Ухвала суду № 74343681, 24.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7814/18

1-кс/755/2878/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "24" травня 2018 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. при секретарі Чернюшок М.І., за участю слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Майбороди О.В., прокурора Щебетуна Ю.В., захисника Трепака В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Меліоративне, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого (зі слів),-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження № 12018100040004986 від 22.05.2018 р. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивоване тим, що 22.05.2018 року, приблизно о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебували за адресою: м. Київ, Дарницький бульвар, 15, де в цей час біля останнього під'їзду будинку № 15 по бульвару Дарницькому, проходила потерпіла ОСОБА_5

В цей час, у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що їх дії носять відкритий характер, ОСОБА_3 вступив в злочинну змову з ОСОБА_4, при цьому розподіливши між собою злочинні ролі, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, відповідно до яких ОСОБА_3 повинен був спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження викриття злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_4 безпосередньо мав відкрито заволодіти чужим майном.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 підійшов до потерпілої ОСОБА_5, обравши об'єктом злочинного посягання майно потерпілої, а саме золотий ланцюжок, який знаходився на шиї останньої, та відкрито шляхом ривку зірвав частину вищевказаного золотого ланцюжка, оскільки частина золотого ланцюжка залишилися на шиї потерпілої.

У подальшому, ОСОБА_4 побіг в сторону вулиці Шалет, а за ним в слід побіг ОСОБА_3, який спостерігав під час вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за навколишньою обстановкою. В ході руху з місця вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 почав переодягатися, з метою приховування своїх злочинних дій від сторонніх осіб, а саме зняв з себе кофту сірого кольору, яку разом із частиною золотого ланцюжка потерпілої, поклав до рюкзака чорного кольору, який знаходився за спиною ОСОБА_3, взявши звідти кофту зеленого кольору, яку одягнув на себе в ході втечі з місця скоєного кримінального правопорушення.

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

У клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з тим, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі у зв'язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на потерпілу та свідків, а також вчинити інше правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку підозрюваного суд вважає, що клопотання є обґрунтованим, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3, покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_3, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_3, може незаконно впливати на потерпілу та свідків є те, що підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_3, може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку, а також те, що раніше вчиняв аналогічні злочини проти власності.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3, може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відсутність у нього постійного місця роботи та навчання, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров`я.

Під час проведення досудового розслідування, не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_3, не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Суд при обранні запобіжного заходу враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного, який раніше судимий (зі слів), постійної роботи не має, не одружений.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначає розмір застави згідно ч.5 ст.182 КПК України, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у межах, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 184, 193-196, 206 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Майбороди О.В. - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України на 60 днів - до 13 год. 25 хв. 20 липня 2018 року.

Визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні - вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - що становить на момент винесення ухвали - 140 960 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р - 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим у провадженні.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення

застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджую внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3 що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її

проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя