Ухвала суду № 74341313, 25.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7913/18

1кс/755/2901/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

"25" травня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Потій М.В., прокурора Фещенка О.С., захисник Дуня В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сивопляс О.К. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040005044 від 24.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю: м. Дніпропетровська, українцю, громадянину України, з професійно-технічною освітою, неодруженому, непрацюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в:

25 травня 2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3.

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Фещенком О.С.

Клопотання обґрунтоване тим, що 24.05.2018 приблизно об 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебував за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3. У вказаній квартирі також перебував його знайомий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Вказаного дня, о 10 год. 57 хв., в кімнаті даної квартири у ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_5, ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_5, взяв з полиці серванту до своєї руки предмет, схожий на пістолет та тримаючи його в правій руці, націлився в грудну клітину ОСОБА_5, який на той час лежав на дивані в кімнаті.

Після чого, ОСОБА_3 здійснив з даного пістолету постріл в грудну клітину ОСОБА_5, від яких останнього було доставлено до КМКЛ ШМД з діагнозом: вогнепальне наскрізне поранення грудної клітини з пошкодженням правого вушка серця, наскрізне поранення середньої долі правої легені, гемо перикард, гемоторакс, травматичний шок III ступеню.

Таким чином, ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_5 була надана своєчасна медична допомога.

У діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

24 травня 2018 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України після вчинення кримінального правопорушення.

24 травня 2018 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 24.05.2018 за адресою: АДРЕСА_3, під час проведення якої у квартирі було виявлено ОСОБА_3, виявлено та вилучено 5 гільз та одну кулю, змиви речовини бурого кольору, на загальному коридорі під'їзду виявлено та вилучено біля сміттєпроводу предмет, схожий на пістолет з глушителем, магазином, та інші речові докази; протоколом обшуку (в порядку ст. 208 КПК України) від 24.05.2018 ОСОБА_3, згідно якого було виявлено та вилучено його одяг з речовиною бурого кольору; протоколом допиту підозрюваного від 24.05.18; медичною довідкою № 129 від 24.05.2018, виданою КМКЛ ШМД, згідно якої ОСОБА_5 доставлено до лікарні з діагнозом: вогнепальне наскрізне поранення грудної клітини з пошкодженням правого вушка серця, наскрізне поранення середньої долі правої легені, гемоперикард, гемоторакс, травматичний шок III ступеню, іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, доводи прокурора, який обґрунтував клопотання та зазначив обставини які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, приходить до наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити ці правопорушення.

Зазначене прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, враховуючи дані про особу підозрюваного, який не працює, неодружений, раніше не судимий, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав визначати розмір застави підозрюваному, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сивопляс О.К. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018100040005044 від 24.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_3 не більше 60 днів з моменту його затримання - до 22 липня 2018 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: