Ухвала суду № 74343840, 11.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12502/18

Провадження №1-кс/760/6772/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сергієнко Г.Л., при секретарі Слепусі О.П., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Самченко І.В., адвоката Гребенника М.О., підозрюваного ОСОБА_3, перекладача Донадзе М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду міста Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Сардаряна А.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Самченко І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, уродженця м.Горі, Республіка Грузія, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання та реєстрації на території України, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні за №12017100090005107 від 09.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Сардаряна А.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Самченко І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Клопотання обгрунтовується тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 09.05.2018 року, приблизно о 15 год. 40 хв., перебуваючи неподалік входу до Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, біля автомагістралі, побачив на дорозі автомобіль марки "Мерседес-Бенз" з д.н.з НОМЕР_1, який щойно припаркувався, та в якому знаходився водій ОСОБА_7 з пасажирами і збирався виходити з авто. При цьому, вікно зі сторони водія було наполовину відкрите, а через лобове скло ОСОБА_3 побачив мобільний телефон, належний ОСОБА_7, який знаходився у автомобільному тримачі для мобільних телефонів, який був прикріплений з лівої сторони керма. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою збагачення за рахунок майна ОСОБА_7

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_3, озирнувшись навколо та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, а потерпілий ОСОБА_7 вийшов з автомобіля та відволік свою увагу вигрузкою валіз з багажника автомобіля, підійшов до дверей водія, непомітно для потерпілого, просунув свою праву руку через відкрите скло вікна та взяв з автомобільного тримача мобільний телефон марки «ImSmart C501» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 та ІМЕІ 2: НОМЕР_3, в корпусі чорного кольору, вартістю 2000 гривень, який знаходився в шкіряному чохлі-книжечці чорного кольору, вартістю 200 гривень, в середині телефону знаходились сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку грошові кошти були відсутні та картка пам'яті марки «Transend 32 Gb», вартістю 300 гривень. Після чого, ОСОБА_3 поклав собі викрадений ним мобільний телефон в праву кишеню джинсів, тим самим таємно викрав чуже майно і швидко зник з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Як зазначається, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_3, підтверджується зібраними на початку досудового розслідуваннями доказами:

- протокол прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_7;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_7;

- протоколами допиту свідків;

- протоколом затримання ОСОБА_3;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Як вказується в клопотанні, існують достатні підстави для встановлення таких ризиків як переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, впливу на потерпілого та свідків з метою зміни показів, перешкоджання розслідування кримінального провадження іншими діями. Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_3 не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити в цілому та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник Гребенник М.О. проти задоволення клопотання заперечували, стверджували про необґрунтованість підозри та ризиків, заявлених у клопотанні, просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, вчинення крадіжки за обставин, викладених у клопотанні, не заперечували.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши показання сторін, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження за №12017100090005107 від 09.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

Відповідно до чч.1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_3 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7;

- протокол огляду місця події;

- протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_3;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_7;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3

Слідчий суддя вважає також доведеним, що стосовно ОСОБА_3 існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 врахувати, що він не заперечував факт викрадення ним мобільного телефону за обставин, викладених у клопотанні, що фактично потерпілому ОСОБА_7 не було завдано матеріальної шкоди, оскільки йому було повернуто викрадений мобільний телефон, підозрюваний має родичів на території України, які володіють на праві власності будинком в м.Буча Київської обл., а також відсутність судимостей у ОСОБА_3

Згідно з чч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:

- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

- зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_3 не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, отже, вважає обгрунтованим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, - заставу.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При цьому, розмір застави, як це передбачено чч. 4 і п.1ч.5 ст. 182 КПК України, визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, він визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлюючи розмір застави щодо підозрюваного, слідчий суддя, крім вищевказаного, вважає необхідним врахувати таку обставину кримінального правопорушення, що викрадення майна було вчинено вдень, у такому багатолюдному місці як залізничний вокзал м.Києва, що значно підвищувало ризик викриття ОСОБА_3 іншими особами, проте не стало перешкодою для вчинення крадіжки, а також те, що ОСОБА_3 не має ані реєстрації, ані постійного місця проживання в Україні.

Тому, cлідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва, слідчому, прокурору.

У зв'язку з цим слідчий суддя покладає на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати за вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із м.Києва, м.Бучі, Київська обл., без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.176-178, 182, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, уродженця м.Горі, Республіка Грузія, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання та реєстрації на території України, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 35 240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва, слідчому, прокурору.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, строком на два місяці, до 11.07.2018 р. включно, обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

-носити електронний засіб контролю.

-прибувати за вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із м.Києва, м.Бучі, Київська обл., без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;

Звільнити підозрюваного з-під варти в залі суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, до Солом'янського районного суду м.Києва. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7ст.194КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Самченко І.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Сл ідчий суддя Сергієнко ГЛ.