того, що працівникам ПАЇ «Шахтоуправління «Покровське»» регулярно підвищуються розміри тарифних ставок і посадових окладів свідчить про наявність у підприємства фінансової можливості це робити.

З огляду на вищезазначене, наведені відповідачем у відзиві заперечення позивач не визнає і відхиляє.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та зміст спірних правовідносини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій (а.с.6).

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 до призову на військову службу складала 345,47 гривень (а.с.7).

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Красноармійського-Селидівського об'єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) від 27.03.2015р. за № 31, ОСОБА_1 призваний 27.03.2015р., та вважається таким що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.8).

24.02.2016р. на термін дії особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України з Міністерством оборони України в особі Військового комісара Донецького обласного військового комісаріату оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ (а.с.9-13).

Відповідно до статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частина 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Відповідно до ч.2 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Частиною 1 статті 27 цього закону передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995р., передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках (в т.ч.) залучення працівників до виконання військових обов'язків.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до наказів №106/2 від 17.09.2015р., №60/1 від 16.05.2016р., №173/1 від 29.12.2016р., № 239/1окд від 31.05.2017р., виходячи з фінансових можливостей ПАТ «ШУ «Покровське» визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок (посадових окладів) при розрахунку заробітної плати за періоди за якими згідно законодавства зберігається середня заробітна плата. Даний коефіцієнт дорівнює - «1» (а.с.27-30).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач встановлюючи коефіцієнт підвищення «1», діяв відповідно до норм чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки має пільги встановлені для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Відповідно до ч. 7 статті 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем у даній справі судові витрати не понесені, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, тому судові витрати, які підлягають відшкодуванню відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про зобов'язання перерахувати та сплатити середню заробітну плату (примусове виконання обов'язку в натурі), відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 30.05.2018р.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. РНОКППНОМЕР_2.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд.1а, код ЄДРПОУ 13498562.

Суддя С.М.Хмельова