Ухвала суду № 74342887, 24.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2718/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Підпалий В.В.

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Парсамян А.А.

за участю:

прокурора Вакарова Д.В.

захисників Боярської М.М., Хахіної Є.В., Чевгуз В.С.

підозрюваної ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги захисників Хахіної Є.В. та Чевгуз В.С. і Чевгуз М.В., які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 травня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В.та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.06.2018 року, із визначенням застави у сумі 19 000 000 (дев'ятнадцять мільйонів) грн. щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, з вищоюосвітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної, та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники Хахіна Є.В. та ЧевгузВ.С. і Чевгуз М.В., які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 подали апеляційні скарги.

Так, захисник ХахінаЄ.В.в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про те, що слідчим суддею застосовано до підозрюваної непомірно велика сума застави, виключність випадку необґрунтовано. Додає про відсутність документів на підтвердження наявності у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення.

Також апелянт вказує на те, що розмір матеріальної шкоди зазначеної у клопотання слідчого не відповідає дійсності. Додає, що підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалась, заміжня, пенсіонерка з 2014 року, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я, є немолодою людиною, має незадовільний стан здоров'я.

Крім того, адвокат зазначає, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведені, не мають обгрунтування, суперечать логіці. Додає, що кримінальне провадження підслідне НАБУ, а матеріали клопотання є не недопустимими доказами, оскільки не містять даних про шлях отримання ухвал про отримання тимчасового доступу до документів, постанови про призначення експертизи. Крім того, вказує, що протоколи допитів підозрюваної і осіб є також недопустимими доказами.

Також захисник зазначає про недоведеність того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Додає про відсутній склад злочину в діях підозрюваної та відсутність попередньої змови групою осіб. Стверджує, що слідчим суддею при розгляді клопотання додано ризик спотворення речей та документів, посилання на який відсутнє у клопотанні.

Далі в апеляційній скарзі адвокат вказує на дотримання підозрюваною вимог слідчого щодо явки до нього протягом більше ніж 6 місяців. Додає, що грошові кошти АК «Укргазбанк» не знаходились у віданні ОСОБА_4, стороною обвинувачення не доведено того, що підозрювана відповідала за бухгалтерський облік, не була наділена правомочністю по розпорядженню коштами банку з метою видачі кредитів. Апелянт вказує на відсутність розтрати грошових коштів, навпаки у результаті укладення угод підписаних ОСОБА_4 банк зменшив свої збитки та зазначає, що при підписанні договорів підозрювана виконувала свої посадові обов'язки, у діях підозрюваної відсутнє протизаконне діяння, а ризики неналежної поведінки підозрюваної спростовуються тим, що підозрювана не може ні на кого впливати, оскільки доказова база для слідства вже сформована, відсутність вчиненого злочину, оскільки у справі відсутній вирок, органом досудового слідства при обґрунтуванні ризиків не зроблено жодні посилання на матеріали справи.

Крім того, кримінальне провадження розпочате без заяви потерпілої особи та за відсутності доказів того, що підозрювана своїми діями завдала шкоду державним інтересам. Додає, що депутатське звернення не є заявою потерпілої особи.

У підсумку апелянт вказує про відсутність безоплатного витрачання грошових коштів та відсутність поліпшення майнового становища позичальника

Захисники Чевгуз В.С. і ЧевгузМ.В.,які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 в поданій апеляційній скарзі просять ухвалу слідчого судді змінити, посилаючись на її незаконність, постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваної, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, щоапеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42016000000001183, відомості про яке 05.05.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

24.04.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакаровим Д.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

02 травня 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва дане клопотання задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.06.2018 року, із визначенням застави у сумі 19 000 000 (дев'ятнадцять мільйонів) грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї такого обмежувального заходу, як тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є доведеними.

Посилання апелянта на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність доказів причетності підозрюваної до інкримінованого кримінального правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваною інкримінованого кримінального правопорушення. Такі дані містяться зокрема у листах та документах ТОВ «Укрконцепт» та АБ «Укргазбанк», вилученими під час здійснення досудового розслідування, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 22.05.2017, протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 13.09.16, висновку експерта КНДЕКЦ від 18.04.17, протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 20.10.17, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 18.10.16, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 04.04.18, протоколі допита свідка ОСОБА_13 від 28.03.18, протоколі допита свідка ОСОБА_14 від 06.04.18, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 11.10.17, протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 06.04.2018, висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №14710/16-42 від 10.10.2016, висновку експерта №15 за результатами проведення судової оціночно- будівельної експертизи від 20.06.2017, висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від №179/17-45 від 06.01.2016, висновку комісійної судової-економічної експертизи №27/03/17-2 від 27.03.2017, висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 20007/20008/17-45/5702-5705/18-45, висновком експерта №8-4/2245 від 17.11.2017.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Посилання сторони захисту на відсутність попередньої змови групою осіб, слід визнати передчасними, оскільки оцінка даним обставинам буде дана судом при розгляді справи по суті, оскільки на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваної ОСОБА_4

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження праваОСОБА_4 на свободу, у зв'язку із чим вимоги апеляційних скарг щодо відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України на недоведеність того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для їх запобіганням, слід визнати непереконливими.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_4 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається сторона захисту в апеляційних скаргах.

Посилання сторони захисту на те, що підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалась, заміжня, пенсіонерка з 2014 року, є немолодою людиною, не свідчить про помилковість оскаржуваного судового рішення, оскільки слідчим суддею були досліджені ці відомості та враховані при постановленні ухвали. Апеляційний суд погоджується з таким рішенням, оскільки наведені обставини не свідчать про можливість запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки шляхом застосування меш суворого запобіжного заходу.

Доводи захисників стосовно незадовільного стану здоров'я підозрюваної ОСОБА_4, заслуговують на увагу, проте не можуть бути підставою для скасування застосованого запобіжного заходу, оскільки відсутні відомості медичного характеру про неможливість перебування підозрюваної в умовах слідчого ізолятора, а запобігання ризикам неналежної процесуальної поведінки неможливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Доводи апеляційних скарг в частині того, що дане кримінальне провадження підслідне НАБУ, слід визнати необгрунтованими, оскільки відповідно до постанови про визначення підслідності від 25.01.2018, проведення досудового розслідування даного кримінального провадження доручено Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

Вимоги апеляційних скарг в частині того, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам та доказам, що знаходяться в матеріалах доданих до клопотання, слід визнати необгрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

Твердження сторони захисту про те, що грошові кошти АК «Укргазбанк» не знаходились у віданні ОСОБА_4, стороною обвинувачення не доведено того, що підозрювана відповідала за бухгалтерський облік, не була наділена правомочністю по розпорядженню коштами банку з метою видачі кредитів, відсутність розтрати грошових коштів, те, що підозрювана при підписанні договорів виконувала свої посадові обов'язки, відсутність факту безоплатного витрачання грошових коштів, не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з урахуванням доданих ініціатором клопотання матеріалів на його обгрунтування, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Інші доводи апеляційних скарг, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_4 такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Так, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_4 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалась, заміжня, пенсіонерка, має сім'ю, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу у сумі, яка перевищує встановлені законом граничні межі та становить 700 000 (сімсот тисяч) гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім цього, постановляючи судове рішення слідчий суддя визначив строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 30.06.2018, тоді як строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на той момент обмежувався двома місяцями з дня повідомлення про підозру інших осіб у цьому кримінальному провадженні, а саме повідомлення про підозру ОСОБА_16 від 13.04.2018 року.

З урахуванням наведеного, термін дії ухвали має бути визначений до 13 червня 2018 року, але у будь-якому випадку не має перевищувати термін досудового розслідування.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого необхідно задовольнити частково, застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, та визначити підозрюваній заставу у сумі, яка перевищує встановлені законом граничні межі та становить 700 000 (сімсот тисяч) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників Хахіної Є.В. та Чевгуз В.С. і Чевгуз М.В., які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 травня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, та застосовано щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.06.2018 року, із визначенням застави у сумі 19 000 000 (дев'ятнадцять мільйонів) грн., - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13 червня 2018 року, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі, яка перевищує встановлені законом граничні межі та становить 700 000 (сімсот тисяч) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ. вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено о 17 годині 50 хвилин 30 травня 2018 року.

СУДДІ:

____ ___ _____

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.