Ухвала суду № 74342697, 22.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/556/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Шапутько С.В.

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Зайчишиної Т.В.

за участю прокурора Нехаєнка І.О.

представника власника майна ФОП ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ФОП ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнка І.О. та накладеноарешт на грошові кошти у сумі 279 068 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістдесят вісім) гривень, вилучені 06.04.2017 року в ході проведення обшуку приміщень ТОВ «Агросахінвест-2002» (ЄДРПОУ 31870837), за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, буд. 6.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ФОП ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що арештовані грошові кошти належать фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, а не ТОВ «Агросахінвест-2002», не були набуті злочинним шляхом, не мають відношення до кримінального провадження в рамках якого проведено обшук, не є доказами у даному кримінальному провадженні. Додає про те, що судом не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ФОП ОСОБА_1

Також апелянт вказує, що судом не обґрунтовано необхідність застосування вимог частини другої статті 172 КПК України та зазначає про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 370 КПК України.

У підсумку адвокат зазначає про те, що слідчим суддею дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях ФОП ОСОБА_1 не надавався, як і не надавався дозвіл на вилучення будь-яких грошових коштів або інших цінностей. Додає про порушення ініціатором клопотання строку встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску такого строку вказує, що оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею без виклику у судове засідання власника майна та його представника, про існування ухвали слідчого судді апелянту стало відомо 11.12.2017 року, апеляційна скарга подана до суду 15.12.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт участі у судовому засіданні не приймав, про існування ухвали слідчого судді апелянту стало відомо 11.12.2017 року, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо вадливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 22014040000000026, відомості про яке 07.03.2014 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнко І.О. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти у сумі 279 068 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістдесят вісім) гривень, вилучені 06.04.2017 року в ході проведення обшуку приміщень ТОВ «Агросахінвест-2002» (ЄДРПОУ 31870837), за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, буд. 6, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 22014040000000026 про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ФОП ОСОБА_1, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна.

Разом з цим, положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України не вимагають наявності обгрунтованої підозри щодо особи на відміну від пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, проте такої мети, яка передбачена пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України у клопотанні не зазначено.

Посилання апелянта на те, що арештовані грошові кошти належать фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, а не ТОВ «Агросахінвест-2002», як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, слід визнати необґрунтованими, оскільки у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що має місце в даному випадку.

Твердження адвоката стосовно того, що арештовані грошові кошти не були набуті злочинним шляхом, не мають відношення до кримінального провадження в рамках якого проведено обшук, не є доказами у даному кримінальному провадженні, є непереконливими, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 10.10.2017, відповідно до якої, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами, з посиланням на те, що вилучені грошові кошти мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.с. 20-21).

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею дозвіл на проведення обшуку та вилучення будь-яких грошових коштів не надавався, спростовується матеріалами провадження, а саме ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2017 року, якою слідчим слідчої групи у даному кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за місцем знаходження ТОВ «Агросахінвест-2002», за адресою м. Київ, пр. Московський, 6, з метою відшукання і вилучення речей та документів, в тому числі і грошових коштів у будь-якій валюті (а.с.22-23). Крім того, необхідним буде відмітити, що термін для подачі клопотання про арешт майна, дозвіл на вилучення якого надано ухвалою про обшук, законом не встановлено, у зв'язку із чим процесуальні строки із зверненням клопотання про арешт майна слідчим не порушено.

Посилання апелянта на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, заслуговують на увагу, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, проте не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на положення ст. 173 КПК України, яка містить перелік підстав для скасування і до яких наведена підстава не належить.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику власника майна ФОП ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнка І.О. та накладено арешт на грошові кошти у сумі 279 068 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістдесят вісім) гривень, вилучені 06.04.2017 року в ході проведення обшуку приміщень ТОВ «Агросахінвест-2002» (ЄДРПОУ 31870837), за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, буд. 6, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ФОП ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ______ ______

Масенко Д.Є. Глиняний В.П. ПаленикІ.Г.