Постанова № 74342702, 21.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/3404/2018 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.

760/18047/16-ц Доповідач-Чобіток А.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В. , Соколової В.В.

при секретарі: Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року позивач пред'явив позов до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, які прийняті судом просив визнати незаконним його звільнення на підставі наказу № 179/к від 22 вересня 2016 року з кадрових питань виданого ПАТ «НВП «Більшовик»; поновити його на роботі в ПАТ «НВП «Більшовик»; стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 22 вересня 2016 року до дати ухвалення рішення у справі.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він з 07 червня 1984 року перебував у трудових відносинах з «НВП «Більшовик», а з 01 липня 2015 року він працював на посаді заступника начальника відділу контролю якості та стандартизації готової продукції відповідно до наказу ПАТ «НВП «Більшовик» з кадрових питань № 122/к від 01 липня 2015 року.

09 березня 2016 року відповідачем йому було винесено догану згідно з наказом №37/к від 09 березня 2016 року про застосування дисциплінарного стягнення за допущений брак при виготовленні деталі.

04 липня 2016 року Наказом № 74 було створено інвентаризаційну комісію по прийому-передачі матеріальних цінностей заступником начальника відділу технічного контролю ОСОБА_2 начальнику цеху № 5 ОСОБА_4.

За результатами проведення інвентаризації 22 вересня 2016 року наказом № 179/к з кадрових питань його було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Вважає, що його звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства, оскільки він не був включений до складу інвентаризаційної комісії, а складений за її результатами інвентаризаційний акт підписаний лише двома членами комісії з п'яти і не затверджений керівником підприємства. Крім того договір про повну матеріальну відповідальність з ним було укладено в той час, коли він працював на посаді начальника цеху № 7 , з березня 2014 року він був переведений на іншу посаду, керівник підприємства був зобов'язаний забезпечити проведення передачі ввіреного йому майна іншій матеріально відповідальній особі, проте наказ про проведення такої інвентаризації був виданий лише в липні 2016 року, тобто через два роки після того, як позивач почав відповідати за іншу ділянку роботи, виконував інші трудові функції. Крім того згоду на його звільнення керівник підприємства отримав не у тієї профспілки, членом якої він був.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника відділу з готової продукції відділу контролю якості та стандартизації ПАН «НВП «Більшовик» на підставі наказу №179/к від 22.09.2016 року. Поновлено ОСОБА_2 з 22.09.2016 року на вказаній посаді та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 79247,92 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що ними було направлено подання до Первинної профспілкової організації ПАТ «НВП «Більшовик» про отримання дозволу на звільнення позивача. Посилається на ст. 43 КЗпП України в якій вказано, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника про або уповноваженого ним орган про прийняте рішення у письмовій формі у тридцяти денний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган профспілкової організації дав згоду на розірвання трудових правовідносин.

Отже, первинна профспілкова організація про звільнення ОСОБА_2 була повідомлена належним чином, жодної відмови щодо надання згоди на звільнення позивача не надавала, заперечень на звільнення позивача не надходило, а тому адміністрація ПАТ «НВП «Більшовик» прийняла відсутність письмової відповіді, як згоду профспілкової організації.

Крім того зазначає, що з боку підприємства не було порушень Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої Наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.1988 року, оскільки вказана Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами і організаціями за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів. Оскільки ПАТ «ВНП «Більшовик» не відноситься до жодної з перелічених категорії, то вказана Інструкція не регулює ніяких відносин у сфері діяльності ПАТ «ВНП «Більшовик».

Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надавався.

При розгляді даної справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з червня 1984 року перебував у трудових відносинах з ПАТ НВП «Більшовик».

З 20.08.2001 року позивач перебував на посаді начальника чавуноливарного цеху (Цех №7).

Під час перебування ОСОБА_2 на посаді начальника цеху №7 між ним та підприємством бувукладенийдоговір про повну матеріальну відповідальність.

Наказом №132/к від 03.03.2014 року ОСОБА_2 було переведено на посаду головного диспетчера планово-виробничого відділу (а.с. 13). Новий договір про повну матеріальну відповідальність не укладався.

З 01 липня 2015 року на підставі наказу №122/к позивач був переведений на посаду заступника начальника відділу контролю якості та стандартизації готової продукції, якане передбачала повної матеріальної відповідальності працівника.

06 березня 2016 року ОСОБА_2 було притягнуто да дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу №37/к, законність та обгрунтованість якого в межах даної справи не досліджувалась.

