Постанова № 74341279, 16.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5642/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, працюючу головним бухгалтером ПП «Прага».

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановиВ:

ОСОБА_1, вчинила порушення строків подання платіжних доручень по рентій платі за спеціальне використання води за 3 кв. 2017року, 4 кв. 2017 року, подання яких передбачено, п. 257.5, ст. 257 розділу та статті 57 розділу II та IX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI, що відображено в акті перевірки від 13.03.2018 року № 755/26-15-12-10/25194063 за період з 01.07.2017 по 31.12.2017р. чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як убачається з протоколу № 548/26-15-12-00-22/10 про адміністративне правопорушення, не зазначено відомості про особу, а саме: відсутнє число, місяць, рік народження правопорушника, не зазначено адресу реєстрації та адресу проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи викладене, матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає поверненню до Головного Управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України для усунення виявлених порушень, викладених у постанові.

Керуючись ст.ст. 163-1, 221, 256, 278, 280, 283 КУпАП,суд-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення №755/5642/18 (3/755/3308/18) відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП повернути до Головного Управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби України - для дооформлення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і вступає в силу з моменту її винесення.

Суддя: