Ухвала суду № 74342876, 21.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2408/2018 Головуючий у 1 інстанції Писанець В.А.

Категорія ст. 181 КПК України Доповідач Масенко Д.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Парсамян А.А.

за участю прокурора Нескородяного А.М.

захисника Русин О.Ю.

підозрюваної ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Нескородяного А.М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кожедуба Є.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК України,

та зобов'язано ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної, слідчий суддя вказав на те, що прокурором не доведено наявності вказаних у клопотанні слідчим ризиків та недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, прокурор відділу Генеральної прокуратури України Нескородяний А.М. подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби з 14 год. до 8 год. наступного дня, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчих та прокурорів, які здійснюють досудове розслідування про зміну місця своєї реєстрації чи проживання, утримуватись від спілкування з суддею Обухівського районного суду Київської області Морою Олегом Миколайовичем, колишнім керівником апарату вказаного суду ОСОБА_6 та заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА_7, не відвідувати Обухівський районний суд Київської області розташований за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 20, здати на зберігання слідчому свій паспорт та паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право виїзду з України, носити електронні засоби контролю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає про те, що судом у повному обсязі не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на висновки суду та вказує, що слідчим суддею неправильно застосовано положення Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку із чим ухвала слідчого судді є незаконною.

Також прокурор вказує на наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі, неодноразово викликалась стороною обвинувачення для проведення слідчих та процесуальних дій, проте без поважних причин на вказані виклики не з'являлась, вчинила інкримінований злочин за попередньою змовою з іншими особами, має вплив на свідків у даному кримінальному провадженні.

Крім того, прокурор зазначає про невиконання підозрюваною ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, через її неодноразову неявку до Вищої ради правосуддя. Додає, що зборами суддів Обухівського районного суду Київської області від 25.03.2014 року висловлено недовіру, позитивних даних, що характеризують суддю, під час дисциплінарного провадження не отримано та рішенням Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 року ОСОБА_2 звільнена з посади судді Обухівського районного суду Київської області.

Далі сторона обвинувачення звертає увагу суду на те, що у даному кримінальному провадженні зникли оригінали адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ст. 122-2 КУпАП, після їх передачі до приймальні голови Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_2, що, як зазначає прокурор, вказує на існування ризику знищення речей чи документів, оскільки процесуальний статус ОСОБА_2 змінився зі свідка на підозрюваного.

У підсумку сторона обвинувачення зазначає, що з урахуванням наявності у підозрюваної ОСОБА_2 двох дітей, до останньої необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника та підозрювану, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42017020000000033, відомості про яке 19.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України та ОСОБА_10, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України та за ознаками укриття вчинення тяжких кримінальних правопорушень та службової недбалості, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 367 КК України.

26.02.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК України та цього ж дня їй вручено письмове повідомлення про підозру.

Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кожедуб Є.М., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Нескородяним А.М. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби та зобов'язано ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім обставин, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд правильно виходив з того, що стороною обвинувачення не надано жодних належних та достатніх даних, які б вказували на наявність зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відсутність даних про перешкоджання з боку підозрюваної кримінальному провадженню, у тому числі шляхом неявки, недоведеність того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, суд при постановленні рішення, правильно врахував дані про особу підозрюваної, те, що вона раніше не судима, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, наявність стійких соціальних зв'язків.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги.

Твердження прокурора про наявність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до оскаржуваного судового рішення дані обставини враховані слідчим суддею при постановленні ухвали.

Крім того, погоджується колегія суддів і з позицією суду першої інстанції про відсутність достатніх даних про наявність у даному кримінальному провадження ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, з урахуванням того, що досудове розслідування триває з 2014 року, даних про перешкоджання підозрюваної кримінальному провадженню прокурором не наведено.

Твердження прокурора про те, що підозрювана неодноразово викликалась стороною обвинувачення для проведення слідчих та процесуальних дій, проте без поважних причин на вказані виклики не з'являлась, спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких ОСОБА_11 повісткою про виклик запрошено з'явитися 15.02.2017 року до Генеральної прокуратури України, для участі у допиті в якості свідка, проте, відповідно до листа ОСОБА_2, вказану повістку отримано останньою 24.02.2018 року, що унеможливило її явку, та про що повідомлено слідчого листом. Крім того, у матеріалах провадження наявні повістки про виклик ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України на 26.02.2018 та 27.02.2018 для проведення слідчих та процесуальних дій та рапорти слідчого Кождуба Є.М. про одночасне повідомлення ОСОБА_2 за допомогою відповідних програм на мобільний телефон, проте, відповідно до листа ОСОБА_2, остання повідомляє слідчого про свою неявку та відсутність у останньої статусу підозрюваної у розслідуваному кримінальному провадженні, що на переконання колегії суддів, не може вказувати на неодноразові неявки підозрюваної до слідчого, з урахуванням того, що кримінальне розслідування розпочате у 2014 році.

За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчий суддя, виходячи із норм Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, правомірно відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_2 та обґрунтовано зобов'язав ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам провадження.

Посилання прокурора на те, що застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з домашнім арештом, не зможуть в повній мірі забезпечити виконання органом досудового розслідування завдань кримінального провадження, слід визнати непереконливими, з урахуванням відсутності у матеріалах провадження даних про неналежну процесуальну поведінку підозрюваної в минулому та на даний час.

Посилання прокурора на факт звільнення підозрюваної ОСОБА_2 із займаної посади та те, що зборами суддів Обухівського районного суду Київської області від 25 березня 2014 року висловлено останній недовіру, не свідчить про помилковість оскаржуваного судового рішення, оскільки слідчим суддею були досліджені ці відомості та враховані при постановленні ухвали.

Посилання сторони обвинувачення на відсутність матеріалів адміністративних справ, як на підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не містить доказів вчинення таких дій підозрюваною, тому не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Твердження прокурора про те, що підозрювана ОСОБА_2 вчинила інкримінований злочин за попередньою змовою з іншими особами, не може бути враховано, оскільки на цій стадії кримінального провадження передчасними є висновки про вчинення особою кримінального правопорушення, крім того, такі висновки суперечать положенням ч. 5 ст. 17 КПК України.

З огляду на викладене, слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому вимоги апеляційної скарги прокурора щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді та неврахування усіх обставин, які підлягають оцінці, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 309, 310, 404-405, 407, 422 КПК України 2012 року, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кожедуба Є.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України Нескородяного А.М., - залишити без задоволення

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. Паленик І.Г.