Наказом генерального директора ПАТ «НВП «Більшовик» від 04.07.2016 року була утворена інвентаризаційна комісія по прийому-передачі матеріальних цінностей (дільниці №7) ливарного цеху №5 від ОСОБА_2новопризначеній відповідальній особі начальнику ливарного цеху №5 ОСОБА_4.Комісії було доручено скласти відповідний акт за результатами інвентаризації та подати його на затвердження керівнику підприємства (а.с. 36).

До складу інвентаризаційної комісії ОСОБА_2включений не був.

Актомінвентаризаційної комісії по прийому-передачі матеріальних цінностей дільниці №7 ливарногоцеху № 5 ПАТ «НВП «Більшовик» від 14.07.2016 року , згідно з яким встановлена нестача обладнання, його компонентів. (а.с. 184)

Акт інвентаризаційної комісії по прийому-передачі матеріальних цінностей дільниці №7 ливарного цеху №5 ПАТ «НВП «Більшовик» від 14.07.2016 року , покладений в основу притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ст. 40 КЗпП України), згідно з наказом від 22.09.2016 №179/к. (а.с. 20).

Згоду на звільнення ОСОБА_2, який був членом Первинної профспілкової організації ПАТ «НВП «Більшовик», була отримана від об'єднаного профспілкового комітету ПАТ НВП «Більшовик», членом якої позивач не був та яка не входила до складу об'єднаного профспілкового комітету.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення останнього відбулось з порушенням норм трудового права, встановивши , що акт інвентаризації від 14.07.2016 року, який є основним документом, що начебто підтверджує наявність вини ОСОБА_2 у нестачі ввіреного йому обладнання, підписаний лише двома членами інвентаризаційної комісії з п'яти і не затверджений керівником підприємства всупереч наказу від 14.07.2016 року. Крім того судом першої інстанції взято до уваги, що первинна профспілкова організація відповідача не надавала згоду на звільнення позивача, який є членом останньої .

Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, Апеляційний суд міста Києва , який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складіколегії суддів вважає таке рішення суду законним та обґрунтованим, відповідним встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, висновків якого аргументи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У Постанові № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Крім того при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року за №879, зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.10.2014 року за № 1365/26142, затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, яке визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів та застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності ( п.п. 1,2).

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка ( п. 5 Положення).

Проведення інвентаризації є обов'язковим зокрема і у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні ( п. 7 Положення).

Розділом ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань встановлено вимоги щодо організації та основні правила проведення інвентаризації.

Так, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Встановлено, що Наказом генерального директора ПАТ «НВП «Більшовик» від 04.07.2016 року була утворена інвентаризаційна комісія по прийому-передачі матеріальних цінностей (дільниці №7) ливарного цеху №5 від ОСОБА_2 новопризначеній відповідальній особі начальнику ливарного цеху №5 ОСОБА_4. Головою комісії призначено КоваленкаІ.Б. - заступника генерального директора з питань комерційної діяльності, членами комісії : Андрушкевич І.В.- начальник адміністративно-господарського відділу; Гармаш М.М. - старший юрисконсульт; Вовк О.В. - заступник головного бухгалтера; Максимець П.І. - головний механік-заступник головного інженера. Наказано заступнику начальника відділу контролю якості та стандартизації ОСОБА_2 передати матеріальні цінності, а начальнику ливарного цеху № 5 ОСОБА_4 прийняти згідно з актом прийому-передачі. Комісії було доручено провести прийом-передачу матеріальних цінностей станом на 07.07.2016 року та скласти відповідний акт за результатами інвентаризації, який подати на затвердження керівнику підприємства (а.с. 36).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІПоложення про інвентаризацію активів та зобов'язань, інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) забезпечують додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов'язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації (п. 1 Розділу ІІ Положення) .

Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації ( п. 14 Розділу ІІ Положення).

Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв'язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Також бухгалтерська служба підприємства проводить перевірку всіх підрахунків у інвентаризаційних описах (актах інвентаризації). Виявлені помилки у цінах, таксуванні та підрахунках повинні бути виправлені й завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) і матеріально відповідальних осіб.

На останній сторінці інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) робиться відмітка про перевірку цін, таксування та підрахунки результату за підписами осіб, які проводили цю перевірку.

Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов'язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Вартість лишків і нестач цінностей в звіряльних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в регістрах бухгалтерського обліку ( п.18-20 Розділу ІІПоложення).

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації ( п.п. 1,2 Розділу IVПоложення) .

Згідно із ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовується власником до працівника за порушення трудової дисципліни.

Підставою для застосування до ОСОБА_2 стягнення у вигляді звільнення за порушення трудової дисципліни на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України став Акт інвентаризаційної комісії від 14.07.2016 року по прийому-передачі матеріальних цінностей дільниці №7 ливарного цеху № 5 ПАТ «НВП «Більшовик» (вибіркова інвентаризація окремих основних матеріальних активів), підписаний членами комісії Андрушкевич І.В. та Гармаш М.М., а також факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани 09.03.2016 року.

Як убачається з Акту інвентаризаційної комісії від 14.07.2016 року інвентаризаційної комісії прийому-передачі матеріальних цінностей дільниці №7 ливарного цеху № 5 ПАТ «НВП «Більшовик» (вибіркова інвентаризація окремих основних матеріальних активів), то він не відповідає Положенню про інвентаризацію активів та зобов'язань ні по формі, ні по суті, оскільки інвентаризація проведена лише двома членами інвентаризаційної комісії з п'яти; докази присутності при її проведенні ОСОБА_2 відсутні; акт підписано лише двома членами комісії.

Доказів того, що за результатами вказаної інвентаризації відповідачем складався протокол інвентаризаційної комісії, який затверджувався керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації, відповідачем не надано, як і доказів того коли саме був ознайомлений з Актом інвентаризації керівник підприємства. При цьому Акт інвентаризаційної комісії від 14.07.2016 року керівником ПАТ «НВП «Більшовик» не підписано. Посилань на звіряльні відомості даний Акт також не містить.

Крім того, статтею 149 КЗпП України, на власника або уповноважений ним орган до застосування дисциплінарного стягнення покладено обов»язок зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Системний та логічний аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що до застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення.Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Проте, матеріали справи містять лише два акти про відмову позивача від дачі письмових пояснень щодо неналежного зберігання майна від 13.07.2016 року та 04.08.2016 року , докази того, що відповідачем проводилось дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни, матеріали справи не містять.

Таким чином підстави вважати , що ПАТ «НВП «Більшовик», виконуючи обов'язки власника або уповноваженого ним органу, при винесенні вищевказаного наказу діяв в межах законодавства про працю , відсутні.

Отже, оцінивши наказ № 179/к від 22 вересня 2016 року про звільнення позивача, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про його незаконність та необґрунтованість, зважуючи і на те , що при накладанні стягнення вина ОСОБА_2, ступінь тяжкості вчиненого проступку , наявність чи відсутність заподіяної ним шкоди, зважаючи на те, що договір про повну матеріальну відповідальність , який до речі не містить дати його укладання, ним укладався як заступником начальника цеха № 7 ( з 01 липня 2015 року позивач займав посаду заступника начальника відділу контролю якості та стандартизації готової продукції), а інвентаризація проводилась на дільниці № 7 ливарного цеху № 5 , обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника, відповідачем навіть не з'ясовувались .

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що застосування заходів дисциплінарного стягнення є правом, а не обов'язком власника (роботодавця).

Крім того, за правилами ч.1 ст. 43 КЗпП України,розірвання трудового договору з підстав передбачених пунктами 1,2-5,7статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу(профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття.

Встановлено та не заперечується відповідачем , що ОСОБА_2 був членом первинної профспілкової організації ПАТ «НВП «Більшовик».

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

З матеріалів справи убачається, що 22.09.2016 року до профспілкового комітету ПАТ «НВП «Більшовик», за підписом голови правління останнього ОСОБА_3, було подано подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 за п. 3 ст. 40 КЗпП України ( а.с. 170).

У цей же день, 22.09.2016 року Об'єднаний профспілковий комітет ПАТ «НВП «Більшовик» надав згоду на звільнення ОСОБА_2 ( а.с. 169).

З наведеного вбачається, що подання про звільнення позивача було розглянуто не первинною профспілковою організацією, членом якої був ОСОБА_2, без повідомлення останнього в день отримання подання, що є порушенням ч. 1 ст. 43 КЗпП України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Наведене спростовує аргумент апеляційної скарги про те, що профспілковий комітет підприємства в порушення ст.43 КЗпП України та ст. 39 Закону України «Про професійні спілки,їх права та гарантії діяльності» не повідомив роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття і у разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору, а тому директор підприємства правомірно видав наказ про звільнення позивача.

Посилання відповідача про те, що суд безпідставно послався на Інструкцію з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої Наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.1988 року, оскільки вона не регулює ніяких відносин у сфері діяльності ПАТ «ВНП «Більшовик», яке не є бюджетною установою, на увагу не заслуговує, оскільки суд першої інстанції не посилався на неї, а лише виклав доводи позивача.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Судді: