Постанова № 74346508, 30.05.2018, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 133/815/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Козятинський міськрайонний суд

Вінницької області

30.05.2018 року

в складі головуючого судді Воронрюк В.А.

при секретарі Полонській Н.М .

з участю прокурора Пеньківської Ю.С.

адвоката ОСОБА_1 .В.В.

особи, що притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Козятині адміністративний матеріал, що надійшов із Управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого завідуючим сектором житлово-комунального господарства та інфраструктури

за ст. 172-6 ч.2 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2., притягується до адміністративної відповідальності за те, що працюючи завідуючим сектором житлово-куманального господарства та інфраструктури Козятинської районної державної адміністраціїї будучи згідно п.п «в» п. 1 ч.1 ст. 3 ЗУ Про запобігання корупції суб’єктом відповідальності пов’язаної з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону несвоєчасно повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, після придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, чим вчинив адміністратиивіне правопорушення повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачена за ч.2 ст. 172 -6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не визнав себе винуватим у зазначеному правопорушені, при цьому пояснив, що він та усі працівники Козятинської РДА орієнтовно 24.10.2016 року централізовано отримали електронні ключі «АЦСК органів юстиції». Він особисто отримав ключ у завідуючої відділом управління персоналом райдержадміністрації ОСОБА_3, після чого 26.10.2016 року вніс відповідні відомості по сайту НАЗК. Ніякого умислу на приховування купівлі кваритири у нього не було.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. При цьому пояснив, що протокол про адміністроативне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в протоколі не зазначено місце та час скоєння правопорушення, не зазначено час, коли виявлено правопорушення, та не надано всіх доказів, які б підтверджували, коли зверталася уповноважена особа до НАЗК про внесення змін в майновому стані ОСОБА_2 в декларацію. Відомостей про те, коли і за яких обставин ОСОБА_2 отримав ЕЦП та чи мав він ЕЦП на час, коли виникла необхідність декларування чи повідомлення про суттєві зміни в майновому стані , протокол № 88 та матеріали справи не містять. Хоча, як вбачається із пояснень , які надавав ОСОБА_2 06.02.2018 року, ЕЦП він отримав орієнтовно 24.10.2016 року. Недоліки протоколу не були усунуті, а отже даний протокол не може бути належним та допустими доказом. Крім того суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Доказів наявності прямого умислу у ОСОБА_2 спрямованого на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, суду надано не було і доводи ОСОБА_2, ні ким не спростовані.

Крім того, ОСОБА_2, після одержання відповідного «ключа», добровільно 26.10.2016 року вніс до сайту НАЗК відповідні відомості про суттєві зміни, які відбулися у його майновому стані, тобто до складання протоколу про адміністративне правопорушення, що також свідчить про відсутність у нього умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

В той же час, усі обов’язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб’єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

Проте досудова перевірка по даній справі проведена не уповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі, та є підставою для закриття провадження по справі хза відсутності події та складу адміністративного правопорушення. .

Прокурор вважає, що на даний час закінчились строки, передбачені ч.3 ст. 38 КУпАП про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, а тому провадження у справі необхідно закрити за закінченням строків накладення адміністративного стягнення , оскільки згідно ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ч.3 ст. 38 КУпАП

Заслухавши учасників процесу, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Проте, вищезазначені вимоги чинного законодавства старшим оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки у Вінницькій області ОСОБА_4 не були дотримані під час складання 05.04.2018 року протоколу відносно завідувача сектором житлово-комунального господарства та інфраструктури Козятинської районної державної адміністрації ОСОБА_2

Так в порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі № 88 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складеному 05.04.2018 року не зазначено місце вчинення корупційного правопорушення.Як свідчить зміст протоколу № 88 місце вчинення правопорушення не було встановлено, а зазначено як «невизначене», що не передбачено вимогами КУпАП.

В протоколі також відсутні відомості про отримання офіційної інформації з НАЗК щодо викладених в протоколі даних, для наступної перевірки наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи, з метою підтвердження чи спростування вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом вимог ст.ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а при вчиненні адміністративного правопорушення з необережності - особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частина 2 статті 1726 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

В протоколі № 88 про адміністративне правопорушення, який 05.04.2018 року складено старшим оперуповноваженим сектору протидії корупції Управління захисту економіки у Вінницькій області - ОСОБА_4 зазначено, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді завідувача сектором житлово-комунального господарства та інфраструктури Козятинської районної державної адміністрації, будучі згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі Закону) суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення та правопорушення пов’язані з корупцією, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону, в установлений законом термін, не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст.1726 КУпАП. На думку старшого оперуповноваженого, у ОСОБА_2 06.09.2016 року після придбання майнових прав на об’єкт нерухомого майна, а саме квартиру загальною площею 46,3 м2, вартість яких становить (211584 грн.) 153,54 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2016 року, виник обов’язок, передбачений ч. 2 ст. 52 Закону, у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово повідомити про суттєві зміни в майновому стані НАЗК. Тобто, у ОСОБА_2 виник обов’язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 00:00 год. 07.09.2016 року по 23:59 год. 16.09.2016 року, а тому з 00:00 год. 17.09.2016 року ОСОБА_2 порушив порядок, передбачений ч. 2 ст. 52 Закону, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.

Більше того, у протоколі № 88 робиться безпідставний висновок про те, що ОСОБА_2 придбавши 06.09.2016 року відповідні майнові права проігнорував вимоги розділу VІІ «Фінансовий контроль» Закону «…в чому вбачається прямий умисел на вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією».

За змістом протоколу № 88, вищевказані обставини були встановлені «…за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті НАЗК».

Проте, вищезазначені висновки, які викладено у протоколі № 88 не відповідають обставинам справи.

За змістом вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції чинній станом на 06.09.2016 року) у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Проте, у протоколі № 88 безпідставно зазначено про обов’язок ОСОБА_2 на внесення відповідних змін при придбанні ним майна на суму, яка перевищує відповідний розмір прожиткових мінімумів працездатних осіб, а не мінімальних заробітних плат.

Як вже зазначалось вище, відповідальність за ч. 2 ст.1726 КУпАП настає у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а не за невнесення або несвоєчасне внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Тобто, об’єктивну сторону цього правопорушення утворює саме невиконання обов’язку щодо повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а не виконання обов’язку щодо невнесення (несвоєчасного внесення) відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов’язковим елементом його об’єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов’язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суттєві зміни у майновому стані.

Із пояснень ОСОБА_2 слідує, що він та усі працівники Козятинської РДА орієнтовно 24.10.2016 року централізовано отримали електронні ключі «АЦСК органів юстиції». ОСОБА_2 особисто отримав ключ у завідуючої відділом управління персоналом райдержадміністрації ОСОБА_3, після чого 26.10.2016 року вніс відповідні відомості по сайту НАЗК.

З вищевикладеного вбачається, що доказів наявності прямого умислу у ОСОБА_2 спрямованого на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, суду надано не було і доводи ОСОБА_2, ні ким не спростовані.Крім того, ОСОБА_2, після одержання відповідного «ключа», добровільно 26.10.2016 року вніс до сайту НАЗК відповідні відомості про суттєві зміни, які відбулися у його майновому стані, тобто до складання протоколу про адміністративне правопорушення, що також свідчить про відсутність у нього умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Враховуючи викладені обставини, слід звернути увагу на те, що рішенням ЄСПЛ, від 14 жовтня 2010 року, у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону порядок інформування НАЗК відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

Рішенням НАЗК від 10 червня 2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-Порядок), а також, зокрема і форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Адміністратор Реєстру, визначений Національним агентством відповідно до вимог чинного законодавства, забезпечує супроводження програмного забезпечення, збереження та захист даних, відповідає за його функціонування, надання доступу до нього та обмін даними з іншими інформаційними системами.

Згідно п.1 розділу ІІ вищевказаного Порядку до реєстру включаються такий електронний документ, як повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, передбачені частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ цього ж Порядку суб'єкти декларування подають до реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів на веб-сайті реєстру відповідно до технічних вимог до форм.

Згідно п. 3 розділу II «Формування та ведення реєстру» суб’єкт декларування повинен зареєструватися з використанням особистого ключа та посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Таким чином, для реєстрації та входу до системи декларування НАЗК суб'єкту декларування необхідно отримати електронний цифровий підпис до початку подачі декларації.

Відомостей про те, коли і за яких обставин ОСОБА_2 отримав ЕЦП та чи мав він ЕЦП на час, коли виникла необхідність декларування чи повідомлення про суттєві зміни, протокол № 88 та матеріали справи не містять. Хоча, як вбачається із пояснень , які надавав ОСОБА_2 06.02.2018 року, ЕПЦ він отримав орієнтовно 24.10.2016 року.

Також, в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язане з корупцією за № 88 від 05.04.2018 року, зазначено, що фактичним днем виявлення правопорушення є день складання протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому жодним чином не мотивуючи визначення вказаної дати з огляду на наявність доданих до протоколу матеріалів, які містять відомості, зокрема щодо перегляду сторінки офіційного веб-сайту НАЗК, письмових пояснень ОСОБА_2 від 06.02.2018 року тощо.

Разом з тим, із змісту протоколу слідує, що вищевказані обставини були встановлені «…за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті НАЗК», що не спростовує можливості проведення правоохоронним органом вищезгаданого «моніторингу загальнодоступних даних» відразу після 26.10.2016 року, тобто з моменту внесення ОСОБА_2 відповідних відомостей до офіційного веб-сайту НАЗК.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. За змістом до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У той же час, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За загальним правилом провадження у справах про адміністративні правопорушення (проступки) починається без складання якого-небудь спеціального документа. Початковим моментом порушення справи можна вважати час, коли інформація (привід) про проступок надійшла до компетентного органу, стала відома компетентній посадовій особі.

Процесуальним документом, який фіксує закінчення стадії порушення адміністративної справи, є як зазначалося вище, протокол.

Порушення справи та адміністративне розслідування є початковою стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, воно являє собою цілий комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення самої події правопорушення, обставин правопорушення, їх фіксацію та кваліфікацію. На цій стадії створюються умови для об'єктивного та швидкого розгляду справи, застосування до винного передбачених законодавством заходів впливу.

За таких обставин, старший оперуповноважений сектору протидії корупції Управління захисту економіки у Вінницькій області ОСОБА_4 після закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, у будь-якому випадку не мав права складати вищезазначений протокол.

Відповідно до п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов’язані з корупцією, у разі коли протокол складено не уповноваженою на те особою або без додержання вимог, установлених ст. 256 КУпАП, суддя зобов’язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу (спеціально уповноваженому суб’єкту протидії корупції, який склав протокол) для належного оформлення. При цьому постанова про направлення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, для належного оформлення (усунення недоліків) не підлягає апеляційному оскарженню.

На виконання вищевказаних вимог чинного законодавства постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.04.2018 року адміністративні матеріали у справі № 133/815/18 відносно ОСОБА_2, про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1726 КУпАП повернуто до Управління захисту економіки у Вінницькій області Національної поліції України для належного доопрацювання.

Однак, проігнорувавши вимоги цього рішення суду та не усунувши відповідні недоліки, Управління захисту економіки у Вінницькій області Національної поліції України повторно надіслало адміністративні матеріали у справі № 133/815/18 на судовий розгляд без належного доопрацювання.

Вказана обставина позбавляє суд самостійно усунути виявлені недоліки матеріалів адміністративної справи № 133/815/18 безпосередньо у ході її судового розгляду.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною від 17.07.1997 року, положення якої є обов’язковими до виконання Україною, кожен має право на справедливий суд та встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, а тому збирання доказів винуватості чи невинуватості особи у цій справі покладається на органи державної виконавчої служби, які повинні встановити всі обставини правопорушення до направлення справи в суд, щоб той мав можливість прийняти рішення, ґрунтуючись на зібраних матеріалах справи, а не додатково перевіряти (встановлювати) відповідні обставини справи.

Враховуючи рішення Конституційного Суду України по справі № 23рп/2010 від 22 грудня 2010 року за конституційним зверненням ОСОБА_5, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини «ОСОБА_5 де Рібермон проти Франції», принцип презумпції невинуватості повинен застосовуватися не лише щодо кримінального суду, а і для всіх органів держави. У зв’язку з чим при вирішенні питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності принцип презумпції невинуватості теж має фундаментальне значення.

А, отже, суть процедури розгляду справи через призму презумпції невинуватості полягає в тому, що ніхто не повинен доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.

В поєднанні із закріпленою в ст. 129 Конституції України засадою змагальності сторін в судочинстві, презумпція невинуватості повинна спонукати саме уповноважених осіб сектору протидії корупції Управління захисту економіки у Вінницькій області збирати та надавати до суду докази наявності вини конкретної особи у вчиненні правопорушення.

За змістом вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

З матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_2, проводилась виключно працівниками Управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2

При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_2, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Департамент захисту економіки Національної поліції України та інше.

Слід зазначити, що згідно п. 1 та п. 4 Загальних положень «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов’язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.

Відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 3, п. 5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції».

В той же час, усі обов’язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб’єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

Згідно п. 2 - п. 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб’єкта декларування та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.

Департамент захисту економіки Національної поліції України (надалі ДЗЕ НП України), не відноситься до суб’єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб’єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов’язана зі здійсненням такої функції.

Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб’єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного можливо прийти до висновку, що досудова перевірка по даній справі проведена не уповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі, та є підставою для закриття провадження по справі.

Таким чином з урахуванням всіх обставин в їх сукупності суд вважає, що в діянні ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП, що є самостійною підставою для закриття провадження відносно ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 19, 61, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181, 190, 331, 376, 656, 658, 718, 722 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 33, 1726, 245, 251, 252, 254, 255, 256, 257, 268, 271, 276, 276, 277, 278-280 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі № 133/815/18 відносно гр. ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. ст.247 КУпАП, в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів після проголошення.

суддя В.А.Воронюк

30.05.2018