Рішення № 74344772, 16.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2018 р.

Справа № 910/14043/17

За позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та

використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій

до Підприємства по утриманню житлового фонду Національної Спілки

художників України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київська організація Національної спілки художників України

про стягнення 442 256,15 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.,

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства по утриманню житлового фонду Національної Спілки художників України про стягнення 442 256,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов’язань зі сплати орендної плати та відшкодування земельного податку за договором оренди від 24.06.2011 р.

Ухвалою суду від 01.11.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.11.2017 р.

21.11.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 22.11.2018 р. продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 06.12.2017 р.

05.12.2017 р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав припинення з 24.01.2017 р. договору оренди від 24.06.2011 р.

У судовому засіданні 06.12.2017 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.12.2017 р. оголошувалась перерва до 20.12.2017 р.

Ухвалою від 20.12.2017 р., у зв’язку з набранням з 15.12.2017 р. чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", у справі призначено підготовче засідання на 10.01.2018 р.

03.01.2018 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про витребування доказів.

09.01.2018 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі Київську організацію Національної спілки художників України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

10.01.2018 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 10.01.2018 р. залучено до участі у справі Київську організацію Національної спілки художників України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; витребувано від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" інформацію про суб’єкта споживача послуг водопостачання за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 34-В, за період з 24.01.2017 р. по 01.07.2017 р., відкладено підготовче засідання на 07.02.2018 р.

29.01.2018 р. від третьої особи надійшли пояснення по справі, у яких третя особа підтримала відзив відповідача та заперечила проти позову.

01.02.2018 р. від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшла інформація на виконання ухвали суду від 10.01.2018 р.; згідно якої у ПАТ "АК"Київводоканал" не зареєстровано будь-якого суб’єкта як споживача послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 34-В.

05.02.2018 р. від відповідача надійшла заява про огляд веб-сайту Київської міської ради.

05.02.2018 р. від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 07.02.2018 р. продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 14.03.2018 р.

06.03.2018 р. від позивача надійшла заява про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України у розмірі 412 310,36 грн., та заборгованість зі сплати компенсації витрат за користування земельною ділянкою у розмірі 27 694,29 грн.

14.03.2018 р. від відповідача надійшли заперечення проти заяви про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 14.03.2018 р. прийнято заяву позивача про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог, відкладено підготовче засідання на 28.03.2018 р.

28.03.2018 р. від позивача надійшли пояснення заперечення проти заяви про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 28.03.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2018 р.

13.04.2018 р. від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання заперечень з урахуванням зміни підстави позову та заперечення від 12.04.2018 р.

Судове засідання 17.04.2018 р. не відбулось у зв’язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному з 16.04.2018 р. 24.04.2018 р.

24.04.2018 р. від третьої особи надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.04.2018 р. викликано учасників справи у судове засідання з розгляду справи по суті на 16.05.2018 р.

У судовому засіданні 16.05.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні 16.05.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.06.2011 р. між Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (позивач, Орендодавець) та Підприємством по утриманню житлового фонду Національної Спілки художників України (відповідач, Орендар) укладено договір оренди (надалі – Договір) (т.2, а.с.8-15).

Відповідно до п. п. 1.1., 2.1. – 2.4. Договору, Орендодавець на підставі рішення Київради від 28.08.2008 року № 93/93, враховуючи пункт 10.1. Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва, передає, а Орендар приймає в оренду нежитлові приміщення будинку за адресою: Андріївський узвіз. 34-В. загальною площею 409, 9 кв. м - під майстерні художників. Об'єктом оренди є нежитлові приміщення будинку за адресою: Андріївський узвіз. 34- В. загальною площею 409, 9 кв. м, згідно з викопіюваннями поповерхових планів, що складає невід’ємну частину цього Договору. Вартість об’єкта оренди згідно із затвердженим звітом про експертну (незалежну) оцінку Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 21.06.2011 року, становить 5 967 662 грн. (п’ять мільйонів дев’ятсот шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві гривни ). Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його Орендареві, його склад, зазначається в акті технічного стану об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього Договору. Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій.

Пунктами 3.1. – 3.6. Договору сторони встановили, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, та на дату підписання Договору становить 21 грн.42 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною цього Договору та на дату підписання Договору, що в цілому складає 8781 грн. 59 коп. (за 50 кв.м. - в межах витрат на утримання, що становить 48 грн. 72 коп., за 359,9 кв.м. - 2%, що становить 8732 грн. 87 коп.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Зобов’язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

21.06.2011 р. сторонами підписано акт прийому-передачі нежилих приміщень (т.2., а.с.16-17) по Договору оренди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. у справі №910/11785/16 за неналежне виконання умов Договору оренди:

- стягнуто з Підприємства по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України на користь Київського науково-медичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій пеню у розмірі 11 234 грн. 06 коп.; 3 % річних у розмірі 1994 грн. 24 коп.; інфляційні втрати у розмірі 12 092 грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 134 грн. 00 коп.;

- розірвано договір оренди на використання нежитлових приміщень будинку-пам’ятки за адресою: Андріївський узвіз, 34-В від 21 червня 2011 року, укладений між Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій та Підприємством по утриманню житлового фонду Національної Спілки художників України;

- виселено Підприємство по утриманню житлового фонду Національної Спілки художників України з нежитлових приміщень загальною площею 409,9 кв.м. у будинку за адресою; Андріївський узвіз, 34-В у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2016 р. у справі №910/11785/16 залишено без змін.

Таким чином, вказане рішення набрало законної 24.01.2017 р.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Як зазначає позивач, відповідачем після розірвання Договору не виконано обов’язку із повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, і станом на час розгляду даної справи відповідач продовжує безпідставно користуватись майном позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відтак, позивачем нараховано неустойку на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України у загальному розмірі 412 310,36 грн. (за період з 01.02.2017 р. по 31.12.2017 р.).

Відповідач, заперечуючи проти таких позовних вимог, зазначає, що він припинив користування спірним майном, проте позивач не виконав зобов’язань з підписання акту приймання-передачі майна з оренди.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.07.2017 р. відповідач надав позивачу 2 примірника акту приймання-передачі нежитлових приміщень після оренди із супровідним листом вих. №45 від 25.07.2017 р. (т.1., а.с.151). Проте, оформлений примірник акту позивач відповідачу не повернув, відповіді щодо причин не підписання акту не надав.

03.08.2017 р. відповідач через канцелярію позивача надав йому лист вих. №49 від 02.08.2017 р. (т.1., а.с.152,153), у якому вимагав припинити порушення та забезпечити негайне оформлення та повернення примірнику передавального акту.

Позивач направив відповідачу лист вих. № 060/51-670 від 07.08.2017 p. (т.1., а.с.154), у якому зазначив, що договором не визначено термін на протязі якого Орендодавець повинен повернути підписаний акт приймання-передачі; форма наданих актів суттєво відрізняються від акту-приймання передачі, які є додатками до Договору; та зазначив, що повернення до розгляду питання щодо підписання актів приймання-передачі буде здійснено після складання акту візуального огляду, визначення загального стану приміщень.

14.08.2017 р. за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 34- в, відповідач отримав проект Акту технічного стану пам’ятки культурної спадщини від 11.08.2017 р. (т.1, а.с.155-157).

Проте, після проведення огляду майна позивач не вчинив дії щодо підписання акту приймання-передачі та другий примірник відповідачу не повернув.

У подальшому позивач звернувся до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ із заявою про примусове виконання наказу господарського суду м. Києва по справі №910/11785/16 від 15.02.2017 р.

24.07.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54345521 з виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/11785/16 від 15.02.2017 р. (т.1, а.с.59).

07.09.2017 р. державним виконавцем було складено вимогу та винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ від 07.09.2017 р. за виконавчим провадження № 54345521 (т.1., а.с. 160, 161), згідно яких виконавець призначив дату виконання наказу на 19.09.2017 р.

Під час виконання рішення державним виконавцем було встановлено, що відповідач за вищевказаною адресою не знаходиться, про що, на підставі частини восьмої статті 66 Закону України «Про виконавче провадження», був складений акт від 19.09.2017 р. (т.1., а.с.162).

27.09.2017 p. Державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження № 54345521 з підстав того, що боржником (відповідачем) рішення фактично виконано у повному обсязі згідно з виконавчим документом, до моменту пред’явлення стягувачем наказу № 910/11785/16 господарського суду м. Києва на виконання (т.1., а.с.163).

Таким чином, матеріалами справи належними і допустимими доказами підтверджується виконання відповідачем зобов’язань з виселення з орендованого приміщення, до 19.09.2017 р.

При цьому, відповідач та третя особа зазначають, що після виселення відповідача зі спірного приміщення, його займають окремі фізичні особи-художники, які вчиняють дії з оформлення договорів оренди на користування майном, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: листи від 28.03.2017 р., 03.04.2017 р. (т. 2, а.с. 78-80), лист від 27.11.2017 р. (т. 2, а.с. 149-151), витяг з протоколу №5 засідання комісії Київради від 15.03.2017 р. (т. 2, а.с. 185-188).

З урахуванням зазначених обставин, суд зазначає наступне.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Судом встановлено, що 26.07.2017 р. відповідач надав позивачу 2 примірника акту приймання-передачі нежитлових приміщень після оренди із супровідним листом вих. №45 від 25.07.2017 р., тобто, вчинив належні дії з виконання власних зобов’язань щодо повернення майна, проте, позивач примірник акту не підписав та відповідачу не повернув.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце прострочення позивачем зобов’язань з прийняття звільнених відповідачем приміщень.

При цьому, у матеріалах справи не містяться докази на підтвердження конкретної дати виселення відповідача з орендованого нерухомого майна, у зв’язку з чим, враховуючи лист відповідача вих. №45 від 25.07.2017 р. та інформацію, вказану в Акті державного виконавця від 19.09.2017 р. та постанові від 27.09.2017 p. ВП № 54345521, суд дійшов висновку про те, що датою виконання відповідачем зобов'язання з повернення приміщення слід вважати 01.08.2017 р.

Відтак, суд погоджується з доводами і вимогами позивача про те, що відповідачем здійснювалось користування нерухомим майном після розірвання договору оренди до 01.08.2017 р., у зв’язку з чим підлягає стягненню з відповідача неустойка згідно ст. 785 ЦК України у розмірі 224 896,56 грн., розрахована відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.02.2017 р. по 01.08.2017 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 27694,29 грн. компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на підставі ч. 1 ст. 796 ЦК України та ст. 797 ЦК України.

Проте, суд відмовляє у задоволенні таких вимог з підстав того, що нарахування компенсації витрат за користування земельною ділянкою здійснюється за час користування майном на підставі договору оренди, і не підлягає нарахуванню після розірвання такого договору.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача 224 896,56 грн. неустойки. У задоволенні решти вимог належить відмовити з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства по утриманню житлового фонду Національної Спілки художників України (м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 21; код ЄДРПОУ 32455477) на користь Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; код ЄДРПОУ 21507625) 224 896 (двісті двадцять чотири тисячі вісімсот дев’яносто шість) грн. 56 коп. неустойки та 3 373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 45 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.05.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна