Рішення № 74344261, 25.04.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2018 м. Харків Справа № 905/2596/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 905/2596/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛМІ» (84400, Донецька обл., м. Красний Лиман, вул. Чапаєва, буд. 20-В)

про стягнення 57 794,69 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №7715-К-О від 27.12.2016р.,

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «ВОЛМІ» (із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. №4791/18 від 03.03.2018р.) 57 794,69 грн., з яких 9 998,91 грн. – заборгованість по кредитом, 21 604,31 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 26 191,47 грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 26.06.2013р. в частині повернення кредитних коштів, які надані позивачем за послугою «Гарантований платіж», та сплати процентів за користування кредитними коштами.

15.01.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

06.03.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження до 16.04.2018р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання позивача за вх. № 5109/18 від 06.03.2018р.

26.03.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.04.2018р.

Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2018р. підтримав позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд їх задовольнити. Водночас, представник позивача надав до суду заяву за вх. № 8566/18 від 25.04.2018р. про залучення до матеріалів справи банківських виписок за період з 25.07.2013р. по 21.02.2018р., які відображають розмір заборгованості за кредитом та процентами. Вказана заява позивача задоволена господарським судом та банківські виписки за період з 25.07.2013р. по 21.02.2018р. залучені до матеріалів справи на підставі ст. 207 ГПК України.

Відповідач у судові засідання як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті не з'явився, відзив на позов у встановлений судом строк не надав. При цьому про дату, час і місце судових засідань відповідач повідомлявся належним чином шляхом надіслання на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судових ухвал від 15.01.2018р., від 13.02.2018р., від 06.03.2018р., які повернуті до господарського суду з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання». Ухвала суду від 26.03.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.04.2018р. також надіслана на юридичну адресу відповідача, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці ухвали та список №1146 згрупованих відправлень рекомендованих листів від 04.04.2018р.

Отже, із врахуванням закінчення 25.04.2018р. строку розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 25.04.2018р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

26.06.2013р. ТОВ «ВОЛМІ» (клієнт, відповідач) звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» (банк, позивач) із заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку.

Клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті банка www.pb.ua), Тарифами банку, які разом з анкетою складають договір банківського обслуговування, та зобов’язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку – договорі обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Вказана заява підписана електронними цифровими підписами клієнта та банка.

Розділом 3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг (далі «Умови та Правила») регламентовано порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Згідно з пп.3.2.2.1 Умов та Правил банк при наявності вільних коштів зобов’язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (далі – «гарантований платіж» або «заявка»), в обмін на зобов’язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі – «кредит») надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому (гарантованим платежам), термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, і які можуть бути змінені або скасовані позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет – клієнт – банк «Приват24»), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених в заявці.

Відповідно до пп.3.2.2.2 Умов та Правил термін повернення кредиту вказаний у заявці. Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. У випадку, якщо термін виконання гарантованого платежу був скорочений одержувачем без узгодження із клієнтом (відповідно до п.3.1.1.74), то термін повернення кредиту вважається не зміненим. Клієнт погашає заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту.

За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструмента в розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструмента сплачується клієнтом у дату надання в банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016р.), та починаючи з 01.02.2016р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016р.). У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 і більше відсотків, сторони на дату укладення даного договору погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру відсотків за користування кредитом не повинне перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщає для клієнта одним з наступних способів: у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв’язку банку й клієнта – системи Інтернет-клієнт-банк «Приват24», повідомленні на email, sms-повідомлення на останні відомі банку номера телефонів/адреси email, надані банку при ідентифікації й актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Погоджений сторонами змінений розмір відсотків за користування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення способом, визначеним цим пунктом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків. У випадку не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31-й день – заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016р.), і відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016р.).

У випадку, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку здійснювати списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок невикористаних коштів по «кредитному ліміту на розрахунковому рахунку», подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1 даних «Умов і Правил».

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків і комісій здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків, не враховується. (пп. 3.2.2.9.10, 3.2.2.9.11 Умов та Правил).

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов’язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.27.2 цього договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого п.3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (пп.3.2.2.10.1 Умов та Правил).

Згідно пп.3.2.2.10.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов’язань, передбачених п.п.3.2.210.1-3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано клієнтом.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного або електронного-цифрового підпису всіма його сторонами. (пп.3.2.2.11.1 Умов та Правил).

На виконання заяви відповідача та Умов та Правил позивачем відкрито відповідачу поточний рахунок № 26005053603514.

Згідно з довідкою банку від 05.10.2017р. № 08.7.0.0.0/171005175451 відповідачу встановлені наступні кредитні ліміти: 25.07.2013р. – 10 000 грн., 15.11.2013р. – 15 000 грн., 23.12.2013р. – 10 000 грн., 25.12.2013р. – 12 500 грн., 30.12.2013р. – 10 000 грн., 19.02.2014р. – 23 178 грн., 25.02.2014р. – 10 000 грн., 23.05.2014р. – 9 998,91 грн., 20. 06.2014р. – 0,00 грн.

08.04.2014р. через систему інтернет-клієнт-банк Приват 24 відповідач звернувся до позивача із заявкою № 24 на гарантований платіж (доручення на договірне списання) про здійснення платежу в розмірі 10 000 грн. за рахунок кредитних коштів. Згідно з вказаною заявкою отримувачем коштів є ПФГ ДСІ ТОВ, номер рахунку 26003053604849, призначення платежу - «Оплата за деталей згідно рах. № 5 від 04.04.2014 у сумі 8 333,33 грн., ПДВ – 20 % 1 666,67 грн.», датою зарахування коштів – 18.04.2014р., терміном повернення кредиту – 18.04.2014р.

08.04.2014р. позивачем проведено гарантований платіж, ініційований відповідачем, та зараховано на рахунок останнього кошти в розмірі 10 000 грн. з подальшим перерахуванням на рахунок № 26003053604849, що підтверджується банківською випискою за період з 25.07.2013р. по 21.02.2018р. та повідомленням банку про підтвердження про переказ коштів.

Між тим, у строк, встановлений договором, відповідачем не повернуто позивачу кредитні кошти, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за кредитом становить 9 998,01 грн. (з урахуванням списання позивачем 18.04.2014р. грошових коштів в розмірі 1,09 грн. в рахунок погашення заборгованості).

За користування кредитом відповідачу нараховані відсотки за період з 18.04.2014р. по 21.02.2018р., загальний розмір яких становить 21 604,31 грн. (із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. №4791/18 від 03.03.2018р.).

За порушення відповідачем термінів повернення кредиту, зобов’язань по сплаті відсотків за користування кредитом, позивачем нараховано пеню за період з 01.08.2014р. по 21.02.2018р. в розмірі 26 191,47 грн. (із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. №4791/18 від 03.03.2018р.).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, позивач надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, що зазначаються в заявці на договірне списання («гарантований платіж»), в обмін на повернення відповідачем кредиту, сплату відсотків та винагороди. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідач не виконав своїх зобов’язань та не повернув позивачу кредитні кошти як у строк, вказаний у заявці відповідача, так і після спливу 30 днів після настання терміну повернення кредиту (пп. 3.2.2.2 Умов та Правил), у зв’язку з чим станом на 21.02.2018р. борг відповідача по кредиту становить 9 998,91 грн.

Також, відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого борг по відсоткам, що нараховані відповідачу з 18.04.2014р. по 21.02.2018р., становить 21 604,31 грн.

При цьому, жодних заперечень щодо наявності боргу по кредиту та відсоткам, а тим більше доказів, що спростовують його наявність, відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення боргу за кредитом та відсотками за користування кредитом, а отже і про їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконано грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

В силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У пп.3.2.2.10.1 Умов та Правил встановлено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов’язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.27.2 цього договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого п.3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно пп.3.2.2.10.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов’язань, передбачених п.п.3.2.210.1-3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано клієнтом.

Водночас, Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

На виконання абз. 3 п.5 ст. 11 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р., № 1275-р від 02.12.2015р. затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Красний Лиман Донецької області, де здійснює свою господарську діяльність відповідач, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Отже, враховуючи наявність заборони нарахування пені на основну суму заборгованості по кредитним зобов’язанням з 14.04.2014р., господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за період з 01.08.2014р. по 02.02.2018р. в сумі 26 191,47 грн., а отже і про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛМІ» (84400, Донецька обл., м. Красний Лиман, вул. Чапаєва, буд. 20-В, код ЄДРПОУ 38445878) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 9 998 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 91 коп. заборгованості по кредиту, 21 604 (двадцять одна тисяча шістсот чотири) грн. 31 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 963 (дев’ятсот шістдесят три) грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 07 травня 2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва